Роль гри у формуванні мислення дітей із затримкою психічного розвитку

Опис документу:
Причини виникнення затримки психічного розвитку у дітей Затримка психічного розвитку – це уповільнення темпу розвитку психіки дитини, що виражається у недостатності загального запасу знань, незрілості мислення, швидкій перевтомі під час інтелектуальної діяльності.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Роль гри у формуванні мислення дітей
із затримкою психічного розвитку


Причини виникнення затримки психічного розвитку у дітей

Затримка психічного розвитку – це уповільнення темпу розвитку психіки дитини, що виражається у недостатності загального запасу знань, незрілості мислення, швидкій перевтомі під час інтелектуальної діяльності.

Причин ЗПР у дітей багато, і часто вони поєднуються, поглиблюючи одна одну.

Суттєву роль у ЗПР дитини можуть відігравати:


  • спадковість;


  • несприятливі умови виховання;


  • тривалі захворювання у дитинстві, які виснажують малюка;


  • недоліки у функціонуванні головного мозку, пов’язані з різними ураженнями його під час внутрішньоутробного розвитку;


  • внаслідок патології пологів, травм.


ЗПР є прикордонним станом між нормою і розумовою відсталістю. Це поняття, що говорить не про стійке психічне недорозвинення, а про сповільнення його темпу. На відміну від дітей, що страждають олігофренією, ці діти досить питливі в межах наявних знань, значно більше продуктивні у використанні допомоги. При цьому в одних випадках на перший план буде виступати затримка розвитку емоційної сфери, а порушення в інтелектуальній сфері будуть виражені не різко, в інших, навпаки, буде переважити вповільнення розвитку інтелектуальної сфери.

Розрізняють чотири основні варіанти ЗПР:


  • ЗПР конституційного походження;


  • ЗПР соматогенного походження;


  • ЗПР психогенного походження;


  • ЗПР церебрально-органічного ґенезиса.


ЗПР конституційного походження – вага, зріст, гострота зору і слуху дитини, ріст зубів відстає від норми на 1-3 роки. Емоційна сфера цих дітей ніби знаходиться на більш ранній ступені розвитку: жвава міміка, яскравість і виразність жестикуляції, швидкі, метушливі рухи, привітливість. довірливість, пожвавленість, піднесеність настрою, дитяча капризність, несамостійність у діяльності, значна наслідуваність когось із знайомих.

Такі діти не стомлюються у грі, проявляють у ній багато творчості. І у той же час дуже швидко стомлюються від інтелектуальної діяльності. Інтелектуально такі діти збережені.

Причини виникнення затримки психічного розвитку конституційного походження — алкоголізм батьків, їх ранній або пізній вік, рахіт, тривалі кишкові розлади, порушення обміну речовин, діатез у перші роки життя.

ЗПР соматичного походження виражається яскраво вираженим відставанням як в емоційній сфері, так і в інтелектуальному розвитку на 1-2 роки при збереженні інтелекту.

Затримка обумовлюється тривалими, часто хронічними захворюваннями – порок серця, діабет, захворювання нирок, енурез (нічне нетримання сечі), бронхіт і т.д. Ослабленість організму гальмує розвиток активних форм діяльності, сприяє формуванню таких рис характеру, як боязливість, невпевненість у своїх силах, тривожність.

ЗПР психогенного характеру пов'язана з несприятливими умовами життя і виховання дитини. Чим більше у молодшому віці дитина піддається травмуючому впливу (особливо до 6 років), тим довше триває реабілітація (відновлення), тим більше виражена затримка психічного розвитку.

У таких дітей ЗПР спостерігається порушення внутрішнього емоційного стану, яке веде до затримки її пізнавальної діяльності при відсутності органічного порушення центральної нервової системи.

ЗПР церебрально-органічного ґенезиса – дуже близька до олігофренії і найбільш складна у подоланні. Вона виникає внаслідок патології вагітності і пологів, інтоксикації, травм нервової системи. Ознаки ЗПР проявляються у фізичному розвитку (32%), моторних функціях (69%), при бігу, ходьбі, у мові (63%), навичках охайності (36% – енурез) і, певна річ, в емоційній і пізнавальній діяльності.

За жвавістю, яскравістю емоцій поступаються навіть дітям молодшого віку.

У таких дітей ігрові інтереси переважають над навчальними. У грі поведінка одноманітна, спостерігається слабість уяви, відсутня творчість.

