і отримати безкоштовне
свідоцтво про публікацію
До визначення переможців залишилось:
3
Дня
3
Години
16
Хвилин
30
Секунд
Поспішайте взяти участь в акції «Методичний тиждень».
Головний приз 500грн + безкоштовний вебінар.
Взяти участь
  • Всеосвіта
  • Бібліотека
  • ДИДАКТИЧНА МОДЕЛЬ УПРАВЛІННЯ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ УЧНІВ ЯК УМОВА ЇЇ ЕФЕКТИВНОГО ЗДІЙСНЕННЯ

ДИДАКТИЧНА МОДЕЛЬ УПРАВЛІННЯ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ УЧНІВ ЯК УМОВА ЇЇ ЕФЕКТИВНОГО ЗДІЙСНЕННЯ

Курс:«Створення та ведення власного блогу на платформі WordPress»
Левченко Ірина Михайлівна
24 години
1200 грн
360 грн
Свідоцтво про публікацію матеріала №JX279782
За публікацію цієї методичної розробки Грунтей Тетяна Іванівна отримав(ла) свідоцтво №JX279782
Завантажте Ваші авторські методичні розробки на сайт та миттєво отримайте персональне свідоцтво про публікацію від ЗМІ «Всеосвіта»
Перегляд
матеріалу
Отримати код

ДИДАКТИЧНА МОДЕЛЬ УПРАВЛІННЯ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ УЧНІВ ЯК УМОВА ЇЇ ЕФЕКТИВНОГО ЗДІЙСНЕННЯ

Т. І. Грунтей

Постановка проблеми та її актуальність.

Ефективність навчально-пізнавальної діяльності учнів у першу чергу залежить від правильно організованого педагогічного процесу. І основне завдання вчителя полягає в тому, щоб перевести навчальний матеріал предмета, який вивчається, на рівень особистісного досвіду учнів, сформулювати ціннісне ставлення до знання через розкриття сутності наукових понять і опору на життєвий досвід, через оволодіння процесуальною стороною навчальної інформації шляхом розв’язання мислительних задач і розвиток логічного мислення. Тому, для реалізації названих завдань навчального процесу найчастіше використовують метод моделювання, який забезпечує можливість вивчення досліджуваного об’єкта за допомогою моделі [3; 5; 6]. Адже, без моделі неможливо обійтись а ні при розробці нових, а ні при подальшому поглибленні вже існуючих теорій чи їх розвитку та пошуку шляхів удосконалення та приведення наукових положень у відповідність з новими фактами та умовами. [7].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Ефективність використання методу моделювання при вивченні педагогічних явищ і управлінні навчальними процесами обґрунтована в дослідженнях Г. В. Єльникова, О. І. Зайченко, В. І. Маслов, В. В. Гузєєвим та ін. Так, модель навчання (за В. В. Гузєєвим) – це система, яка складається з дидактичної основи та педагогічної техніки, що застосовується у даному навчальному періоді [2]. Під дидактичною основою розуміється метод навчання та організаційна форма його реалізації, а під педагогічною технікою – засоби і навчальні прийоми, що безпосередньо використовуються у навчальному процесі. Структурно-функціональну модель управління навчально-пізнавальною діяльністю старшокласників В. В. Костіної містить дві взаємопов'язані системи: управління з боку вчителя і самоуправління учня. Особливістю цієї моделі є те, що її компоненти відповідають компонентам навчально-пізнавальної діяльності: мотиваційний, діяльнісний, контрольно-корекційний, оцінний [4, с. 16]. Тому, метою статті є загальна характеристика власної моделі управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів основної школи з точки зору функціонального підходу.

Викладення основного матеріалу. Існують різні форми представлення моделей, зокрема наочно у вигляді схем, графів, блоків та ін. На нашу думку, модель управління найкраще представити у вигляді структурно-функціональної схеми з виділенням її компонентів. Рівень деталізації такої моделі може бути довільним, але залежить від ступеня врахування різноманітних чинників. Зосередження на вагомих чинниках дозволяє здійснювати ефективний аналіз педагогічного процесу та прогнозувати зміни його результативності за умов певних змін. Функціональність моделі виражається взаємозв’язками між окремими її компонентами та описом перебігу навчального процесу.

