На першому етапі дослідження школярам було запропоноване завдання у письмовій формі. Суть завдання полягає у міркуванні щодо «правильності». На аркуші паперу дітям треба розписати, якими повинні бути хлопчики, а з іншого боку, якими мають бути дівчата. Вірних або невірних варіантів відповідей немає, оскільки цей експеримент проводиться для визначення тих чи інших стереотипів у головах маленький школярів. Після збору необхідної інформації експериментатор виділяє основні риси характеру та правила поведінки обох статей. В образі дівчинки (дівчини, жінки) закладені такі риси як доброта, сумлінність, працьовитість, щирість та лагідність, приваблива зовнішність. Образ хлопчика (хлопця, чоловіка) молодші школярі уявляють авторитетним у класі, спортивним, мужнім та сильним, відвертим, сміливим, впевненим у собі, захисником. І хлопчики і дівчатка погоджуються з тим втіленням уявних чоловіка та жінки, котрі продемонстровані протилежною статтю. Таким чином, у класі, а в подальшому житті і в суспільстві формується груповий психологічний портрет жінок та чоловіків. У ході експерименту можна виявити, що навіть в міркуваннях дітей молодшого шкільного віку присутні збалансовані гендерні стереотипи. Маскулінність - це сила, хоробрість, впевненість у собі. Фемінність - чуйність, доброта, краса, жіночність. Можна припустити, що вже закладені гендерні стереотипи у дітей це причина спостереження за атмосферою у класі, поведінкою як дівчат, так і хлопців, дитячі твори, в яких нерідко присутні гендерні стереотипи, а також велику роль відіграє модель сім’ї кожної дитини
