«Критерії оцінювання результатів навчання учнів з української літератури 5–9 класів» створено відповідно до сучасних вимог до оцінювання результатів навчання учнів та з урахуванням наказу Міністерства освіти і науки України від 04.05.2026 № 722 «Про затвердження системи та загальних критеріїв оцінювання результатів навчання учнів» (зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.06.2026 № 1001).
Наказом МОН України № 722 визначено систему та загальні критерії оцінювання, які застосовуються для визначення ступеня відповідності результатів навчання учнів очікуваним результатам, визначеним державними стандартами та відповідними модельними навчальними / навчальними програмами. Для 1–9 класів нова система вводиться в дію з 2026/2027 навчального року.
2. Мета розробки
Метою розробки є створення зрозумілої та практичної системи критеріїв для оцінювання результатів навчання учнів 5–9 класів з української літератури.
Розробка спрямована на те, щоб оцінювання відображало не лише обсяг засвоєної інформації, а передусім рівень сформованості результатів навчання, уміння працювати з художнім текстом, аналізувати та інтерпретувати його, висловлювати й аргументувати власну думку, застосовувати набуті знання та працювати самостійно.
3. Нормативна основа
Розробку укладено з урахуванням:
Закону України «Про освіту»;
Закону України «Про повну загальну середню освіту»;
Державного стандарту базової середньої освіти;
наказу МОН України від 04.05.2026 № 722 «Про затвердження системи та загальних критеріїв оцінювання результатів навчання учнів»;
наказу МОН України від 29.06.2026 № 1001 «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 04 травня 2026 року № 722»;
відповідної модельної навчальної / навчальної програми з української літератури.
Наказ № 722 визначає, що загальні критерії є основою для розроблення закладами освіти критеріїв оцінювання за освітніми галузями, навчальними предметами та інтегрованими курсами.
4. Основні принципи оцінювання
Розробка ґрунтується на принципах, визначених наказом № 722:
справедливості;
неупередженості;
об'єктивності;
незалежності;
недискримінаційності;
академічної доброчесності;
прозорості;
компетентнісного підходу.
Критерії мають бути чіткими та зрозумілими учням, спрямованими на підтримку їхнього навчального поступу та передбачати якісний зворотний зв'язок.
5. Структура критеріїв
В основу розробки покладено п’ять інтегрованих показників навчальної та пізнавальної діяльності учнів, визначених наказом № 722:
Когнітивні процеси — характеризують рівень опрацювання та осмислення інформації, розуміння, застосування, аналізу, оцінювання та інтерпретації художнього матеріалу.
Навчальна діяльність — відображає здатність учня виконувати навчальні завдання, застосовувати знання та вміння, працювати з текстом, виконувати аналітичні й творчі завдання.
Рівень самостійності — характеризує ступінь самостійного виконання навчальних дій, прийняття рішень, планування та організації власної навчальної діяльності.
Рівень комунікації та взаємодії — відображає здатність висловлювати думки, аргументувати позицію, вести діалог, брати участь в обговоренні та взаємодіяти з іншими.
Частота вияву умінь — характеризує стабільність і регулярність демонстрації сформованих умінь у різних навчальних ситуаціях.
Саме ці п’ять показників визначені в загальних критеріях наказу № 722 та використані як основа для предметної адаптації критеріїв з української літератури.
6. Рівні та бальна шкала
Відповідно до наказу № 722 для учнів 5–12 року навчання поточне та підсумкове оцінювання здійснюється за бальною шкалою.
У розробці використано 12-бальну систему:
1–3 бали — початковий рівень;
4–6 балів — середній рівень;
7–9 балів — достатній рівень;
10–12 балів — високий рівень.
Таке співвідношення безпосередньо визначене системою оцінювання, затвердженою наказом № 722.
7. Предметна адаптація критеріїв
Загальні критерії наказу № 722 адаптовано до специфіки навчання української літератури.
Під час оцінювання враховуються, зокрема:
розуміння змісту художнього твору;
визначення теми, ідеї та проблематики;
характеристика образів і персонажів;
аналіз художніх засобів;
інтерпретація художнього тексту;
уміння знаходити та використовувати докази з тексту;
порівняння художніх творів та образів;
установлення причинно-наслідкових і міжтекстових зв’язків;
формулювання та аргументація власної думки;
виконання творчих і дослідницьких завдань;
застосування літературних знань у нових ситуаціях.
Таким чином, загальні критерії оцінювання конкретизуються відповідно до змісту та очікуваних результатів навчання з української літератури.
8. Види оцінювання
Розробка може використовуватися під час:
формувального оцінювання;
поточного оцінювання;
тематичного оцінювання;
семестрового оцінювання;
річного оцінювання.
Наказ № 722 визначає формувальне, поточне та підсумкове оцінювання як основні види оцінювання результатів навчання. Підсумкове оцінювання включає тематичне, семестрове та річне оцінювання.
9. Практичне використання
Розробка може застосовуватися під час:
усних відповідей;
письмових робіт;
роботи з художнім текстом;
аналізу літературних творів;
тестових завдань;
творчих робіт;
дискусій та обговорень;
навчальних проєктів;
дослідницьких завдань;
презентацій;
самооцінювання та взаємооцінювання.
Критерії можуть використовуватися вчителем для визначення рівня результатів навчання та надання учневі зрозумілого зворотного зв’язку.
10. Особливість розробки
Основною особливістю розробки є поєднання нормативно визначених загальних критеріїв із конкретизацією їх відповідно до предмета «Українська література».
Розробка не замінює загальні критерії, затверджені МОН, а є їх предметною конкретизацією, яку можна використовувати як практичний інструмент для оцінювання результатів навчання учнів.
11. Очікувані результати
Використання розробки сприятиме:
підвищенню прозорості та зрозумілості оцінювання;
забезпеченню єдиних підходів до визначення рівня результатів навчання;
розвитку читацької та літературної компетентності;
формуванню навичок аналізу й інтерпретації художніх творів;
розвитку критичного та творчого мислення;
формуванню вміння аргументовано висловлювати власну думку;
розвитку самостійності учнів;
формуванню навичок самооцінювання та взаємооцінювання;
забезпеченню якісного зворотного зв’язку;
відстеженню індивідуального навчального поступу учнів.
12. Висновок
Запропонована розробка є практичним інструментом для вчителя української літератури 5–9 класів, створеним на основі загальних критеріїв оцінювання результатів навчання учнів, затверджених наказом МОН України від 04.05.2026 № 722.
Її структура забезпечує перехід від загальних вимог до конкретних предметних орієнтирів і дає можливість визначати не лише правильність виконання завдання, а комплексний рівень сформованості результатів навчання учня.
Розробка може бути використана в освітньому процесі закладу загальної середньої освіти як допоміжний матеріал для вчителя під час планування, проведення та аналізу оцінювання результатів навчання.
