Робота та обовʼязки медсестри у маніпуляційному кабінеті.

Тема: Робота в маніпуляційній

І. Постановка навчальних цілей та їх мотивація

Від того, наскільки правильно організовано роботу маніпуляційного кабінету, залежить успіх подальшого лікування хворого, запобігання медичною сестрою розвитку ускладнень при ін’єкціях та надання допомоги при їх виникненні.

ІІ. Практичні навички та професійні вміння

1. Спостерігати за станом пацієнтів під час медичних маніпуляцій;

2. проводити облік ліків, заповнити вимоги на отримання із аптеки;

3. виконувати призначення лікаря в терапевтичному відділенні поліклініки, амбулаторії, денних стаціонарах;

4. роздавати ліки;

5. здійснювати всі види ін’єкції;

6. використання венозного доступу за допомогою катетера;

7. проводити заходи щодо запобігання ускладнень при ін’єкціях, надання допомоги;

8. здійснити передстерилізаційне оброблення та дезінфекцію інструментарію після використання;

9. дотримуватись правил техніки безпеки, охорони праці, протиепідемічного режиму, особистої гігієни медичної сестри маніпуляційного кабінету;

10. дотримуватись вимог, чинних наказів МОЗ України при роботі в маніпуляційному та процедурному кабінетах.

Основні обов’язки маніпуляційної медсестри;

1. Виконує призначені лікарем процедури, дозволені до виконання середнім медичним персоналом.

2. Допомагає при проведенні маніпуляцій, які має право виконувати тільки лікар.

3. Проводить забір крові з вени для біохімічних досліджень і відправляє її в лабораторію.

4. Забезпечує суворий облік і зберігання ліків групи А і Б в спеціальних шафах.

5. Забезпечує суворе дотримання всіх правил асептики і антисептики в кабінеті при проведенні процедур.

6. Стерилізує інструментарій і матеріал відповідно до чинних інструкцій.

7. Своєчасно складає потреби на інструментарій, обладнання, медикаменти і перев'язувальний матеріал та отримує їх в установленому порядку.

8. Веде за установленою формою необхідну облікову документацію кабінету: журнали обліку аналізів, наркотичних засобів і препаратів, що підлягають кількісному обліку.

9. Забезпечує санітарно-гігієнічне утримання маніпуляційного кабінету.

10. Систематично підвищує професійну кваліфікацію шляхом участі у конференціях для середнього медичного персоналу, організованих в лікарні і відділенні.

Права

Медсестра маніпуляційного кабінету має право:

1. У відсутності лікаря надавати екстрену долікарську медичну допомогу хворим у відділенні.

2. Підвищувати професійну кваліфікацію на спеціальних курсах у встановленому порядку.

3. Вимагати від персоналу відділення дотримання правил асептики і антисептики при роботі в процедурному кабінеті.

4. Отримувати інформацію, необхідну для виконання своїх обов'язків.

Відповідальність.

Несе відповідальність за нечітке або несвоєчасне виконання обов'язків, передбачених інструкцією і правилами внутрішнього трудового розпорядку лікарні.

Маніпуляційна медична сестра повинна знати:

- Організацію та оснащення процедурного кабінету.

- Правила обліку та зберігання ампульних лікарських препаратів.

- Препарати інфузійної терапії, в тому числі крові і кровозамінників.

- Принципи проведення інфузійної терапії, можливі ускладнення.

- Правила розведення антибіотиків, правила набору інсуліну.

- Ознаки постін'єкційних ускладнень та їх профілактику.

- Оснащення протишокової укладання.

- Оснащення аптечки 'АНТИСНІД "

- Санітарно – епідемічний . режим маніпуляційного кабінету і лікувальних відділень.

- Невідкладні стани, принципи надання невідкладної допомоги та свої дії в умовах стаціонару.

