Сімейний бюджет — це план доходів і витрат сім’ї за певний період (тиждень, місяць, квартал або рік). У спільному бюджеті гроші надходять за рахунок зарплати та пасивного заробітку всіх членів сім’ї (вклади в банку, здача в оренду квартири, володіння акціями компанії тощо) і ними ж витрачаються на потреби всіх. У роздільному бюджеті кожен член сім’ї те, що заробляє, витрачає на себе. Але найчастіше використовується спільно-роздільний бюджет, у якому заробіток одного-двох членів сім’ї витрачається на всіх, а інших — на свої потреби.

При веденні сімейного бюджету потрібно дотримувати кількох правил.

Перше — доходи та витрати мають бути рівними. Може бути, що доходи більші за витрати, але не навпаки, адже тоді доведеться позичати гроші.

Друге — необхідно щомісяця відкладати не менше 10% своїх доходів. Ці гроші не рекомендується витрачати на поточні потреби, оскільки вони призначені для майбутніх витрат.

Третє — слід шукати можливості для пасивного заробітку. Маючи його в достатньому обсязі, згодом можна буде не працювати.

Сімейний бюджет буває дефіцитний або профіцитний. Перший виникає тоді, коли витрати більші за доходи, другий — навпаки. Якщо в сім’ї є нестача грошей, то їй потрібно або зменшити витрати (відмовитися від поїздки на море, купівлі телевізора тощо), або збільшити доходи (влаштуватися на нову роботу, знайти додатковий підробіток тощо). Натомість профіцитний сімейний бюджет свідчить про високу зарплату, використання різних джерел пасивного заробітку, можливість збільшення заощаджень й інше.

2. Особливості прогнозування та обліку доходів і витрат

Більшість людей не здійснюють прогнозування й облік доходів і витрат своєї сім’ї, не кажучи про використання у повсякденному житті фінансових планів для досягнення поставлених цілей. Натомість складання сімейного бюджету й оцінювання фінансового стану дають змогу збільшити доходи, краще розподіляти витрати і мати надійний захист від фінансових ризиків.

Залежно від заробітку, майна та потреб кожного члена сім’ї, прогнозування й облік доходів і витрат може бути тижневим, місячним, квартальним і річним (зазвичай використовують місячні та річні бюджети). Якщо місячні бюджети відображають повторюваність доходів і витрат, то річні зорієнтовані на купівлю дорогих товарів й проведення відпустки.

Види методів складання сімейного бюджету та їх характеристика

Види методів	Характеристика
Метод «50/50»	50% — основні щомісячні витрати (купівля їжі та одягу, плата за комунальні послуги тощо), а інші 50% — витрати на розваги й потреби, без яких можна обійтися (вечеря в ресторані, відвідування концертів тощо)
Метод мінімального бюджету	Визначається мінімальний дохід на місяць й основні щомісячні витрати (купівля їжі та одягу, плата за комунальні послуги тощо), а сума, яка перевищує мінімальний дохід, йде на заощадження
Метод тижневих виплат	Дохід ділять на кількість тижнів у місяці, за якими здійснюються витрати (водночас забороняється перевищувати щотижневий ліміт), а решта суми йде на заощадження
Метод «50/30/20»	50% — основні щомісячні витрати (купівля їжі та одягу, плата за комунальні послуги тощо), 30% — витрати на менш необхідні потреби, 20% — витрати «на майбутнє» (заощадження та непередбачувані витрати)

Для сімейного бюджету важливо робити заощадження (їх ще називають «подушкою безпеки») – це певна сума, яку не витрачають на поточні потреби (купівля їжі та одягу, плата за комунальні послуги, інтернет, тощо), а відкладають на здійснення майбутніх витрат. Заощаджувати гроші має кожна людина, незалежно від того, заробляє вона 10 тисяч або 100 тисяч гривень на місяць, причому мінімум 10%.