«Критерії оцінювання результатів навчання учнів 5–9 класів» підготовлена як практичний інструмент для педагогів відповідно до наказу МОН України №722 від 04.05.2026 «Про затвердження системи та загальних критеріїв оцінювання результатів навчання учнів». У документі охоплено 9 освітніх галузей: мовно-літературну, математичну, природничу, громадянську та історичну, соціальну і здоров’язбережувальну, інформатичну, мистецьку, технологічну та фізичну культуру.
Для кожної освітньої галузі сформовано 12-бальну шкалу та деталізовано зміст кожного бала від 1 до 12. Критерії описують не лише обсяг засвоєних знань, а й те, як учень застосовує знання та демонструє сформовані вміння.
Опис кожного бала здійснюється за п’ятьма взаємопов’язаними показниками:
Когнітивні процеси — що учень розуміє, розпізнає, аналізує, порівнює, узагальнює, оцінює, створює.
Навчальна діяльність — які завдання учень здатний виконувати та наскільки складними є ці завдання.
Рівень самостійності — від повної залежності від допомоги вчителя до повної автономності та здатності організовувати власну діяльність.
Комунікація та взаємодія — здатність висловлювати думку, працювати в парі чи групі, аргументувати позицію, вести дискусію та взаємодіяти з іншими.
Частота вияву умінь — від поодиноких і випадкових проявів до постійного, стійкого та невимушеного застосування умінь.
Логіка переходу між рівнями
Розробка побудована за принципом поступового ускладнення навчальних результатів:
1–3 бали — початковий рівень: учень переважно діє за допомогою вчителя, виконує прості або фрагментарні завдання, уміння виявляються епізодично.
4–6 балів — середній рівень: учень виконує типові завдання за алгоритмом або зразком, поступово переходить до самостійної роботи.
7–9 балів — достатній рівень: учень аналізує, застосовує знання у змінених умовах, самостійно організовує роботу, аргументує власну позицію.
10–12 балів — високий рівень: учень критично та творчо мислить, виконує нестандартні й дослідницькі завдання, демонструє високий рівень самостійності та може організовувати взаємодію з іншими.
Важливо, що критерії адаптовані до специфіки кожної освітньої галузі, а не є однаковим шаблоном для всіх предметів. Наприклад:
у математичній галузі акцент зроблено на математичному мисленні, розв’язуванні задач, моделюванні, доведенні та роботі з математичною мовою;
у природничій — на спостереженні, дослідженні, експерименті, формулюванні висновків та науковому мисленні;
у громадянській та історичній — на аналізі історичних подій, роботі з джерелами, аргументації та громадянській взаємодії.
Таким чином, розробка дає вчителю можливість визначати оцінку не лише за правильність відповіді, а комплексно враховувати рівень мислення, характер навчальної діяльності, самостійність учня, його комунікацію та стабільність сформованих умінь.
