«Формування компетентної, творчої особистості, шляхом активізації пізнавальної діяльності гімназистів»

Опис документу:
З досвіду роботи вчителя біології розкрито форми, мотоди, прийоми, які сприяють формуванню компетентної, творчої особистості.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Снігурівська районна гімназія ім.Т.Г.Шевченка

Снігурівської районної ради Миколаївської області

«Формування компетентної, творчої особистості, шляхом активізації пізнавальної діяльності гімназистів»

Бондюченко Т.М.

вчитель вищої категорії, вчитель методист

Снігурівської районної гімназії

ім. Т.Г.Шевченка

(з досвіду роботи)

2018р

Зміст

І. Вступ.

ІІ. Огляд лОг літератури з питання формування творчої особистості, шляхи активізації пізнавальної діяльності на уроках біології.

ІІІ. Шляхи активізації пізнавальної діяльності, як засіб формування творчої, компетентної особистості:

  • Проблемне навчання

  • Дидактична гра

  • Термінологічна робота

  • Самостійна робота з підручником

  • Використання опорних конспектів, схем на уроках біології

  • Евристична бесіда

  • Використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках біології.

  • Тематичне оцінювання

  • Застосування проектної технології під вивчення біології

ІV. Список використаних джерел.

V. Додатки.

І. Вступ

Метою повної загальної середньої освіти є різнобічний

розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка усві-

домлює себе громадянином України, здатна до життя в

суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має

прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж

життя, готова до свідомого життєвого вибору та само-

реалізації, трудової діяльності та громадянської активності”.

Проект Закону України “Про освіту” №3491-д від 04.04.2016

Центральне місце в системі освіти належить середній школі. На відміну від університету, в школі ще можна вирівняти дисбаланс у розвитку дітей. Світогляд закладається саме в сім’ї та школі. У школі формується особистість, її громадянська

позиція та моральні якості. Тут вирішується, чи людина захоче і чи зможе навчатися впродовж життя.

Наскрізне застосування інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі та управлінні закладами освіти і системою освіти має стати інструментом забезпечення успіху нової української школи. Запровадження ІКТ в освітній галузі має перейти від одноразових проектів у системний процес, який охоплює всі види діяльності. ІКТ суттєво розширять можливості педагога, оптимізують управлінські процеси, таким чином формуючи в учня важливі для нашого сторіччя технологічні

компетентності.

Сучасний світ складний. Дитині недостатньо дати лише знання. Ще важливо навчити користуватися ними. Знання та вміння, взаємопов’язані з ціннісними орієнтирами учня, формують його життєві компетентності, потрібні для успішної самореалізації у житті, навчанні та праці.

Ключові компетентності – ті, яких кожен потребує для особистої реалізації, розвитку, активної громадянської позиції, соціальної інклюзії та працевлаштування і які здатні забезпечити особисту реалізацію та життєвий успіх протягом усього життя.

Ключові компетентності нової української школи:

1.Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами.

2. Спілкування іноземними мовами.

3. Математична компетентність.

4. Основні компетентності у природничих науках і технологіях.

5. Інформаційно-цифрова компетентність.

6.Уміння вчитися впродовж життя.

7.Ініціативність і підприємливість.

8.Соціальна та громадянська компетентності.

9.Обізнаність та самовираження у сфері культури.

10.Грамотність і здорове життя.

Ефективним засобом формування життєвих компетентностей є активне навчання, яке здійснюється за допомогою ряду методів,які сприяють формуванню пізнавального інтересу до набуття знань і навчальної діяльності. Визначна роль в цьому процесі відводиться саме вчителю.

Тому тема «Формування компетентної творчої особистості шляхом активізації пізнавальної діяльності гімназистів» над якою я працюю, є актуальною.

ІІ. Огляд літератури з питання формування творчої особистості, шляхи активізації пізнавальної діяльності на уроках біології.

Потреби швидкого оновлення освітньої діяльності країни, зростання інформатизації суспільства, необхідність використання передових наукомістких технологій висувають перед школою ряд завдань, серед яких основне місце займає проблема розвитку творчих здібностей особистості. Вміння творчо використовувати здобуті знання (креативність) є зараз соціальною цінністю, оскільки допомагає людині виконувати суспільні й професійні функції, робить можливою швидку адаптацію в нових економічних умовах, сприяє швидкому переходу від одного виду діяльності до іншого. А в умовах прискореного науково-технічного прогресу це вміння стає насущною суспільною необхідністю, тому що виробництво відчуває потребу вже не стільки в мускульній силі чи простих навичках розумової праці людини, скільки з її творчих здібностях [9].

Творчі здібності розвиваються протягом усього життя особистості завдяки засвоєнню нею суспільно-історичного досвіду. Особливо інтенсивно цей розвиток відбувається в школі. Саме тут у дітей часто виявляються здібності до найрізноманітніших видів діяльності, у тому числі й творчої. У цей період дуже важливо виявити і стимулювати такі прояви.

Організовуючи розвиток творчих здібностей учнів, слід виходити з відомих психолого-педагогічних положень про те, що: здібності особистості виявляються і формуються в діяльності; особистість може набути навичок творчості навіть у дуже ранньому віці; розвиток особистості не відбувається за пасивного споглядання нею навчального процесу; основним стимулом розвитку здібностей особистості, у тому числі й творчих, є інтерес.

Аналіз досвіду роботи вчителів та педагогічних досліджень дає змогу виділити ряд труднощів, що гальмують розвиток творчих здібностей учнів. Найвагоміші серед них є психолого-гносеологічні, які ґрунтуються на «здоровому глузді», інерції думки, стереотипності мислення. Практика показує, що навіть часткове послаблення таких бар'єрів різко послаблює вплив гальмівних сил на процес мислення особистості і дає їй змогу вирішувати поставлені перед нею завдання.

Значний ефект у плані тренування і розвитку пізнавальних сил особистості щодо подолання різноманітних психолого-гносеологічних бар'єрів, а значить, і розвитку творчих сил і здібностей дає фрагментарне їх використання для стимулювання процесів мислення. Причому бажаних результатів можна досягти за систематичного використання. Різнорівневі завдання можна застосовувати для контролю рівня засвоєння нового матеріалу, а також для практичних робіт. В останньому випадку особливу увагу слід приділити питанням правильного добору таких завдань, від чого значною мірою залежить не тільки інтерес учнів до запропонованого виду діяльності, а й темпи його розвитку. Виходячи з намічених завдань, специфіки пізнавальної діяльності, потреб оптимізації навчально-виховного процесу, розглянемо деякі критерії відбору матеріалу для використання на уроках. їх можна сформулювати і визначити таким чином.

