Конструктор уроків
- Всеосвіта›
- Бібліотека уроків›
- Різне›
- Робота та обовʼязки медсестри у пульмонологичному відділенні.
Урок:
Робота та обовʼязки медсестри у пульмонологичному відділенні.
27.03.2026
Вміст уроку:
1
2
3
1
Практичне заняття 12
Підсумкова практика 7
Тема: Робота в пульмонологичному відділенні
І. Постановка навчальних цілей та їх мотивація
Для ефективного планування медсестринських втручань та їх реалізації необхідно добре засвоїти особливості роботи медичної сестри пульмонологичного відділення.
Від того, наскільки правильно організовано роботу медсестри пульмонологичного відділення, залежить успіх подальшого лікування хворого.
Студент повинен знати: | Студент повинен уміти |
|
|
ІІ. Практичні навички та професійних уміння
Провести медсестринське обстеження пацієнтів при хворобах органів дихання;
спостерігати за пацієнтами та вирішувати їх дійсні проблеми;
виконувати призначення лікаря;
підготувати пацієнта та проводити забір біологічного матеріалу для лабораторних досліджень (крові, харкотиння, сечі);
підготувати пацієнта до інструментальних методів обстеження (рентгенографії, комп’ютерній томографії, ендоскопії, УЗД);
вирішувати супутні проблеми і потреби пацієнта;
оцінювати результати медсестринських втручань;
навчати пацієнта та його оточення само- та взаємодогляду;
дотримуватись правил техніки безпеки, охорони праці, професійної безпеки;
дотримуватись заходів безпеки під час роботи з електроприладами, апаратами, що працюють під тиском, балонами з газом.
2
_____________________________________ (назва закладу охорони здоров’я) _____________________________________ ПОСАДОВА ІНСТРУКЦІЯ (дата) (номер) _____________________________________ (місце складення) сестри медичної палатної | ЗАТВЕРДЖУЮ _____________________________________ (керівник закладу охорони здоров’я, інша посадова особа, ____________________________________ _______ ________________________ (підпис) (ініціали, прізвище) «____» ________________ 20__ р. |
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1. Посада сестри медичної палатної належить до посад молодших спеціалістів з медичною освітою центральної міської лікарні.
1.2. Сестру медичну палатну приймають на посаду і звільняють з неї наказом головного лікаря центральної міської лікарні за поданням головної медичної сестри.
1.3. Сестра медична палатна безпосередньо підпорядковується завідувачу терапевтичного відділення, функціонально — старшій медичній сестрі терапевтичного відділення, під час виконання лікарських призначень — черговому лікарю-терапевту.
1.4. Мета роботи сестри медичної палатної — доглядати за хворими, виконувати медсестринські лікувальні та діагностичні маніпуляції, надавати долікарську допомогу хворому за таких станів, що загрожують його життю.
1.5. У своїй діяльності керується чинним законодавством України про охорону здоров’я, нормативними документами, що визначають діяльність органів і закладів охорони здоров’я, принципами та правилами медичної етики і деонтології, правилами внутрішнього трудового розпорядку терапевтичного відділення й іншими локальними нормативними актами центральної міської лікарні, цією посадовою інструкцією.
1.6. У разі відсутності сестри медичної палатної (хвороба, відпустка, відрядження тощо) її посадові обов’язки виконує інший медичний працівник лікарні у порядку, передбаченому законодавством.
1.7. Під час роботи сестра медична палатна має бути одягнена у спеціальний медичний одяг, мати охайний вигляд.
1.8. Сестра медична палатна проходить періодичні профілактичні медичні огляди в установлені строки.
1.9. Сестра медична палатна працює за графіком, затвердженим завідувачем терапевтичного відділення.
1.10. Сестра медична палатна не має права без дозволу лікаря та за відсутності сестри медичної старшої залишати терапевтичне відділення.
1.11. Сестра медична палатна своїм виглядом, поведінкою та увагою має підтримувати віру хворого в одужання.
1.12. Забезпечує зберігання отруйних та сильнодійних лікарських речовин у терапевтичному відділені відповідно до встановленого порядку.
2. ЗАВДАННЯ ТА ОБОВ’ЯЗКИ
Сестра медична палатна зобов’язана:
2.1. Приймати новоприбулих хворих і розміщувати їх за призначенням лікаря у закріплених за нею палатах, ознайомлювати із правилами розпорядку терапевтичного відділення, лікувально-охоронним режимом.
