Банки та банківські послуги

Тема Банки та банківські послуги.

План заняття

1. Банківська система. НБУ та комерційні банки

2. Банківські послуги

1.БАНК – юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до державного реєстру банків. Банки в Україні створюються відповідно до Законів України «Про банки і банківську діяльність», «Про господарські товариства» та нормативно-правових актів Національного банку.

Сучасна банківська система країни — це сфера різноманітних послуг своїм клієнтам: від традиційних депозитно-позикових і розрахунково-касових операцій, що визначають основу банківської справи, до найновіших форм грошово-кредитних і фінансових інструментів, які використовуються банківськими установами (лізинг, факторинг, траст тощо).

Сукупність різних видів банків у їхньому взаємозв'язку і взаємодії утворює банківську систему - визначена, структурована сукупність фінансових посередників, які здійснюють банківську діяльність на постійній професійній основі і функціонально взаємоув’язані в самостійну економічну структуру.

Сучасна банківська система України складається з двох рівнів - Національного банку України та інших банків, які створені і діють на території України" відповідно до положень цього Закону.

Перший рівень банківської системи України представлений Національним банком України, який відповідає за підтримання стабільності національної грошової одиниці та функціонування банківської системи. Національний банк України, як і центральні банки країн з ринковою економікою, виступає емісійним центром держави, банком банків, банком уряду, органом банківського регулювання і нагляду, монетарного та валютного регулювання економіки.

Центральний банк здійснює керівництво і контроль за функціонуванням та розвитком усієї банківської системи країни. Національний банк України (НБУ), який разом зі своїми регіональними філіями є першим рівнем банківської системи і виконує функції резервної системи (утворений згідно з Законом України „Про банки і банківську діяльність від 30 березня 1991 року");

Центральний банк виконує свої основні функції:

- емісія грошей та організація їх обігу. Належить виключне право введення в обіг (емісії) банкнот і монет, він встановлює правила введення в обіг, зберігання, перевезення грошей, визначає порядок ведення касових операцій для банків, підприємств і організацій.

- контроль за діяльністю кредитно-фінансових установ країни;

- регулювання діяльності комерційних банків. Здійснює державну реєстрацію і ліцензування банків, визначає правила, що регламентують їх діяльність, встановлює принципи і стандарти ведення бухгалтерського обліку та звітності в банках,

- кредитування і виконання розрахункових операцій для урядових органів,

- проведення операцій з золотом та іноземною валютою. Видає нормативні акти щодо ведення валютних операцій, визначає структуру валютного ринку України та організовує торгівлю валютними цінностями на ньому, видає ліцензії на проведення-операцій із валютними цінностями, здійснює контроль за діяльністю банків та інших установ на валютному ринку.

- організація розрахунків між банками, тобто центральний банк є „банком банків";

- обслуговування державного боргу країни.

НБУ здійснює свою діяльність самостійно, незалежно від органів державної влади, підзвітний Президентові України та Верховній Раді України. НБУ е юридичною особою, має статутний фонд, який перебуває у загальнодержавній власності, має свою печатку із зображенням Державного Герба України, займається господарською діяльністю.

До другого рівня банківської системи України належать комерційні банки з різними формами власності, спеціалізації та сфери діяльності.

Національний банк України поділяє банки на такі групи:

-банки з державною часткою —володіє часткою понад 75 % статутного капіталу;

-банки іноземних банківських груп — контрольні пакети акцій належать іноземним банкам або іноземним фінансово-банківським групам;

-банки з приватним капіталом —володіють не менше ніж 50 % статутного капіталу банку.

В Україні на другому рівні банківської системи функціонують два банки з повністю державною формою власності - Ощадний банк України і Укрексімбанк.

Основними функціями комерційних банків є залучення у різноманітних економічних суб'єктів тимчасово вільних коштів і надання залучених коштів для тимчасового платного використання тим економічним суб'єктам, які мають потребу у додатковому фінансуванні своєї діяльності, а також обслуговування розрахунково-платіжних відносин різних економічних суб'єктів.

Віртуальний банк - банк, який здійснює свою діяльність на основі ліцензії іншого (материнського) банку. Станом на 1 травня 2020 року в Україні працювало 4 віртуальних банки, що обслуговують переважно фізичних осіб. Вони позиціюють себе як виключно «мобільні банки» — орієнтовані на обслуговування віддалено через мобільний додаток, сайт або контакт-центр, за відсутності відділень. До того ж деякі додаткові послуги все ж можуть надаватися через відділення материнських банків.