Маніпуляційна медична сестра повинна вміти:

- Виконати поточне і генеральне прибирання маніпуляційного кабінету,

- Вести документацію за встановленою формою,

- Приготувати для роботи дезрозчини,

- Провести передстерилізаційну підготовку інструментарію,

- Накрити стерильний стіл, пересувний стерильний стіл,

- Користуватися таблицею сумісності лікарських засобів,

- Вводити лікарські. засоби (в / ш, п / ш, в / м, в / в, в-в/крап.),

- Взяти кров для дослідження, провести кровопускання,

- Підготувати проведення інфузійної терапії: (визначити групу крові пацієнта, провести проби на індивідуальну і біологічну сумісність крові, визначити дату заготівлі переливання крові, рідини, підготувати систему для в / в-крап. вливань),

- Спостерігати і оцінювати стан пацієнта в процесі інфузійної терапії.

Основна документація маніпуляційного кабінету:

- журнал реєстрації внутрішньовенних вливань та ін’єкцій, переливання крові, плазми, кровозамінників та білкових препаратів, взяття крові для біохімічних досліджень, визначення групи крові, резус-фактора, взяття крові для визначення інфекційних захворювань (НвsAg, СНІД, РВ)

- журнал обліку шприців, голок систем, флаконів з кров’ю, плазмою

- інструкції, що стосуються санітарної обробки приміщення, стерилізації інструментарію, надання невідкладної допомоги при виникненні анафілактичного шоку, різних протиепідемічних заходів

- таблиця протиотрут.

Організація роботи сестри маніпуляційного кабінету.

Їх має бути декілька:

• для підшкірних та внутрішньом’язових ін’єкцій

• для внутрішньовенних ін’єкцій, переливань крові, взяття крові з вени для дослідження

• для проведення спеціальних лікувальних та діагностичних процедур – плевральної пункції, парацентезу

• процедурні кабінети для промивання шлунку, постановки клізм.

Стіни маніпуляцій них кабінетів повинні бути обкладені кахлями, підлога – кахлями або лінолеумом. Площа – не меншою за 15 м². В кабінеті має бути таке обладнання:

- шафа для зберігання інструментарію та медикаментів

- бікси зі стерильними шприцами, голками, системами для переливання крові та рідини

- набори стерильних інструментів для проведення парацентезу, плевральної пункції

- штативи для крапельних уведень ліків

- штативи для чистих пробірок

- набори для визначення групи крові

- холодильник для зберігання крові, стерильних розчинів, сироваток, вакцин

- бактерицидна лампа

- декілька кушеток

- електровідсос

Основна документація маніпуляційного кабінету.

- журнал реєстрації внутрішньовенних вливань та ін’єкцій, переливання крові, плазми, кровозамінників та білкових препаратів, взяття крові для біохімічних досліджень, визначення групи крові, резус-фактора, взяття крові для визначення інфекційних захворювань (НвsAg, СНІД, РВ)

- журнал обліку шприців, голок систем, флаконів з кров’ю, плазмою

- різні інструкції, що стосуються санітарної обробки приміщення, стерилізації інструментарію, надання невідкладної допомоги при виникненні анафілактичного шоку, різних протиепідемічних заходів

- таблиця протиотрут

Правила зберігання та обліку медикаментозних засобів і медичного інструментарію у маніпуляційному кабінеті.

В залежності від фармакологічних особливостей ліків, на посту вони зберігаються у різних умовах.

Лікарські засоби з обмеженим терміном придатності (мікстури, настої, відвари, вакцини, очні краплі) зберігають у холодильнику.

Медсестра повинна стежити за терміном зберігання ліків. Вона повинна перевіряти аптечні етикетки, на яких зазначені терміни зберігання кожного ліку.

• настої і відвари зберігаються у холодильнику до 3-х діб

• мікстури – до 5-ти діб

• очні краплі – до 3-х діб

• розчин пеніциліну для ін’єкцій – до 1 доби

• стерильні розчини у флаконах – до 10 діб

• таблетовані та порошкоподібні форми – у спец. шафах на відповідних полицях

• ампульні препарати – в металічних шафах з маркуванням за їх механізмом дії на організм.

