Сьогодні о 18:00
Вебінар:
«Реалізація професійної діяльності та розвиток цифрової компетентності педагога через обмін методичними матеріалами в цифрових бібліотеках»

Календарно-тематичне планування з хімії 10 клас на 2020/2021 навчальний рік

Хімія

Для кого: 10 Клас

22.08.2020

2471

237

1

Опис документу:
Календарно-тематичне планування з хімії 10 клас на 2020/2021 навчальний рік, складене на основі навчальної програми затвердженої Міністерством освіти і науки України, щодо викладання хімії. За підручником О. Григорович.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

«ПОГОДЖЕНО»

_______________________________

_______________________________

КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНЕ

ПЛАНУВАННЯ

з хімії

на I-II семестр

2020/2021 навчальний рік

для 10 класу

Підмихайлівського ліцею

Флис Галини Богданівни

вчителя I категорії

н/п

Тема уроку

Домашнє завдання

Демонстрація і лабораторний дослід

Дата

Примітки

I СЕМЕСТР

(1,5 год на тиждень, разом 52 год)

Повторення початкових понять про органічні речовини

1

Склад, властивості, застосування окремих представників вуглеводнів (метан, етан, етен, етин).

Здійснити перетворення

2

Склад, властивості, застосування оксигеновмісних (метанол, етанол, гліцерол, етанова кислота) і нітрогеновмісних (аміноетанова кислота) органічних речовин

Здійснити перетворення.

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів:

Учень/учениця:

Знаннєвий компонент

називає десять членів гомологічного ряду алканів (СН4 – С10Н22);

розуміє належність речовин за їхнім складом до вуглеводнів, оксигеновмісних, нітрогеновмісних сполук.

Діяльнісний компонент

складає молекулярні, структурні і напівструктурні формули метану та дев’яти його гомологів (С2Н6 – С10Н22), етену, етину, метанолу, етанолу, гліцеролу, етанової та аміноетанової кислот; рівняння реакцій: горіння (повного окиснення) вуглеводнів; заміщення для метану (хлорування); приєднання для етену й етину (галогенування, гідрування); що описують хімічні властивості етанової кислоти (взаємодія з індикаторами, металами, лугами, солями з точки зору електролітичної дисоціації).

Ціннісний компонент

обґрунтовує застосування метану, етану, етену, етину, метанолу, етанолу, гліцеролу, етанової кислоти; роль органічних сполук у живій природі;

оцінює вплив на здоров’я і довкілля окремих органічних речовин;

висловлює судження щодо необхідності знань про органічні сполуки для їх безпечного застосування.

Тема 1. Теорія будови органічних сполук

3

Теорія будови органічних сполук. Залежність властивостей речовин від складу і хімічної будови молекул. Поняття про явище ізомерії та ізомери.

§ 1

Навчальні проекти

1. Ізомери у природі. 2. Історія створення та розвитку теорії будови органічних сполук.

3. 3D-моделі молекул органічних сполук.

Демонстрації

1. Моделі молекул органічних сполук (у тому числі 3D-проектування ).

2. Моделі молекул ізомерів (у тому числі 3D-проектування).

4

Ковалентні карбон-карбонові зв’язки у молекулах органічних сполук: простий, подвійний, потрійний.

Класифікація органічних сполук.

§ 2

5

Виведення молекулярної формули речовини за масовими частками елементів.

Розв’язати задачі

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів:

Учень/учениця:

Знаннєвий компонент

пояснює суть явища ізомерії; залежність властивостей речовин від складу і будови їхніх молекул на основі положень теорії будови органічних сполук;

наводить приклади органічних сполук із простими, подвійними, потрійними карбон-карбоновими зв’язками.

Діяльнісний компонент

розрізняє органічні сполуки за якісним складом: вуглеводні, оксигено- і нітрогеновмісні речовини; простий, подвійний, потрійний карбон-карбонові зв’язки;

характеризує суть теорії будови органічних сполук;

розв’язує задачі на виведення молекулярної формули речовини за масовими частками елементів, обґрунтовуючи обраний спосіб розв’язання.

