Шарль Бодлер (1821 – 1867) – пізній романтик і зачинатель модернізму. Збірка «Квіти зла» (загальна характеристика). Сонет «Альбатрос»

Шарль Бодлер… Його називали «королем поетів, справжнім Богом», «апостолом сучасності» й аморальною людиною, богохульником. Про його твори сперечалися і сперечаються донині літературознавці, поети, пересічні читачі. Усесвітнє визнання прийшло до поета лише через сто років після того, як його не стало.

Письменник залишив по собі поетичний світ, де душа веде одвічний поєдинок із собою, але ніколи не зупиняється у постійних пошуках незнаної і прекрасної Таїни. Спробуємо й ми долучитися до цієї таємниці.

Шарль Бодлер, як і В. Вітмен, став «поетом однієї збірки». Літературознавці розглядали «Квіти зла» як пов’язані між собою ліричні тексти і навіть як сюжетну поему. Книга має посвяту, вступ і складається із шести циклів, об’єднаних за проблемно-тематичним принципом.

«Тут є таємна архітектура, план, розрахований мудрим і вольовим поетом… Це не стільки вірші, скільки поетичне творіння найстрогішої єдності. З погляду мистецтва та естетичного враження вони програли б, якби не були прочитані в тій послідовності, як їх розташував автор»,— пише друг поета д’Орвіллі. Про своє творіння поет говорить: «У цю жорстоку книгу я вклав усе своє серце. Всю свою ніжність, усю свою релігію (вивернуту). Усю свою ненависть…» І пояснює витоки: «Ще в ранньому дитинстві я мав у своєму серці два протилежних відчуття: жах перед життям та захват від життя»; «лише сягаючи найглибших прірв падіння, уява за законом протилежності запалює свічадо найвищих ідеалів».

• Ознайомтеся зі збіркою Шарля Бодлера.

• Прочитайте вірш Ш.Бодлера "Альбатрос" у перекладі Д.Павличка.

  АЛЬБАТРОС

  Буває, моряки піймають альбатроса,
  Як заманеться їм розваги та забав.
  І дивиться на них король блакиті скоса —
  Він їхній корабель здалека проводжав.

  Ходити по дошках природа не навчила —
  Він присоромлений, хода його смішна.
  Волочаться за ним великі білі крила,
  Як весла по боках розбитого човна.

  Незграба немічний ступає клишоного;
  Прекрасний в небесах, а тут — як інвалід!..
  Той люльку в дзьоб дає, а той сміється з нього,
  Каліку вдаючи, іде за птахом вслід!

  Поет, як альбатрос — володар гроз і грому,
  Глузує з блискавиць, жадає висоти,
  Та, вигнаний з небес, на падолі земному
  Крилатий велетень не має змоги йти.

  ---

• Проаналізуймо твір. Дайте відповіді на запитання:

1. Про кого йдеться у поезії - птаха чи поета?

2. Чому Бодлер назвав свою поезію "Альбатрос"?

3. Яким постає образ поета: трагічним чи комічним?

4. Як ставиться ліричний герой до юрби?

5. Чи можливе примирення поета і юрби?

6. Які факти життя поета свідчать про близькість йому теми "поет - юрба", про те, що суспільне ставлення до нього було особливо болючим?

Важливо! Додатково скористайтеся матеріалом підручника на стор. 150 - 156.

Вірш був написаний у 1842 році під час поїздки на острів Маврикій, куди відправив Бодлера вітчим, щоб навернути його на путь істини. Шарль, перебуваючи 10 місяців на кораблі під наглядом капітана і спостерігаючи за птахами, роздумував над власною долею.

у перших рядках автор розповідає, як матроси задля розваги ловлять величних альбатросів, "що люблять політати слідами кораблів". Альбатрос - великий птах, володар морських просторів. на палубі ж він має вигляд дуже безпорадний. Автору жаль птаха, свій біль і сум він передає, підкресливши велич цього володаря просторів.

Поступово цей образ набуває символічних рис самого поета і його долі у вирі людського життя.Шарль Бодлер не знаходить розуміння серед людей і тому не може злетіти думкою, а "волочить... крила велетня по землі". З образом цього птаха пов"язане все піднесене, він у центрі уваги, автор захоплюється ним і висловлює йому співчуття.У полоні альбатрос стає безсилим і смішним, бо він жертва насилля.

У цьому вірші Шарль Бодлер протиставляє високе і низьке, небесне і земне, поета і натовп, втілює мотив боротьби добра і зла, у вірші звучать гіркі роздуми автора про трагічну долю поета в сучасному йому суспільстві.

Образи-символи у вірші

Альбатрос, тобто сам поет - це світ краси і добра.

Моряки - зло, символ людства, яке пливе на своєму судні у безмежжі Всесвіту.

Море - життя.

Корабель, човен - людська доля.

Грім, гроза, блискавка - життєві негаразди.

В "Альбатросі" стверджується божественна сила мистецтва. Автор оспівує душу, що прагне високого ідеалу, краси. У поета, як в альбатроса, "міць велика", але його намагаються приборкати. Він не може протистояти суспільству, як птиця натовпу матросів. натовп не розуміє його. І тут зло перемагає добро. Але прекрасне завжди вище за потворне, навіть коли гине. Мистецтво та особистість вищі за натовп.

• Вивчіть вірш "Альбатрос" напам"ять.

• Вставте пропущені слова у текст телеграми, яку отримав Бодлер з-за кордону на підтримку його збірки «Квіти зла», з якої французьке правосуддя вилучило кілька віршів:

«Я …… браво! З усіх моїх сил браво вашому могутньому талантові. …… вашу руку. Поет Віктор Гюго».

Слова для довідки: а) несу, вітаю; б) мовчу, роблю; в) кричу, тисну; г) пишу, подаю.)

• Самостійно (письмово, у зошитах) за словником визначте такі поняття:

  «символ», «імпресіонізм», «неоромантизм», «символізм».

• Фотозвіт з виконаним завданням прикріпіть.