1. Страхування це коли одна особа передає ризик настання несприятливої події або втрат від неї, а інша (страхова компанія) за певну, значно меншу за можливі втрати, винагороду бере на себе цей ризик та, якщо подія настане, має виплатити певну суму або відшкодувати втрати.

Подію, на випадок якої здійснюється страхування та яка має ознаки ймовірності та випадковості, називають страховим ризиком. Різні види страхування стосуються різних страхових ризиків: наприклад, медичне страхування - захворювань; страхування КАСКО - пошкодження або викрадення автомобіля, страхування відповідальності - завдання шкоди іншим людям. Саме в разі настання страхового випадку страхова компанія має виплатити певну суму або здійснити відшкодування.

Страхові компанії не виплачують відшкодування, коли:

-людина сприяла настанню страхового випадку (наприклад, перебувала в стані алкогольного або наркотичного сп’яніння);

-у момент звернення до страхової компанії людині відомо, що страховий випадок вже настав або гарантовано настане (наприклад, потрапивши в аварію, людина купує страховку через Інтернет і потім викликає поліцію для оформлення аварії).

2. Учасники страхових відносин. Для укладення договору обов’язково потрібні дві особи: страховик, якого ми вище називали страховою компанією, та страхувальник - особа, яка хоче передати ризики втрат страховику.

Страховик - це фінансова установа, яка отримала ліцензію на страхову діяльність, за винагороду бере на себе чужі ризики і в разі настання страхового випадку виплачує страхове відшкодування (страхову виплату).

Принципи страхової діяльності:

-імовірність - не всі страхові ризики, які бере на себе страхова компанія, насправді стануться (реалізуються);

-накопичення - страхова компанія не поверне страхувальнику отриману винагороду, якщо страховий випадок не станеться;

-перерозподіл - що більше осіб користується послугами страхової компанії, то швидше в неї накопичуються гроші для відшкодування витрат постраждалим за реальними страховими випадками.

Основне завдання страхової компанії - надійно захистити своїх клієнтів і допомогти їм подолати наслідки раптових несприятливих подій. Аби страхові компанії не банкрутували та могли вчасно відшкодувати втрати клієнтів, держава встановлює вимоги та обмеження до діяльності страховиків. Наприклад, страховим компаніям заборонено займатися іншою діяльністю, окрім страхування.

На що саме потрібно звернути увагу, щоб оцінити надійність страхової компанії:

-ліцензія: на веб-сайті Нацкомфінпослуг варто перевірити, чи має страхова компанія ліцензію та на які саме види страхових послуг (наприклад, чи може вона здійснювати медичне страхування);

-актуальна інформація про діяльність: власний веб-сайт страховика має підтримуватися в актуальному стані та містити вичерпну інформацію про компанію, її власників, керівництво. Тривожним сигналом є відсутність на веб-сайті компанії фінансової звітності за декілька останніх кварталів;

-рейтинг Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ);

-прибутковість діяльності: з фінансової звітності компанії можна дізнатися, чи працює вона прибутково, тобто, чи її доходи більші за витрати;

-новини про страховика та «народний рейтинг»: якщо в ЗМІ є багато новин про претензії до компанії з боку державних органів чи інші негативні новини - це привід насторожитися, також значна кількість негативних відгуків клієнтів страховика.

Страхувальник це клієнт страховика, який уклав договір страхування та сплатив страховику обумовлену винагороду. Таку винагороду називають страховою премією, страховим платежем або страховим внеском.

Досить часто в страхуванні можуть брати участь ще декілька «допоміжних» учасників: страховий агент, страховий брокер й асистанська компанія.

Страхові агенти є представниками страхових компаній і діють від їхнього імені. Клієнтом страхового агента є сама страхова компанія, і саме її доручення він виконує. Зазвичай страховий агент укладає договори страхування, одержує страхові премії, виконує роботи, пов’язані з виплатою страхового відшкодування (страхової виплати).

Страховий брокер діє в інтересах потенційного страхувальника, тобто клієнтом страхового брокера є особа, яка бажає скористатися страховою послугою. Підшукуючи кращі умови страхування для свого клієнта, брокер може вести справи відразу з декількома страховими компаніями.