Отже, діти із ЗПР – це діти, у яких уповільнений темп розвитку психіки, незрілість мислення, уповільнена інтелектуальна діяльність.

Формування мислення у дошкільники із ЗПР

Відставання психічного розвитку дітей найбільше позначається на розвитку мислення, яке синтезує в собі всі психічні процеси.

Мислення – це завжди розв’язання певної пізнавальної задачі: аналізуються задані умови, мета та засоби її досягнення, здійснюються певні мисленнєві, а часом практичні дії, перевіряється результат.

Якщо розглядати етапи і закономірності, що проходить мислення дитини, яка нормально розвивається, то це виглядає наступним чином:


  • пізнання дитиною дійсності розпочинається з живого споглядання предметів та явищ.


  • мислення має практичний характер


  • наочно-образне мислення, при якому дії з матеріальними предметами замінюються діями з образами цих предметів.


  • формування кожної наступної стадії мислення відбувається спонтанно, у процесі гри, практичної діяльності, навчання, цьому сприяє успішне становлення процесів пізнавальної діяльності.


Вивчення мислення дітей із ЗПР показало, що в процесі формування воно відстає на всіх етапах від норми. Недоліки мисленнєвої діяльності дітей цієї категорії виявляються в неповноцінності мисленнєвих операцій: аналізу, синтезу, абстрагування, узагальнення.

Вміння аналізувати предмети та явища навколишньої діяльності є важливою стороною мисленнєвої діяльності. Одним із показників якості цього процесу є кількість виділених ознак об’єкта, що сприймається.

Встановлено, що діти із ЗПР під час виконання завдання, яке передбачає розгляд і опис зображення добре відомого об’єкта, виділяють удвічі менше ознак, ніж їх ровесники з нормальним розвитком.

Вони зазнають значних труднощів, якщо в мисленнєвий процес включається абстрагування: їм важко відділити суттєві ознаки від несуттєвих, виявити спільні ознаки в групі предметів. Недоліки абстрагування дітей негативно впливають на перебіг операцій узагальнення.

Недоліки мисленнєвої діяльності дошкільників із ЗПР у поєднанні з низькою працездатністю, пізнавальною пасивністю і виступають тим комплексом причин, які не дозволяють їм успішно засвоювати потрібний матеріал.

Підвищити рівень розвитку мислення можливо за допомогою ігрової діяльності дітей дошкільного віку із затримкою психічного розвитку.

Гра як основна діяльність дітей із ЗПР

У дошкільному віці більшу частину часу дітей із ЗПР займає ігрова діяльність. І це не випадково, гра – не просто забава, вона є універсальною школою життя в людському суспільстві. Завдяки грі діти набувають досвіду використовувати речі за призначенням, виконувати різні обов’язки, вступати в стосунки з іншими людьми, дотримуватися певних правил поведінки. Разом з ростом і розвитком дитини гра теж проходить певні етапи свого розвитку.

Спочатку діти просто повторюють дії дорослих з різними предметами, починають самостійно сприймати в грі різні явища життя: дівчата годують ляльку, колишуть її, співають їй пісні, дитина бере іграшку літак, піднімає його над головою і гудить.

Великий інтерес у дітей викликає все, що рухається – автомобіль, трамвай, літак. Інколи дитина не тільки захоплюється самим рухом іграшки, а й створює ігровий образ, наприклад, катає на машині звірят.

Поступово в дітей із ЗПР проявляються деякі спроби конструювання: ігри з іграшками-вкладками, ігри з вежею. Дитина може зняти кола вежі і надіти їх, але, як правило, не по-порядку. Можливо, дитина і розрізняє величину предметів, хоча для дітей із ЗПР це важко, тому її захоплює процес надягання кілець, а не порядок їх розташування.

Дуже важливо з самого початку розвивати в дітей активність і самостійність в грі, не забороняти їй повторювати дії дорослих, а поєднувати наслідування з творчим задумом. Тому в керівництві ігрової діяльності дітей потрібні такі прийоми:


  • створення інтересу до явищ навколишнього життя;


  • нагадування;


  • допомога в організації гри та інші.


Для розвитку самостійної ігрової діяльності велике значення мають дидактичні, рухливі, творчі та рольові ігри.

В дидактичній грі формується пізнавальна діяльність дітей із затримкою психічного розвитку.

