Загальний принцип обстеження хворих з психічними розладами — комплексне використання клінічних і параклінічних методів. Немає принципових відмінностей між обстеженням психічно і соматично хворих. Зміст обстеження відрізняється переважною спрямованістю на стан психічної діяльності, але передбачає не менш ретельне дослідження всієї соматичної сфери.

Пріоритет клінічного методу над інструментальними методиками.
Обов’язковий комплексний підхід (клініка + параклініка).

2. Методи клінічного обстеження: анамнез і особливості історії хвороби

Спостереження та опитування

Обстеження починається з уважного вивчення деталей поведінки хворого з моменту входу до кабінету.
Бесіда з пацієнтом дає найбільш важливу інформацію для постановки діагнозу.
Опитування, як правило, проводять окремо від родичів.
Починати з ознайомлювальних питань (вік, професія, родина) — знімає тривогу.
Утримувати ініціативу в бесіді, особливо якщо хворий захоплений хворобливими ідеями.
При страху або недовірі — викликати прихильність спокійними довірливими словами.

Анамнез

Суб’єктивний анамнез (зі слів хворого) обов’язково доповнюється об’єктивним (від родичів, колег).

Розділи анамнезу:

Спадковість (дані про близьких родичів по прямій і бічній лінії).
Історія життя: формування характеру (дитинство, пубертат, зрілий вік, інволюція), етапи інтелектуального становлення, перенесені захворювання.

Катамнестичний аналіз

Катамнез — відомості про стан хворого і динаміку хвороби після встановлення діагнозу, лікування і виписки. Дозволяє уточнити правомірність діагностики, ефективність лікування, питання соціально-трудової адаптації.

Неврологічне обстеження

Проводиться з такою ж ретельністю і послідовністю, як у неврологічних хворих.

Методи параклінічного обстеження

Клінічний аналіз крові і сечі — систематично (при надходженні, під час і після лікування).
Біохімічні дослідження — стан основних обмінних процесів.
Дослідження спинномозкової рідини — за показаннями (підозра на органічне ураження ЦНС).
Серологічні дослідження — обов’язкові при підозрі на сифілітичні психози (реакція Васермана).
Дексаметазоновий тест — при діагностиці ендогенної депресії.

3. Психологічні методи обстеження

Психологічний аналіз найчастіше проводять для:

Оцінки міри і характеру розладів пам’яті та інтелекту.
Виявлення патологічних особливостей мислення.
Характеристики особистості.

Відбір методик визначається співвідношенням діагностичної ефективності і трудомісткості.

4. Інструментальні (нейрофізіологічні) методи діагностики

ЕЕГ (електроенцефалографія)

Запис електричних потенціалів з кількох ділянок голови (зазвичай 16).

Норма: α-ритм (8–12 Гц, до 100 мкВ) — потиличні відведення; β-ритм (13–25 Гц, до 15 мкВ) — лобові.

Дослідження судин мозку

РЕГ (реоенцефалографія) — коливання електропровідності через пульсове кровонаповнення.
Доплерографія — точніша оцінка стану судин.

Показання: гіпертонічна хвороба, церебральний атеросклероз, васкуліти, діабетична ангіопатія, мігрень, вертебробазилярна недостатність.

Дослідження структури мозку

КТ (комп’ютерна томографія) — пухлини, кісти, вогнища деструкції, розміри шлуночків, гідроцефалія, потоншення кори.
МРТ (магнітно-резонансна томографія) — висока роздільна здатність структури мозку без контрастування.
ПЕТ (позитронно-емісійна томографія) — структура + особливості функціонування відділів мозку.

5. Розлади пізнавальної діяльності (відчуття і сприйняття)

Основні поняття

Відчуття — відображення окремих властивостей предметів при безпосередній дії на органи чуття.
Сприйняття — відображення предметів у сукупності властивостей (синтез відчуттів і уявлень).
Представлення — образні спогади, суб’єктивний образ без відповідного подразника.

Класифікація розладів відчуттів

Гіпестезія — зниження яскравості і інтенсивності відчуттів.
Анестезія — виключення відчуттів (часто при істерії).
Гіперестезія — загострення відчуттів (звичайне світло сліпить, звук оглушує).
Синестезії — іррадіація відчуттів на інший аналізатор (кольорова музика).
Сенестопатії — вкрай неприємні, незвичайні відчуття з внутрішніх органів без органічної причини (паління, розпирання, переливання). Характерні для неврозів, астенії, шизофренії (химерні).