Асистанські компанії (від англ. assistance - допомога). це компанії, які сприяють вирішенню (врегулюванню) або розслідуванню страхових випадків. Наприклад, у медичному страхуванні вони записують до лікаря, в автострахуванні - направляють аварійного комісара на місце аварії.

3. Існує дві форми страхування добровільне та обов’язкове.

Добровільне страхування спрямоване захистити самого страхувальника від несприятливих наслідків події.

Поширеними є такі види добровільного страхування:

-страхування життя;

-страхування від нещасних випадків;

-медичне страхування (безперервне страхування здоров’я);

-страхування майна.

Обов’язкове страхування це гарантія іншим людям, що завдану їм шкоду буде компенсовано.

Наприклад, обов’язковими видами страхування є:

-особисте страхування від нещасних випадків на транспорті;

-страхування відповідальності власників певних порід собак або власників зброї за шкоду, яка може бути заподіяна третім особам;

-страхування нерухомого майна, придбаного у кредит.

Такі договори обов’язкового страхування укладають лише ті особи, від яких це вимагає закон. Найпоширенішим видом обов’язкового страхування в Україні на сьогодні є автоцивілка (страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів).

Випадки, коли страхування є обов’язковим, визначає законодавство. Водночас є ситуації, коли від людини вимагається, наприклад, страхування життя або здоров’я, навіть коли воно не є обов’язковим за законом. Зокрема, під час надання кредиту банк може вимагати, щоб позичальник застрахував своє життя чи здоров’я.

Також страхування поділяють за предметом (об’єктом) страхування на загальне (ризикове) страхування та страхування життя. До ризикового страхування належить:

-особисте страхування (від нещасних випадків, медичне страхування);

-страхування майна (наприклад, страхування автомобіля від ризику викрадення, страхування квартири або будинку від вогневих ризиків і ризиків стихійних явищ);

-страхування відповідальності (автоцивілка, страхування відповідальності перевізника тощо).

Ризикове страхування передбачає, що страхова компанія не повертає страхувальнику сплачені страхові платежі, навіть якщо страховий випадок не стався. Страхові компанії, які займаються ризиковим страхуванням, не мають права займатися страхуванням життя, і навпаки.

Страхування життя є спеціальним видом страхування, коли людина страхує своє життя на певну суму, яку страхова компанія зобов’язується виплатити по закінченню дії договору. Застрахована особа зможе:

-отримати всю суму одноразово;

-отримувати виплати впродовж певного часу;

-отримувати довічні виплати - періодичні платежі до смерті особи.

Якщо під час дії договору страхування застрахована особа померла, то страхову виплату отримають спадкоємці або вказані в договорі вигодо набувачі.

4.Які умови містить договір страхування. Для того щоб застрахувати себе від якогось страхового ризику, потрібно укласти договір страхування. Він може бути у формі письмового документа, підписаного страхувальником і страховою компанією, або оформлюватися страховою компанією як страховий поліс чи сертифікат.

Аби зрозуміти, про що йдеться в договорі або правилах страхування, необхідно розібратися з основними термінами та поняттями, які вам неодмінно траплятимуться:

Страхова сума - це максимальна грошова сума, у межах якої страхова компанія зобов’язана провести виплату (здійснити відшкодування) за умови настання страхового випадку.

Страхова виплата - це грошова сума, яку страхова компанія фактично виплачує після настання страхового випадку.

Наприклад, у договорі медичного страхування визначено єдину страхову суму, яку страхова компанія готова виплатити впродовж дії договору. Водночас страхових виплат може бути декілька (за кожною хворобою), але їхній загальний розмір не може перевищувати страхову суму.

ПРИКЛАД ПРАКТИКИ

Наталка уклала договір медичного страхування зі страховою сумою 75 000 грн. Упродовж дії договору їй було проведено операцію за 40 000 грн, три обстеження лікарів вартістю по 1 000 грн кожне. Також страхова компанія відшкодувала купівлю ліків на 15 000 грн. Чи зможе Наталка отримати страхову виплату за надання стоматологічних послуг вартістю 5 000 грн та ще одну операцію вартістю 15 000 грн?

