Критичне мислення на уроках історії

Опис документу:
У сучасному світі варто звернути увагу на те, що ми вчителі маємо навчити учнів опрацьовувати інформацію, а не робити це за них. Також варто звернути увагу на вміння учнів думати, аналізувати, порівнювати, оцінювати і систематизувати інформацію. Перелічені методи готові до практичного застосування на уроках історії наетапах: 1) актуалізація; 2) усвідомлення змісту; 3) рефлексії. Пропоную власні приклади застосування методів критичного мислення під час викладання предмету історія.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Тема: «Критичне мислення на уроках історії».

Учитель … може виховувати і навчати доти, доки сам працює над своїм вихованням й освітою ” К.Д. Ушинський

Критичне мислення нині один з модних трендів в освіті. Про те, що його розвиток є одним з наскрізних завдань навчально-виховного процесу, йдеться й у Концепції нової української школи.

У сучасному світі варто звернути увагу на те, що ми вчителі маємо навчити учнів опрацьовувати інформацію, а не робити це за них. Також варто звернути увагу на вміння учнів думати, аналізувати, порівнювати, оцінювати і систематизувати інформацію.

Технологія проведення уроку з розвитку критичного мислення залежить від його предметного наповнення і дидактичних завдань, від типу уроку (це набуття нових знань чи формування умінь), від власне навчального предмету. Пропоную детальніше ознайомитися зі структурою уроку з розвитку критичного мислення.

Урок із розвитку критичного мислення зазвичай складається з 3х етапів: 1) актуалізація; 2) усвідомлення змісту; 3) рефлексія.

МОНУ та НУШ пропонують нам ось такий перелік (табличка) розподілу методів критичного мислення згідно з етапами уроку. І вже справа саме вчителя зробити вибір.

Які ж методи варто використати на кожному з етапів уроку? Це особистий вибір вчителя. Мені особисто хотілося б поділитися не теоретичними знаннями, а саме практичним досвідом, власними прикладами застосування методів критичного мислення під час викладання предмету історія.

Перший етап «АКТУАЛІЗАЦІЯ»

Інформація, отримана націй стадії, вислуховується, записується, обговорюється, робота ведеться індивідуально, в парах, групах.

Метод «Асоціативний кущ». Що може бути простіше?

Наприклад у 5 класі ми вивчаємо історію козацтва. Кожен із нас з дитинства чув цей термін, але з чим він у нас асоціюється відповіді не завжди співпадуть.

Бувають справді неочікувані асоціації як от свиня, кобила, сало… Але все ж таки більшість учнів напишуть віра, шаровари і пояс, вишиванка, чуб та вуса без яких дуже складно уявити собі справного козака. Також з’являється зброя, кінь-товариш.

Асоціативний кущ можна використати і для виконання домашнього завдання. Тема таж сама Українське козацтво. Завдання зробити фото колаж і презентувати його.

На першому етапі уроку також варто використати Таблицю З-Х-Д, вона зручно вписується в структуру уроку і охоплює вісі його 3 частини. 1) учні згадують те, що вони вже знають, 2) ставлять запитання, 3) підтверджують свої знання.

Приклад 6 клас Структура держави та суспільства у Стародавньому Єгипті

Другий етап «УСВІДОМЛЕННЯ ЗМІСТУ» триває близько 30 хвилин.

Контакт з новою інформацією – текст, фільм, лекція, матеріал параграфу.

Табличний метод, або порівняльні таблиці. Під час порівняння предметів і явищ доводиться здійснювати на першому етапі порівняння, а потім синтез. Таким чином саме порівняння є складною логічною операцією, яка так важлива у технології розвитку критичного мислення. Основне правило якого потрібно дотримуватися при виконанні завдання табличним методом, є умова, що лінії порівняння мають бути однаковими для всіх об’єктів, а самих ліній повинно бути небагато.

Лінії порівняння (риси)

Об’єкт порівняння

Об’єкт порівняння

Лінії порівняння формують самі учні, але критерії все ж на початку роботи має запропонувати вчитель.

10 клас історія України порівняльна таблиця заходи воєнного комунізму та непу. Варіант коли ми пропонуємо учням не записувати порівняльні риси, а зазначаємо особливості кожного з об’єктів як протиставлення один одному. Наприклад під час воєнного комунізму вільна торгівля була заборонена, а під час непу дозволена.

Особливо вважаю доцільним використання цього методу на практичних заняттях для узагальнення і систематизації вивченого. Наприклад в 6 класі порівняти римську і сучасну школу виділивши спільне і відмінне (3-4) тези, або давньогрецький і сучасний театр (до речі міжпредметний зв'язок із зарубіжною літературою).

Кластер – метод графічної організації матеріалу. Можна використати на початку уроку для активізації пізнавальної діяльності, або в основній частині щоб систематизувати знання, або в рефлексії для узагальнення знань.

