Учення про вищу нервову діяльність (ВНД). Психіка. Класифікація і типи перебігу психічних хвороб.

1. Поняття про психіатрію як науку

Психіатрія — наука, що вивчає етіологію, патогенез, клініку психічних захворювань, розробляє методи діагностики та лікування психічно хворих.
Поділяється на:

• загальну психопатологію (симптоми психічних хвороб);

• спеціальну психіатрію (окремі хвороби).

Об’єкт вивчення — людина з психічним захворюванням.
Психічне захворювання — патологія діяльності головного мозку з неадекватними реакціями на оточуючий світ і порушенням поведінки.

Психіка охоплює:

• психічні процеси (когнітивні): відчуття, сприйняття, увага, пам’ять, уява, мислення, мовлення;

• психічні стани: увага, напруга, релаксація, емоційні та мотиваційні переживання;

• психічні властивості (особистісні): здібності, темперамент, характер, воля, почуття, потреби, мотиви.

Функції психіки: когнітивна, регулятивна, мотиваційна, комунікативна.

2. Учення про вищу нервову діяльність (ВНД)

ВНД — діяльність вищих відділів головного мозку, що забезпечує пристосування організму до умов середовища.

Основа ВНД:

• безумовні рефлекси (вроджені, успадковані): прості, складні, надскладні (інстинкти);

• умовні рефлекси (набуті протягом життя) — утворюються при поєднанні байдужого (умовного) і безумовного подразників.

Пам’ять:

• сенсорна → короткострокова → довготривала;

• за способом: зорова, слухова, рухова, емоційна.

Сон: повільний і швидкий (парадоксальний). Необхідний для переробки інформації та відновлення.

Особливості ВНД людини:

• перша сигнальна система (конкретні подразники);

• друга сигнальна система (слова, поняття, абстрактне мислення) — властива тільки людині.

3. Загальні відомості щодо етіології, патогенезу та класифікації психічних хвороб

Етіологічні фактори:

• екзогенні (зовнішні):

  • соматогенні (інфекції, інтоксикації, травми, захворювання органів);

  • психогенні (психічні травми, конфлікти, стихійні лиха);

• ендогенні (внутрішні): спадковість, конституція, стать, вік, темперамент.

Типи темпераменту і ВНД (за Павловим):

• сангвінік — сильний, врівноважений, рухливий;

• холерик — сильний, неврівноважений, рухливий;

• флегматик — сильний, врівноважений, інертний;

• меланхолік — слабкий.

Класифікація (основні підходи):

• традиційна нозологічна (інфекційні, травматичні, алкоголізм, епілепсія, шизофренія, афективні психози, психогенії, сенільні, олігофренія, психопатії тощо);

• МКХ-10 (розділ F):

  • F0 — органічні;

  • F1 — внаслідок психоактивних речовин;

  • F2 — шизофренія та маячні;

  • F3 — афективні;

  • F4 — невротичні та пов’язані зі стресом;

  • F5–F9 — поведінкові, розлади особистості, розумова відсталість, порушення розвитку, розлади дитячого віку.

4. Непсихотичні та психотичні порушення психічної діяльності

Непсихотичні (без втрати контакту з реальністю):

• неврози, невротичні та соматоформні розлади;

• розлади особистості (психопатії), акцентуації;

• адаптаційні розлади, легкі афективні порушення;

• поведінкові синдроми.

Психотичні (з порушенням контакту з реальністю):

• шизофренія, шизотипові та маячні розлади;

• важкі афективні психози (маніакально-депресивний);

• органічні психози, делірій, деменція;

• психози внаслідок інтоксикацій та психоактивних речовин.

Основні типи перебігу:

1. Прогредієнтний (процесуальний) — поступове поглиблення з формуванням дефекту (шизофренія, епілепсія, алкоголізм, хвороби Піка, Альцгеймера).

2. Фазовий (циркулярний, інтермітивний) — напади/фази з світлими проміжками (маніакально-депресивний психоз).

3. Реактивний — безпосередньо пов’язаний з психотравмою (тріада Ясперса).

4. Розвиток — поступове наростання симптоматики без дефекту (невротичні, психопатичні).

5. Епізод — раптовий, короткочасний розлад (наприклад, кома).

5. Профілактика психічних захворювань

• Первинна: здоровий спосіб життя, боротьба зі стресом, відмова від психоактивних речовин, сприятливе соціальне середовище, гігієна праці та відпочинку.

• Вторинна: раннє виявлення, своєчасне лікування, психоосвіта пацієнтів і родичів.

• Третинна: реабілітація, запобігання інвалідизації, соціальна адаптація, підтримуюча терапія.
  Роль медичної сестри: спостереження за поведінкою, емоційним станом, виконання призначень, психологічна підтримка, навчання пацієнта та родини, дотримання режиму, контроль за прийомом ліків, профілактика загострень.

Пацієнт 42 років, перебуває у відділенні. Протягом останніх 3 днів став замкнутим, відмовляється від їжі, розмовляє сам із собою, стверджує, що «його думки читають і контролюють», іноді сміється без причини. Контакт з реальністю частково втрачений. Раніше подібних станів не було.

Завдання:

1. Визначте, до якого типу порушень (психотичних чи непсихотичних) належить цей стан. Обґрунтуйте.

2. Який тип перебігу найімовірніше спостерігається?

3. Які дії медичної сестри є першочерговими у цій ситуації? (не менше 5 пунктів)