Практичне заняття. Соціальне призначення держави.

1.Прочитайте вголос.

Держава - це історично сформована, свідомо організована соціальна система, що керує суспільством; це організація всього суспільства; його інститут, обслуговуючий інтереси суспільства і покликаний діяти в ім'я загального блага. Отже, головне призначення держави - служити суспільству . У цих цілях держава повинна:

• 1) встановлювати в суспільстві певний порядок і підтримувати його аж до застосування примусу;

• 2) забезпечувати соціальний мир і стабільність у суспільстві, виступаючи свого роду соціальним арбітром у відносинах між різними групами, верствами суспільства при зіткненні їх інтересів, умерять ці зіткнення і домагатися певного соціального компромісу;

• 3) гарантувати безпеку суспільства від злочинних посягань всередині країни, а також від зовнішніх ворогів і агресії;

• 4) захищати особистість від свавілля, створювати нормальні умови життя для всіх членів суспільства незалежно від їх безпосередньої участі у виробництві благ, піклуватися про соціально слабких шарах і групах населення, тобто бути соціальним;

• 5) виступати інтегруючої суспільство силою, тобто домагатися миру і злагоди в суспільстві, дбати про розвиток культури, освіти, мистецтва, охорони здоров'я.

В ідеалі призначення держави - служити людині, створювати необхідні умови для того, щоб він міг максимально розвиватися і проявляти свої здібності і дарування, оскільки людина - вища з усіх цінностей світу.

Опрацюйте усно.

ст. 1 Конституції України закріплено, що країна є соціальною державою. У людський свідомості сформу­вався ідеал соціальної держави. Така держава повинна створю­вати умови для забезпечення громадян роботою, перерозподіляти доходи через державний бюджет, забезпечувати людям прожитковий мінімум і сприяти збільшенню числа дрібних і середніх власників, охороняти найману працю, дбати про осві­ту, культуру, сім’ю, охорону здоров’я, постійно поліпшувати соціальне забезпечення громадян. Крім соціальної політики, така держава мусить вести і соціально зорієнтовану економіч­ну політику. Вона повинна допускати конкуренцію й економі­чну свободу, заохочувати індивідуальну ініціативу, посилюва­ти стимул до зростання особистого благополуччя, тобто боротися не проти багатства, а проти злиднів шляхом взяття на себе обов’язку соціального захисту найбідніших груп населення. У соціальній державі економічна і політична системи базуються на принципі консенсусу всіх політичних сил. В соціальній державі суспільство, в якому враховуються інтереси всіх соціальних прошарків суспільства, де працездатним людям надається можливість заробити на гідне життя собі і своїм сім’ям, а непрацездатним держава забезпечує гарантований рівень життя шляхом виплати пенсій, допомог, надання інших видів соціального забезпечення. Це держава, у якій людині гарантовано право свободи споживання і право свободи господарської діяльності, у якій чоловіки й жінки наділені всіма демократичними правами впливу на владу.

         Конституція України, перш за все, закріпила економічні, соціальні та культурні права своїх громадян. До них належать: 1) право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності (ст. 41); 2) право на підприємницьку діяльність (ст. 42); 3) право користуватися об’єктами права суспільної влас­ності: загальнонародної, загальнодержавної та комунальної (ст. 13, 41); 4) право на працю (ст. 43); 5) право на страйк (ст. 44); 6) право на відпочинок (ст. 45); 7) право на соціальний захист (ст. 46); 8) право на житло (ст. 47); 9) право на достатній життєвий рівень (ст. 48); 10) право на охорону здоров’я, медич­ну допомогу і медичне страхування (ст. 49); 11) право на без­печне для життя і здоров’я довкілля (ст. 50); 12) права, що зумовлені гарантуванням вільної згоди на шлюб, а також захи­сту материнства, батьківства, дитинства і сім’ї (ст. 51, 52); 13) право на освіту (ст. 53); 14) свобода літературної, худож­ньої, науково-технічної творчості (ст. 54).