Ціннісний компонент

усвідомлює необхідність знання властивостей речовини для встановлення її впливу на власне здоров’я і довкілля;

висловлює судження про значення теорії будови органічних сполук для розвитку органічної хімії;

робить висновки про багатоманітність органічних сполук на основі теорії хімічної будови.

Наскрізні змістові лінії

Екологічна безпека і сталий розвиток.

Залежність властивостей речовин від складу і хімічної будови молекул.

Підприємливість і фінансова грамотність.

Залежність властивостей речовин від складу і хімічної будови молекул.

Розв’язування розрахункових задач на виведення молекулярної формули речовини за масовими частками елементів.

Тема 2. Вуглеводні

6

Класифікація вуглеводнів.

Опрацювати схему

7

Алкани. Загальна формула алканів, структурна ізомерія, систематична номенклатура.

§ 3

8

Хімічні властивості алканів.

§ 4

Демонстрація

3. Відношення насичених вуглеводнів до лугів, кислот.

9

Алкени. Систематична номенклатура й ізомерія алкенів

§ 5

10

Хімічні властивості етену та застосування алкенів

§ 6

11

Алкіни. Ізомерія, номенклатура, хімічні властивості алкінів

§ 7

12

Арени. Бензен: молекулярна і структурна формули, фізичні властивості.

§ 8 частково

13

Хімічні властивості бензену.

§ 8

14

Методи одержання алканів, етену, етину, бензену. Застосування вуглеводнів

§ 9

15

Виведення молекулярної формули речовини за загальною формулою гомологічного ряду та густиною або відносною густиною.

Розв’язати задачі

16

Виведення молекулярної формули речовини за масою, об’ємом або кількістю речовини реагентів або продуктів реакції.

Розв’язати задачі

17

Узагальнення та систематизація знань з тем «Теорія будови органічних сполук» та «Вуглеводні»

Підготуватися до контрольної роботи

18

Контрольна робота №1

Тематична 1.

Навчальні проекти

4. Октанове число та якість бензину.

5.  Цетанове число дизельного палива.

6. Ароматичні сполуки навколо нас.

7. Смог як хімічне явище.

8. Коксування вугілля: продукти та їх використання.

9. Біогаз.

10. Вплив на довкілля вуглеводнів та їхніх похідних.

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів:

Учень/учениця:

Знаннєвий компонент

називає алкани, алкени і алкіни за систематичною номенклатурою; загальні формули алканів, алкенів, алкінів; фізичні властивості бензену;

пояснює суть структурної ізомерії вуглеводнів;

розпізнає структурні ізомери певної речовини;

наводить приклади насичених, ненасичених й ароматичних вуглеводнів; структурних формул ізомерів алканів, алкенів і алкінів.

Діяльнісний компонент

розрізняє вуглеводні різних гомологічних рядів;

складає на основі загальної формули молекулярні формули вуглеводнів певного гомологічного ряду; молекулярну і структурну формули бензену;

структурні формули алканів, алкенів і алкінів; структурні формули ізомерів алканів, алкенів і алкінів за молекулярною формулою сполуки; рівняння реакцій, які описують хімічні властивості алканів (термічний розклад, ізомеризація, галогенування), етену і етину (часткове окиснення, приєднання галогеноводнів, гідратація), бензену (горіння, галогенування, гідрування), одержання алканів (гідрування алкенів, алкінів), етену (дегідрування етану), етину (дегідрування етану, етену, гідроліз кальцій ацетиленіду), бензену (із етину, дегідрування н-гексану);

класифікує вуглеводні різних гомологічних рядів, порівнює їхні будову і властивості;

характеризує хімічні властивості алканів, етену та етину, бензену, способи одержання їх;

установлює зв’язки між складом, будовою, властивостями, зберіганням, транспортуванням і застосуванням вуглеводнів та їхнім впливом на довкілля; взаємозв’язки між гомологічними рядами вуглеводнів;

дотримується правил безпечного поводження з вуглеводнями і їхніми похідними у побуті;

розв’язує задачі на виведення молекулярної формули речовини за загальною формулою гомологічного ряду та густиною або відносною густиною; масою, об’ємом або кількістю речовини реагентів або продуктів реакції, обґрунтовуючи обраний спосіб розв’язання.