2.2. Доглядати за хворими, забезпечувати належне виконання всіх лікарських призначень на основі принципів медичної деонтології.
2.3. Своєчасно виконувати лікарські маніпуляції, призначені для лікування та догляду за хворими:
вводити ліки парентеральним шляхом;
переливати кров;
виконувати проби на переносимість ліків;
робити очисні та лікарські клізми;
підраховувати частоту пульсу і дихання, записувати показники до історії хвороби;
збирати за призначенням лікаря від хворих матеріали для аналізів та передавати їх у клініко-діагностичну лабораторію, контролювати своєчасне отримання результатів досліджень і заносити їх до історії хвороби;
зважувати хворих і проводити антропометричні вимірювання;
брати кров з вени для лабораторних досліджень;
виконувати інші лікарські процедури за призначенням лікаря, у разі їх невиконання негайно інформувати лікаря.
2.4. Перебувати у палаті під час обходу хворих лікарем, інформувати його про стан здоров’я хворих, отримувати від лікаря подальші вказівки по догляду за хворими, заповнювати листок призначень.
2.5. Щодня вимірювати температуру тіла хворих вранці і ввечері, фіксувати результати у відповідній медичній документації.
2.6. Видавати ліки за призначенням лікаря у палаті і контролювати їх прийом хворими.
2.7. Годувати тяжкохворих, контролювати дотримання хворими встановленого режиму харчування і дієти, особисто перевіряти продукти, які хворому приносять відвідувачі.
2.8. Контролювати своєчасне доставлення гарячої їжі, чистоту посуду.
2.9. Негайно повідомляти лікарю про раптові зміни у стані хворого.
2.10. Спостерігати за чистотою, тишею і дотриманням порядку в палатах.
2.11. Контролювати дотримання хворими особистої гігієни (догляд за шкірою, порожниною рота і вух, промивання очей, зістригання волосся і нігтів).
2.12. Організовувати своєчасний прийом хворими гігієнічних ванн, заміну натільної і постільної білизни, здійснювати заходи щодо запобігання утворенню пролежнів у важкохворих.
2.13. Під час чергування в нічний час самостійно усувати хворобливі відчуття тяжкохворих, пов’язані із захворюванням.
2.14. Під час прийому чергування перевіряти роботу світлової сигналізації, стан столика для медикаментів, історії хвороби та медичне устаткування, предмети догляду за хворими відповідно до опису.
2.15. Розкладати інструменти, медикаменти та предмети догляду за хворими відповідно до їхнього призначення і частоти користування.
2.16. Негайно повідомляти лікарю про виявлення у хворого ознак інфекційного захворювання, за його розпорядженням ізолювати хворого й одразу проводити поточну дезінфекцію.
2.17. Ізолювати хворих в агональному стані, викликати лікаря для констатації смерті, готувати трупи померлих для передачі їх в морг.
2.18. Вести встановлену звітну та облікову документацію.
3. ПРАВА
Сестра медична палатна має право:
3.1. Вносити пропозиції керівництву лікарні щодо вдосконалення лікувально-діагностичного процесу, у тому числі з питань організації та умов своєї праці.
3.2. У межах своєї компетенції повідомляти завідувачу терапевтичного відділення про недоліки, виявлені в роботі відділення, вносити пропозиції щодо їх усунення.
3.3. Брати участь у нарадах, на яких розглядають питання, що належать до її компетенції.
3.4. Запитувати, одержувати і користуватися інформаційними матеріалами та нормативно-правовими документами, необхідними для виконання своїх посадових обов’язків.
3.5. Брати участь у науково-практичних конференціях і нарадах, на яких розглядають питання щодо лікування та профілактики захворювань, роботи терапевтичного відділення.
3.6. Підвищувати свою кваліфікацію в установлені строки, проходити у встановленому порядку атестацію з правом отримання (підтвердження) відповідної кваліфікаційної категорії.
3.7. Бути забезпеченою робочим місцем з необхідним устаткуванням, засобами медичного призначення для виконання службових обов’язків.
3.8. Контролювати роботу санітарок, підпорядкованих палатним медичним сестрам, щодо прибирання палат, коридорів, підсобних приміщень терапевтичного відділення, виносити судна і сечоприймачі, здавати брудну білизну сестрі-господині.
4. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
Сестра медична палатна несе відповідальність за:
4.1. Неякісне та несвоєчасне виконання покладених на неї посадових обов’язків.
