🇺🇦🤝 Практичне заняття: «Українські політичні організації й середовища в Російській та Австро-Угорській імперіях» (за підручником В. Власова, С. Кульчицького, 10 клас, профільний рівень)
До курсу: «Історія України» (10 клас, профільний рівень)
Автори підручника: В. С. Власов, С. Кульчицький (2018)
Чим відріждалася доля та стратегія українського руху по обидва боки лінії фронту — у Наддніпрянщині (під владою Росії) та на Західноукраїнських землях (у складі Австро-Угорщини) напередодні та під час Першої світової війни? Це практичне заняття на профільному рівні дає змогу учням не просто запам'ятати факти, а провести глибокий компаративний (порівняльний) аналіз політичних середовищ, їхніх програм і тактичних виборів. Презентація створена так, щоб організувати інтерактивну роботу з історичними джерелами та картою.
📌 Що всередині практичного заняття?
Матеріал повністю спирається на методичний апарат підручника та структурований на ключові робочі блоки:
Блок 1. Методична мета та завдання практичного заняття:
Формування навичок порівняльного аналізу програмних документів політичних сил.
Дослідження тактики українських лідерів в умовах розколу нації між ворогуючими імперіями.
Оцінка впливу світової війни на еволюцію українського визвольного руху.
Блок 2. Західноукраїнське середовище (Австро-Угорська імперія):
Умови діяльності: наявність легальних парламентських традицій, досвід партійного будівництва (УНДП, радикачі, соціал-демократи).
Організаційні форми: Головна українська рада (ГУР), Союз визволення України (СВУ), Загальна українська рада (ЗУР).
Головна ставка: очікування поразки Росії, створення Легіону Українських січових стрільців (УСС), боротьба за самостійність України або її автономію у складі Габсбурзької монархії.
Блок 3. Наддніпрянське середовище (Російська імперія):
Умови діяльності: жорсткі імперські заборони, підпілля, переслідування за будь-які прояви українства, відсутність легальних політичних партій на початку війни.
Організаційні форми: Товариство українських поступовців (ТУП), ліберальні гуртки, редакції журналів («Украинская жизнь»).
Головна ставка: проголошення «нейтралітету» на початку війни, сподівання на демократизацію Росії та здобуття української автономії легальним шляхом.
Блок 4. Порівняльний аналіз (Компаративна матриця):
Зіставлення геополітичних орієнтацій, методів боротьби (легальні/нелегальні, збройні/просвітницькі) та кінцевої мети двох українських середовищ.
✍️ Практичний блок: завдання для роботи на уроці
Для проведення заняття матеріал містить готові алгоритми та практичні кейси:
Джерельний аналіз (Робота в парах/групах): порівняння декларацій ТУП (Наддніпрянщина) та маніфестів ГУР (Галичина). Дайте відповідь на запитання: Чому політичні діячі Наддніпрянщини та західноукраїнських земель мали настільки відмінні погляди на початок війни?
Заповнення порівняльної таблиці: критерії — легальність, лідери, основні організації, ставлення до воюючих блоків, кінцева мета.
Фінальна дискусія (Профільна дискусія): Яка з двох стратегій (опора на Центральні держави чи очікування демократичних змін у Росії) мала більше шансів на успіх у реаліях 1914–1915 років і чому?
💡 Переваги матеріалу:
Відповідність профільному стандарту: Матеріал розроблено за підручником В. Власова та С. Кульчицького (2018), що повністю відповідає вимогам до практичних занять на профільному рівні.
Візуальна наочність: Порівняльні таблиці-матриці, схеми розколу політичних сил та цитати з програмних документів лідерів руху.
