Загальні вимоги до машин для подрібнення

ЛЕКЦІЯ 8-9

Тема: «Машини для подрібнювання. Загальні вимоги»

Мета: ознайомити студентів із загальними вимогами до машин для подрібнення.

Вид заняття: лекція з елементами бесіди.

План

1. Загальні вимоги до машин для подрібнення.

2. Суть процесу подрібнення.

До всіх машин для подрібнювання можна сформулювати такі загальні вимоги:

• рівномірність шматків подрібненого матеріалу;

• своєчасне видалення подрібнених шматків із робочого простору;

• зведення до мінімуму пилоутворення;

• безперервне і автоматичне розвантаження;

• можливість регулювання ступеня дробіння;

• мож­ливість легкої заміни швидко зношуваних деталей;

• невелика витра­та енергії на подрібнювання одиниці продукції;

• необхідність мати запобіжні пристрої, які запобігали б аварії всієї машини в разі по­трапляння в зону подрібнювання міцних предметів.

Під час вибору машини для подрібнювання необхідно керуватися правилом, згідно з яким процес проводять тільки в тих машинах, які можуть забезпечити необхідний ступінь дрібнення продукту. Коли необхідно досягнути великого ступеня подрібню­вання матеріалу, який має значні вихідні розміри, процес реко­мендується проводити послідовно в декількох машинах. При цьому вибирають найбільш придатні апарати з основних трьох груп машин для подрібнювання: для крупного, середнього і дрібного подрібнювання, тонкого і колоїдного помелу.

Крупне подрібнювання в харчових виробництвах застосовуєть­ся мало. До машин, які здійснюють таке подрібнювання, відносяться щокова і конусна дробарки.

До найпоширеніших у харчовій промисловості дробарок да­вильної дії належать валкові дробарки, їх використовують для се­реднього і тонкого дроблення зерна в млинах і на крупорушках, солоду на пивоварних заводах, плодів і овочів на консервних заво­дах, шоколадної маси у кондитерському виробництві і т.д. Робочою частиною валкових дробарок є горизонтальні валки, кількість яких може бути різною.

До всіх машин для подрібнення  можна сформулювати такі загальні вимоги:

• Рівномірність шматків подрібненого матеріалу;

• Своєчасне видалення подрібнених з робочого простору;

• Зведення до мінімуму пилоутворення;

• Безперервне та автоматичне розвантаження;

• Можливість регулювати ступінь подрібнення;

• Можливість легко замінювати зношені деталі не велика витрата енергії на подрібнення.

Подрібнюванням називають процес поділу твердого (або умов­но твердого) тіла на частинки, який здійснюється шляхом ме­ханічного впливу.

Відповідно до існуючої класифікації, машини для подрібнювання поділяються на дробарки та млини. Дробарки викори­стовують для крупного І середнього дроблення, млини - для дрібного, тонкого і колоїдного дроблення.

Основні машини для подрібнювання, залежно від конструк­тивних особливостей, поділяються на такі типи: дробарки щокові конусні, валкові, молоткові, барабанні; бігуни та кульові, стрижневі, вібраційні, колоїдні млини тощо.

Різальні машини бувають дискові, пластинчасті, роторні, відцентрові різаки, вовчки і кутери.

Для того щоб зменшити розміри твердої сировини, необхідно здійснити роботу і подолати сили взаємного притягання молекул. У наслідок прикладання зовнішньої сили тіло руйнується, причому су­марна площа поверхонь, які при цьому утворюються, значно пере­вищує поверхню вихідного матеріалу. Це створює передумови для інтенсифікації теплових, дифузійних та біохімічних процесів, у яких бере участь тверда фаза. Процеси подрібнювання різного роду сировини та матеріалів широко застосовуються в різних галузях харчової промисловості. Подрібнюють зерно, солод, сіль, цукор, сухарі, горіхи какао-боби, , какао-крупку, олійне насіння, картоплю та інші овочі, фрукти, м'ясо, цукеркові та .тістові маси тощо. В ресторанному господарстві цей процес застосовується при виготовленні різноманітних страв, наданні продукту необхідної консистенції, порціонуванні та нарізуванні про­дуктів тощо.

Значна частина харчових продуктів (м'ясо, хліб, овочі, риба то­що) при подрібнюванні легко піддається деформації І має велику во­логість. ЦІ продукти віднесені до умовно твердих.

Подрібнювання є одним з найбільш енергоємних процесів. Тому з техніко-економічної точки зору слід завжди керуватися принци­пом; "Не подрібнювати". Це означає, що, по-перше, не слід подрібнювати матеріал до менших, ніж необхідно, розмірів і, по-друге, треба відбирати до початку подрібнювання частинки ма­теріалу дрібніші за ті, що повинні бути одержані на даній стадії подрібнювання.

Закнспектувати лекцію та прикріпити файл