Значимість у розв'язанні завдань творчого розвитку особистості передбачає комплексний підхід до вирішення проблеми реалізації навчальних, розвивальних та виховних цілей. Знання, вміння і навички, що їх учні одержують на уроках, мають методологічне значення. Вони мають можливість пізнавати об'єкти реального світу, власноручно їх створювати і перетворювати на основі певних технологічних прийомів. Запропоновані завдання мають допомогти учням засвоїти ці прийоми і практично їх застосовувати [9].

Працюючи над поставленим завданням, учні повинні відкривати для себе щось якісно нове, досі їм невідоме, таке, що не зустрічалося в їхній практиці.

Навчальна новизна поставленого завдання є важливим і суттєвим стимулом діяльності. Без глибокого інтересу до об'єкта неможлива творча діяльність індивіда. Саме інтерес виступає важливим мотиваційним стимулом навчально-трудової діяльності учнів, особливо під час виконання ними практичних завдань. Важливо дібрати такі завдання, які неможливо було б виконати, застосовуючи формально знання як основ біології зокрема, так і основ наук у цілому, або користуючись лише певним алгоритмом трудової діяльності. Оскільки за такого підходу робота зводиться до виконання репродуктивних вправ, що не забезпечує належного рівня розвитку творчого мислення, простору для фантазії, прояву ерудиції, вмінь, навичок.

Варіативність завдання (можливість кількох варіантів вирішення) щодо створення умов для конструювання, відбору найбільш доцільних і оптимальних у даних умовах варіантів, ставить учнів перед необхідністю аналізувати, робити відповідні розрахунки, вибирати оптимальні значення параметрів. Такі завдання, як правило, належать до вищого рівня.

Завдання, відібрані для роботи з учнями на уроках, мають бути посильними та доступними. Ця вимога прямо випливає із загально дидактичного принципу доступності, який полягає в такому співвідношенні складності поставленого завдання з практичними можливостями учнів, яке б стимулювало активні розумові й трудові зусилля, спрямовані на його вирішення, давало б розвиваючий ефект. Принцип посильності вимагає врахування індивідуальних особливостей учнів: віку, рівня розвитку, фактичного рівня знань, умінь, навичок, особливостей сприйняття та уваги, наявності позитивних мотивів діяльності, сформованості інтересів, здібностей. Потрібна підготовка до сприйняття учнями як самого завдання, так і методики його вирішення. В іншому разі таке завдання негативно впливає на інтерес [9]. Розглянуті принципи слід взяти за основу під час складання завдань для вирішення навчально-дидактичних проблем.

Одним із важливих напрямів діяльності сучасної школи є така організація навчального процесу, яка забезпечує глибокі та міцні знання основ наук і, разом з тим, формує в учнів вміння самостійно мислити, розвиває творчість та ініціативу. Але психологи та педагоги, які вивчали сучасний стан процесу навчання, констатують, що випускники не здатні самостійно розв'язувати проблеми, вирішувати практичні завдання, не можуть мислити діалектично, системно. їм бракує творчої уяви, винахідливості [5]. Причини цього слід шукати в організації навчальної діяльності. Аналіз викладання предметів природничого циклу показав, що:

1. Перевага на уроці віддається заучуванню, розширенню, знань, а не їх

міцності. Серед навчальних завдань дуже низька питома вага творчих.

2. Теоретичні й практичні завдання на етапах систематизації та повторення

навчального матеріалу носять переважно репродуктивний характер.

Розв'язання творчих завдань залишається часто поза увагою вчителя,

оскільки конкретна мета розвитку творчих здібностей не ставиться.

3. Учні з метою полегшення вивчення матеріалу складають конспекти,

схеми, таблиці. Але такі роботи не активізують пізнавальної діяльності.

Як відомо, трьома основними складовими елементами змісту освіти є: 1) знання природи, суспільства, техніки, людини; 2) досвід здійснення вже відомих способів діяльності, формування навичок, вмінь, їх застосування; 3) досвід здійснення творчої діяльності, самостійне перенесення знань та вмінь у нову ситуацію.

Наші спостереження показали, що сучасний процес навчання базується головним чином на перших двох елементах. При цьому перевага віддається формуванню знань про навколишній світ, а не вмінь. Про це свідчать кількість лабораторних та практичних робіт. Третій елемент змісту освіти мало хто із вчителів включає в свій урок [5].

Отже, як у загальноосвітніх, так і в школах нового типу фактично переважає репродуктивне навчання. Вирішити проблему перетворення учня із об'єкта педагогічного впливу в суб'єкт навчання можна за допомогою різних форм продуктивної діяльності, однією із яких є застосування на уроці творчих завдань.

Творче завдання — це взаємозв'язок пізнавального та розумового завдань. Його рішення вимагає від учня «застосування раніше засвоєних знань та вмінь у новій ситуації, їх комбінацію та перетворення, побудови їх на основі способу рішення, бачення нової проблеми в традиційній ситуації, бачення структури і нової функції об'єкта». Важливе напруження думки, збудження розумової діяльності. Складаючи творчі завдання, ми виходили з таких критеріїв:

  1. Умова завдання має ґрунтуватися значною мірою на вже відомих учням

знаннях та вміннях.

2. Містити суперечності між відомим та пошуковим — проблему.

3. Викликати цікавість до рішення, концентрувати увагу школяра.

4. Містити пізнавальну новизну, елементи труднощів під час її рішення.

Використання творчих завдань дає змогу перевірити, як учень навчився оперувати і одночасно вчить самостійному пошуку нових знань і способів діяльності.

Отже, творчі завдання, на відміну від репродуктивних, здатні підняти школярів на більш високий рівень їхнього розумового розвитку.

Виходячи з необхідності та враховуючи переваги використання в процесі навчання творчих завдань, слід відзначити, що різкий перехід від репродуктивного типу завдань до пошукового успіхів не принесе, а навпаки, викличе багато труднощів та невдач як для учня, так і для вчителя. Формування досвіду творчої діяльності потребує тривалого часу та певної методики.

Підвести школярів від простого і часто необдуманого відтворення знань до їх самостійного добування, вміння міркувати, робити висновки і висувати гіпотези за декілька уроків неможливо [5].

Тому проміжною та сполучною ланкою між завданнями репродуктивними та творчими є завдання частково-пошукового характеру. Під час їх рішення школярі вчаться встановлювати логічно завершені зв'язки між судженнями та умовиводами.

Методика рішення пропонованих нами творчих завдань включає в себе ланцюжки рішень окремих пізнавальних підзавдань, кожне з яких носить переважно репродуктивний характер і не становить особливих труднощів. Учень легко може їх вирішити, спираючись на вже набутий обсяг знань. Сукупність таких підзавдань породжує творчість школяра.