Для зберігання отруйних та наркотичних засобів (група А) та сильнодіючих препаратів (група Б) використовують спеціальні шафи, які мають відповідні відділи. На внутрішній частині дверцят , які повинні закриватися на ключ, розміщують перелік препаратів, які знаходяться у шафі. Ключ знаходиться у постової медсестри і передається по зміні під розписку. Також передаються дані стосовно кількості використаних і невикористаних наркотичних ті сильнодіючих засобів – на посту ведеться книга обліку цих речовин, яка повинна бути прошнурованою і пронумерованою. Книгу підписує головний лікар і скріплює печаткою лікувальної установи.

Правила зберігання та обліку медикаментозних засобів регламентуються наказом МОЗ України №584 від 16.12.2003 року «Про затвердження правил зберігання та проведення контролю якості лікарських засобів у лікувально-профілактичних закладах».

Маніпуляції на м’яких тканинах. Ін’єкції.

Техніка виконання підшкірних, внутрішньом’язових, внутрішньовенних ін’єкцій.

Предмети та обладнання:

- стерильні шприці необхідного об'єму

- гумовий джгут

- етиловий спирт

- ватні стерильні кульки
- голки

- клейончаста подушечка

Послідовність дій:

Внутрішньошкірні ін'єкції:

Показання до застосування: при внутрішньошкірних діагностичних пробах (наявність підвищеної чутливості до лікарських препаратів), місцеве знеболювання.

Місце проведення підшкірної ін’єкції:

- зовнішня поверхня плеча та стегна

- підлопаткова ділянка

- передня черевна стінка

Техніка проведення - використовують шприц разом з тонкою ін’єкційною голкою діаметром 0,4мм. Голку необхідно тримати зрізом до верху, майже паралельно шкірі, ввести її на невелику глибину так, щоб при введенні ліків утворилась папула в вигляді «лимонної шкірочки»:.

1.обробити місце ін'єкції спиртом, роблячи мазки в одному напрямку

2.розтягнути шкіру лівою рукою

3.ввести в шкіру тільки кінець голки, тримаючи її зрізом догори, майже паралельно поверхні передпліччя

4.перенести на поршень ліву руку і, натискуючи на нього, ввести лікарський засіб

5.витягти голку, притиснувши місце ін'єкції стерильною ватою, яка змочена спиртом

Техніка внутрішньошкірної ін'єкції

Підшкірна ін'єкція:

Показання до застосування: введення лікарських речовин для місцевого(вогнище запалення, місцевого знеболення) та загальної дії.

Техніка проведення:

• обробити шкіру в місці ін'єкції послідовно двома ватними тампонами, змоченими спиртом: спочатку більшу зону, потім безпосередньо місце ін'єкції

• взяти лівою рукою шкіру в складку в місті ін'єкції

• ввести голку під основу шкірної складки під кутом 45°до шкіри зрізом догори на глибину 2/3 довжини голки(вказівний палець притримує канюлю голки)

• перенести ліву руку на поршень і ввести ліки

• витягти голку, продовжуючи притримувати її за канюлю

• притиснути місце уколу стерильною ватою, змоченою спиртом

• провести легкий масаж місця ін'єкції, не віднімаючи від шкіри

Внутрішньом'язові ін'єкції.

Показання до застосування: введення лікарських речовин.

Техніка проведення: введення лікарських речовин проводиться в верхній зовнішній квадрант сідничної ділянки чи передню зовнішню ділянку стегна. Необхідно:

• визначити правильно місце ін'єкції

• обробити ватою, змоченою спиртом верхньозовнішній квадрант сідниці:

• спочатку більшу площу

• потім безпосередньо місце ін'єкції

• взяти шприц у праву руку: V палець на канюлі голки, інші охоплюють циліндр шприца

• відтягують поршень шприца на себе, перевіряючи поза судинне розміщення голки і вводять ліки.