4.2. Неналежну організацію своєї роботи, несвоєчасне і некваліфіковане виконання наказів, розпоряджень і доручень керівництва, порушення вимог нормативно-правових актів у галузі медицини.
4.3. Порушення правил внутрішнього розпорядку лікарні та відділення, правил протипожежної безпеки й охорони праці.
4.4. Порушення строків надання в установленому порядку звітної документації.
4.5. Збереження отриманої білизни для хворих за відсутності сестри-господині.
4.6. Роботу сестри медичної палатної оцінює завідувач терапевтичного відділення за показниками діяльності, якістю виконання службових обов’язків та за виявленими недоліками у роботі та поданням лікуючого лікаря.
5. ПОВИНЕН ЗНАТИ
5.1. Чинне законодавство про охорону здоров’я та нормативні документи, що регламентують діяльність закладів охорони здоров’я.
5.2. Права, обов’язки та відповідальність сестри медичної палатної.
5.3. Організацію роботи терапевтичного відділення.
5.4. Нормальну й патологічну анатомію та фізіологію людини, зокрема ЛОР-органів.
5.5. Основи загальних та спеціальних методів дослідження в отоларингології, лікування хворих.
5.6. Лікувальні маніпуляції відповідно до профілю роботи.
5.7. Основи загальномедичних i клінічних дисциплін.
5.8. Правила догляду за хворими, порядок дій при виявленні хворого, підозрілого на особливо небезпечні інфекції.
5.9. Нормальну й патологічну анатомію та фізіологію людини.
5.10. Основи загальних та спеціальних методів дослідження у лiкуванні хворих.
5.11. Правила зберігання лікарських речовин.
5.12.Фармакологiчну дію найпоширеніших медичних препаратів, їх сумiснiсть, дозування, методику введення.
5.13.Органiзацiю санiтарно-протиепiдемiчного та лiкувально-охоронного режимів.
5.14. Правила асептики й антисептики.
5.15.Правила роботи на ПК та відповідне програмне забезпечення.
5.16. Правила безпеки під час роботи з медичним інструментарієм та устаткуванням.
5.17. Правила оформлення медичної документації.
6. КВАЛІФІКАЦІЙНІ ВИМОГИ
Початковий або перший рівень вищої освіти за ступенем молодшого бакалавра або бакалавра за галуззю знань «Охорона здоров’я», спеціальністю «Медсестринство». Спеціалізація за профілем. Без вимог до стажу роботи.
7. ВЗАЄМОВІДНОСИНИ (ЗВ’ЯЗКИ) ЗА ПРОФЕСІЄЮ, ПОСАДОЮ
7.1. Під час виконання посадових обов’язків сестра медична палатна виконує розпорядження та вказівки лікуючого лікаря — терапевта.
7.2. У межах лікарні має службові зв’язки з реєстратурою, медичним персоналом іншими структурними підрозділами лікарні, господарчою частиною.
7.3. Поза межами лікарні має службові зв’язки із санітарно-епідеміологічною службою, медичною бібліотекою, організаціями підвищення кваліфікації, атестаційною комісією.
____________________________________ ________ ___________________
(керівник структурного підрозділу закладу охорони здоров’я) (підпис) (ініціали, прізвище)
Візи
Юрисконсульт
______________ ________________________
(підпис) (ініціали, прізвище)
«__» ___________ 20 _ р.
Начальник відділу кадрів
______________ ________________________
(підпис) (ініціали, прізвище)
«__» ___________ 20 _ р.
З інструкцією ознайомлений(-а)
______________ ________________________
(підпис) (ініціали, прізвище)
«__» ___________ 20 _ р.
Посадові обов'язки медичної сестри пульмонологичного відділення
Медична сестра пульмонологичного відділення (ПВ) зобов'язана:
провадити професійну діяльність під керівництвом лікаря;
проводити нескладні діагностичні, лікувальні і фізіотерапевтичні процедури;
застосовувати лікарські засоби для зовнішнього, ентерального і парентерального введення в організм пацієнта, в тому числі наркотичних засобів, психотропних речовин;
забезпечувати здійснення медичного догляду за хворими;
готувати хворих до лабораторного, рентгенологічного, ендоскопічного, ультразвукового та інструментального методів обстеження;
виконувати забір, зберігання, доставку матеріалу для лабораторних досліджень;
складати добові меню та виписувати порційні вимоги, годувати тяжкохворих;
виконувати санітарну обробку хворого, готувати і застосовувати дезінфекційні розчини;
володіти навиками проведення реанімаційних заходів, вміти надати допомогу при травматичному пошкодженні, кровотечі, колапсі, отруєнні, утепленні, механічній асфіксії, анафілактичному шоці, опіках, відмороженні, алергічних станах;
брати активну участь у поширенні серед населення медичних знань щодо профілактики захворювань та їх ускладнень;
вести медичну документацію;
дотримуватися принципів медичної деонтології;
постійно удосконалювати свій професійний рівень.
