В психології давно вже є визнаним вирішальне значення провідної діяльності для становлення особистості [1]. Як зазначає Е.Ф. Зєєр, визнання особистісноутворюючої функції провідної діяльності неминуче приводить до виділення в безупинному процесі становлення особистості періоду, пов'язаного з вибором, підготовкою до виконання і виконанням дорослою людиною одного типу діяльності – професійної.













