Психологи називають дитячу кризу періодом переходу від однієї стадії розвитку до іншої. Оскільки у розвитку маленьких дітей зазвичай спостерігається варіативність, ці переходи можуть супроводжуватися конфліктами, упертістю та бажанням чинити опір чи бунтувати проти всіх встановлених правил та вимог.
Вікова криза - це раптове серйозне зрушення, усунення, зміна чи концентрація тріщин у дитині. Кризи розвитку виникають на стику двох вікових груп, знаменуючи собою закінчення попереднього і початок наступного. Суть кожної кризи полягає у перебудові внутрішнього досвіду, який визначає ставлення дитини до навколишнього середовища, зміни у бажаннях та мотивах, які керують поведінкою. Причиною кризи є незадоволення нових потреб дитини. Суперечності, що становлять суть кризи, мають гострий характер, викликають сильні емоційні переживання, порушення у поведінці дитини та її взаєминах з дорослими. Важливу роль в емоційному розвитку дитини відіграють слова-оцінки дорослих.