Медична сестра ПВ має право:
ознайомлюватись з проектами рішень керівництва, які стосуються її професійної діяльності;
вносити на розгляд керівництва пропозиції щодо вдосконалення роботи пульмонологичного відділення лікарні, пов'язаної з передбаченими цією посадовою інструкцією функціональними обов'язками;
у межах своєї компетенції повідомляти завідувача пульмонологичного відділення та/або головного лікаря лікарні про всі недоліки діяльності пульмонологичного відділення та/або лікарні, виявлені в процесі виконання своїх функціональних обов'язків і вносити пропозиції щодо їх усунення;
давати вказівки молодшому медичному персоналу пульмонологичного відділення лікарні в межах своєї компетенції;
подавати запити у структурні підрозділи лікарні або до їхніх окремих фахівців щодо надання інформації та документів, необхідних безпосередньо для виконання своїх функціональних обов'язків;
самостійно приймати рішення в межах своєї компетенції;
вимагати від завідувача пульмонологичного відділення та/або головного лікаря лікарні сприяння у виконанні своїх функціональних обов'язків і реалізації прав;
періодично у встановленому чинним законодавством України порядку проходити атестацію на присвоєння чергової кваліфікаційної категорії.
3
Планування медсестринських втручань при захворюваннях органів дихання.
ГОСТРИЙ БРОНХІТ
Проблема хворого | План сестринського втручання | Обгрунтування дій медсестри |
Гарячка (субфебрильна чи помірна : 370-380С, 380-390С) Сухий кашель Вологий кашель Відчуття дряпання в горлі, за грудиною | 1.Пильнувати за дотриманням хворим ліжкового режиму. 2.Хворого тепло закутати, давати пити гарячий чай з настоєм малини або липового цвіту, квітів бузини. 3.Їжу давати часто (5-6 разів на день), невеликими порціями,висококалорійну, напіврідку, багату на вітаміни. 4.Своєчасно подавати хворим судно, сечоприймач. 5.Слідкувати за станом шкіри, ротової порожнини. 6.Двічі на добу вимірювати температуру тіла і записувати дані в температурний листок. 1.Давати пити тепле молоко з натрію гідрокарбонатом (1/2 ч.л.) або наполовину з мінеральною водою(“Боржомі”,“Слав’янівська) 2.Накласти на грудну клітку гірчичники (при гарячці до 380С). 3.Проводити ніжні ванни з гірчицею. 1.Створити хворому напівсидяче положення. 2. За призначенням лікаря давати хворому відхаркувальні засоби: відвар соснових бруньок, листя підбілу, настій трави чебрецю, листя подорожника. 3. Давати хворому індивідуальну плювальницю із налитим на її дно 0.5% розчином хлораміну. 4.Щоденно спорожнювати плювальниці, ретельно промивати і дезинфікувати їх. 1.Виконати парові інгаляції з ментоловою або евкаліптовою оліями. | Обмеження фізичної активності хворого. Зігрівання хворого, потогінний ефект. Забезпечення легкозасвоюваного харчування, підтримання загального стану організму при гарячці. Контроль динаміки температури тіла, документування результатів термометрії. Розрідження харкотиння, полегшення відхаркування. Рефлекторне розширення судин шкіри, прискорення розсмо ктування запальних процесів. Полегшення відхаркування. Полегшення відділення харкотиння від стінки бронхів. Попередження інфікування інших хворих, медичного персоналу. Посилення припливу крові до слизової оболонки верхніх дихальних шляхів, зменшення сухості слизових оболонок. |
ХРОНІЧНИЙ БРОНХІТ
Проблема хворого | План сестринського втручання | Обгрунтування дій медсестри |
Задишка