• розтягнути шкіру в області ін'єкції лівою рукою

• ввести голку в м'яз на глибину 50 мм, тримаючи шприц перпендикулярно до шкіри

• перевести ліву руку на поршень і ввести ліки

• витягти голку, притиснувши місце уколу стерильною ватою, змоченою спиртом

• зробити легкий масаж місця ін'єкції, не віднімаючи вату від поверхні шкіри

Техніка внутрішньом'язової ін'єкції: а, б - вибір місця ін'єкції; в, г - власне ін'єкція

Внутрішньовенні ін'єкції:

• покласти під лікоть хворого клейончасту подушечку (для максимального розгинання кінцівки в ліктьовому суглобі)

• накласти гумовий джгут (на сорочку або серветку, але не на тіло хворого!) у середній третині плеча, при цьому пульс на променевій артерії не повинен змінюватись

• зав'язати джгут і простежити, щоб його вільні кінці були спрямовані догори, а петля — униз (якщо наповнення пульсу на променевій артерії погіршилося, варто послабити натяг джгута)

• попросити хворого декілька разів стиснути і розтиснути кулак

• обробити область ліктьового згину стерильною ватою,змоченою спиртом, в напрямку від периферії до центра

• визначити наповнення вени (треба знайти найбільш наповнену вену)

• взяти шприц: вказівний палець фіксує канюлю голки інші пальці охоплюють циліндр шприца

• перевірити прохідність голки і відсутність повітря у шприці (якщо у шприці багато дрібних пухирців, струснути його, дрібні пухирці зливаються в один великий,який легко витискується через голку)

• натягнути лівою рукою шкіру в області ліктьового згину, дещо зміщуючи її до периферії, щоб зафіксувати вену

• проколоти шкіру, не змінюючи положення шприца в руці, тримаючи голку зрізом догори, майже паралельно шкірі

• ввести голку на 1/3 довжини так, щоб вона була паралельною вені

• змінити злегка напрямок голки і обережно ввійти у вену,

• продовжуючи лівою рукою фіксувати її

• переконатися, що голка у вені, потягнувши поршень на себе (у шприці повинна з'явитися кров)

• розв'язати джгут лівою рукою, потягнувши за один з вільних кінців

• натиснути лівою рукою на поршень і, не змінюючи положення шприца, повільно ввести лікувальний розчин,залишивши в шприці 1 —2 мл

• притиснути до місця ін'єкції ватну кульку, змочену спиртом, та витягнути голку; попросити хворого зігнути руку в ліктьовому суглобі на 5 хвилин (ватку зі спиртом залишити на місці ін'єкції)

  Розрахунок дози розчинного антибіотика.

  • визначити дозу антибіотика, призначену лікарем

  • визначити вміст антибіотика у флаконі

  • ввести у флакон розчинник пропорційно вмісту антибіотика

  • відібрати об'єм розчину, в якому міститься одноразова доза, маючи на увазі, що антибіотик розчинився у розчиннику рівномірно

  Примітка:

  • препарат розчиняють безпосередньо перед вживанням (ехтеmроге!);

  • разову дозу препарату призначає лікар;

  • багато антибіотиків випускаються у вигляді порошку у флаконах;

  • флакони з лікувальними засобами заводського виготовлення закриті гумовою або пластмасовою пробкою і закріплені металевою кришкою;

  • для парентерального введення препарат розчиняють, додаючи до вмісту флакона 1—3 мл води для ін'єкцій, ізотонічного розчину натрію хлориду або 0,5%-ного розчину новокаїну.

  Методика розведення антибіотиків - 1 мілілітр розчинника на 100000 одиниць активної речовини антибіотика або на 0,1 грам, у дітей ще можливе розведення 1 мл на 200000 або на 0,2 г:

  – спосіб 1:1 – 1 мл розчиненого препарату містить 100 000 ОД, або 0,1 г антибіотика. У такий спосіб розводять антибіотики у флаконах, що містять 500 000 ОД, чи 0,5 г препарату, і менше;
  – спосіб 1:2 – 1 мл розчиненого препарату містить 200 000 ОД, або 0,2 г антибіотика; у цей спосіб розводять антибіотики у флаконах, в яких міститься 500 000 ОД (0,5 г) препарату і більше.

  Кількість мілілітрів розчинника для антибіотиків у флаконах визначають шляхом ділення одиниць чи грамів, що містить флакон, на 100 000 (0,1) чи 200 000 (0,2) відповідно.
  
  

  Правила заповнення систем для трансфузії та проведення внутрішньовенних вливань.

