СВОБОДА СЛОВА І СВОБОДА МАС-МЕДІА

Німецький професор, провідний дослідників преси Вальтер ГАҐЕМАНН сформулював такі умови здійснення свободи преси:

Безпристрасна, всебічна інформація про факти та події суспільного життя.

2. Коментування, незалежне від напрямів громадської думки та партійних поглядів.

3. Видання масової преси, функціонування ефірних та електронних мас-медіа у жвавій, близькій народу формі, але з повним дотриманням відповідальності.

З метою захисту свободи слова у світі з 1985 р. існує міжнародна недержавна організація «Репортери без кордонів». Організація проводить боротьбу із цензурою та виступає за звільнення журналістів, котрі перебувають в ув’язненні, пов’язаному з їх професійною діяльністю. Організація щорічно публікує індекс свободи преси, що є рейтингом країн за рівнем дотримання принципів вільних медіа.

Цензура — контроль офіційної влади за змістом, випуском у світ й поширенням друкованої продукції, змістом п’єс, кіно і фототоворів, радіо- і телевізійних передач, а іноді й приватного листування, для того щоб не допустити або обмежити поширення ідей і відомостей, визнаних вищими інстанціями небажаними чи шкідливими.

Цензура є характерною ознакою тоталітарних режимів.

У таких державах засоби масової інформації і пропаганди виконують функцію інформаційно-пропагандистського обслуговування режиму.

За таких умов будь-яка масова інформація має бути надійною та перевіреною, про жодну самостійність або свободу слова не може бути мови. Прикладом такої ситуації є колишній СРСР і сучасна Росія.
Прикладом може бути діяльність російського телеканалу "Дождь", що була закрита після нападу РФ на Україну.

Подивись останній випуск телеканалу "Дождь".

Подумай, чому в Росії діяльність цього каналу була заборонена?