Вологий кашель Сухий кашель Гарячка (субфебрильна чи помірна : 370-380С, 380-390С). | 1. Створити хворому припідняте положення: підкласти під голову декілька подушок або припідняти підголовник ліжка. 2. Часто провітрювати палату. 3. Проводити інгаляції астмопенту (алупенту). 4. Проводити інгаляції зволоженого кисню. 5. За призначенням лікаря своєчасно вводити бронхолітичні засоби. 6. Контролювати зміни частоти і глибини дихання. 7. Контролювати виконання хворим дихальних вправ за методом Бутейко. 1. За призначенням лікаря давати хворому відхаркувальні засоби: настій трави термопсису, іпекакуани, кореня алтеї, трави чебрецю, відвар листя підбілу. 2. Давати хворому висококалорійну, вітамінізовану їжу. 3. Дати хворому індивідуальну плювальницю. 4. Щоденно плювальниці спорожнювати, ретельно промивати і дезинфікувати. 5. Проводити масаж грудної клітки. 6. Проводити постуральний дренаж бронхів: надавати хворому положення на тому чи іншому боці 2-3 рази на день протягом 20-30 хв., яке б викликало виділення харкотиння. 7. За призначенням лікаря провести забір харкотиння на чутливість мікрофлори до антибіотиків. 8. Провести пробу на чутливість хворого до антибіотиків ( за призначенням лікаря ). 9. За призначенням лікаря своєчасно вводити антибіотики за схемою. 10. Давати хворому, що отримує сульфаніламідні препарати, пити достатню кількість рідини (чай, молоко, мінеральну воду). 1. Давати пити тепле молоко з натрію гідрокарбонатом (1/2 ч.л.) або наполовину з мінеральною водою(“Боржомі”,“Слав’янівська” 2. Накласти на грудну клітку гірчичники 3. Проводити ніжні ванни з гірчицею. 1. Пильнувати за дотриманням хворим ліжкового режиму. 2. Давати пити теплий чай з настоєм малини або липового цвіту, квітів бузини. 3.Своєчасно подавати хворим судно, сечоприймач. 4. Слідкувати за станом шкіри, ротової порожнини. 5. Двічі на добу вимірювати температуру тіла і записувати дані в температурний листок. | Покращання стану хворого, полегшення дихальних рухів. Покращання постачання тканин киснем. Покращання насичення крові киснем. Відновлення прохідності бронхів. Визначення динаміки задишки. Розрідження, полегшення відділення харкотиння від стінки бронхів. Забезпечення легко засвоюваного харчування. Попередження інфікування інших хворих. Полегшення відділення харкотиння. Ефективне, найбільш повне виділення харкотиння. Визначення чутливості мікрофлори до антибіотиків для нас тупного ефективного антибактеріального лікування. Попередження алергічних ускладнень антибіотикотерапії. Підтримання оптимальної концентрації ліків в організмі протягом доби. Попередження побічного ефекту сульфаніламідних препаратів на нирки. Розрідження харкотиння, полегшення відхаркування. Рефлекторне розширення судин шкіри, прискорення розсмоктування запальних процесів. Обмеження фізичної активності хворого. Потогінний ефект. Контроль динаміки температури тіла, документування результатів термометрії. |
БРОНХІАЛЬНА АСТМА
Проблема хворого | План сестринського втручання | Обгрунтування дій медсестри |
Сухий кашель Приступ задухи Затяжний приступ ядухи (астматичний статус ІІІ ступеня) Сильне потовиділення під час приступу | 1. Давати пити тепле молоко з натрію гідрокарбонатом (1/2 ч.л.) або наполовину з мінеральною водою(“Боржомі”, “Слав’янівська” 2. Накласти на грудну клітку гірчичники 3. Проводити ніжні ванни з гірчицею. 1. Заспокоїти хворого. 2.Створити напівсидяче положення: припідняти підголовник ліжка або підкласти під спину 2-3 подушки. 3. Звільнити від тісного одягу, розстібнути комір. 4. Проводити гарячі ніжні ванни. 5. Проводити інгаляції зволоженого кисню (декілька разів на день по 30-60хв.). 6. Проводити інгаляції астмопенту, беротеку. 7. За призначенням лікаря внутрішньовенно ввести еуфілін. 