Ціннісний компонент

робить висновки щодо властивостей речовин на підставі їхньої будови і про будову речовин на підставі їхніх властивостей;

усвідомлює необхідність збереження довкілля під час одержання і застосування вуглеводнів;

обґрунтовує застосування вуглеводнів їхніми властивостями;

оцінює пожежну небезпечність вуглеводнів; екологічні наслідки порушення технологій добування і застосування вуглеводнів та їхніх похідних;

висловлює судження про значення засобів захисту рослин і їхній вплив на здоров’я людей та довкілля за їх неправильного використання

Наскрізні змістові лінії

Громадянська відповідальність. Здоров’я і безпека. Екологічна безпека і сталий розвиток

Значення засобів захисту рослин і їхній вплив на здоров’я людей та довкілля за їх неправильного використання.

Забезпечення збереження довкілля під час одержання, зберігання, транспортування і застосування вуглеводнів та їхніх похідних

Підприємливість і фінансова грамотність

Одержання алканів, етену, етину, бензену, їх застосування.

Взаємозв’язок між вуглеводнями.

Розв’язування розрахункових задач на виведення молекулярної формули речовини за загальною формулою гомологічного ряду та густиною або відносною густиною; за масою, об’ємом або кількістю речовини реагентів або продуктів реакції.

Тема 3. Оксигеновмісні органічні сполуки

19

Спирти. Поняття про характеристичну (функціональну) групу. Гідроксильна характеристична (функціональна) група. Насичені одноатомні спирти: загальна та структурні формули, ізомерія (пропанолів і бутанолів), систематична номенклатура. Водневий зв’язок, його вплив на фізичні властивості спиртів.

§ 11

20

Хімічні властивості насичених одноатомних спиртів. Одержання етанолу.

§ 12

Демонстрація

4. Окиснення етанолу до етаналю.

21

Обчислення за хімічними рівняннями кількості речовини, маси або об’єму за кількістю речовини, масою або об’ємом реагенту, що містить певну частку домішок.

§ 13

Розв’язати задачі

22

Поняття про багатоатомні спирти на прикладі гліцеролу, його хімічні властивості.

Опрацювати конспект

23

Фенол: склад і будова молекули, фізичні та хімічні властивості.

§ 14

24

Альдегіди. Склад, будова молекул альдегідів. Альдегідна характеристич-на (функціональна) група. Загальна та структурні формули, систематична номенклатура і фізичні властивості альдегідів.

§ 15 частково

25

Хімічні властивості етаналю, його одержання.

§ 15

Підготуватися до оцінювання з теми

Демонстрація

5. Окиснення метаналю (етаналю) амоніачним розчином арґентум(І) оксиду (віртуально).

6. Окиснення метаналю (етаналю) свіжоодержаним купрум(ІІ) гідроксидом (віртуально).

26

Проміжне оцінювання з теми «Оксигеновмісні органічні речовини»

Тематична 2.

Повторити вивчений матеріал

II СЕМЕСТР

27

Карбонові кислоти, їх поширення в природі та класифікація. Карбоксильна характеристична (функціональна) група. Склад, будова молекул насичених одноосновних карбонових кислот, їхня загальна та структурні формули, ізомерія, систематична номенклатура і фізичні властивості.

§ 16

28

Хімічні властивості насичених одноосновних карбонових кислот. Реакція естерифікації.

§ 17 частково

Лабораторний досліди 1. Виявлення органічних кислот у харчових продуктах.

