Сьогодні о 18:00
Вебінар:
«
Особливості використання арттерапевтичних технік у роботі з дошкільниками
»

Календарно-тематичне планування з хімії 8 клас на 2020/2021 навчальний рік

Хімія

Для кого: 8 Клас

18.08.2020

4486

499

5

Опис документу:
Калндарно-тематичне планування з хімії для 8 класу складене на основі чинної навчальної програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Хімія. 7-9 класи, затверджена наказом МОН від 07.06.2017 № 804.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

н/п

Тема уроку

Домашнє завдання

Демонстрації та лабораторні досліди

Дата

Примітки

I СЕМЕСТР

(усього 70 год, 2 год на тиждень)

(2 контрольні роботи, 3 практичні роботи, 9 лабораторних робіт, 18 демонстрацій)

Повторення найважливіших питань курсу хімії 7 класу

1

Найважливіші хімічні поняття.

§ 1

2

Прості і складні речовини (кисень, вода). Реакція розкладу, сполучення. Відносна молекулярна маса, її обчислення за хімічною формулою.

§ 2

3

Масова частка елемента в складній речовині.

§ 3

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів:

Учень/учениця

Знаннєвий компонент

називає хімічні елементи (не менше 20-ти) за сучасною науковою українською номенклатурою, записує їхні символи;

наводить приклади формул і назв простих (метали і неметали) і складних (оксидів, основ, кислот) речовин; рівнянь реакцій: добування кисню з гідроген пероксиду і води; кисню з воднем, вуглецем, сіркою, магнієм, залізом, міддю, метаном, гідроген сульфідом, води з кальцій оксидом, натрій оксидом, фосфор(V) оксидом, карбон(ІV) оксидом; реакцій розкладу і сполучення.

Діяльнісний компонент

обчислює відносну молекулярну масу речовини за її формулою, масову частку елемента в складній речовині.

Ціннісний компонент

критично ставиться до власних знань і умінь із хімії.

Тема 1. Будова атома. Періодичний закон і періодична система хімічних елементів

4

Короткі історичні відомості про спроби класифікації хімічних елементів.

§ 4

Навчальний проект №1. З історії відкриття періодичної системи хімічних елементів

5

Поняття про лужні, інертні елементи, галогени.

§ 5

6

Періодичний закон Д. І. Менделєєва (сучасне формулювання).

§ 6

7

Періодична система хімічних елементів, її структура.

§ 7

Навчальні проекти: 2. Форми періодичної системи хімічних елементів. 3. Хімічні елементи в літературних творах. 4. Цікаві історичні факти з відкриття і походження назв хімічних елементів.

Демонстрація 1. Періодична система хімічних елементів (довга і коротка форми).

8

Значення періодичного закону

§ 8

9

Будова атома. Склад атомних ядер (протони і нейтрони).

§ 9

Демонстрація 2.

Моделі атомів (віртуальні 3D).

10

Протонне число. Нуклонне число. Ізотопи. Нукліди.

§ 10

Підготуватися до проміжного оцінювання

11

Проміжне оцінювання з теми.

Тематична 1

Повторити вивчений матеріал

12

Електронні орбіталі. Енергетичні рівні та підрівні; їх заповнення електронами в атомах хімічних елементів № 1-20.

§ 11

13

Будова електронних оболонок атомів хімічних елементів № 1-20. Стан електронів у атомі.

§ 12

Демонстрація 3.

Форми електронних орбіталей (віртуальні 3D).

14

Електронні та графічні електронні формули атомів хімічних елементів № 1-20. Поняття про радіус атома.

§ 13, 15

15

Періодична система хімічних елементів з позиції теорії будови атома

§ 14

16

Характеристика хімічних елементів № 1-20 за їхнім місцем у періодичній системі та будовою атома.

§ 16

Підготуватися до оцінювання знань з вивченої теми

17

Узагальнення та систематизація знань з вивченої теми.

Тематична 2.

Повторити вивчений матеріал

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів:

Учень/учениця

Знаннєвий компонент

формулює періодичний закон;

записує: електронні та графічні електронні формули атомів 20 хімічних елементів;

пояснює періодичність зміни властивостей хімічних елементів (№ 1–20); залежність характеру елементів та властивостей їхніх сполук від електронної будови атомів;

наводить приклади лужних, інертних елементів, галогенів.

Діяльнісний компонент

розрізняє атомне ядро, електрони, протони, нейтрони; періоди (великі й малі), головні (А) та побічні (Б) підгрупи періодичної системи; металічні та неметалічні елементи;

характеризує склад атомних ядер (кількість протонів і нейтронів), розподіл електронів (за енергетичними рівнями та підрівнями) в атомах перших 20 хімічних елементів; хімічний елемент (№ 1–20) за його положенням у періодичній системі, зміни радіусів атомів у періодах і підгрупах, металічних і неметалічних властивостей елементів; структуру періодичної системи (періоди: великі й малі, групи й підгрупи (А і Б);

аналізує інформацію, закладену в періодичній системі, та використовує її для характеристики хімічного елемента;

використовує інформацію, закладену в періодичній системі, для класифікації елементів (металічний або неметалічний), та визначення їхньої валентності, класифікації простих речовин (метал або неметал).