Психосенсорні розлади

Метаморфопсії: мікропсії (зменшення), макропсії (збільшення), дисморфопсії (спотворення форми).
Порушення схеми тіла.
Дереалізація — навколишнє сприймається нереальним, безбарвним; déjà vu / jamais vu.
Деперсоналізація — відчуття зміни, відчуження або роздвоєння свого «Я».

Ілюзії

Викривлене сприйняття реально існуючих предметів (кущ → звір, пальто → людина). Можуть бути у здорових і при органічних ураженнях.

Галюцинації

Сприйняття без реального подразника.

За аналізаторами: зорові, слухові, нюхові, смакові, тактильні, вісцеральні.
За складністю: прості (фотопсії, акоазми) і складні.
Повні (справжні) і неповні (псевдогалюцинації).
Імперативні — наказового характеру (небезпечні!).
Коментуючі, антагоністичні, гіпнагогічні, гіпнапомпічні.

Ознаки справжніх галюцинацій:

Хворий ставиться до них як до реальних.
Проектуються в зовнішній простір.
Виникають мимовільно.

Псевдогалюцинації:

Внутрішня проекція (у голові, животі).
Найчастіше при шизофренії.

Синдром Кандінського–Клерамбо (психічний автоматизм):

Ідеаторний, моторний, сенсорний автоматизми + псевдогалюцинації. Характерний для шизофренії.

6. Патологія пам’яті та уваги. Синдром Корсакова

Розлади пам’яті

Гіпермнезія — посилення пам’яті (маніакальні стани, початкові стадії наркоманій).
Гіпомнезія — ослаблення пам’яті (епілепсія, атеросклероз, старече недоумство).
Амнезія — повна втрата пам’яті:
- Ретроградна — період до захворювання.
- Антероградна — період після початку.
- Антероретроградна — поєднання.
- Афектогенна — при патологічному афекті.
- Фіксаційна — на поточні події.
Парамнезії:
- Псевдоремінісценції — помилкові спогади з минулого, перенесені в теперішнє.
- Конфабуляції — вигадані спогади, яких ніколи не було.

Синдром Корсакова (амнестичний)

Фіксаційна + антеро- і ретроградна амнезії + псевдоремінісценції (рідше конфабуляції). Найчастіше при алкоголізмі, також при інфекційних, токсичних, травматичних ураженнях ЦНС.

Розлади уваги

Надмірне відволікання — ослаблення концентрації (маніакальні стани, діти).
Надмірна прикутість — посилення концентрації (депресія, іпохондрія, епілепсія).
Неуважність — швидке виснаження уваги (виснаження, перевтома).

7. Розлади мислення

За темпом

Пришвидшене («скачка ідей») — маніакальні стани.
Сповільнене — депресивні стани.
Ментизм — безперервний наплив думок.
Шперунг — зупинка мислення.

За формою (систематизованістю)

В’язке — топтання на місці, деталізація (епілепсія).
Незв’язне — хаотичний набір слів (гострі психози).
Резонерське — порожні мудрування (шизофренія).
Паралогічне — хибні умовиводи.
Розірване — граматично правильні фрази без змістового зв’язку (шизофренія).

За змістом

Надцінні ідеї

Помилкові міркування на реальній основі, переоцінені за значимістю. Можна скорегувати. Зустрічаються при психопатіях, початкових етапах маячення.

Маячні ідеї (маячення)

Помилкові твердження на хворобливій основі, не піддаються корекції. Види:

Відношення, переслідування, фізичної дії.
Іпохондричні, величі і багатства.
Самозвинувачення, збитків.

Нав’язливі ідеї (обсесії)

Фобії (клаустрофобія, агорафобія, нозофобія, канцерофобія тощо).
Нав’язливі потяги (бажання зробити жахливе — ніколи не виконується).
Нав’язливі сумніви, ритуали, мудрування, рахунок.

8. Недоумкуватість (вроджена і набута)

Олігофренія (вроджена)

Недорозвиток інтелекту.

Ступені:

дебільність,
імбецильність,
ідіотія.

Деменція (набута)

Органічна: тотальна (втрата ядра особистості) або лакунарна (ядро збережене). Причини: пухлини, атеросклероз, травми, гіпертонія.
Функціональна (псевдодеменція) — зворотна, при реактивних психозах після важкої психотравми.