8. Контролювати частоту, ритм, глибину дихання, щоденно заносити в температурний листок. 1. Негайно проінформувати лікаря. 2. Допомагати госпіталізувати хворого у реанімаційне відділення. 3. Проводити інгаляції через маску наркозного апарату кисню. 4. Допомагати лікарю в проведенні інтубації трахеї. 5. За призначенням лікаря проводити інфузійне введення великих доз кортикостероїдів. 6. Постійно наглядати за хворим: кожні 30-40хв. визначати ритм,глибину дихання і число дихань за 1хв., вимірювати АТ,пульс; стежити за зміною кольору і вологості шкірних покривів. 1. Витерти шкіру сухим рушником. 2. Змінити натільну та постільну білизну. | Розрідження харкотиння, полегшення відхаркування. Відволікаюча дія. Попередження хвилювання, яке може посилити задишку. Полегшення стану хворого, дихання. Полегшення дихання. Усунення гіпоксії, полегшення тканевого дихання. Усунення бронхоспазму. Усунення бронхоспазму. Контроль за динамікою задухи, документування результатів. Попередження загрози для життя хворого, визначення подальших дій медичної сестри. Необхідність проведення інтенсивного лікування. Усунення гіпоксії, покращання тканевого дихання. Забезпечення умов для ШВЛ. Необхідність швидко ввести ліки, усунути астматичний статус. Попередження наростання симптомів гострої дихальної і серцевої недостатності. Попередження переохолодження хворого. |
ГОСТРІ ПНЕВМОНІЇ
Проблема хворого | План сестринського втручання | Обгрунтування дій медсестри |
Гарячка (помірна чи висока: 380-390С, 390-400С) І ст. остуда, головний біль, ниючий біль в усьому тілі ІІ ст. відчуття жару, сухість у роті, спрага загальна слабкість ІІІ ст. сильне потовиділення, похолодання кінцівок (криза) Сухий кашель Вологий кашель | 1.Стежити за дотриманням хворим суворого постільного режиму. 2. Регулярно провітрювати палату: взимку – 2-3 рази на день, влітку тримати вікна відчиненими. 3. Накрити хворого теплою ковдрою, обкласти грілками, напоїти гарячим чаєм. 4. Регулярно вимірювати температуру тіла і вести температурний листок. 5. Подавати хворому судно та сечоприймач. 1. Біля хворого встановити індивідуальний сестринський пост. 2. Примушувати і допомагати хворому перевертатися в ліжку кожні 2-3 годи ни. 3. Покласти на голову компрес з холодною водою або міхур з льодом. 4. Давати велику кількість питва: чай (з цитриною чи малиновим варенням), молоко, фруктові соки, мінеральні води. 5. Їжу давати часто (6-8 разів на день), невеликими порціями, високалорійну, напіврідку із обмеженням кухонної солі, багату на вітаміни. 6. Після прийому їжі давати прополоскати рот перевареною водою, 1% розчином гідрокарбонату натрію. 7. Важкохворим слизову оболонку рота, язика, ясен, щік протирати зволоженою серветкою. 8. Обтирати тіло хворого водою кімнатної температури з додаванням оцту. 9. Постійно стежити за пульсом, АТ, диханням, станом шкіри. 10. За призначенням лікаря вводити хворому жарознижувальні препарати. 11. Проводити за призначенням лікаря інфузійну терапію (гемодез, реополіглюкін, фізіологічний розчин натрію хлориду). 12. Слідкувати за фізіологічними відправленнями. 13. Подавати судно та сечоприймач. 1. Витерти тіло хворого сухим рушником. 2. Змінити натільну та постільну білизну. 3. Постійно стежити за пульсом, АТ. 4. Дати випити гарячого міцного чаю. 5. Забрати з-під голови хворого подушку або підняти ніжний кінець ліжка на 30-40 см. 6. До ніг прикласти теплі грілки. 1. Давати пити тепле молоко з гідрокарбонатом натрію ( 1/2 ч.л. ) або наполовину з мінеральною водою (“Боржомі”, “Слав’янівська” ). 2. Накласти на грудну клітку гірчичники.