  Мета: вміти підготувати систему до внутрішньовенного крапельного введення ліків

  Предмети та обладнання:

  • стерильна система одноразового використання

  • гумовий джгут

  • штатив для закріплення системи

  • стерильні гумові рукавички

  • спирт, вата

  • лейкопластир

  . ПОСЛІДОВНІСТЬ ДІЙ:

  • перевірити герметичність упаковки і термін використання системи

  • розкрити пінцетом центральну частину металевої кришки флакона з лікувальним препаратом

  • обробити пробку флакона ватою, змоченою спиртом(якщо препарат знаходиться в целофановому пакеті,зняти спеціальну заглушку з вихідної трубки)

  • розкрити упаковку та дістати систему (працювати на робочому столі)

  • зняти ковпачок із голки повітроводу (коротка голка з короткою трубочкою, закритою фільтром) і ввести голку через пробку флакона

  • закріпити вільний кінець повітроводу на флаконі аптечною резинкою або пластиром

  • закрити затискач

    Збирання і заповнення системи для внутрішньовенного крапельного введення ліків

    • зняти ковпачок з голки на короткому кінці системи та ввести цю голку через пробку флакона

    • перевернути флакон та закріпити його на штативі

    • надати крапельниці горизонтального положення та відкрити затискач

    • заповнити повільно крапельницю до половини об'єму

    • закрити затискач

    • повернути крапельницю у вихідне положення (фільтр повинен бути цілком занурений у рідину)відкрити затискач

    • заповнити повільно систему (довгу трубку) до повного витіснення повітря і появи суцільного струменя рідини

    • перевірити відсутність пухирців повітря в довгій трубці системи — система заповнена

    • покласти в стерильний лоток голку для ін'єкції, закриту стерильним ковпачком, ватні кульки, змочені спиртом, стерильну серветку

    • приготувати 2 смужки вузького (1 см) лейкопластиру довжиною 4—5 см

    • виконати венопункцію та зафіксувати голку лейкопластиром

    • відкрити затискач, відрегулювати швидкість витікання рідини

    Основні вимоги до проведення дезінфекції, передстерилізаційного очищення інструментарію. Контроль якості передстерилізаційного очищення інструментарію на наявність крові та миючих засобів.

    Асептика (asepticos) – метод попередження інфекційного забруднення тканин і інструментів мікробами або вірусами при виконанні лікувальних і діагностичних процедур.

    З метою підготовки для ін’єкції шприців та голок застосовують різні методи стерилізації, основані на обеззараженні мікробів, вірусів і продуктів їх життєдіяльності. Знешкодження цих чинників може бути здійснене шляхом впливу на них фізичних або хімічних факторів.

    Стерилізація – кип’ятіння ін’єкційних засобів у воді. Використовують дистильовану воду з доданням 0,5 чайної ложки на 1 л води натрію гідрокарбонату. Стерилізацію проводять в стерилізаторах. Тривалість перебування інструментів в стерилізаторі – не менш 45 хвилин.

    Передстерилізаційна підготовка:

    • Механічно – за допомогою щітки видаляють залишки крові, кусочки вати. Внутрішній просвіт голок прочищають мандреном.

    • Шприці та голки замочують на 15-20 хв. У 10% миючому розчині: 950 мл воді + 20 мл перекису водню + 30 г миючого порошку «Лотос».

    • Промивання під струменем холодною води та прополіскування у дистильованої воді.

    Наявність капель крові перевіряють за допомогою бензидинової проби. Декілька крапель розчину із бензидину, оцтової кислоти і перекису водню пропускають через голку, поява зелених плям свідчить про неякісну очистку інструментів.

    Залишки миючих засобів виявляють за допомогою 1% розчину фенолфталеїну. Поява рожевого забарвлення свідчить про залишки миючих засобів, що вимагає повторного миття інструментів.

    Провіряють герметичність шприців рухами його поршня при закритій канюлі і прохідність голки по наявності шуму виходження повітря. Потім шприц розбирають і поміщають у стерилізатор.

    Для профілактики вірусного гепатиту перед кип’ятінням голки занурюють на 15 хв. у 10% розчин магнію сульфату, підігрітий до 50 ⁰С. Після чого промивають під струменем спочатку теплої, а потім холодної води.