Рухливі ігри являють собою елементи фізичної та загальної культури, є корисним засобом відновлення порушених функцій у дітей із ЗПР. Характерною особливістю рухливих ігор є значна кількість найрізноманітніших предметів. Ці рухові дії, мотивовані сюжетом гри і спрямовані на подолання різних проблем, сприяють досягненню поставленої мети.

В процесі творчої гри розвивається фантазія дітей, яка проявляється і в виборі сюжету гри, і в тому, як цей сюжет розвивається, якими способами дитина створює різні образи, як вона сама відноситься до своєї творчості. Творча гра також сприяє розвитку ігрового задуму, являється способом естетичного виховання та індивідуальної роботи з дітьми.

Рольова гра, яка є найпривабливішою для дітей із ЗПР, бо головним в ній є виконання певної ролі, різні дії з предметами добирають залежно від її знань про цю роль.

Розвиток мислення у процесі ігрової діяльності дошкільників із ЗПР

Розвиток мислення у процесі ігрової діяльності іде двома шляхами – від наочно-дійового до наочно-образного і логічного мислення. Другий шлях – від сприймання до наочно-образного мислення, з одної сторони, і до логічного, з другої. Ці два шляхи розвитку існують одночасно і, хоч на відповідному етапі зливаються в одне, мають свою специфіку і грають свою власну роль в пізнавальній діяльності дитини.

Формувати мислення слід в ранньому дошкільному віці, особливо в дітей із ЗПР. Розвиток мислення у процесі ігрової діяльності відбувається за такою послідовністю:

1. Перехід від сприймання до мислення.

2. Перехід від сприймання до узагальнення.

3. Перехід від сприймання до наочно-образного мислення і елементів логічного мислення.

4. Розвиток наочно-дійового мислення.

5. Розвиток наочно-образного мислення.

1. Перехід від сприймання до мислення.

Формуючи у дітей цілісне сприймання предметів, їх ознак і відношень, необхідно одночасно розвивати уявлення про самі предмети. Більше того, дитина вчиться оперувати образами в уявленні, діяти на основі цих образів, опиратись на них у своїй діяльності. А це й є одна з важливих задач наочно-образного мислення. Таким чином, сенсорне виховання дитини з’єднується з формуванням її мислення, лягає в основу наочно-образного мислення.

Розвиток сприймання, в цілому, вибору по зразку виявляється навчальним етапом перших форм узагальнення, підводить дітей до класифікації, відносної на виділенні сутності ознак.

^ 2. Перехід від сприймання до узагальнення.

Перехід від сприймання до узагальнення тісно пов’язаний з вибором за зразком. Дитина, що виділяє деякі особливості в одному предметі, повинна виділити їх і в інших і об’єднати два об’єкти за даними ознаками.

У формуванні переходу мислення від сприймання до узагальнення закріплюють і збагачують знання про колір, розмір, форму, основні ознаки, величину, геометричні фігури та інші потрібні знання навколишнього середовища. Розвивати перехід цього мислення можна за допомогою таких ігор:


  • Хто де живе;


  • Нагодуй тваринку;


  • Колір і форма;


  • Логічний кубик;


  • Панель;


  • Чий будинок;


  • Пірамідка тощо.


3. Перехід від сприймання до наочно-образного мислення і елементів логічного мислення.

Коли ми говоримо про перехід від сприймання до наочно-образного мислення, то мова йде про можливість становлення образів сприйняття в уявленні і оперування цими образами. Уявлення про предмети, відношення предметів і їх частин може бути викликане словом чи показом відповідних зображень, і в свою чергу стати основою малюнку, аплікації чи впізнання предмету за описом, відгадування загадок і т.д. В цих випадках ми маємо справу з оперуванням образами – їх перестановкою, з’єднанням частин мисленнєвими шляхами.

Перехід від сприймання до уявлення і наочно-образного мислення – процес довгий. Тому, щоб здійснити даний перехід мислення, дітям із ЗПР слід давати такі ігри:


  • Зроби ціле;


  • Склади картинку;


  • Знайди свою іграшку;


  • Приховані картинки;


  • Добери зображення;


  • Загадки;


  • Пара до пари;


  • Знайди місце для матрьошки.


4. Розвиток наочно-дійового мислення.