3. Проводити ніжні ванни з гірчицею. 1.За призначенням лікаря давати протикашльові засоби ( кодеїн, лібексин ). 1. За призначенням лікаря давати хворому відхаркувальні засоби: настій трави термопсису, іпекакуани,кореня алтею, трави чебрецю, відвар листя підбілу. 2. Давати хворому висококалорійну, вітамінізовану їжу. 3. Дати хворому індивідуальну плювальницю. 4. Щоденно плювальниці спорожнювати, ретельно промивати і дезинфікувати. 5. Провести забір харкотиння на чутливість до антибіотиків (за призначенням лікаря). 6. Провести пробу на чутливість хворого до антибіотиків (за призначенням лікаря). 7. Своєчасно вводити за схемою антибіотики, які призначив лікар. 8. Давати хворому, який приймає сульфаніламідні препарати достатню кількість лужного питва (молоко, мінеральні води ). 9. Поставити на грудну клітку банки (за призначенням лікаря). | Покращання постачання тканин киснем. Зігрівання хворого. Контроль динаміки температури тіла, документування результатів термометрії. Необхідність постійного контролю стану хворого. Покращання вентиляції легень, запобігання появі пролежнів. Зменшення відчуття жару. Прискорення виведення токсичних продуктів із організму. Забезпечення легкозасвоюваного харчування, підтримання організму хворого при високій температурі тіла. Попередження запалення слизової оболонки порожнини рота із-за харчових залишків. Видалення з поверхні шкіри продуктів обміну, що накопичилися, покращання видільної функції шкіри. Попередження розладів серцевої діяльності. Зменшення інтоксикації. Виявлення та усунення порушень фізіологічних відправлень (закрепи, метеоризм ). Попередження переохолодження хворого. Своєчасне виявлення погіршення стану хворого. Зігрівання хворого. Поліпшення кровопостачання мозку. Покращання кровообігу в тканинах. Розрідження харкотиння, полегшення відхаркування. Рефлекторне розширення судин шкіри, прискорення розсмоктування запальних процесів. Протикашльовий ефект протягом 3-4 годин. Розрідження, полегшення відділення харкотиння від стінки бронхів. Забезпечння легкозасвоюваного харчування. Попередження інфікування інших хворих. Визначити чутливість виділеної мікрофлори до антибіотиків для ефективного антибактеріального лікування. Попередження алергічних ускладнень антибіотикотерапії. Дотримання оптимальної концентрації ліків в організмі протягом доби для ефективної боротьби з інфекцією. Попередження ускладнень з боку нирок. Протизапальна, розсмоктуюча дія. |
АБСЦЕС ЛЕГЕНЬ
Проблема хворого | План сестринського втручання | Обгрунтування дій медсестри |
Кашель з виділенням великої кількості харкотиння Задишка Гарячка (390-400С вечері, 350-360С – вранці. Сильне потовиділення, загальна слабкість) Кровохаркання Легенева кровотеча | 1.Хворого ізолювати в окрему палату. 2.Стежити за дотриманням хворим постільного режиму (напівсидяче положення). 3. Декілька разів на день провітрювати палату і проводити вологе прибирання. 4. Дати хворому індивідуальну плювальницю із щільно притертою кришкою з налитим на її дно розчином калію перманганату. 5. Збирати харкотиння протягом доби в одну посудину (плювальницю). 6. Давати хворому часто полоскати рот слабким розчином калію перманганату, 2% розчином натрію гідрокарбонату або розчином фурациліну (1:5000). 7. Щоденно плювальниці спорожнювати, ретельно промивати і дезинфікувати. 8. Проводити масаж грудної клітки. 9. Проводити постуральний дренаж бронхів: надавати хворому положення на тому чи іншому боці 2-3 рази на день протягом 20-30хв, яке б викликало виділення харкотиння. 10. За призначенням лікаря провести забір харкотиння на чутливість мікрофлори до антибіотиків. 11. Провести пробу на чутливість хворого до антитибіотиків (за призначенням лікаря). 12.Своєчасно вводити за схемою антибіотики, які призначив лікар. 13. Допомагати лікарю під час проведення бронхоскопії із видаленням гнійного вмісту з просвіту бронхів, наступним введенням антибіотиків, препаратів для розрідження харкотиння. 14. Проводити інгаляції протеолітичних ферментів (трипсину, хімотрипсину) за призначенням лікаря. 15. Проводити масаж грудної клітки. 16. Контроль за проведенням занять дихальною гімнастикою. 1.Створити хворому напівсидяче положення. 2. Проводити інгаляції зволоженого кисню. 3. За призначенням лікаря своєчасно вводити бронхолітичні засоби. 4. Щоденно підраховувати частоту дихання і заносити дані в температурний листок. 