Відповідь: Загальна сума здійснених страхових виплат становить 58 000 грн. Загальна вартість додаткової страхової виплати становитиме 20 000 грн, а отже, перевищить страхову суму за договором на 3 000 грн. Тому коштів не вистачить на повну оплату обох медичних послуг.

Страхова премія (страховий платіж, страховий внесок) - це сума коштів, яку страхувальник має сплатити страховій компанії відповідно до договору страхування.

Франшиза- це частина збитків, яку страхова компанія не відшкодовує відповідно до договору страхування. Тобто в разі настання страхового випадку компанія не виплачує цю суму страхувальнику або страхувальник оплачує її самостійно.

Із погляду страхової компанії, франшиза існує для того, щоб мотивувати дбайливе ставлення клієнта до предмета страхування,

Франшиза буває двох видів: умовна і безумовна.

Умовна франшиза означає, що клієнт повинен самостійно компенсувати збитки, які не перевищують встановлену франшизу. Наприклад, якщо договором страхування передбачено умовну франшизу 1 500 грн, а сума збитків становитиме 1 400 грн, то клієнт відшкодовуватиме збитки самостійно. А якщо сума збитків становитиме 1 510 грн, то страхова компанія компенсує клієнту всі 1 510 грн.

Безумовна франшиза є поширенішою в Україні, передбачає, якщо збиток клієнта не перевищує зазначений у договорі страхування розмір франшизи, клієнт самостійно його відшкодовує. Водночас, якщо збиток перевищує розмір франшизи, страхова компанія компенсує збитки за вирахуванням франшизи. Наприклад, якщо в договорі страхування передбачено безумовну франшизу 1 500 грн і сума збитків становитиме 4 000 грн, то страхова компанія компенсує збитки за вирахуванням франшизи, тобто 2 500 грн, а збитки в розмірі франшизи (1 500 грн) клієнт відшкодовує самостійно.

Також є нульова франшиза, яка передбачає компенсацію страховою компанією всіх збитків, яких зазнав клієнт.

Винятки зі страхових випадків (інколи їх називають «виключеннями») - це події, які не вважаються страховими випадками, і внаслідок настання яких страхова компанія може відмовити у страховій виплаті. Вони зазвичай пов’язані з ситуаціями, коли людина свідомо сприяє настанню страхового випадку, подає недостовірну інформацію для отримання виплати або несвоєчасно повідомляє про страховий випадок без поважних причин. Такий перелік винятків зі страхових випадків завжди міститься у правилах страхування.

У разі настання страхового випадку страхова виплата не відбувається автоматично, а зазвичай лише після звернення страхувальника до страхової чи асистанської компанії. Конкретні дії залежать від виду страхування та завжди чітко описано в договорі та правилах страхування.

Виплаті передує:

-повідомлення страхової компанії/асистанської компанії;

-повідомлення органів влади (за необхідності - поліція, служба з надзвичайних ситуацій тощо);

-надання документів, які підтверджують право на страхову виплату.

В окремих випадках страхова компанія може проводити власне розслідування страхового випадку. У цій ситуації страхувальник або застрахована особа має сприяти проведенню розслідування (наприклад, надати автомобіль для огляду). Страхова компанія повинна здійснити страхову виплату впродовж часу, установленого договором і правилами страхування. Якщо страхова компанія зволікає з виплатою або відмовляє у виплаті, то страхувальник може звернутися зі скаргою до Нацкомфінпослуг або з позовом до суду.

10 з 10 балів

1.Із якими страховими випадками стикалися ви чи ваші знайомі? Як їх було вирішено (врегульовано)?

2.Що таке страховий ризик?

3.У чому полягає різниця між страховим ризиком і страховим випадком?

4.На що слід звертати увагу під час вибору страхової компанії?

5.У чому полягає різниця між страховими агентами та страховими брокерами?

6.У чому полягає різниця між добровільним та обов’язковим страхуванням?

7.Які є види загального (ризикового) страхування?