П Р О Ф Е С І ЙН А Е ТИ К А
4113 «Оператор з обробки інформації та програмного забезпечення»
Урок №2 Тема: «Комп’ютерна етика. Кодекси етики в сфері інформаційних технологій»
Мета:
сформувати в учнів основні поняття комп’ютерної етики
ознайомити з основними завданнями комп’ютерної етики
продовжувати розвивати в учнів логічне мислення, науковийсвітогляд на основі знань про етику;
виховувати інформаційну культуруучнів.
Комп’ютерна етика визначається як “аналіз природи соціального впливу комп’ютерних технологій на суспільство, формулювання на цій основі моральних норм і проведення активної політики їх упровадження у свідомість розробників і користувачів комп’ютерних технологій” Незважаючи на те, що дотримання моральних норм підтримується тільки суспільним впливом, їх наявність необхідна і тому, що саме на основі норм моралі виробляються нові й удосконалюються існуючі юридичні норми, які забезпечуються державним впливом.
Розповсюдження комп’ютерних та Інтернет-технологій в сучасному суспільстві має бути збалансовано правовими та морально-етичними основами регулювання взаємовідносин між комп’ютером та людиною в міжнародному мережевому просторі. Українське співтовариство тільки-но наближається до вивчення проблем, що виникають паралельно зі швидким проникненням мережевих технологій у суспільне життя, зокрема до освітньої сфери, де інформаційні технології стають вже звичайним інструментом дистанційної освіти.
Комп'ютерна етика — це нова гілка етики, яка розвивається і змінюється так само швидко, як ростуть і розвиваються комп'ютерні технології. Термін
«комп'ютерна етика» можна інтерпретувати по-різному. У вузькомусенсі комп'ютерну етику часто прирівнюють до спроб професійних філософів адаптувати традиційні етичні теорії, подібні утилітаризму, кантіанству і т. п., для вирішення етичних проблем застосування комп'ютерних технологій. З іншого боку, до комп'ютерної етики можна віднестибезліч областей, включаючикорпоративну етику, стандартипрофесійної поведінки, кодексиетики, деякі аспектикомп'ютерного права, публічної політикиі навіть певні направлення соціології та психології використання комп'ютерів
Кодекси етики в сфері інформаційних технологій
У США спробували регулювати взаємовідносини між комп'ютерними професіоналами і суспільством за допомогою «Кодексу професійної поведінки», виробленого Асоціацією обчислювальної техніки ( Association for Computing Machinery- ACM). По суті, комп'ютерні професіонали входять не тільки в специфічні відносини один з одним, а й отримують владу над окремими людьми, соціальними інститутами і навіть над навколишнім середовищем, тому особливої актуальності набуває розробка кодексів професійної поведінки в цій галузі.
В даний час існує декілька кодексів професійної етики у сфері інформаційних технологій. Можливо, найбільш відомі ті, які були розроблені асоціацією ACM та інститутом інженерів електротехніки та електроніки IEEE, їх спільний кодекс етики та професійної практики розробників програмного забезпечення [2]. У Росії в 1996 році був прийнятий Національний кодекс діяльності в галузі інформатики та телекомунікацій.
Етичний кодекс ACM/IEEE містить вісім Принципів, пов'язаних з поведінкою і рішеннями, прийнятими професійними програмістами, включаючи практиків, викладачів, менеджерів та керівників вищої ланки. Кодекс поширюється також на студентів і «підмайстрів», що вивчають дану професію.
Коротка версія кодексу підсумовує прагнення кодексу на високому рівні абстракції; параграфи, включені в повну версію дають приклади, що показують як ці прагнення відображаються на діяльності професійних програмістів. Без цих вищих принципів деталі кодексу стануть казуїстичними і нудними. Без деталей прагнення залишаться піднесеними , але порожніми і декларативними. Разом же вони утворюють цілісний кодекс.