1. Біля хворого встановити індивідуальний сестринський пост. 2.Примушувати і допомагати хворому перевертатися в ліжку кожні 2-3 години. 3. Покласти на голову компрес з холодною водою або міхур з льодом. 4. Давати велику кількість питва: чай (з цитриною чи малиновим варенням), молоко, фруктові соки, мінеральні води. 5. Їжу давати часто (6-8 разів на день), невеликими порціями, високалорійну, напіврідку з обмеженням кухонної солі, багату на вітаміни. 6. Після прийому їжі давати прополоскати рот перевареною водою, 1% розчином гідрокарбонату натрію. 7. Важкохворим слизову оболонку рота, язика, ясен, щік протирати зволоженою серветкою. 8. Обтирати тіло хворого водою кімнатної температури з додаванням оцту. Змінити білизну. 9. Постійно стежити за пульсом, АТ, диханням, станом шкіри. 10.Проводити за призначенням лікаря інфузійну терапію (гемодез, реополіглюкін, фізіологічний розчин натрію хлориду). 11. Слідкувати за фізіологічними відправленнями. 12. Подавати судно та сечоприймач. 13. Регулярно вимірювати температуру тіла і вести температурний листок. 1. Проінформувати лікаря про появу кровохаркання. 2. Постійно стежити за станом хворого. 3. Дати хворому чистий посуд: склянну баночку, індивідуальну плювальницю. 4.Прикласти на уражену половину грудної клітки міхур з льодом. 5.Чітко і ретельно виконувати всі призначення лікаря. 1.Негайно повідомити про кровотечу лікаря. 2.Створити хворому напівсидяче положення з нахилом на уражену половину грудної клітки, повернути голову на бік. 3. Забезпечити хворому повний фізичний та психічний спокій, заборонити розмовляти. 4. Накласти на уражену половину грудної клітки міхур з льодом. 5. Дати ковтати невеличкі (діаметром 0,5-1 см.) грудочки льоду. 6. За призначенням лікаря при інтенсивному кашлю дати хворому протикашльові засоби (кодеїн, промедол). 7.За призначенням лікаря ввести кровозупинні засоби (вікасол, хлористий кальцій, дицинон, адроксон). 8. Викликати лаборанта для визначення гемоглобіну, гематокриту, кількості еритроцитів. 9.Постійно спостерігати за станом хворого, контролювати пульс, АТ. | Усунення негативного впливу на інших хворих гнильного за паху харкотиння. Полегшення відхаркування. Підтримання чистоти в палаті, зменшення бактеріального забруднення повітря. Попередження інфікування інших хворих, медичного персоналу, зменшення гнильного запаху. Визначення кількості виділеного харкотиння. Усунення гнильного запаху. Полегшення виділення харкотиння. Ефективне, найбільш повне виділення харкотиння. Визначення чутливості мікрофлори до антибіотиків для наступного ефективного антибактеріального лікування. Попередження алергічних ускладнень антибіотикотерапії. Підтримання оптимальної концентрації ліків в організмі протягом доби. Ефективне видалення гнійного харкотиння із більш глибоких відділів бронхіального дерева. Полегшення виділення харкотиння. Полегшення виділення харкотиння. Полегшення виділення харкотиння. Полегшення дихання, зменшення задишки. Відновлення прохідності бронхів. Документування результатів, виначення інтенсивності задишки. Необхідність постійно контролювати стан хворого. Покращання вентиляції легень, запобігання появі пролежнів. Зменшення відчуття жару. Прискорення виведення токсичних продуктів із організму. Забезпечення легко засвоюваного харчування, підтримання організму хворого при високій температурі. Попередження запалення слизової оболонки порожнини рота ізза харчових залишків. Видалення з поверхні шкіри продуктів обміну, що накопичилися. Попередження розладів серцевої діяльності. Зменшення інтоксикації. Виявлення та усунення порушень фізіологічних відправлень (закрепи, метеоризм). Контроль динаміки температури тіла, документування результатів термометрії. Визначення подальших дій медичної сестри. Стежити за інтенсивністю кровохаркання. Звуження кровоносних судин шкіри і прилеглих тканин, зменшення кровохаркання. Попередження загрози для життя хворого, визначення подальших дій медичної сестри. Запобігання розвитку асфіксії. Попередження посилення кровотечі. Звуження кровоносних судин шкіри і прилеглих тканин, зменшення кровотечі. Запобігання посилення кровотечі. Зупинити кровотечу. Визначення ступеня крововтрати. Контроль динаміки загального стану хворого. |
Рефлексія від 2 учнів
Сподобався:
0
Так: 2
Ні: 0
Зрозумілий:
0
Так: 2
Ні: 0
Потрібні роз'яснення:
0
Ні: 2
Так: 0