Ціннісний компонент

усвідомлює значення прийому класифікації в науці;

обґрунтовує фізичну сутність періодичного закону;

оцінює значення періодичного закону як одного із фундаментальних законів природи.

Наскрізні змістові лінії

Підприємливість і фінансова грамотність

Значення періодичного закону

Тема 2. Хімічний звязок і будова речовини

18

Природа хімічного зв’язку.

§ 17

19

Електронегативність атомів хімічних елементів. Ковалентний зв'язок, його утворення. Полярний і неполярний ковалентний зв’язок.

§ 18-19

20

Електронні формули молекул. Йони. Йонний зв’язок, його утворення.

§ 20

21

Кристалічні ґратки. Атомні, молекулярні та йонні кристали.

§ 23

Навчальні проекти

5. Використання кристалів у техніці.

6. Кристали: краса і користь.

Демонстрації

  1. Моделі кристалічних ґраток різних типів.

5. Зразки речовин атомної, молекулярної та йонної будови.

22

Залежність фізичних властивостей речовин від типів кристалічних ґраток

Домашній експеримент 1. Дослідження фізичних властивостей речовин з різними типами кристалічних ґраток: води, кухонної солі, піску.

Лабораторний дослід 1. Ознайомлення з фізичними властивостями речовин атомної, молекулярної та йонної будови.

23

Практична робота 1. Дослідження фізичних властивостей речовин з різними типами кристалічних ґраток (наприклад: цукру, кухонної солі, графіту).

Підготуватися до тематичного оцінювання з вивченої теми.

24

Тематичне оцінювання з теми «Хімічний зв’язок і будова речовини»

Тематична 3.

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів:

Учень/учениця

Знаннєвий компонент

називає види хімічного зв’язку, типи кристалічних ґраток;

наводить приклади сполук із ковалентним (полярним і неполярним) та йонним хімічними зв’язками, атомними, молекулярними та йонними кристалічними ґратками;

пояснює утворення йонного, ковалентного (полярного і неполярного) зв'язків.

Діяльнісний компонент

складає електронні формули молекул;

характеризує особливості ковалентного та йонного зв’язків, кристалічної будови речовин з різними видами хімічного зв'язку;

визначає вид хімічного зв’язку в типових випадках, полярність ковалентного зв'язку;

прогнозує фізичні властивості та практичне використання речовин залежно від виду хімічного зв'язку і типу кристалічних ґраток;

використовує поняття електронегативності для характеристики хімічних зв'язків.

Ціннісний компонент

обґрунтовує природу хімічних зв'язків; фізичні властивості речовин залежно від типів кристалічних ґраток;

робить висновки про тип кристалічних ґраток речовин на основі виду хімічного зв’язку в них.

Наскрізні змістові лінії

Підприємливість і фінансова грамотність. Здоров’я і безпека. Екологічна безпека і сталий розвиток

Атомні, молекулярні та йонні кристали.

Тема 3. Кількість речовини. Розрахунки за хімічними формулами

25

Кількість речовини. Моль – одиниця кількості речовини. Стала Авогадро.

§ 24

Демонстрація 6. Зразки речовин кількістю речовини 1 моль (або однакової кількості речовини).

26

Молярна маса. Обчислення молярної маси речовини.

§ 25

27

Обчислення числа частинок (атомів, молекул, йонів) у певній кількості речовини, масі, об’ємі.

Розвязати задачі

28

Обчислення за хімічною формулою маси даної кількості речовини і кількості речовини за відомою масою.

Розв’язати задачі

29

Закон Авогадро. Молярний об’єм газів.

§ 26

30

Обчислення об’єму певної маси або кількості речовини відомого газу за нормальних умов.

Розв’язати задачі

31

Відносна густина газів

§ 27

32

Обчислення з використанням відносної густини газів.

Розв’язати задачі

33

Розв’язування вправ та задач

Розв’язати задачі

34

Узагаьнення та систематизаціязнань з теми «Кількість речовини»

Підготуватися до контрольної роботи

35

Контрольна робота №1

Тематична 4

Повторити вивчений матеріал

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів:

Учень/учениця

Знаннєвий компонент

називає одиницю вимірювання кількості речовини, молярний об’єм газів за нормальних умов, сталу Авогадро;

пояснює сутність фізичної величини кількість речовини.