Професійні програмісти будуть домагатися, щоб аналіз, специфікація, проектування, розробка, тестування і супровід програмного забезпечення стали корисною і шанованою професією. Відповідно до їх прихильністю до процвітання, безпеки та добробуту суспільства, програмні інженери будуть керуватися наступними вісьма Принципами:
ТОВАРИСТВО
Програмні інженери будуть діяти відповідно суспільним інтересам.
КЛІЄНТ І РОБОТОДАВЕЦЬ
Програмні інженери будуть діяти в інтересах клієнтів і роботодавця, відповідно суспільним інтересам.
ПРОДУКТ
Програмні інженери будуть домагатися , щоб вироблені ними продукти та їх модифікації відповідав найвищим професійним стандартам.
МІРКУВАННЯ
Програмні інженери будуть домагатися чесності та незалежності в своїх професійних судженнях.
МЕНЕДЖМЕНТ
Менеджери та лідери програмних інженерів керуватимуться етичним підходом до керівництва розробкою і супроводом ПЗ, а також будуть просувати і розвивати цей підхід.
ПРОФЕСІЯ
Програмні інженери будуть покращувати цілісність і репутацію своєї професії відповідно з інтересами суспільства.
КОЛЕГИ
Програмні інженери будуть чесними по відношенню до своїх колег і будуть всіляко їх підтримувати.
ОСОБИСТІСТЬ
Програмні інженери протягом усього свого життя навчатимуться практиці своєї професії і просуватимуть етичний підхід до практики своєї професії.
Багато кодекси не відображають специфіки професії, вони містять занадто загальні канони, які охоплюють зобов'язання будь-якого професіонала: чесність, компетентність, відповідальність, підвищення кваліфікації тощо.
Кодекс професійної поведінки може застосовуватися як механізм соціалізації. Якщо існує кодекс професійної поведінки, тобто деяка гарантія, що всі представники цієї професії будуть, принаймні, знати про стандарти, закріплених у кодексі.
Найбільш важлива функція кодексу етики - сформулювати колективну мудрість осіб даної професії. У кодексі етики має бути зібрано те, що особи даної професії з багаторічним досвідом роботи визнали найбільш важливими речами, про які необхідно думати і які слід робити, коли працюєш в даній області. Кодекс є вираженням досвіду і згоди більшості осіб даної професії. І включає в себе:
не виробляти, не копіювати і не використовувати програмні і технічні засоби інформатики і телекомунікацій без дозволу (ліцензії власника/виготівника або правовласника) і не придбані на законних підставах;
не порушувати законодавство про охорону інтелектуальної власності і визнані норми авторського права на програмні засоби і бази даних;
не порушувати таємниці передачі повідомлень, не практикувати розкриття інформаційних систем і мереж передачіданих;
не використовувати найменування та абревіатури інших фірм, компаній і організацій без їх згоди.
На жаль, наявність етичних кодексів ІТ-фахівців, якими б досконалими вони не були, не виключає появу осіб, які ці правила порушують.
Західна вища школа має багатий методичний досвід щодо розвитку у майбутніх ІТ-фахівців професійної відповідальності. З самого першого видання (1968) авторитетний міжнародний документ щодо рекомендацій з викладання інформатики в університетах – Computing Curricula (СС) містить розділ стосовно соціальних, етичних і професійних аспектів інформатики. У СС 2001 по відношенню з першим куррикулумом він помітно розширився і за часом, і за кількістю модулів.
Розглянуті тут проблеми і положення комп'ютерної етики складають лише частину реального різноманіття її тем. На жаль, доводиться констатувати, що в нашій країні практично не існує спеціальних досліджень з проблем комп'ютерної етики. Практично всі проблеми комп'ютерної етики носять «відкритий» характер. Найбільш гострими і актуальними можна вважати проблеми, пов'язані з оцінкою діяльності хакерів, захистом авторських прав і прав особистості в інформаційному просторі. Але навіть у тих областях комп'ютерної етики, де розроблений теоретичний фундамент аналізу моральних проблем і вироблені конкретні норми, принципи та рекомендації, як, наприклад, в комп'ютерних кодексах, виникають такі дилеми, які не мають очевидного правильного рішення.