Вміння розбити завдання на підзавдання, встановити послідовність їх розв'язку, логічний хід міркувань і буде основною трудністю під час вирішення вихідного, завдання. Такий підхід активізує розумову діяльність учнів, а значить, приводить до нестандартних рішень.

ІІІ. Шляхи активізації пізнавальної діяльності, як засіб формування творчої, компетентної особистості:

Моя проблемна тема: Формування творчої особистості шляхом активізації пізнавальної діяльності гімназистів.

З урахуванням основних засад гуманістичної філософії, дидактичної концепції активізації пізнавальної діяльності школярів та досвіду роботи вчителів біології як України, так і зарубіжних країн( З. Абасов, В. Лозова, Г. Щукіна, Я.Пономарьов, В. Моляхо, В. Шаталов), мною створена власна система викладання біології як навчальної дисципліни, де оптимально поєдналися й ефективно застосовуються різноманітні засоби активізації пізнавальних інтересів учнів (активні, інтерактивні методи та прийоми навчання).

Шляхи реалізації проблемної теми

Технології навчання Форми і методи навчання

 Особистісно-орієнтоване навчання Проблемно-пошукові

 Інтерактивне навчання  Дедуктивні

Технологія критичного мислення   Індуктивні

 Проектна технологія Організаційно-діяльністні

Проблемне навчання   Самостійна робота з джерелами інформації

ІКТ

Форми уроків

Ідея досвіду :Створення ефективної методики навчання біології , яка сприятиме

формуванню в учнів основних життєвих компетентностей.

Очікувані результати роботи над проблемною темою

1. Навчити вчитися – модель освіченого і творчого випускника

2. Навчити жити - модель адаптованого і самостійного випускника

3. Навчити жити разом – модель демократичного,гуманістичного громадянина

4. Навчити працювати і заробляти – модель успішного випускника

 Використання учителем різних педагогічних технологій дозволяє конкретизувати, та поглиблювати знання з біології, відкривати таємниці довкілля, знаходити шляхи розв'язання біологічних та екологічних проблем. І це все здійснюється у творчій лабораторії вчителя—кабінеті біології (додаток 1).

Моя діяльність здійснюється в рамках особистісно-орієнтованого навчання, центром якого є особистість дитини, її самобутність, самостійність, враховуються особливості індивідуального розвитку і потреби кожної дитини. Виходячи з цього, систему моєї роботи можна відобразити в такій схемі (додаток 2).

Основною формою організації навчально-виховного процесу є урок. Сьогодення ставить вимогу технологічного підходу до уроку, тобто чіткої, системної, логічної, науково-обґрунтованої діяльності. Особливо це стосується таких важливих питань, як постановка вчителем цілей та результатів навчання; мотивація навчальної діяльності учнів; раціональний вибір типу та структури уроків, форм, методів та прийомів, відбір змісту матеріалу тощо. Відомий педагог Я. А. Коменський писав «Мистецтво навчання не потребує нічого іншого, ніж умілий розподіл часу, предметів і методу.»Сучасний урок-це урок, на якому створюються реальні умови для зростання особистості учня. Це урок,коли інформаційне навчання перетворюється на мотиваційне. Це урок, коли на першому місці свідома самостійна діяльність учнів, а вчитель, спостерігаючи, тільки допомагає учням у кожній навчальній ситуації використовуючи свої можливості й розвивати свої здібності.

Проблемне навчання на уроках біології.

Усім відомо, що процес навчання починається зі здивування. Не здивуєш – не навчиш. Цього можна досягти використовуючи проблемне навчання. З метою організації пошукової діяльності на уроках біології, під час створення проблемної ситуації, використовується такий алгоритм:

1. Спостереження об’єктів, явищ, процесів та зв’язків між ними. Виникнення запитань «чому?», «як?».

2. Формулювання проблеми, усвідомлення мети і завдання.

3. Обговорення гіпотетичних відповідей.

4. Встановлення взаємозв’язку між відповідями і уже набутими запитаннями.

5.Формування правильної відповіді.

Наприклад: Біологія (6кл.) При вивченні фотосинтезу учням повідомляється такий факт: один голландський вчений взяв 60 кг висушеної землі, заповнив нею кадку і посадив в цю землю пагін верби вагою 2 кг. Протягом 5 років поливав вербу тільки дощовою водою. Через 5 років маса дерева стала 60 кг, а землі в кадці стало 59 кг 943гр. Маса Дерева збільшилась на 57кг, а маса землі зменшилась на 57 гр. Яка проблема постає? За рахунок чого рослина збільшилась в масі і розмірах відповідно? Діти з життєвого досвіду (невеликого) знають, що будь-яка рослина живиться «соками» із землі. Але маса землі майже не змінилась. Виникає протиріччя, яке викликає подив. Учитель повідомляє класу, що відповідь на це питання вони знайдуть при вивченні нової теми.

При вивченні видозмін пагона можна створити теж проблемну ситуацію. Вивчення нового матеріалу розпочинається з розглядання плодів огірка і помідора, бульби картоплі, цибулини. Дітям пропонується виділити, що відноситься до плодів. Часто діти все відносять до плодів. Тоді учитель пропонує пригадати ознаки плодів (насіння і формування з квітки). Розрізаючи всі овочі, учні знаходять насіння лише в огірка і помідора. Учні приходять до висновку, що бульба картоплі, цибулина – не плоди. А що ж? І в ході виконання лабораторної роботи, де пропонується розглянути і порівняти бульбу картоплі і цибулину з надземним пагоном тополі, приходять до висновку, що це видозмінені пагони.

Біологія (8кл.) Застосування запитань – протиріччя (наприклад, протиріччя між старими знаннями, які склалися з життєвого досвіду і новими знаннями). Наприклад: Всі знають, що кості ламаються. А на уроці з теми «Будова і ріст кісток» діти отримують знання, що вони можуть витримувати значний вантаж – до 2т і не ламаються. Завдання: знайти рішення цього протиріччя.

Тема «Кров». Використання проблемних питань.

1.У людини в крові з’явились еритроцити серповидної форми. Про що це може свідчити і які його наслідки?

2. Рятуючи життя людини, лікарі роблять переливання крові, але хворому стає гірше. Про що свідчить цей факт і які його наслідки?

Тема «Кровообіг» При вивченні питань «Регуляція кровообігу», «Перерозподіл крові в організмі», мають місце такі проблемні запитання:

1. При жарі і хвилюванні шкіра червоніє, на холоді і при переляці блідне. Чому?