9. Патологія емоційної діяльності

Ейфорія — хворобливо підвищений настрій (манія, інтоксикації).
Депресія — знижений, пригнічений настрій з тривогою/страхом.
Апатія — емоційна тупість, втрата інтересів (шизофренія).
Дисфорія — тужливо-злобний настрій, агресивність (епілепсія, алкоголізм).
Афект:
- Фізіологічний — свідомість збережена, людина відповідає за дії.
- Патологічний — на фоні запаморочення свідомості, амнезія, кримінальна відповідальність відсутня.
Страх — частий симптом; небезпека для себе і оточуючих.

Маніакальний синдром:

Ейфорія + пришвидшене мислення + рухове збудження.

Депресивний синдром:

Депресія + сповільнене мислення + рухова загальмованість.

10. Рухово-вольові розлади

Ступор

Депресивний — загальмованість, сумне обличчя, відмова від їжі; можливий раптус (раптове збудження з суїцидальною небезпекою).
Психогенний — емоційна реакція на згадку про травму.
Кататонічний — повна знерухомленість, часто незручна поза (шизофренія).

Кататонічні симптоми

Воскова гнучкість (каталепсія).
Симптом повітряної подушки (Дюпре).
Стереотипні рухи, гримаси, симптом хоботка.
Ембріональна поза.
Негативізм (пасивний / активний).
Ехолалія, ехопраксія.

Психомоторне збудження

Різні форми (маніакальне, кататонічне, деліріозне тощо). Вимагає особливої уваги щодо безпеки пацієнта та оточуючих.

11. Судомні напади (істеричний та епілептичний)

Епілептичний напад

Раптовий початок, втрата свідомості.
Тонічна, потім клонічна фаза.
Прикус язика, мимовільне сечовипускання.
Після нападу — сон, амнезія.
Дії медсестри: захистити голову, повернути на бік, не розтискати щелепи силою, зафіксувати час і тривалість.

Істеричний напад

Часто провокується психотравмою, наявністю «глядачів».
Свідомість частково збережена.
Немає справжніх судом, прикусу язика, мимовільного сечовипускання.
Падіння «обережне», без травм.
Дії медсестри: спокійне ставлення, відсутність підвищеної уваги (не підкріплювати поведінку).

12. Розлади свідомості

Непродуктивні (без марення і галюцинацій)

Оглушення — сповільнення реакцій, сонливість, відповіді односкладові.
Сопор — реакція лише на біль, мовний контакт відсутній.
Кома — повна відсутність свідомості та рефлексів (алкогольна, печінкова, уремічна, гіпо/гіперглікемічна, посттравматична, епілептична).

Продуктивні

Онейроїд («сон наяву») — фантастичні переживання + спотворене сприйняття; зовнішня нерухомість.
Делірій — дезорієнтація в часі/просторі при збереженні орієнтації у собі; зорові галюцинації (особливо ввечері); тривога, страх. Типовий алкогольний делірій — мікроптичні зоогалюцинації.
Аменція — повна дезорієнтація, незв’язне мислення, хаотичні рухи; після виходу — повна амнезія.
Сутінкові стани — раптове звуження свідомості; зовнішня впорядкованість дій; можлива агресія; повна амнезія після. Різновиди:
- Транс (амбулаторний автоматизм) — безцільні блукання.
- Фуги — короткочасні стереотипні рухи.
- Сомнамбулізм (сноходіння).

13. Імпульсивні потяги

Раптові, непереборні потяги до певних дій, що виникають без боротьби мотивів і часто без критики.

Дромоманія — потяг до бродяжництва.
Клептоманія — потяг до крадіжок.
Піроманія — потяг до підпалів.
Дипсоманія — запої.
Гоміцидоманія / суїцидоманія — потяг до вбивства / самогубства.

Важливо для медсестри:

Імпульсивні потяги можуть реалізовуватися раптово. Необхідний постійний нагляд за пацієнтами з такими розладами, контроль середовища, своєчасне повідомлення лікаря.

Практичні рекомендації для медичної сестри:

Завжди спостерігати за поведінкою пацієнта з моменту першого контакту.
Фіксувати в документації особливості мовлення, емоційного стану, рухової активності, орієнтації.
При підозрі на галюцинації або маячення — не сперечатися і не переконувати, а спокійно повідомляти лікаря.
Особливо уважно ставитися до пацієнтів з імперативними галюцинаціями, раптусом, сутінковими станами — високий ризик небезпечної поведінки.
При судомному нападі — забезпечити безпеку, не залишати пацієнта самого.
Збирати об’єктивний анамнез у родичів окремо від пацієнта.
Дотримуватися етичних принципів: повага, конфіденційність, відсутність стигматизації.
Пам’ятати про комплексний підхід: психічний стан + соматичний статус.