У статті розкрито роль соціального педагога в підтримці дітей, які переживають стресові ситуації та мають труднощі з емоційною саморегуляцією, спілкуванням і соціальною адаптацією. Висвітлено основні напрями діяльності фахівця: виявлення ознак емоційного напруження, створення безпечного освітнього середовища, розвиток навичок самодопомоги, підтримка позитивних взаємин і співпраця з родинами та педагогічним колективом. Запропоновано практичні підходи до роботи з дітьми з урахуванням їхнього віку, індивідуальних потреб і життєвого досвіду.

