Діяльнісний компонент

установлює взаємозв'язок між фізичними величинами (масою, молярною масою, об’ємом, молярним об’ємом, кількістю речовини);

обчислює число частинок (атомів, молекул, йонів) у певній кількості речовини, масі, об’ємі; молярну масу, масу і кількість речовини; об’єм даної маси або кількості речовини газу за нормальних умов; відносну густину газу за іншим газом, обираючи і обґрунтовуючи спосіб розв’язання;

Ціннісний компонент

робить висновки щодо значущості математичних знань для розв’язування хімічних задач.

Наскрізні змістові лінії

Здоров’я і безпека. Екологічна безпека і сталий розвиток. Підприємливість і фінансова грамотність

Розв’язування розрахункових задач за даною темою.

II СЕМЕСТР

Тема 4. Основні класи неорганічних сполук

36

Класифікація неорганічних сполук, їхні склад і номенклатура.

§ 28

37

Оксиди, їх склад та назви. Фізичні властивості оксидів.

§ 29 (частково)

Демонстрація

7. Зразки оксидів.

38

Хімічні властивості оснόвних, кислотних та амфотерних оксидів: взаємодія з водою, кислотами, лугами, іншими оксидами.

§ 30

Демонстрація

8. Взаємодія кислотних і основних оксидів з водою.

39

Розрахунки за хімічними рівняннями маси, об'єму, кількості речовини реагентів та продуктів реакцій.

§ 31

Розв’язати задачі

40

Основи, їх склад та назви. Фізичні властивості основ.

§ 32 (частково)

Демонстрація

11.  Зразки основ.

41

Хімічні властивості лугів: дія на індикатори, взаємодія з кислотами, кислотними оксидами, солями. Заходи безпеки під час роботи з лугами.

§ 33 (частково)

Демонстрація

12. Хімічні властивості лугів.

Лабораторний дослід

  1. Взаємодія лугів з кислотами в розчині.

42

Хімічні властивості нерозчинних основ: взаємодія з кислотами і розкладання внаслідок нагрівання.

§ 33(частково)

Демонстрація

13. Добування і хімічні властивості нерозчинних основ.

43

Хімічні властивості амфотерних гідроксидів: взаємодія з кислотами, лугами (в розчині, при сплавлянні).

§ 39 (частково)

Демонстрації

14. Доведення амфотерності цинк гідроксиду.  

15. Таблиця розчинності кислот, основ, амфотерних гідроксидів і солей.

44

Розв’язування вправ та задач

Розв’язати задачі

45

Узагальнення та систематизація знань з теми «Оксиди та основи»

Підготуватися до проміжного оцінювання

46

Проміжне оцінювання з теми «Основні класи неорганічних сполук» 1

Тематична 5.

Повторити вивчений матеріал.

47

Кислоти, їх склад та назви. Фізичні властивості кислот.

§ 34

Демонстрація

9. Зразки кислот.

48

Хімічні властивості кислот: дія на індикатори, взаємодія з металами. Ряд активності металів. Реакції заміщення.

§ 35

Демонстрація

10. Хімічні властивості кислот. Лабораторний дослід 3. Взаємодія хлоридної кислоти з металами.

49

Хімічні властивості кислот: основними оксидами, основами, солями. Реакції нейтралізації та обміну.

Заходи безпеки під час роботи з кислотами.

§ 36

Домашній експеримент

1. Дія на сік буряка чи червоноголової капусти лимонного соку, оцту, розчину харчової соди, мильного розчину.

50

Солі, їх склад та назви. Фізичні властивості середніх солей.

§ 37

Демонстрація

16. Зразки солей.

51

Хімічні властивості середніх солей: взаємодія з металами, кислотами, лугами, іншими солями.

§ 38

Демонстрація

17. Хімічні властивості солей.

Лабораторні досліди

4. Взаємодія металів із солями у водному розчині.

5. Взаємодія солей з лугами у водному розчині.

6. Реакція обміну між солями в розчині

52

Розв’язування вправ та задач

Розв’язати задачі

53

Узагальнення та систематизація знань з теми «Кислоти та солі»

Підготуватися до проміжного оцінювання

54

Проміжне оцінювання з теми «Основні класи неорганічних сполук» 2

Тематична 6.

Повторити вивчений матеріал

55

Поширеність у природі оксидів, кислот, основ та середніх солей

Підготувати презентацію на відповідну тему

56

Використання оксидів, кислот, основ та середніх солей.

Вивчити конспект

57

Загальні способи добування оксидів, кислот, основ та середніх солей

Підготуватися до практичної роботи

58

Практична робота 2. Дослідження властивостей основних класів неорганічних сполук.

Повторити вивчений матеріал

59

Значення експериметального методу у хімії

Вивчити конспект

60

Генетичні зв’язки між основними класами неорганічних сполук.

§ 42

Демонстрація

18. Взаємодія кальцій оксиду з водою, дослідження добутого розчину індикатором, пропускання вуглекислого газу в розчин, що утворився.