8 клас історія України на мій погляд з досвіду роботи одна з найскладніших тем «Руїна» - насичена, містить велику кількість фактажу, дат і угод, а кластер допомагає систематизувати цей матеріал у невелику схему за категоріями.

Фішбоун (діаграми Ішикава) – дозволяє учням розбити тему для причин та аргументів. Застосування цього методу допоможе учням зрозуміти важливість аргументації, а також те, що кожна проблема багатогранна, може мати кілька причин, що впливають одна на одну.

На дошці перед уроком з’являється порожній скелет риби, учні заходячи до кабінету бачать її радію вигукують рибка, сьогодні рибка, і поспішають ще на перерві встигнути намалювати схемку, адже так полюбляють губи як у Анджеліни Джолі, фарбовані очі і кольорові кісточки. А після уроку із задоволенням демонструють свої результати один одному і підходять до мене з пропозицією сфотографувати їх шедевр до моєї колекції що я і роблю із задоволенням.

Найчастіше ми використовуємо рибку для дослідження тем війн, повстань і революцій.

7 клас всесвітня історія «Столітня війна».

8 клас історія України «Козацько-селянські повстання 20-30-х рр.. 17 ст».

9 клас всесвітня історія «Велика Французька революція» тут я можу запропонувати зробити одразу 3 рибки: перша охоплюватиме події 1789-1794 від початку роботи Генеральних штатів до страти Максиміліана Робесп’єра. Друга від 1794 до 1799 від страти Робесп’єра до приходу до влади Наполеона (період Директорії). І третя підсумкова-узагальнююча. Це може бути завдання для домашньої роботи на узагальнення матеріалу.

Бортовий журнал

Що мені відомо з цієї теми?

Що нового я дізнався?

Маючи сучасну техніку у кабінетах ми вчителі часто використовуємо на уроках навчальне відео. На початку моєї роботи часто доводилося чути від учнів разочку «о сьогодні по тєліку мультики дивитись будемо», згодом вони звикли до того що перегляд відео це робочий і дуже важливий момент в цьому мені допомагає бортовий журнал. До зошита ми креслимо ось таку табличку як на екрані. Під час перегляду відео сюжету (3-4 хвилини) учні повинні занести до лівої частинки таблиці 5 тез, які запам’яталися найбільше або які найбільше вразили учня. Потім учні у довільному порядку починають зачитувати свої тези, коментуючи записане. Ті учні у кого саме ця теза відсутня заносять її до правої частинки своєї таблиці.

Третій етап уроку «РЕФЛЕКСІЯ»

Творча переробка, аналіз, інтерпретація вивченої інформації.

Діаграма Вена, коло вена, діаграма Ейлера-Вена. Має вигляд двох чи більше кіл, які частково накладаються одне на одне так, що утворюється спільний простір. Та частина діаграми, яка обмежена лівим колом, використовується для запису властивостей, які є характерними виключно для першого об’єкта. Відповідно та частина діаграми, що обмежена тільки правим колом, призначена для запису властивостей другого об’єкта. Перетин кіл використовується для запису загальних властивостей.

9 клас історія України порівняльна діаграма скасування кріпацтва в Російській та Австрійській імперіях.

10 клас історія України діяльність Центральної ради та Директорії.

Сенкан (сенквейн) – здатність резюмувати інформацію, викладати складні ідеї, почуття і фантазії в декількох словах – це важливе вміння. Сенкан вчить осмисленно використовувати поняття і визначати своє ставлення до розгорнутої проблеми, використовуючи всього 5 рядків.

Також, наприкінці уроку можна запропонувати учням відповісти на запитання:

1) Чи отримали ви сьогодні новий досвід? Який саме?
2) Що нового ви дізналися на уроці?
3) Про що ви хотіли б дізнатися більше?
4) Які думки, почуття викликала у вас ця робота?

Діти від природи допитливі, прагнуть пізнавати світ, здатні розмірковувати над «серйозними» питаннями та висувати оригінальні ідеї.

Роль вчителя – позиція вдумливого помічника, який скеровує самостійну пізнавальну діяльність дітей та стимулює пізнавальну активність.

Завдання вчителя – не передавати учням власне розуміння певної інформації, а надати допомогу у розширенні та реструктуризації вже набутих знань під впливом одержаної нової інформації; у інтерпретації та розумінні нових явищ у світлі того, що учні вже знали; стимулювати школярів брати активну участь у пошуках відповідей на власні запитання.

10

  • 11.08.2019
  • Особливості організації освітнього процесу у 2019/2020 навчальному році
  • Інші методичні матеріали
  • 880
  • 0
  • 73
  • Стежити

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Розвиток життєво-професійної ефективності особистості в освітньому процесі НУШ: технології, методики, вправи »
Ілляхова Марина Володимирівна
30 годин
590 грн