2.В відомому досліді італійського вченого Моссо, людину кладуть на горизонтальну платформу дуже чутливих терезів, і врівноважують їх. Як тільки піддослідний кілька раз порухає пальцями ніг, як стрілка приладу показує, що та сторона платформи, де лежать ноги, опускається. А при розв’язуванні ним складної математичної задачі, опуститься другий кінець платформи. Чому?

Пошук правильної відповіді відбувається в ході обговорення гіпотез, запропонованих учнями. При вивченні питання «Рух крові по судинах», спрацьовує проблемне питання-протиріччя ,яке дає поштовх для пошуку правильної відповіді.

Я пропоную порівняти два факти:

а) серце ритмічно скорочується і розслабляється;

б) кров рухається безперервно і тільки в одному напрямку.

Тема «Дихання»

На першому уроці з даної теми сформулювати можна таку проблему:

1.Без їжі, води тварина і людина може жити кілька днів, а без повітря ніхто не може прожити навіть 10 хвилин. Поясніть, чому без повітря, дихання людина неможе жити?А при розгляданні питання «Механізм дихальних рухів», можна запропонувати знайти і обґрунтувати правильну відповідь:

2.Учні сперечаються про те, чому під час вдиху повітря входить в легені, і висувається декілька гіпотез:

а). Атмосферне повітря «самотоком» входить в легені, сильно роздуває їх, і розширює грудну клітку;

б). Повітря входить тому, що легені в грудній порожнині розширюються і втягують атмосферне повітря всередину, а стискуючись, легені з силою виштовхують повітря (видих);

в). Людина довільно, по своєму бажанню вдихає повітря.

З якою гіпотезою ви погоджуєтесь? Приведіть докази.

В 11 класі ми використовуємо завдання, що передбачають висловлення і доведення правомірності чи відхилення гіпотези. Пошук аргументів сприяє розвитку творчого мислення.

Біологія (11 клас. ) Прикладом може бути завдання з теми «Спадковість і мінливість організмів».

Чому для синтезу білків молекула ДНК не транспортується з ядра до цитоплазми? Адже, в цьому разі не буде потрібна молекула-посередник і- РНК?

Завдання ґрунтується переважно на матеріалі розділу «Універсальні властивості організмів» (10 клас) і потребує знань хімічного складу, просторової структури, функції ДНК, будови та функції ядра. Учням запропонували висловитись свої гіпотези, які пояснювали б цей факт. Більшість учнів спираються переважно на теоретичні знання – знання просторової структури молекули ДНК та ядра і міркують так: «ДНК – полінуклеотид, має форму закрученої праворуч подвійної спіралі, довжина якої сягає сотень тисяч нанометрів. У період інтерфази ДНК має вигляд клубка довгих ниток. Можна припустити, що виведення молекули ДНК із ядра до цитоплазми крізь ядерну пору ускладнюються. До того ж транспорт такої макромолекули потребує значної затрати енергії. З цією думкою не можна не погодитись, тому гіпотеза приймається. Але учні спиралися лише на знання просторової структури ДНК і будови ядра, і зовсім не враховували її функції. Тому, обговорення відбувається так:

Учитель. Які функції виконує молекула ДНК?

Учні. Основна функція ДНК – збереження спадкової інформації та передача її дочірнім клітинам під час поділу. Тобто вона має бути максимально захищена від будь-яких негативних чинників, що можуть змінити її генетичний код чи пошкодити. Це може статися під дією зовнішніх мутагенних чинників різного походження або клітинних ферментів цитоплазми.

Учитель. Порівняйте ступінь захисту молекули ДНК від дії зовнішніх мутагенних чинників у разі її розміщення в ядрі та цитоплазмі.

Учні. Перебуваючи в ядрі, ДНК має чотири рівні захисту: плазматична мембрана, товстий шар цитоплазми, ядерна оболонка з двох шарів, шар ядерного соку. Якщо вона буде в цитоплазмі, то тільки два: плазматична мембрана і тонкий шар цитоплазми. Отже, молекула ДНК має перебувати в ядрі, де вона максимально захищена від впливу негативних чинників.

Безперечно, пропоноване розв’язання має гіпотетичний характер, але такий підхід цінний тим, що спонукає учнів до творчого застосування знань.

При вивченні теми «Розмноження та індивідуальний розвиток» можна запропонувати таку проблему для розгляду. Яким же чином із мікроскопічної зиготи ссавців (маса 0,0015 мг) розвивається новий організм, який має складну будову і великі розміри? Який шлях проходить зародок з моменту запліднення і до народження?

При вивченні закономірностей спадковості як проблемне завдання можна використовувати задачі, і пошук шляхів розв’язування допоможе сформулювати певні висновки, щодо закономірностей спадковості.

Дидактична гра на уроці біології.

Як відомо, гратись люблять усі діти. Включаючи до уроку ігрові моменти, можна зацікавити предметом навіть найпасивніших у навчанні гімназистів, привернути їхню увагу до нецікавого для них матеріалу. Наведу кілька прикладів:

На уроці з теми: «Ротова порожнина: будова і функції. Зуби, профілактика зубних захворювань» двоє учнів отримують завдання: розіграти сценку «Прийом пацієнта лікарем-стоматологом з метою профілактичного огляду».

Лікар запитує пацієнта:

- Чи добре ви пережовуєте їжу?

- Чи споживаєте ви тверді горіхи і цукерки?

- Як і коли ви чистите зуби?

- Чи п’єте ви холодну воду відразу після прийому гарячої їжі?

- Скільки разів на рік ви відвідуєте стоматолога?

Пацієнт, звичайно, відповідає так, що всім стає зрозуміло, що від правил гігієни він далекий. (Такі правила гри!)Лікар терпляче виправляє пацієнта і пояснює не тільки йому, а всьому класу, яких правил гігієни треба додержуватися при догляді за ротовою порожниною і зубами.

Під час вивчення теми: «Обмін речовин та енергії », клас перетворюється на науково-дослідний інститут, до складу якого входять кілька підрозділів: лабораторія вивчення обміну вуглеводів, лабораторія з вивчення обміну жирів тощо. Учнів поділяють на групи відповідно до кількості лабораторій, розподіляють посади – завідувачі лабораторій, наукові працівники і т. Д. На це відводиться 5хвилин, наступні 15 хвилин кожна лабораторія вивчає запропоновану вчителем тему або виконує завдання, потім кожна група звітує про результати своїх досліджень.

Пояснюючи значення вітамінів у процесі обміну речовин, звертаю увагу учнів на симптоми захворювань, пов'язані з нестачею в організмі вітамінів А. В. С. Д. На наступному уроці пропоную одному учневі виконати роль лікаря, а іншим – пацієнтів і звернутися до нього зі скаргами на погане самопочуття ( учні називають симптоми захворювань пов'язані з нестачею якогось вітаміну в організмі). Лікар має поставити діагноз, призначити лікування і дати поради щодо профілактики гіпо - чи авітамінозу. У ролі лікарів можуть бути кілька учнів.

