Всеволод Нестайко "Як ми в космос літали"

Всеволод Нестайко (1930–2014) визнаний найпопулярнішим українським дитячим письменником. Народився в місті Бердичеві на Житомирщині. У 1933 році сім’я
майбутнього письменника переїхала до Києва. Відтоді все своє життя письменник прожив у цьому місті. Освіту хлопчик здобував у школі, яка була в тому ж приміщенні, що й квартира Нестайків. Мама працювала там учителькою.

«У дитинстві я був худенький і маленький — чи не найменший у першому класі. І страшенно хотів якнайшвидше
вирости. За порадою однокласника Васі, такого ж, як я, шпінгалета, я прив’язував до одної ноги важку праску, до другої — цеглину, хапався за верхню планку одвірка і висів, поки вистачало сил, намагаючись витягти своє
тіло. А ще той Вася мені сказав, що від дощу все росте. І я довго простоював під дощем, підставляючи струменям свою грішну руду голову. Мама дивувалася,
чого в мене постійний нежить.

Швидше вирости я хотів ще й тому, що дитинство моє, на жаль, було не дуже безхмарним і щасливим. Тато мій, колишній «січовий стрілець», 1933 року був заарештований і загинув. Із трьох рочків пізнав я, що таке доля безбатченка, чи не єдиною
втіхою були книжки.
А коли мені було всього одинадцять,
почалася війна. Дитинство моє урвалося, я одразу став дорослим. Бо лишився в окупованому фашистами Києві, і ті два роки згадувати не люблю — стільки там було страшного й недитячого.

А коли я став по-справжньому дорослий, мені
страшенно захотілося повернутися назад у дитинство — догратися, досміятися, добешкетувати. Вихід був один — стати дитячим письменником. Так я і зробив. І, пам’ятаючи своє невеселе дитинство, намагався
писати якомога веселіше.

А вам, дорогі мої читачі, хочу сказати — не поспішайте, як я колись, швидше виростати. Бо дитячі роки неповторні…» — згадував письменник.