29

Одержання етанової кислоти

Опрацювати конспект

30

Естери, загальна та структурні формули, систематична номенклатура, фізичні властивості. Гідроліз естерів.

§ 17 і 18 частково

Демонстрація

7. Ознайомлення зі зразками естерів.

31

Жири як представники естерів. Класифікація жирів, їхні хімічні властивості.

§ 18

Демонстрації

8. Відношення жирів до води та органічних розчинників.

9. Доведення ненасиченого характеру рідких жирів (віртуально).

32

Вуглеводи. Класифікація вуглеводів, їх утворення й поширення у природі. Глюкоза: молекулярна формула та її відкрита форма. Хімічні властивості глюкози.

§ 19

Демонстрація

10. Окиснення глюкози амоніачним розчином арґентум(І) оксиду (за відсутності реагентів – віртуально).

Лабораторний дослід

2. Окиснення глюкози свіжоодержаним купрум(ІІ) гідроксидом.

33

Сахароза, крохмаль і целюлоза: молекулярні формули, гідроліз.

§ 20

Підготуватися до практичної роботи

34

Практична робота

1. Розв’язування експериментальних задач.

Повторити вивчений матеріал

35

Узагальнення та систематизація знань з теми «Оксигеновмісні органічні речовини»

Підготуватися до контрольної роботи

36

Контрольна робота №2

Тематична 3.

Навчальні проекти

11. Екологічна безпечність застосування і одержання фенолу.

12. Виявлення фенолу в екстракті зеленого чаю або гуаші.

13. Вуглеводи у харчових продуктах: виявлення і біологічне значення.

14. Натуральні волокна рослинного походження: їхні властивості, дія на організм людини, застосування.

15. Штучні волокна: їхнє застосування у побуті та промисловості.

16. Етери та естери в косметиці.

17. Біодизельне пальне.

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів:

Учень/учениця:

Знаннєвий компонент

називає загальні формули та характеристичні (функціональні) групи спиртів, альдегідів, карбонових кислот, естерів; за систематичною номенклатурою спирти, альдегіди, насичені одноосновні карбонові кислоти, естери;

пояснює вплив характеристичної (функціональної) групи на фізичні і хімічні властивості оксигеновмісних органічних сполук; водневого зв’язку на фізичні властивості оксигеновмісних органічних сполук;

наводить приклади спиртів, альдегідів, насичених одноосновних карбонових кислот, естерів, жирів, вуглеводів і їхні тривіальні назви; поширення оксигеновмісних органічних сполук у природі і харчових продуктах.

Діяльнісний компонент

розрізняє насичені й ненасичені жири; моно-, ди-, полісахариди; реакції естерифікації;

класифікує оксигеновмісні органічні сполуки за характеристичними групами;

складає молекулярні і структурні формули спиртів, фенолу, альдегідів, насичених одноосновних карбонових кислот, естерів, жирів, вуглеводів (за назвами і загальними формулами відповідних гомологічних рядів); рівняння реакцій, які описують хімічні властивості насичених одноатомних спиртів (повне і часткове окиснення, дегідратація, взаємодія з лужними металами, гідроген галогенідами), гліцеролу (повне окиснення, взаємодія з лужними металами), фенолу (взаємодія з лужними металами, лугами, бромною водою), етаналю (часткове окиснення і відновлення), одноосновних карбонових кислот (взаємодія з індикаторами, металами, лугами, солями, спиртами), естерів (гідроліз), жирів (гідрування та лужний гідроліз), глюкози (часткове окиснення, відновлення воднем, бродіння спиртове і молочнокисле), сахарози, крохмалю і целюлози (молекулярні рівняння гідролізу), одержання етанолу (гідратація етену, бродіння глюкози), етаналю (гідратація етину, окиснення етанолу), етанової кислоти (окиснення етаналю, етанолу), фотосинтезу, утворення сахарози, крохмалю і целюлози у природі ;

порівнює будову і властивості сполук з різними характеристичними групами, одноатомних спиртів і фенолу, крохмалю і целюлози; хімічні властивості насичених одноосновних карбонових і неорганічних кислот; властивості натуральних і штучних волокон;