Cтруктурними елементами моделі управління були вибрані блоки і модулі. Їх використання дозволило сконцентрувати увагу вчителя на головному, виділити ряд взаємопов’язаних проблем. Кожен блок циклу управління розглядається нами як системний об’єкт, який включає круг елементів, близьких для розв’язання. Блоки відносно самостійні, проте між ними існує тісний зв'язок і деяке підпорядкування. Вони є незмінними щодо основних об’єктів управління, тому весь цикл являє собою комплекс блочної програми, в якій блоки – своєрідні рівні управлінської діяльності. Кожен блок забезпечує розв’язання специфічних управлінських функцій.

На основі проведеного аналізу багатьох робіт щодо особливостей управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів основної школи, загальних та специфічних принципів, законів та функцій управління та відповідно до компетентісного підходу до навчання визначено, що модель управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів основної школи складається з шести функціонально-узгоджених блоків: цільовий, дослідницько-аналітичний, інформаційно-методичний, організаційно-діяльнісний, діагностичний, аналітико-корекційний (рис.1).

Рис. 1. Структурна схема узагальненої моделі управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів

Цільовий блок забезпечує виконання мотиваційно-цільової функції управління. Важливо, щоб зміст мети був орієнтований на модель випускника основної школи [1, с. 43]. Від правильності формулювання мети навчання залежить результативність всього подальшого технологічного процесу. Вона відображає той ключовий результат, до якого повинні прагнути вчителі і учні, і якщо вона визначена неточно або вчитель нечітко собі уявляє шляхи і способи її досягнення, то про ефективність навчання важко говорити. Така постановка мети навчання з орієнтуванням на модель компетентного випускника основної школи дає змогу ефективно прогнозувати навчальний процес, для формування компетентностей учнів.

Дослідницько-аналітичний елемент є умовою ефективного прогнозування результатів навчання. Сюди включаємо аналіз вихідного рівня знань і вмінь учнів, вивчення рівня психічного розвитку учня, знання якої необхідно педагогу для визначення педагогічних умов формування його як суб'єкта творчої діяльності. Як показало дослідження, встановлення вихідного стану рівня психічного розвитку школярів та їх індивідуальних особливостей має значення для всіх наступних етапів моделі.

Інформаційно-методичний блок об’єднує функції, принципи, закономірності управління і використовувався нами у зв'язку з аналізом змісту навчальної інформації та її структуруванням, встановленням міжпредметних зв'язків, визначенням рівня засвоєння навчального матеріалу, опису цілепрогностичної навчальної програми.

Організаційно-діяльнісний блок об’єднує форми, методи та засоби навчання. З численного арсеналу методів навчання віддається перевага тим, які забезпечують активну діяльність учнів як суб’єктів педагогічного процесу. Формування інформаційної компетентності передбачає обов’язкове використання в навчальному процесі комп’ютерної техніки й медіазасобів та забезпечення оволодіння учнями прийомами опрацювання інформації.

Використання комп’ютерних засобів навчання передбачає:

  • застосування мультимедійної презентації об’єкта вивчення на етапі подання навчального матеріалу.

  • організація роботи учнів з інтерактивною комп’ютерною моделлю об’єкта вивчення на етапі засвоєння навчального матеріалу.

  • використання електронних ресурсів для постановки задач на ситуаціях і даних з реального життя на етапі закріплення навчального матеріалу.

Крім того, модель передбачає використання навчальних посібників, дидактичних матеріалів. орієнтовних таблиць та схем, довідкових матеріалів, роздаткового матеріалу та ін

В дослідженні контроль розглядався нами як сукупність дій, що дозволяють виявити якісно-кількісні характеристики результатів навчання. Для досягнення цього він повинен відрізнятися різноманітністю, комплексністю, об'єктивністю, оперативністю.

Виходячи із загальних завдань загальноосвітньої підготовки школярів і з метою управління нею, нами використовувалися різні види контролю, кожен з яких мав свої завдання. Так, вхідний контроль дозволяв здійснювати діагностику вихідного інтелектуального і психічного розвитку учнів. Поточний контроль входив органічним компонентом в весь навчально-педагогічний процес і служив його індикатором. Тематичний контроль виконував сигнальну функцію для прийняття управлінських рішень. Нарешті, підсумковий контроль дозволяв співвідносити загальні результати з поставленою спочатку метою. В дослідженні здійснювався ще один вид контролю – оперативний, як перевірка готовності учня до засвоєння навчального матеріалу. Контроль і оцінка процесу навчання доповнювалися самоконтролем і самооцінкою.