2. Ринок банківських послуг в Україні перебуває на стадії формування. Найбільшим попитом користуються послуги розрахунково-касового характеру.

Крім традиційних, притаманних суто банкам операцій, вони виконують на замовлення своїх клієнтів нетрадиційні операції і послуги. Це їх змушує робити конкуренція, яка існує на грошовому ринку, а також всередині банківської системи.
Банківські послуги — це ті дії банківських установ на замовлення клієнтів, які не пов’язані із залученням додаткових ресурсів. Основною формою оплати банківських послуг є комісії. Банки надають клієнтам різноманітні послуги

Найбільш поширеною класифікація банківських послуг виділяють такі групи: ліцензовані, неліцензовані, чисті, сурогатні, комісійні, гонорарні, спредові, балансові, позабалансові тощо.
До ліцензованих банківських послуг належать надання ліцензії на касове обслуговування клієнтів; інкасація та перевезення грошових цінностей; ведення рахунків клієнтів у національній та іноземній валюті; тощо.
Чистими називаються послуги, що не несуть будь-якого ризику для активів банку, крім ризику операційних помилок. Наприклад, здійснення розрахунків за власні кошти клієнтів, інкасові послуги, інкасація готівки, касове обслуговування ін.

До комісійних належать послуги, за надання яких банк стягує з клієнта плату у вигляді комісії, а сам не сплачує ніяких комісій при їх наданні

До балансових належать послуги, що обліковуються на балансових рахунках (кредитні, інвестиційні, валютні операції).

Швидко розвивається попит на послуги банків у сфері обігу цінних паперів: купівля—продаж цінних паперів за заявками клієнтів, розміщення емісії цінних паперів тощо.
Лізингові послуги полягають у здаванні в оренду на тривалий строк предметів довгострокового користування. Лізинг це різновид довгострокового кредиту, що надається в майновій формі і погашається у розстрочку. Наприклад на прохання клієнта банк закуповує нове майно (устаткування, транспортні засоби, сільськогосподарську, обчислювальну техніку тощо) і бере на себе практично всі зобов’язання власника, включаючи відповідальність за збереження майна, внесення строкових платежів, оплату майнових податків. Клієнт, на прохання якого було куплено майно, укладає з банком строковий договір оренди, в якому визначається розмір орендної плати і періодичність її внеску та інші умови. Клієнту вигідніше користуватися лізингом, ніж брати грошову позичку для оренди дорогого обладнання.

Факторинг — банківська послуга, являє собою купівлю банком у клієнта права на вимогу боргу (без права зворотної вимоги до клієнта). Як правило, банк купує дебіторські рахунки, пов’язані з постачанням товарів або наданням послуг.
функціями банку є не тільки стягнення боргів, а й обслуговування боргу: аналіз платоспроможності боржників, інкасування, залікові операції, прийняття на себе ризику.Після повернення боргу банк повертає стягнену суму клієнту.

Трастові послуги це коли одна особа — засновник — передає своє майно у розпорядження іншої особи — довірительному власнику, для управління в інтересах третьої особи — бенефіціара. Отже, у зазначених правовідносинах беруть участь три сторони:
- довіритель майна (засновник);
- довірительний власник (траст);
- бенефіціар — особа, на користь та в інтересах якої надаються довірчі послуги. Ним може бути сам довіритель майна або третя особа.
Банки, виконуючи функції трасту, можуть:
- обслуговувати облігаційні послуги;
- здійснювати тимчасове управління справами компаній на випадок їх реорганізації чи ліквідації;
- надавати послуги депозитарію (зберігання акцій, за якими акціонери передали право голосу уповноваженим представникам);
- здійснювати розпорядження активами;
- інвестувати кошти клієнта у визначені ним види активів;
- управляти коштами благодійних фондів;
- зберігати цінності.
За надання довірчих послуг банк стягує плату, розмір якої установлюється в договорі між банком та клієнтом.

1. Перерахуй основні банківські послуги фізичних та юридичних осіб

2.Охарактеризуй особливості відкриття поточного рахунку