характеризує хімічні властивості одноатомних насичених спиртів, етаналю, насичених одноосновних карбонових кислот, естерів, жирів, вуглеводів; способи одержання етанолу, етаналю, етанової кислоти, глюкози, сахарози, крохмалю і целюлози;

прогнозує хімічні властивості оксигеновмісних органічних сполук на основі знань про властивості характеристичних (функціональних) груп;

установлює причинно-наслідкові зв’язки між складом, будовою, властивостями, застосуванням і впливом на довкілля оксигеновмісних органічних сполук; генетичні зв’язки між оксигеновмісними органічними сполуками;

виявляє наявність альдегідів, карбонових кислот, глюкози;

дотримується правил безпечного поводження з органічними речовинами;

обчислює за хімічними рівняннями кількість речовини, масу або об’єм за кількістю речовини, масою або об’ємом реагенту, що містить певну частку домішок, обґрунтовуючи обраний спосіб розв’язання;

розв’язує експериментальні задачі, обґрунтовуючи обраний спосіб розв’язання.

Ціннісний компонент

робить висновки щодо властивостей оксигеновмісних органічних речовин на підставі їхньої будови і про будову оксигеновмісних речовин на підставі їхніх властивостей; на основі спостережень;

усвідомлює взаємозв’язок складу, будови, властивостей, застосування оксигеновмісних органічних речовин і їхнього впливу на довкілля; необхідність охорони довкілля від промислових відходів, що містять фенол;

висловлює судження щодо впливу продуктів органічного синтезу на здоров’я людини та екологічний стан довкілля;

розв’язує проблему власного раціонального харчування на основі знань про жири і вуглеводи;

оцінює біологічне значення жирів і вуглеводів для харчування людини; раціональне співвідношення вживання рослинних та тваринних жирів, перевагу одягу з натуральних тканин; безпечність органічних речовин і приймає обґрунтоване рішення щодо їхнього використання

Наскрізні змістові лінії

Громадянська відповідальність

Одержання етанолу, етаналю.

Здоров’я і безпека. Екологічна безпека і сталий розвиток

Біологічне значення жирів і вуглеводів для харчування людини.

Підприємливість і фінансова грамотність .

Одержання етанолу, етаналю.

Реакція естерифікації.

Обчислення за хімічними рівняннями кількості речовини, маси або об’єму за кількістю речовини, масою або об’ємом реагенту, що містить певну частку домішок

Тема 4. Нітрогеновмісні органічні сполуки

37

Насичені й ароматичні аміни: склад і будова молекул, назви найпростіших за складом сполук. Будова аміногрупи.

§ 23 частково

38

Аміни як органічні основи. Хімічні властивості метанаміну, аніліну. Одержання аніліну.

§ 23

Демонстрації

11. Взаємодія аніліну з хлоридною кислотою (віртуально).

12. Взаємодія аніліну з бромною водою (віртуально).

39

Амінокислоти: склад і будова молекул, загальні і структурні формули, характеристичні (функціо-нальні) групи, систематична номенклатура. Пептидна група. Хімічні властивості аміноетанової кислоти. Пептиди.

§ 24

40

Білки як високомолекулярні сполуки. Хімічні властивості білків (без запису рівнянь реакцій).

§ 25

Лабораторні досліди

3. Біуретова реакція.

4. Ксантопротеїнова реакція.

41

Біологічна роль амінокислот та білків

§ 26

42

Узагальнення та систематизація знань з теми «Нітрогеновмісні органічні сполуки»

Підготуватися до оцінювання з теми

43

Оцінювання з теми «Нітрогеновмісні органічні сполуки»

Тематична 4.

Навчальні проекти

19. Натуральні волокна тваринного походження: їхні властивості, дія на організм людини, застосування.

20. Анілін – основа для виробництва барвників.

21. Синтез білків.

22.  Збалансоване харчування – запорука здорового життя.