Під самоконтролем розуміємо інтелектуально-вольову здатність особистості здійснювати цілеспрямовані впливи (самоаналіз, саморегулювання, самовиховання, самовдосконалення) для встановлення і при необхідності зняття невідповідності між заданим і досягнутим рівнем навченості. Особливістю самоконтролю є направлення його на розвиток особистості: який себе бачить і оцінює в даний момент (усвідомлене Я); якою себе бачить і оцінює по відношенню до початковим етапам діяльності (стереотипне Я); якою хотілося б стати в результаті конкретної діяльності (пристрасне Я ); як, з точки зору виконаної діяльності, її оцінюють інші (рефлексивне Я).

Аналітично-корекційний блок пов'язаний з аналізом даних, порівнянні їх з прогнозованими результатами і корекцією. Спочатку педагог аналізує ті сторони навчально-педагогічного процесу, які піддаються вивченню безпосередньо. На цій фазі уявлення про результати навчальної та педагогічної діяльності ще розпливчасті, не диференційовані. Друга фаза педагогічного аналізу полягає в тому, що педагог прагне проникнути в суть досліджуваного процесу, розчленовуючи його на окремі сторони, частини, використовуючи прийом аналізу. Нерідко в практиці аналітичний процес цим і закінчується.

Для розглянутого нами виду управління більш важливо було отримати сутнісні дані про навчально-пізнавальну діяльність. Ось чому ми вважали необхідної третю фазу процесу аналізу – синтез. Спираючись на дані перших двох фаз, педагог співвідносив, з'єднував розчленовані аналізом характеристики, компоненти, процеси і тим самим пізнавав навчальну діяльність в її сутнісної конкретності. Такий був загальний шлях аналізу. Зрозуміло, поділ цього процесу на три фази умовний.

Висновки. Досвід впровадження описаної моделі управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів у педагогічний процес загальноосвітньої школи дозволяє стверджувати, що, її використання сприяє істотним якісним привнесенням у професійну діяльність учителів загальноосвітніх закладів, забезпечує створення вчителем освітнього середовища, яке забезпечує досягнення запланованих результатів навчання.

Список використаної літератури

  1. Грунтей Т. І. Ключові компетентності учнів основної школи: європейська практика та українські можливості / Т. І. Грунтей // Вісник Камянець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка: психологічні науки. – Камянець-Подільський: ПП Медобори-2006, 2012. – С. 43-50.

  2. Гузеев В. В. Теория и практика интегральной образовательной технологии / В. В. Гузее. – М.: Народное образование, 2001. – 224 с.

  3. Дахин А. Н. Педагогическое моделирование: сущность, эффективность и неопределенность / А. Н. Дахин // Школьные технологии. – 2002. – № 2. – С. 62-67.

  4. Костіна В. В. Педагогічне проектування засобів управління навчально-пізнавальною діяльністю старшокласників : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.09 «Теорія навчання» / В. В. Костіна. – Харків, 2002. – 22 с.

  5. Лобашев В. Д. Структурный подход к моделированию ведущих элементов процесса обучения / В. Д. Лобашев // Инновации в образовании. – 2006. – № 3. – С. 99-111.

  6. Пирогова О. В. Моделирование в образовании / О. В. Пирогова // Инновации в образовании. – 2004. – № 5. – С. 36-40.

  7. Теоретичні і методичні засади моделювання фахової компетентності керівників закладів освіти: Монографія ∕ [Єльникова Г. В., Зайченко О. І., Маслов В. І. та ін.]; за ред. Г. В. Єльниковою. – Київ-Чернівці: Книги – ХХІ, 2010. – 460 с.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

  • Додано
    26.02.2018
  • Розділ
    Педагогіка
  • Тип
    Стаття
  • Переглядів
    142
  • Коментарів
    0
  • Завантажень
    0
  • Номер матеріала
    JX279782
  • Вподобань
    0
Курс:«Основи фінансової грамотності»
Часнікова Олена Володимирівна
72 години
3600 грн
1080 грн
Свідоцтво про публікацію матеріала №JX279782
За публікацію цієї методичної розробки Грунтей Тетяна Іванівна отримав(ла) свідоцтво №JX279782
Завантажте Ваші авторські методичні розробки на сайт та миттєво отримайте персональне свідоцтво про публікацію від ЗМІ «Всеосвіта»
Шкільна міжнародна дистанційна олімпіада «Всеосвiта Осінь – 2018»

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти