Події останнього часу, ті корінні зміни, що відбуваються в політичному, економічному та соціальному житті як в Україні так і у всьому світі, обумовлюють необхідність у першу чергу утвердження в суспільстві таких цінностей, як людина, її права і свободи. Про ознайомлення та вивчення матеріалу про особливості ціннісного підходу в досліженні права, свобода є одночасно ціллю права. Право є засобом самотворення, самоздійснення людини, а вона така можлива лише як вільна істота, що перебуває в стані свободи, вільного вибору своєї власної здійсненності. Право покликане захищати вільну людину, воно є субстанцією, за допомогою якої стверджується вільна особистість.
СВОБОДА - основоположний принцип права, який передбачає можливість автономії суб’єкта, тобто його звільнення від обов’язкових дій ззовні та самостійність у прийнятті рішень щодо вчинення власних дій.
РІВНІСТЬ - це схожість за певними ознаками з відмінностями в інших ознаках. Формальна рівність (передбачає рівність перед законом; рівність перед судом; рівність прав і свобод людини; рівність обов’язків людини) Фактична рівність (передбачає принцип диференціації правового регулювання; принцип позитивної дискримінації).Рівність перед законом Відома ще у давньоримському праві. • Вона є однією з головних вимог Декларації прав людини і громадянина (1789). Згідно зі ст. 6 Декларації «він (закон) повинен бути один для всіх, охороняє він чи карає. Усі громадяни є рівними перед ним...». • Сьогодні цей принцип є беззаперечним юридичним стандартом, який закріплено в ст. 7 Загальної декларації прав людини: «Усі люди є рівними перед законом і мають право, без будь-якої відмінності, на рівний захист закону...». • Ст. 24 Конституції України, яка проголошує, що усі громадяни є рівними перед законом.
Справедливість уособлює найвище призначення права і є основною правовою цінністю. Вона втілює певне співвідношення більш простих, але не менш універсальних правових цінностей, а саме: людська гідність, свобода та рівність.
Здійснення позитивної свободи можливе лише через спільні дії з іншими особами - як правило, через представницькі інституції. Обидва типи свободи передбачають можливість самореалізації особи, її самостійного мислення, дій за власним розсудом, визнають свободу волі як здатність людини вільно приймати рішення за наявності різних можливостей до однозначного вибору якоїсь позиції, допускають взяття людиною на себе персональної відповідальності за свій вибір. Свобода у позитивному і негативному аспектах найкраще гарантується поєднанням елементів демократії і правової державності за умови існування громадянського суспільства.