23. Виведення плям органічного походження

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів:

Учень/учениця:

Знаннєвий компонент

називає загальні формули та характеристичні (функціональні) групи амінів та амінокислот;

пояснює структурні формули амінів та амінокислот; амфотерність амінокислот; зміст понять: характеристична (функціональна) аміногрупа, пептидна група, поліпептид;

наводить приклади амінів, амінокислот, білків.

Діяльнісний компонент

розрізняє насичені й ароматичні аміни;

складає молекулярні та структурні формули амінів та амінокислот за назвами і загальними формулами; рівняння реакцій, які описують хімічні властивості метанаміну (горіння, взаємодія з водою і хлоридною кислотою), аніліну (взаємодія з хлоридною кислотою, бромною водою), аміноетанової кислоти (взаємодія з натрій гідроксидом, хлоридною кислотою, утворення дипептиду) та одержання аніліну (відновлення нітробензену);

класифікує нітрогеновмісні органічні сполуки за характеристичними (функціональними) групами;

прогнозує хімічні властивості амінокислот, зумовлені особливостями будови їхніх молекул;

характеризує хімічні властивості метанаміну, аніліну, аміноетанової кислоти і білків (гідроліз, кольорові реакції); біологічну роль амінокислот, білків;

установлює причинно-наслідкові зв’язки між складом, будовою, властивостями нітрогеновмісних органічних сполук;

дотримується правил безпечного поводження з органічними речовинами.

Ціннісний компонент

усвідомлює вплив аніліну та його похідних (вогненебезпечність, подразливість, отруйність) на довкілля та організм людини;

висловлює судження про вплив окремих нітрогеновмісних органічних сполук на організм людини;

обґрунтовує застосування речовин їхніми властивостями;

оцінює біологічне значення амінокислот і білків;

розв’язує проблему власного раціонального харчування на основі знань про білки;

робить висновки про властивості амінів, амінокислот та білків, виходячи з будови молекул речовин, і про будову речовин, виходячи з їхніх властивостей; на основі спостережень.

Наскрізні змістові лінії

Здоров’я і безпека. Громадянська відповідальність. Екологічна безпека і сталий розвиток.

Підприємливість і фінансова грамотність

Одержання аніліну.

Тема 5. Синтетичні високомолекулярні речовини і полімерні матеріали на їх основі

44

Синтетичні високомолекулярні речовини. Полімери. Реакції полімеризації і поліконденсації.

§ 28

45

Пластмаси.

§ 29

Демонстрація

13. Зразки пластмас.

46

Каучуки, гума. Найпоширеніші полімери та сфери їхнього використання.

§ 30

Демонстрація

13. Зразки каучуків, гуми.

47

Вплив полімерних матеріалів на здоров’я людини і довкілля. Проблеми утилізації полімерів і пластмас в контексті сталого розвитку суспільства.

Опрацювати конспект

48

Синтетичні волокна: фізичні властивості і застосування.

§ 31

Підготуватися до оцінювання.

Демонстрація

13. Зразки синтетичних волокон.

49

Оцінювання знань з теми «Синтетичні високомолекулярні речовини і полімерні матеріали на їх основі.

Тематична 5.

Навчальні проекти

24. Синтетичні волокна: їх значення, застосування у побуті та промисловості.

25. Рециклінг як єдиний цивілізований спосіб утилізації твердих побутових відходів.

26. Переробка побутових відходів в Україні та розвинених країнах світу.

27. Перспективи одержання і застосування полімерів із
наперед заданими властивостями.

28. Дослідження маркування виробів із полімерних матеріалів і пластмас.

29. Виготовлення виробів із пластикових пляшок.

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів:

Учень/учениця:

Знаннєвий компонент

пояснює суть поняття полімер; реакцій полімеризації і поліконденсації як способів добування полімерів;

наводить приклади синтетичних високомолекулярних речовин і полімерних матеріалів на їх основі; рівнянь реакцій полімеризації і поліконденсації.