На уроці з вивчення питань раціонального харчування можна провести невелику рольову гру – засідання наукової ради із захисту робіт на тему: ”Раціональне харчування школярів – запорука здоров'я”.

До цього уроку кожен гімназист складає вдома тижневе меню для підлітків. Відбір продуктів харчування, способи їх приготування, норми і режим харчування мають бути науково обґрунтовані й доступні. На уроці гімназисти захищають свої роботи , а авторитетна комісія з кращих учнів і вчителя оцінює їх.

Гра «Логічний ланцюжок» - формуються групи(1-4груп), роздаються їм картки на яких написані слова(складові явища чи процесу, які потрібно за командою вчителя скласти в логічний ланцюжок. Виграє та група, яка першою закінчить складати. Наприклад:

Завдання 1.Розташуйте в логічній послідовності цикл розвитку аскариди (7 кл.)

А яйця

Б мікроскопічні личинки у кишечнику хазяїна

В вологий ґрунт

Г легені

Д кишечник людини

Завдання2.Установіть логічну послідовність початкових стадій ембріонального розвитку ланцетника (11 кл.)

А гаструла

Б нейрула

В бластула

Г зигота

Особливо цікаво для учнів проходить бліц-вікторина на уроках біології. Учням не дається часу на обмірковування-відповідати потрібно відразу. Темп задається дуже швидкий. Таку вікторину я використовую для перевірки на кмітливість і знання біології будь-якої групи живих організмів як на початку уроку-під час перевірки домашнього завдання так і для перевірки засвоєного уроку. Питання для бліц - турніру складаю сама, або пропоную учням, як творче завдання(домашня робота).

Узагальнюючий урок з теми „Клас Птахи” в формі експрес –турніру мав успіх і результативність.

Аналізуючи результати таких уроків, я дійшла висновку, що у процесі навчання через гру інтерес гімназистів до предмета, природи, значно зростає. Навіть так звані слабкі учні поступово виявляють пізнавальну активність: спочатку вони уважно слухають, потім запитують, самі просять слово для виступу, що дає їм змогу відчути свою роль у спільній справі. До таких уроків діти готуються сумлінно, з великими бажанням, до будь – яких завдань підходять творчо.

Термінологічна робота.

Знання людини складаються з понять , людина думає поняттями, які зазвичай виражаються через терміни, тому засвоєння конкретних понять відбувається паралельно із запам’ятовуванням певних термінів. Курс біології передбачає вивчення взаємопов'язаних понять, термінів. Для кращого їх оволодіння необхідна робота різних видів сенсорної пам'яті: слухової (коли проговорюємо), зорової (запис на дошці), емоційної і образної. Термінологічна робота проводиться на всіх етапах уроку. Вона супроводжується з'ясуванням етимології та семантики термінів.

На етапі актуалізації знань проводиться термінологічний тренінг (з учителем чи в парах) з метою кращого запам'ятовування і розуміння терміну. Для закріплення та перевірки знань термінів використовую термінологічні тести, де необхідно співвіднести номерний знак, що відповідає визначенню терміна з літерою, якою цей термін позначено. Визначаємо з учнями термін за наочністю - демонстрація частин рослини, тварини , частин мікроскопа тощо. Учні полюбляють розв’язувати та складати кросворди, які можуть самі готувати по термінам з теми параграфа. Успішному засвоєнню понять сприяє перевірочна робота «Закінчіть речення» Наприклад, під час вивчення теми «Запилення і запліднення квіткових рослин»(одна із складніших тем у 6класі) на етапі перевірки і засвоєння знань я пропоную роботу з таким текстом:

А Процес перенесення пилка з тичинки на рильце маточки…(запилення)

Б Зародок збагачується спадковою інформацією внаслідок…(перехресного запилення)

В Запилення за допомогою вітру -…(анемогамія)

Г Запилення за допомогою комах -…(ентомогамія)

Д Процес злиття двох сперміїв із двома різними клітинами -…(подвійне запліднення)

Або навпаки:

А Зигота-це…(запліднена яйцеклітина)

Б Зародок - …(розвивається із зиготи)

В С.Г. Навашин відкрив…(подвійне запліднення)

Г Запилення це…(процес перенесення пилка з тичинки на приймочку маточки)

Д Ентомогамія це…(запилення за допомогою комах)

Для стимулювання інтересу до матеріалу, що вивчається на уроках застосовую різні ігрові моменти:

«Знайти пару» – можна провести з метою закріплення знань про різноманітність організмів (наприклад, біологія 6 кл. Під час вивчення теми «Різноманітність покритонасінних»). Кожен ряд – це команда. Команди отримують однакові комплекти листівок з зображенням (на одній листівці органів рослин, на другій формула квітки). Кожен гравець отримує одну листівку. Завдання знайти листівку пару – визначити родину. Дається певний час. Переможе та команда, де утвориться найбільше пар.

«Ланцюжок» один учень називає поняття, а інший дає визначення, третій термін, четвертий визначення... або різноманітність організмів наприклад, назвати представників ряду хижі класу ссавці.

«Хто швидше» До дошки викликають кілька учнів і пропонують завдання: наприклад:

1. Поєднайте складові частини слів, щоб утворились терміни, поясніть їх:Тре..., це..., ме..., ...зодерма, ...еробне, …нхіма, ана..., ...стоди, ...тодерма, ...матоди, ен..., паре...

Відповідь: трематоди, цестоди, мезодерма, ентодерма, анаеробне, паренхіма.

2. Закінчіть слова – терміни та поясніть їх семантику

пар...(партеногенез)

паре...(паренхіма)

тре...(трематоди)

«Гра в слова» На дошці заздалегідь зображуються клітинки, у які необхідно вписати слова – терміни, поняття:

Завдання: Черви, які живляться органічними речовинами, що розкладаються

( сапробіонти)

Для більш ґрунтовного вивчення понять проводжу роботу на визначення зайвого поняття. На мій погляд учні в цьому випадку краще засвоюють тему і розвивають увагу. Так наприклад , під час вивчення теми »Генеративні органи» в 6класі:

Знайдіть «зайве»

А Насіння, квітка, пагін, чохлик, плід.

Б Насінні зачатки, гідрогамія, бутон, зигота, квітка, луб.

В Ендосперм, однодольні, зернівка, біб.

Г Складний зонтик, квітколоже, плід, черешок.

Самостійна робота з підручником, як метод розвитку пізнавальної діяльності школярів.