Дитина з відхиленням у розвитку часто не може вирішити доступне практичне завдання самостійно знайти вихід з тої чи іншої ситуації, не розуміє наявності проблемної ситуації, а якщо і розуміє її, то не пов’язує пошуки рішення з необхідністю використання використаних способів.

У дошкільників із ЗПР відсутній активний пошук, вони часто залишаються байдужими як до результатів, так і до процесу вирішення практичних завдань, навіть в тих випадках, коли завдання ігрове. Тому необхідно пробудити інтерес до рішення простих розумових завдань, активізувати мисленнєву діяльність дітей.

Для цього слід: використовувати допоміжні засоби чи предметні знаряддя, які мають фіксуюче значення, які знаходяться в полі зору, які необхідно знайти у навколишньому середовищі, з урахуванням значень предметів та які імітують знаряддя праці

Ігри:


  • Нагодуємо ляльку;


  • Покатаємо зайчика;


  • Дістань ляльці кульку;


  • Кулька у сітці;


  • Кинь м’яч в корзину;


  • Дістань машинку;


  • Дзвени, дзвіночок;


  • Постав машинку в гараж;


  • Збудуй будинок.


5. Розвиток наочно-образного мислення.

Один з важливих аспектів наочно-образного мислення – це вміння діяти в уяві, оперувати образами уяви.

В наочно-образному мисленні вміння уявляти предмети в тому вигляді, в якому вони сприймалися, є вихідним.

Дошкільники із ЗПР відчувають великі труднощі при вирішенні наочних завдань. Вони часто сприймають зображення на картинці як реальну ситуацію, з якої намагаються діяти.

Завдання ігор полягає в тому, щоб навчити дітей із ЗПР оперувати уявленнями в знайомих ситуаціях і знаходити правильний вихід, не прибігаючи до практичних дій з об’єктами.

Для розвитку наочно-образного мислення доцільно давати такі ігри:


  • Пара до пари;


  • Знайди малюнок двійник;


  • Згрупуй предмети;


  • Склади пазли;


  • Мами і малята.


Саме за такою послідовністю і за допомогою перерахованих вище ігор розвивається мислення у дошкільників із затримкою псхічного розвитку.

Всі мисленнєві процеси навіть у нормально розвинутих дітей не формуються стихійно, вони потребують навчального впливу дорослого. Тим більше для дітей з відставанням у розвитку становлення цих процесів потребує повсякденної, добре продуманої корекційної роботи.

^ Тема. Подорож у жаркий край

Мета: розвивати пізнавальні процеси (сприйняття, увага, пам'ять, образно-логічне мислення, просторова уява), процеси саморегуляції; вчити розрізняти і правильно називати тварин, впізнавати їх за зовнішнім описом, розуміти і вживати в активній мові узагальнююче слово «тварини»; збагачувати словниковий запас; знижувати психофізичне напруження; формувати комунікативні навики|навички|.

^ Додатковий матеріал: лялька «Піскова Фея», пісочниця; фігурки тварин, які мешкають у жарких країнах, силуетні зображення різних тварин, камені різної фактури, магнітофон.

Роздавальний матеріал: набір картинок з тваринами, які мешкають у жарких країнах.

^ Хід заняття

Психогімнастична вправа «Привітання»

Мета: створити позитивну атмосферу, налаштувати на спільну працю.

Долоньки наші — хлоп, хлоп (плескаємо),

А ніжки наші — топ, топ (тупаємо),

А очки — усміхаються (повертаємося одне до одного й усміхаємося),

Дорослі з нами граються (діти беруться за руки і йдуть усередину кола).

Психолог повідомляє, що сьогодні діти потраплять до жарких країв. А на початку діти повинні познайомитися із мешканцями цього краю.

^ Вправа «Хто живе в жарких країнах?»

Мета: розвивати вміння розрізняти і правильно називати тварин, впізнавати їх за зовнішнім описом.

На столі у кожної дитини лежить набір картинок з тваринами, які мешкають у жарких країнах. Психолог показує картинку, описує зовнішні ознаки тварини і пропонує дітям відшукати дану тварину та вірно назвати її.

^ Вправа «Здраствуй, пісок!»

Мета: знизити психофізичне напруження.

Пісочна фея прагне показати дітям багато цікавих ігор у пісковому світі.


  • Давайте привітаємося з нашим новим другом – піском.


Психолог від імені феї просить по-різному "привітатися з піском", тобто різними способами доторкнутися до піску.

