Існують різні методи вимірювання витрати води лічильником. Залежно від використовуваного методу лічильники бувають: електромагнітні, ультразвукові, вихрові та тахометричні. Вони дуже відрізняються один від одного, як за ціновими, так і за споживчими характеристиками. На даний момент всі вище перелічені лічильники є найбільш затребуваними і використовуються для обліку води в міських квартирах.

В ультразвукових лічильниках використовується час – імпульсний метод вимірювання різниці часу проходження ультразвукових коливань у напрямку і проти напрямку потоку рідини в трубопроводі. Ультразвукові витратоміри бувають врізного і накладного типу.

У електромагнітних лічильниках води діє принцип, який ґрунтується на вимірюванні електрорушійної сили індукції в електропровідній рідини, що рухається в магнітному полі, створюваному електромагнітом приладу. Електрорушійна сила, наведена в рідині і залежна від швидкості потоку, за допомогою електродів подається у вимірник, де обчислюється витрата і об’єм рідини, що пройшла через перетин трубопроводу.

Вихровий метод вимірювання витрати ґрунтується на перетворенні частоти відриву вихрової доріжки, яка утворюється за встановленим у потоці тілом, в електричний сигнал електромагнітним або ультразвуковим методом. Електромагнітні, вихрові й ультразвукові витратоміри, найчастіше, використовуються у складі теплолічильників.

В сучасних умовах найчастіше для обліку витрат води використовують тахеометричні водолічильники з робочим органом в вигляді крильчатки або турбінки.

Принцип дії тахометричних приладів грунтується на вимірюванні числа оборотів крильчатки (крильчаті водолічильники) або турбіни (турбінні водолічильники), яка обертається під дією протікаючої води. Кількість оборотів крильчатки або турбіни пропорційна кількості протікаємої через лічильник води. Крильчасті і турбінні лічильники мають різний діаметр. Так діаметр крильчастих лічильників становить до 40 мм, а турбінних – від 50 до 200 мм. Тахометричні лічильники поділяються на одноструменеві і багатоструменеві.

Одноструменеві лічильники: Як було сказано вище, в одноструменевих лічильниках витрата води підраховується за допомогою вимірювання числа оборотів крильчатки, яка обертається під напором єдиного потоку води в трубопроводі. На індикаторний пристрій обертання крильчатки передається за допомогою магнітних муфт. До плюсів таких приладів можна віднести те, що даний вид лічильників має захист від зовнішнього магнітного поля і може бути оснащений імпульсним виходом, за рахунок чого є можливість дистанційного зчитування показань.

Багатоструменеві лічильники: Багатоструменеві лічильники мають такий же принцип роботи, як і одноструменеві, але потік води в них, перед тим як потрапити на лопасті крильчатки поділяється на кілька струменів. За рахунок цього значно знижується турбулентність потоку, що знижує ймовірність неправильних вимірів. До переваг даного виду лічильників можна віднести легкість монтажу і демонтажу для проведення обов’язкових перевірок лічильника, можливість установки лицьової панелі на рівень декоративної поверхні та оснащення імпульсним виходом, що дозволяє зчитувати заміри дистанційно. Також дані лічильники можуть бути сухого або мокрого типу.

Лічильники мокрого типу. У лічильниках води мокрого типу вода вільно протікає через їх механізм. Мінусом таких лічильників є те, що вони не можуть бути встановлені там, де вода дуже забруднена і має зважені механічні частинки. Плюс подібних лічильників в їх дуже доступній ціні.

Лічильники сухого типу. У лічильниках води сухого типу механізм герметично ізольований від води немагнітною перегородкою, на якій не залишається відкладень. Передача показань з крильчатки або турбіни відбувається за допомогою магніту встановленого всередині.

При невеликих витратах води (квартири, окремі цехи, їдальні і т.д.) і діаметрах вводу до 50 мм використовують крильчаті швидкісні водоміри з діаметром умовного проходу від 10 до 50 мм, робочою частиною якого слугує крильчатка з вертикальною віссю (перпендикулярно до потоку води), яка під тиском струменю води повертається. Чим швидше рухається вода, тим швидше повертається крильчатка і тим швидше працює лічильний механізм. Ці лічильники називають сухохідними, тому що вони мають дві герметичні камери: одну для крильчатки та води, а другу - для лічильного механізму. Водоміри розраховані на гарячу і холодну воду (в гарячих підсилена крильчатка) і за зовнішнім виглядом відрізняються кольором (сині - для холодної води, червоні - для гарячої). Корпус крильчатих водомірів виготовляють в основному із латуні, покривають фарбою на епоксидній основі. Лічильники для холодної води не можна монтувати в мережу гарячоі води і навпаки, тому що кожен лічильник розрахований на свою робочу температуру.

Для врахування великих витрат води (на підприємствах, загальний облік води всього житлового будинку, тощо) використовують турбінні водоміри з Ду 50-200 мм, робочим органом яких є турбіна, що повертається під струменем води паралельно потоку.

Рис.1. Лічильники холодної та гарячої води з крильчаткою та з різьбовим з'єднанням

Принцип роботи турбінних водомірів такий самий, як і у крильчатих, тільки корпус виконується переважно із чавуну для приєднання до системи.

Рис.2. Турбінний водомір з фланцевим з'єднанням

Водолічильники, як крильчаті, так і турбінні, повинні бути підібрані на пропускання максимальної та розрахункової витрати води з урахуванням протипожежної витрати.

З кожного боку водолічильника розміщаються прямі ділянки трубопроводів завдовжки не менше 3 діаметрів труби відповідно до і після водоміру, а також засувки або вентелі.

На вхідному патрубку після запірної арматури встановлюють фільтр грубої очистки, який затримує тверді частинки, що є у воді. Частіше використовують муфтові фільтри діаметром 15, 20, 25, 32, 40 мм.

Після водолічильника обовязково ставлять зворотній клапан на випадок аварії.

Обвідна лінія водолічильника є обов'язковою при наявності одного вводу в будинок, а також якщо водоміри не розраховані на пропускання води при пожежі. Звичайно, засувка на обвідній лінії закрита і опломбована.

Згідно з ДБН 13.2: «Лічильники потрібно розташовувати так, щоб до них був доступ для зняття показників, обслуговування, зняття для метрологічної перевірки.»

Згідно з ДБН 13.4: «Встановлення лічильників гарячої і холодної води на горизонтальних чи вертикальних ділянках трубопроводів визначається виробником.»

Водомірний вузол, який монтують після прокладання вводу 1, збирають зі сталевих труб та фасонних частин. Водолічильник у вузлі встановлюють так, щоб напрям руху води співпадав зі стрілкою на корпусі лічильника. Сучасні лічильники води, як турбінні так і крильчаті, можна монтувати в будь-якому стані; при вертикальному монтажі вода повинна подаватися знизу вверх.

Рис. 3. Водомірний вузол:

1 - кульовий кран; 2 - перехідник (штуцер); 3 - сітчастий фільтр;4 - лічильник; 5 - зворотній клапан; 6 - фільтр; 7,8 – фітинги; 9,10 – вузол підключення води