У практиці своєї роботи я застосовую різноманітні форми роботи самостійної роботи учнів з шкільним підручником. Так на перших уроках спрямовую зусилля на формування вмінь орієнтуватися в підручнику; знайомимося з «передмовою», що значно допоможе при організації роботи з текстом та ілюстраціями. Роботу з текстом спрямовую на оволодіння учнями основних біологічних знань та умінь. Цьому сприяє формування вмінь читати і переказувати текст своїми словами, знаходити в ньому головні думки , складати план відповіді на запитання, заповнювати таблиці та схеми.

1.Свідоме читання і переказ фрагментів тексту, виділення в тексті головного.

Роботу з підручником у 6,7класах починаю з навчання свідомого читання, так як в учнів виникають великі труднощі у засвоєнні біологічного тексту. Тому вже на перших уроках організовую читання вголос фрагментів параграфа, їх переказ, коментоване читання, вчу виділяти головне. При цьому звертаю увагу на терміни, які виділені курсивом. Після прочитання тексту запитую:Які нові слова зустрілись, що зрозуміло, а що ні.

2.Складання плану статті, параграфа.

Така робота сприяє засвоєнню учнями основного змісту, систематизації навчального матеріалу. Ця діяльність складна, часто викликає у школярів труднощі. Тому діти складають план з моєю допомогою.

3.Робота з біологічними термінами.

Кращому запам’ятовуванню термінів сприяє їх виписування в зошит, виділення їх іншим кольором.

4.Знаходження в тексті відповіді на запитання.

Для цього пропоную прочитати відповідну частину параграфа, проаналізувати зміст і відібрати необхідні відомості, потім побудувати з них відповідь.

5.Робота з ілюстраціями підручника.

Робота з малюнками підручника дає змогу включати учнів у різноманітну пізнавальну діяльність:

  • розпізнавати органи, види рослин, етапи життєдіяльності;

  • використовувати підписи для аналізу змісту малюнків;

  • порівнювати об’єкти, зображені на малюнках;

  • складати розповіді за малюнком;

  • знаходити відомості, необхідні для відповіді на питання;

  • складати за малюнком характеристику біологічних об’єктів і процесів.(додаток №4)

6.Робота з підручником в процесі лабораторної чи практичної роботи.

Використовують учні малюнки підручника для порівняння з побаченим на мікропрепараті, для формулювання висновку роботи.

7.Складання таблиць, схем за прочитаним у підручнику текстом.

Ця робота сприяє узагальненню і систематизації знань школярів, навчає їх стисло, узагальнено висловлювати думки, відбирати потрібні відомості. Цей вид роботи найскладніший, тому перші таблиці і схеми діти заповнюють готові, з часом складають з моєю допомогою а потім і самостійно.

Опорні конспекти і схеми на уроках біології.

В системі моєї роботи мають місце уроки зі складанням опорного конспекту. Використання на уроці опорного конспекту, схем, дає змогу підвищити рівень самостійності учнів, ступінь запам'ятовування ними значного обсягу інформації, добре тренує зорову пам'ять. Опорні конспекти-це своєрідний дороговказ. Тут містяться окремі одиниці інформації, зв’язки між ними, що нагадують приклади для конкретизації абстрактного матеріалу, залишаються найсуттєвіші слова. Наприклад, в темі « Єдність хімічного складу організмів» при вивченні органічних сполук в ході евристичної бесіди складаються опорні конспекти (додаток №3)

Урок на тему „ Білки – складні біополімери” біологія (10 клас). Складання опорних схем допомагають учням формувати зв'язну відповідь на запитання, порівнювати, аналізувати інформацію і робити висновки про ускладнення організації в процесі еволюції. Наприклад, урок на тему „Загальна характеристика класу Кісткові риби». Невід'ємною складовою частиною на уроці, що викличе інтерес до нього і дає змогу краще запам'ятовувати практичні роботи, лабораторні роботи є проведення демонстрацій, екскурсій.

Девіз „Що я чую – забуваю, що я бачу - пам'ятаю, що я роблю – розумію.” – необхідно поставити за основу роботи з учнями.

Групова навчальна діяльність-це форма організації навчання у малих групах учнів, об’єднаних спільною метою. За такої організації навчання я керую роботою кожного учня опосередковано, через завдання, яким я спрямовую роботу групи. Це робота в парах, «карусель», «акваріум».

Евристична бесіда.

Головною умовою результативності евристичної бесіди є її спланованість: питання попередньо продумані і розташовані у певній послідовності. Наприклад, в курсі біології 7 кл. при вивченні різних систематичних груп тварин така бесіда допоможе зробити порівняння двох і більше груп тварин і зробити еволюційні висновки.

На своїх уроках також використовую метод евристичного образа(де учень виступає в ролі творця), тобто учням пропонується на основі особистого сприйняття матеріалу перетворити й малюнок , де відображена життєдіяльність організмів;

- малюнок з евристичним питанням;

- малюнок «Фантастична тварина»;

- кросворд, казку, тощо.

- завдання «А чи знаєте ви що…» (сторінками енциклопедій, довідників)

Використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках біології.

Для того, щоб зацікавити учнів при вивченні нового матеріалу, щоб стимулювати пізнавальні процеси школярів при викладанні таких тем як «Основи цитології», «Молекулярна біологія», «Клітинний цикл та поділ клітин», «Організм як біологічна система» (10 клас), анатомічне розташування та будова систем органів людини (9 клас), життя та різноманітність рослин і тварин починаю з ознайомлення учнів з відео та аудіо матеріалами які пропонують програмно-методичні комплекси навчального призначення, мультимедійні презентації, відеофільми, які дозволяють в цікавій та наглядній формі подати учням теоретичний матеріал.

Одним із шляхів підготовки молоді до майбутнього життя в сучасному інформаційному суспільстві є створення навчальних презентацій, які на сучасному етапі розвитку інформаційних технологій є одним з найефективніших методів представлення та вивчення будь-якого матеріалу. Мультимедійні презентації дозволяють підійти до процесу навчання творчо, урізноманітнити способи подачі матеріалу, поєднувати різні організаційні форми проведення занять з метою отримання високого результату, при мінімальних витратах часу на навчання.

Використання мультимедіа-презентацій дозволяє створювати інформаційний і візуальний образ об'єкту, який досліджується. 

Особливо цікавими є презентації-загадки, коли отримуючи певну інформацію на початкових слайдах, учні відгадують відповідь на запитання. Ефективним прийомом аналізу і узагальнення навчального матеріалу є створення таких завдань самими учнями, або завдання поставити запитання  до вже готових презентацій (у цьому випадку учні дуже активні якщо робота проводиться в групах – одна група ставить запитання по темі, друга створює презентації з елементами відповіді).