61

Розв’язування експериментальних задач

§ 43

Підготуватися до практичної роботи

Лабораторна робота

9. Розв’язування експериментальної задачі на прикладі реакції обміну

62

Практична робота 3. Розв’язування експериментальних задач.

Повторити вивчений матеріал

63

Вирощування кристалів солей

Навчальні проекти

7. Неорганічні речовини – представники основних класів у будівництві й побуті.

8. Хімічний склад і використання мінералів.

9. Вплив хімічних сполук на довкілля і здоров’я людини.

(весь клас ділимо на три групи).

64

Вплив на довкілля і здоров’я людини оксидів, кислот, основ та середніх солей.

Вивчити конспект

65

Хімічний склад і використання мінералів.

Повторити відомості про оксиди та основи

66

Неорганічні речовини – представники основних класів у будівництві та побуті.

Повторити відомості про кислоти та солі

67

Узагальнення та систематизація знань з теми «Основні класи неорганічних сполук»

Підготуватися до контрольної роботи

68

Контрольна робота №2

Тематична 7.

Повторити вивчений матеріал

69

Підсумковий урок з тем першого семестру

Повторити вивчений матеріал

70

Підсумковий урок з тем другого семестру

Повторити вивчений матеріал

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів:

Учень/учениця

Знаннєвий компонент

називає оксиди, основи, кислоти, амфотерні гідроксиди, середні солі за сучасною науковою українською номенклатурою;

наводить приклади оснόвних, кислотних і амфотерних оксидів, оксигеновмісних і безоксигенових, одно-, дво-, триосновних кислот, розчинних і нерозчинних основ, амфотерних гідроксидів, середніх солей.

Діяльнісний компонент

розрізняє несолетворні й солетворні (кислотні, основні, амфотерні) оксиди, розчинні й нерозчинні основи, кислоти за складом (оксигеновмісні, безоксигенові) та основністю (одно-, дво-, триосновні), середні солі; реакції заміщення, обміну, нейтралізації;

описує поширеність представників основних класів неорганічних сполук у природі;

складає хімічні формули оксидів, основ, амфотерних гідроксидів (Алюмінію, Цинку), кислот, середніх солей; рівняння реакцій, які характеризують хімічні властивості оснόвних, кислотних та амфотерних оксидів; кислот, лугів, нерозчинних основ, амфотерних гідроксидів, середніх солей;

порівнює за хімічними властивостями основні, кислотні та амфотерні оксиди, луги і нерозчинні основи;

класифікує неорганічні сполуки за класами;

характеризує поняття амфотерності, фізичні та хімічні властивості оксидів, основ, кислот, солей, амфотерних гідроксидів;

установлює генетичні зв’язки між простими і складними речовинами, основними класами неорганічних сполук;

обчислює за рівняннями хімічних реакцій масу, кількість речовини та об’єм газу (н. у.) за відомою масою, кількістю речовини, об’єму одного з реагентів чи продуктів реакції, обираючи і обґрунтовуючи спосіб розв’язання;

використовує сучасну українську номенклатуру основних класів неорганічних сполук; таблицю розчинності кислот, основ та солей для складання рівнянь хімічних реакцій; індикатори для виявлення

кислот і лугів;

планує експеримент, проводить його, описує спостереження, робить висновки;

прогнозує перебіг хімічних реакцій солей і кислот з металами, використовуючи ряд активності металів;

дотримується запобіжних заходів під час роботи з кислотами і лугами

розв’язує експериментальні задачі, обираючи і обґрунтовуючи спосіб розв’язання.

Ціннісний компонент

обґрунтовує залежність між складом, властивостями та застосуванням неорганічних речовин;

оцінює значення найважливіших представників основних класів неорганічних сполук;

висловлює судження про значення хімічного експерименту як способу набуття нових знань; вплив речовин на навколишнє середовище і здоров’я людини; вплив діяльності людини на стан довкілля й охорону від забруднень.

Наскрізні змістові лінії

Громадянська відповідальність

Використання оксидів, кислот, основ і середніх солей. Вплив на довкілля.

Здоров’я і безпека

Розв’язування розрахункових задач за рівняннями реакцій.

Заходи безпеки під час роботи з кислотами і лугами.

Екологічна безпека і сталий розвиток

Розв’язування розрахункових задач за рівняннями реакцій.

Безпечне поводження з речовинами.

Поширеність у природі та використання оксидів, кислот, основ і середніх солей. Вплив на довкілля.

Підприємливість і фінансова грамотність

Розв’язування розрахункових задач за рівняннями реакцій.

Календарно-тематичне планування складено на основі навчальної програми для загальноосвітніх навчальних закладів з хімії 7-9 клас. Затверджено Міністерством освіти і науки України від 07.06.2017 № 804 (оновлена).

11

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.