Діяльнісний компонент

розрізняє реакції полімеризації і поліконденсації; пластмаси, каучуки, гуму та синтетичні волокна;

описує властивості полімерних матеріалів;

порівнює природні, штучні і синтетичні волокна, пластмаси;

установлює причинно-наслідкові зв’язки між складом, будовою, властивостями та застосуванням полімерів;

дотримується правил безпечного поводження з синтетичними матеріалами.

Ціннісний компонент

Обґрунтовує значення полімерів у створенні нових матеріалів та синтетичних волокон.

Наскрізні змістові лінії

Здоров’я і безпека. Екологічна безпека і сталий розвиток.

Найпоширеніші полімери та сфери їхнього використання.

Вплив полімерних матеріалів на здоров’я людини і довкілля.

Проблеми утилізації полімерів і пластмас в контексті сталого розвитку суспільства.

Громадянська відповідальність.

Вплив полімерних матеріалів на здоров’я людини і довкілля.

Проблеми утилізації полімерів і пластмас в контексті сталого розвитку суспільства.

Підприємливість і фінансова грамотність

Найпоширеніші полімери та сфери їхнього використання.

Тема 6. Багатоманітність та зв’язки між класами органічних речовин

50

Багатоманітність і звязки між класами органічних сполук

§ 32

Навчальні проекти

30. Найважливіші хімічні виробництва органічної хімії в Україні.

31. Доцільність та шкідливість біологічно активних добавок.

51

Вітаміни і ферменти

§ 33

52

Роль органічної хімії у розв’язанні сировинної, енергетичної, продовольчої проблем, створення нових матеріалів.

§ 34

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів:

Учень/учениця:

Знаннєвий компонент

пояснює причини багатоманітності органічних речовин;

наводить приклади гомологів та ізомерів; сполук із простими і кратними зв’язками; сполук з різними характеристичними (функціональними) групами; природних та синтетичних біологічно активних речовин.

Діяльнісний компонент

розрізняє органічні сполуки за належністю до відповідних гомологічних рядів;

складає рівняння реакцій, які характеризують генетичні зв’язки органічних сполук;

досліджує наявність органічних кислот у продуктах харчування за допомогою індикаторів;

установлює зв’язки між класами органічних сполук;

використовує знання про органічні сполуки для пояснення їх різноманітності;

дотримується правил безпечного поводження з органічними речовинами.

Ціннісний компонент

усвідомлює необхідність знання властивостей речовини для встановлення її впливу на власне здоров’я і довкілля; роль органічної хімії у розв’язуванні сировинної, енергетичної, продовольчої проблем, створенні нових матеріалів;

оцінює значення біологічно активних речовин для організму людини;

популяризує хімічні знання;

усвідомлює право на власний вибір і прийняття рішення; відповідальність за збереження довкілля від шкідливих викидів;

висловлює судження про можливості використання органічних сполук залежно від їхніх властивостей;

обґрунтовує значення органічних речовин у створенні нових матеріалів;

робить висновки про важливість знань про органічні сполуки

Наскрізьні змістовні лінії.

Громадянська відповідальність. Здоров’я і безпека. Екологічна безпека і сталий розвиток. Підприємливість і фінансова грамотність

Біологічно активні речовини.

Роль органічної хімії у розв’язуванні сировинної, енергетичної, продовольчої проблем, створенні нових матеріалів

Календарно-тематичне планування складено на основі навчальної програми для закладів загальної ередньої освіти з хімії 10-11 класи Рівень стандарту Затверджено Міністерством освіти і науки України (наказ № 1407 від 23.10.2017 р.)

15

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.

Вітаємо зі святом працівникі́в осві́ти

та даруємо 100 грн

кешбеку!

Кешбеком можна оплатити 50% вартості будь-яких цифрових товарів та послуг на порталі «Всеосвіта»

Отримати кешбек можна з 1 до 14 жовтня 24 жовтня та використати протягом всього місяця.