Розвиток жанру антиутопії у ХХ ст.: ознаки та представники. Зв'язок творчості Дж. Орвелла із соціально-історичною ситуацією доби. Викриття сутності тоталітарної системи та її ієрархії в антиутопіях митця

Добу 20-40-х років XX ст. часто називають періодом «між двома світовими війнами». Література цього часу характеризувалася зображенням руйнівних наслідків Першої світової війни та увиразненням передчуття Другої, викриттям антигуманної спрямованості тоталітарних режимів, змалюванням стану втрати культурної свідомісті та усталених духовних орієнтирів. Специфічного забарвлення проблема втрати й пошуку духовних цінностей набула в жанрі антиутопії.

Літературознавча довідка

Антиутопія (тобто «негативна утопія», «утопія навиворіт») — це зображення (зазвичай у художній прозі) небезпечних, згубних непередбачених наслідків, пов’язаних з розбудовою суспільства відповідно до певного соціального ідеалу. Антиутопія — один з різновидів соціальної фантастики.

Соціальна фантастика — фантастика, у якій порушуються суспільні проблеми, людська поведінка в соціумі, вплив науково-технічного прогресу на суспільство тощо. Найпоширеніші різновиди соціальної фантастики — утопія та антиутопія.

Насамперед ми повинні побудувати фабрику дзеркал,

...щоб людство могло добре роздивитися себе в них.

Р. Бредбері

Критика згубних наслідків соціалістичного експерименту та радянської ідеології втілена в антиутопіях «R.U.R» (1920) К. Чапека, «Який чудесний світ новий!» (1932) О. Гакслі, «Колгосп тварин» (1945) і «1984» (1949) Джорджа Орвелла, «451 градус за Фаренгейтом» (1953).

Переважна більшість цих творів була заборонена в СРСР (зокрема, в Україні) до кінця 1980-х років.

Повість-казка Джорджа Орвелла «Колгосп тварин»

Антитоталітарну повість-казку «Колгосп тварин» (в інших перекладах «Ферма тварин», «Скотоферма», «Скотохутір») письменник закінчив у лютому 1944 року, а видана вона була лише в серпні 1945 року (тобто вже після капітуляції гітлерівської Німеччини).

Абсолютно прозорі паралелі з Радянським Союзом, проведені автором книги, лякали англійських видавців. Адже Велика Британія була союзницею СРСР, який ніс безпрецедентні втрати у війні, тому ніхто не хотів акцентувати увагу читачів на справжній диктаторській сутності радянської влади.

Джордж Орвелл ніколи не був у Радянському Союзі, але він бачив, як поводилися радянські спецслужби в Іспанії, тому був переконаний у тоталітарному устрої цієї країни. Його висновки підтверджувалися свідченнями очевидців, які побували в СРСР, однак значна частина моральних авторитетів Західної Європи перебувала в захваті від радянського соціалізму. Так, наприклад, видатні митці Герберт Веллс і Бернард Шоу навіть побували в Радянському Союзі, де їм показали лише те, що вони мали побачити. Окрім того, їх персонально прийняв глава держави Йосип Сталін, від особистості якого вони прийшли у неймовірне захоплення.

«Колгосп тварин» (перше українське видання повісті, здійснене в Німеччині в 1947 році)

Орвелла цікавило справжнє життя в СРСР, а не організована показуха для приїжджих знаменитостей. Тому він шукав вірогідні джерела, й одним із них стала документальна книжка «Відрядження в утопію» американського журналіста Юджина Лайонза, який працював у Москві з 1928 до 1934 року. Лайонз знав усе про «червону Росію», і головне — не боявся писати правду, зокрема про Голодомор, засилля спецслужб, арешти, концтабори, а також про те, що радянські люди повністю безправні й живуть фактично у кріпацтві. Подробиці виявилися настільки переконливими, що Орвелл повірив свідченням Лайонза і склав остаточну думку про СРСР.

Джордж Орвелл: відчувати істинність того, про що пишеш

«Мало про кого радянська преса протягом сорока років

говорила з такою ненавистю, як про Джорджа Оруелла.

Говорила мало, та й то крізь зуби, захлинаючись злістю».

Ілан Полоцк, перекладач твору «Колгосп тварин»

Джордж Орвелл – автор поняття «холодна війна», але найбільше він став відомим за культовим антиутопічним романом «1984» та повістю «Колгосп тварин» ("Скотоферма"). І хоча вони були написані в середині минулого століття, і передбачення Орвелла про жахи тоталітарних режимів не стали реальністю, однак, на жаль, в наші дні ці тексти знову набувають досить тривожного звучання...

Р. Стедман. Портрет Джорджа Орвелла. 1995 р.

Обидва орвеллівські антиутопійні твори були заборонені в Радянському Союзі протягом 40 років. Лише напередодні падіння цієї держави вони дійшли до радянського читача і блискавично здобули його велику прихильність. Слава Орвелла нарешті пробилася крізь залізну завісу холодної війни.

У 2000 р. на честь письменника названо астероїд. А у 2009-му авторитетна британська газета The Times проголосила роман «1984» найзначнішою книжкою останніх 60 років. Слава, мільйонні наклади, переклади десятками мовами світу — усі ці знаки суспільного визнання з’явилися вже після смерті автора.

Для допитливих

Перегляньте мультфільм

Творче завдання

Підготуйте п’ять запитань для уявного інтерв’ю з письменником