Дуже результативними є безтекстові презентації, що супроводжуються музикою та несуть емоційне навантаження – наприклад  «СНІД – чума 20 століття», «Ні - наркотикам», «Ми за здоровий спосіб життя».

Ще одним цікавим методом навчання з використанням мультимедійної техніки є перегляд відеофільмів. Так у 7 класі це ряд серій «Еволюція життя», «Життя комах», у 8 класі – «Еволюція людини», науково-пізнавальний фільм «Анатомія людини», «Можливості людського організму», у 10 класі

«Життя однієї клітини», «100 визначних відкриттів біології», тощо.

Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів.

Ефективна методика контролю рівня знань є основою процесу навчання. Форми і методи тематичного оцінювання знань визначаються як змістом навчального матеріалу, відповідно діючих навчальних програм, так і індивідуально-психологічними особливостями учнів. При тематичному контролі я передбачаю певні вимоги до перевірочних завдань. Доцільно підбирати такі види завдань, які:

- дають змогу швидко оцінити знання всіх учнів;

- враховують різноманітні форми роботи учня протягом вивчення теми;

- виявляють глибокі й системні знання учнів;

- дають можливість застосовувати набуті знання для пояснення фактів і явищ життя;

- використовують не тільки знання з однієї теми, а й з інших розділів біології та інших предметів;

- становлять єдину систему, складаються за певним алгоритмом і забезпечують контроль знань умінь та навичок;

- спрямовані на кращий розвиток розумової діяльності й самостійності.

Проектна технологія на уроках біології.

Апробовано мною і має результат проведення уроків в вигляді захисту проектів, це може бути як і підсумковий урок, так і поточний урок теми. Наприклад: підсумковий урок з теми «Сенсорні системи» (8клас). На перших уроках з даної теми в класі формуються гетерогенні групи по бажанню учнів(в разі потреби вчитель коректує групи). Формується 5 груп:

1група- Зорова сенсорна система

2 група-Слухова сенсорна система

3 група-Нюхова сенсорна система

4 група-Смакова сенсорна система

5 група-Сенсорні системи рівноваги, руху, дотику.

Учням пропонується, протягом вивчення теми, добирати матеріали по конкретним сенсорним системам з різних джерел і створити проекти. Пропоную такі аспекти:

  • Еволюція сенсорної системи

  • Біоніка і сенсорні системи

  • Медицина і сенсорні системи

  • Пам’ятка по профілактиці порушення роботи сенсорної системи

  • Різне

На підсумковому уроці з даної теми кожна група захищає свій проект – це презентація, плакати, розгортки, кросворди, додаткова цікава інформація, пам’ятки, щодо профілактики захворювань. По мірі захисту проектів групи заповнюють картки контролю по кожній групі.

Картка оцінювання(зорова сенсорна система)

Прізвище, ім’я учня

Оформлення,

Способи подачі матеріалу

Цікавість матеріалу, вміння подати матеріал

  • Підсумки: картки контролю здаються командирові груп - виставляється середній бал по всім карткам. Таким чином визначається оцінка за творчу роботу учнів з даної теми. Потім кожен учень підраховує свій середній бал по оцінкам за творчу роботу і оцінки за знання особливостей будови і принципу функціонування кожної сенсорної системи(цю оцінку учні знають, вони її вирахували з оцінок отриманих за роботу на уроках при вивченні теми). Має місце при тематичному обліку знань виставлення оцінок деяким учням автоматично(на підставі результатів оволодіння учнем матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, навчальної активності учня

  • Урок з теми «Поняття про середовища існування та їх види. Адаптації організмів до середовища існування» в 11 класі проходив також з використанням проектної технології. Учні об’єдналися в групи і досліджували такі середовища як:

  • Наземно-повітряне середовище

  • Водне середовище

  • Ґрунт як середовище існування

  • Організм як середовище існування

  • Експертна група

Кожна група готувала мультимедійну презентацію з питань-особливостей середовища та адаптації організмів до умов середовища. А експертна група запропонувала конкретні поради для повсякденного життя, виготовивши пам’ятки

Висновок

Застосування на уроці завдань творчого характеру дає змогу:

  1. Підвищити інтерес учнів до предмета, що є однією з головних умов

ефективності навчання.

  1. Закріпити знання учнів шляхом залучення їх до вирішення різноманітних

навчальних і практичних завдань.

3. Розвивати індивідуальні можливості й творчі здібності школярів.

4. Вчити пояснювати явища, що відбуваються у природі, біологічні процеси.

У процесі аналізу здобутих в ході дослідження результатів було доведено, що учні поводять себе більш самостійно при розробці програм власної діяльності, поглиблюються їхні знання навчального матеріалу. Підтвердилось підвищення інтересу учнів до експериментальних досліджень на уроках біології при використанні інтенсивних форм навчання. Значне місце в розв`язуванні винахідницьких завдань займає послідовність та логічність побудови дослідження. У процесі вирішення таких завдань учні вчаться лаконічно і чітко висловлювати свої думки, формулювати відповіді і висновки. Отже, творчі завдання активізують навчання учнів, що сприяє формуванню творчої особистості, здатності використовувати отримані знання для вирішення практичних завдань у нестандартних ситуаціях.

ДОДАТКИ Додаток №1

Кабінет біології – творча лабораторія вчителя та учнів.

Додаток №2

Яким э мій урок біології

Етапи уроку

Вимоги і засоби

Тема

Тема сформульована чітко і зрозуміло. Записується на дошці під час її оголошення, або перед уроком.

Мета:

Дидактична

Розвиваюча

Виховна

Випливає з теми уроку. На комбінованому уроці їх дві: поточна і попереднього уроку. Спонукаю до того, щоб сформулювали діти мету.

Розвиток загально навчальних і спеціальних навичок. Вміння виділяти головне, порівнювати, робити висновки, встановлювати взаємозв’язки, головне не вивчити а усвідомити.

Формування матеріалістичного світогляду. Охоплює духовний потенціал навчального матеріалу, екологічне, гігієнічне, естетичне виховання, включає культуру спілкування, взаємоповагу, доброзичливість.

Учні повинні знати і вміти

Після вивчення теми учень має знати, а отже, називати, наводити приклади, характеризувати, обґрунтовувати, пояснювати, визначати, розпізнавати, порівнювати, застосовувати знання, робити висновки, дотримуватись правил техніки безпеки, правил поведінки в природі тощо.(Інструкція в програмі з кожної теми)

Обладнання

Підручник, додаткова література, таблиці, малюнки, муляжі, моделі, колекції, мікроскоп, гербарії, вологі препарати, комп’ютерні презентації,відео.