Дитина:


  • доторкається до піску по черзі пальцями однієї, потім другої руки, потім усіма пальцями одночасно;


  • легко, з напругою стискає кулачки з піском, потім повільно висипає його в пісочницю;


  • доторкається до піску всією долонькою - внутрішньою, потім тильною стороною;


  • перетирає пісок між пальцями, долонями.


Діти описують і порівнюють свої відчуття: "тепле – холодне", "приємно – неприємно", "колюче, шорстке" і т.д.

^ Вправа «Правила поведінки в пісочниці»

Діти за допомогою Пісочної феї позначають для себе правила поведінки в пісочниці.

Пісочна фея засумувала, тому що її подружки-піщинки загубилися й не змогли повернутися додому в пісочницю. Пісочна фея просить тебе, маля:


  1. Бережи піщинки – не викидай їх із пісочниці. Якщо випадково пісок висипався, покажи це дорослому, і він допоможе йому повернутися назад у пісочницю. Не можна викидати пісок з пісочниці.


  2. Піщинки дуже не люблять, коли їх беруть у рот або кидаються ними в інших дітей. Не можна брати пісок у рот й кидати його в інших людей.


Піскова фея любить, коли в дітей чисті ручки й носики. Пограв з піском – помий ручки й покажи чисті долоньки дзеркалу.

^ Дидактична гра «У жаркому краю»

Мета: розвивати зорове сприйняття, увагу, пам'ять, образно-логічне мислення, закріпити знання про тварин, які мешкають в жарких країнах.

Отже, перед нами справжній жаркий край. Але він не простий, а чарівний. У ньому таїться багато цікавих речей, з якими нам ще належить познайомитися. Ось в нашому краю лежать різні камені, давайте поглянемо на них. Є ось такі плоскі, потримаєте їх в руках. (Психолог дає в руки дітям гладкий камінь).

Округлі камінчики з моря, такими їх зробила вода. Вона рухала камені, ударяла один об одного, вони терлися і об пісок. Гострі кути поступово зникли, і камінчик став округлим.

А ось камені зовсім інші. Потримаєте їх в руках. (Діти передають один одному камені і розміщують їх в пісочниці).

Ми з вами знаходимося в чарівній країні, а тому на кожному кроці нас можуть підстерігати різні несподіванки. Ось і Пісочна країна приготувала для нас сюрпризи. Закрийте очі і не відкривайте їх поки я не скажу: «Розплющуються очі» (В цей час психолог розкладає серед каменів силуети тварин і наполовину присипає їх піском.)

Поглянете, скільки дивних камінчиків з'явилося! Когось вони мені нагадують. (Тварин, які мешкають у жарких країна). Так, країна таїть в собі багато таємниць. Будь-який предмет може ожити в цій країні. Ось і диво-камені можна оживити. Для цього виберіть будь-який з них, покладіть між долоньками і станьте в круг. Зараз заграє музика і ми почнемо рух. Як тільки музика перестане грати, потрібно завмерти на місці. Той, хто почує своє ім'я, повинен сказати, яка тварина у нього в руці та помістити її у пісочницю.

Поглянете, в нашій Пісочній країні з'явилася безліч жителів, справжній тваринний світ. Всі тварини знаходяться посеред пісків, вони дуже розгублені, адже у них немає води та дерев. Давайте створимо для них зручне місце існування.

(Діти вирішують, де в пісочниці будуть річка та дерева. Звертаємо увагу дітей на те, що всіх мешканців можна назвати одним загальним словом – тварини).

Ось така Пісочна країна вийшла у нас сьогодні. Зараз ми прощаємося з нашими героями. І нам необхідно розібрати нашу казкову країну. Але іншим разом ми зможемо взяти участь у наступних пригодах. Адже в цій казковій країні ще багато тих, з ким ми не знайомі.

Гра «Прощання»

Мета: закріпити позитивне ставлення дітей одне до одного.

А на прощання давайте з’єднаємо наші руки над пісочницею так, щоб вийшла «квітка дружби». Відчуйте тепло ваших рук. Нехай і Піскова країна одержить часточку нашої дружби, щоб усім її мешканцям тут завжди було тепло й затишно

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Психологічні особливості навчання вчителів у системі формальної і неформальної освіти»
Швень Ярослава Леонідівна
24 години
490 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.