Міжпредметні зв’язки

Географія, фізика, хімія, екологія, народознавство

Перевірка знань учнівАктуалізація опорних знань

Індивідуальне опитування, термінологічний тренінг, зведення інформації в таблиці та схеми, робота за індивідуальними різнорівневими картками, тести, біологічні диктанти, використання сигнальних карток, бліц-турніри, ігрові моменти: ланцюжок, найди пару, розв’язання задач,тощо.

Оголошення теми уроку. Формулювання цілей. Мотивація навчальної діяльності

Запис на дошці і в зошиті. Учнями формулюються, коректуються, доповнюються вчителем.

Мотивація навчальної діяльності(проблемне питання, ситуація)

Урок вивчення навчального матеріалу

Найбільш ефективно процес засвоєння знань здійснюється під час активної діяльності.

Урок формування і вдосконалення вмінь та навичок

На уроках цього типу вирішуються такі дидактичні завдання:

-Повторення і закріплення засвоєних раніше знань

-формування нових умінь та навичок

-контроль за вивченням нового навчального матеріалу і вдосконаленням знань, умінь та навичок

Уроки закріплення та застосування знань умінь та навичок

Передбачають наявність в учнів певної кількості попередньо засвоєних знань умінь та навичок

Уроки узагальнення та систематизації знань

Уроки спрямовані на: перевірку і встановлення рівня оволодіння учнями основам теоретичних знань і способами пізнавальної діяльності; повторення, корекцію і більш глибоке осмислення навчального матеріалу

Уроки контролю та корекції знань, умінь та навичок

Призначені для:

-контролю за рівнем засвоєння учнями теоретичного матеріалу, сформованістю вмінь та навичок;

-корекції засвоєних учнями знань , умінь та навичок

Комбінований

Поєднання двох і більше цілей уроку попередніх типів

Ф

Лекція, семінар, залік, конференція, інтегрований урок, бліц

Методи і прийоми

Пояснювально-ілюстративний, проблемний виклад матеріалу, евристичний метод, дослідницький метод, індуктивні та дедуктивні методи, самостійна робота.

Актуалізація опорних знань

Термінологічний тренінг, біологічні диктанти, тести, індивідуальні картки, складання схем тощо.

Тема: Білки – складні біополімери Додаток №3

Мета: продовжити знайомитися з групою органічних речовин; розкрити особливості будови, властивості білків, з’ясувати причини різноманітності білкових молекул, розвивати вміння здійснювати аналіз інформації, порівнювати, робити висновки, встановлювати відповідність між будовою і різноманітністю білків, продовжувати формувати вміння складати опорні конспекти, формування матеріалістичного світогляду.

Обладнання: таблиці: “Вуглеводи”, “Білки”.

План

І. Організація класу.

ІІ. Актуалізація знань.

  1. Які органічні речовини клітини ми вже вивчили?

  2. Особливості органічних сполук.

  3. Біля дошки 2 учня. Один складає схему: Класифікація вуглеводів(відповідь); другий – класифікація ліпідів.

Оцінювання відповідей.

ІІІ.Мотивація навчальної діяльності.

З яким матеріальним об’єктами пов’язана таємниця життя? Це одне з головних запитань, на яке намагалися дати відповідь наука на протязі своєї історії. І вже досить давно вчені зрозуміли, що найважливішу роль в усіх життєвих процесах відіграють білки. Що ж собою представляє білок? Задача сьогодні на уроці. рмулюється тема уроку, запис у зошитах.

ІУ. Вивчення нового матеріалу.

І так всі органічні сполуки макромолекули, біополімери, які складаються з мономерів, і в основі будові всіх органічних сполук є органогенні елементи (C, H, N, O).

Пропоную, досліджуючи особливості будови білків, скласти опорний конспект. В ході бесіди, роботи з підручником складається опорний конспект:

Білки (C, H, N, O) – основа життя

Р, Fe

макромолекули (велика молекулярна маса)

полі

мери А-А-А.......А(20амінокислот)

моно

R

NН2 С різне

СООН

спільне

олігопептиди Пептиди А-А-А поліпептиди (20-50 А)

білки (50 і більше А)

Білок-пептид

Структури білка

(просторові)

Первинна Вторинна Третинна Четвертинна

вид

ланцюжок спіраль глобула декілька глобул

звязки

пептидні пептидні пептидні пептидні

водневі водневі водневі

гідрофобні гідрофобні

дисульфідні дисульфідні

гідростатичні

Властивості білків:

  • Денатурація (відновлення структури білка)

  • Ренатурація (процес руйнування первинної

структури білка)

  • Деструкція (процес порушення структури білка

до первинної структури)

IV. Закріплення:

1.Словникова робота.

Амінокислоти: замінні і незамінні

Пептидний зв’язок, денатурація, деструкція, ренатурація, протеїни, протеїди.

2.Так які ж причини великої різноманітності білків?

Оцінювання учнів, які взяли активну участь у вивченні нового матеріалу.

Д/з параграф 4 вивчити; опорний конспект. Питання в кінці параграфа

Додаток №4

Список використаних джерел.

1.Бровко С. Розвиток дослідницького інтересу учнів на уроках біології // Рідна школа. – 2008. - № 7 – 8. – С. 54 – 56.

2.Вукіна Н.В., Дементієвська Н.Л., Суизенко І. М. Критичне мислення: як цього навчити: Науково-методичним посібник / за наук. ред. О. 1. Пометун. -Х 2007.-190 с.

3. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології.- К.: Академвидав,2004.

4. Евдокшюв В.И., Олейник Т.А., Горькова С. А. Практикум по развитию критического мышления.- X.: Торнадо,2002,- 144 с.

5. Тягло О. В. Критичне мислення,- X.: ВГ «Основа», 2015,- 190 с.

6.Казанцева І. Творчі завдання – шлях активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках біології. // Рідна школа. – 2000. - № 11. – С. 69 – 71.

7. Перелік сайтів:

www.biology.org.ua

www.biology.ru

www.entomology.ru

www.floranimal.ru

8.Новикова Н. І. Педагогічні технології навчання біології. 7 клас. Тернопіль: ФОП Кошлатий Є. А., 2016, С.192

9.Муртазін Г. М. «Активні форми  та методи навчання біології. Людина та її здоров’я. Книга для вчителя. /З досвіду роботи.-М.:Просвещение, 2015,- С.192

10. Шулдин В. І. Методика організації пізнавальної діяльності школярів на уроках біології: Пос. для вчителів, студіювання  і викладання природи.- пед.вузів.- К.: Наук.світ, 2017.

11. Нова українська школа . Концептуальні засади реформування середньої школи.(Ухвалено рішенням колегії МОН 27.10.2016)

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з БІОЛОГІЇ залишилося:
0
4
міс.
2
1
дн.
0
2
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!