    До стерилізатору разом зі розібраним шприцом поміщують два анатомічних пінцети і два пластмасових крючки для піднімання кришки стерилізатора. Разом кип’ятять ниркоподібний лоток.

    Збирають шприц після миття рук та обробки їх 70% розчином етилового спирту.

    Автоклавування – стерилізація нагрітою водяною парою до 115-130 ⁰С та тиском 1,5 атмосфер. Тривалість 30-40 хвилин. Контроль стерилізації проводять за допомогою сірки, температура плавлення якої 110-120 ⁰С, або бензольної кислоти, яка при 120 ⁰С набуває фіолетового забарвлення.

    Сухожарові шафи – при 180 ⁰С 1 година. Інструменти загортають у крафт-пакети, які заклеюють з обох сторін.

    7. Хворому призначені краплі. Медсестра, спираючись на малу кількість часу, відлила невелику кількість ліків із флакона в чайну ложку та дала випити хворому. В чому груба помилка медсестри?

    Процедурна медична сестра працює за графіком, складеним старшою медичною сестрою відділення, затвердженим завідувачем відділенням, заступником головного лікаря лікарні відповідного профілю і узгодженого з виборним органом первинної профспілкової лікарні.

    У своїй роботі процедурна медична сестра керується цією посадовою інструкцією, наказами та інструкціями з організації роботи кабінету.

    Заміна процедурної медичної сестри в період її відсутності проводиться старшою медичною сестрою шляхом переведення на цю посаду одного з медичних сестер відділення, добре засвоїли цю роботу.

    Обов'язки

    Основним завданням процедурної медсестри є правильна організація роботи процедурного кабінету і виконання призначених пацієнтам процедур. Відповідно до цього процедурна медична сестра зобов'язана:

    Виконувати маніпуляції тільки за призначенням лікаря.

    Починати роботу тільки після підготовки кабінету до виконання процедур, підготовки інструментарію.

    Суворо дотримуватися вимог асептики і антисептики при виконанні процедур.

    Протягом роботи підтримувати необхідний порядок, відповідну культуру роботи і санітарний стан.

    Суворо дотримуватися технологію проведення різних процедур і маніпуляцій.

    Негайно доводити до відома лікаря про ускладнення, пов'язаних з виробництвом маніпуляцій і проведенням процедур в кабінеті; володіти методами надання долікарської допомоги.

    Якісно вести документацію процедурного кабінету.

    Щодня робити відмітки в листах лікарських призначень про виконані процедури.

    Суворо дотримуватися санітарно-епідеміологічний режим кабінету, носити спецодяг, що відповідає вимогам процедурного кабінету.

    Своєчасно поповнювати кабінет необхідним інструментарієм, медикаментами, сироватками для визначення групи крові і іншими матеріалами, необхідними для роботи.

    Володіти технологією постановки проб на приховану кров, відмивання інструментів від дезінфікуючих і миючих засобів.

    Здійснювати щоденний контроль за наявністю необхідної кількості лікарських препаратів в аптечці для надання екстреної допомоги.

    Своєчасно вносити зміни в інструкції по санітарно-епідеміологічному режиму, способам підготовки рук до роботи і т.д.

    Здійснювати контроль за роботою санітарки процедурного кабінету.

    Дотримуватися вимоги з проведення стерилізацію в сухожарові шафі і ведення при цьому відповідної документації.

    Забезпечувати контроль за раціональним використанням інструментарію кабінету; своєчасно проводити заміну прийшов в непридатність медичне обладнання, інструментарій.

    Забезпечити правильні умови зберігання лікарських препаратів, розчинів і сироваток.

    Дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, техніки безпеки, протипожежної безпеки на робочому місці; в робочий час не відлучатися з відділення без відома старшої медичної сестри; не залишати процедурний кабінет, йдучи додому, не замкненим на ключ; здавати ключі палатної медичної сестри поста, відповідальної за роботу кабінету у вечірній або нічний час.

    Постійно вдосконалювати свої медичні знання шляхом читання спеціальної літератури, участі у виробничій навчанні в відділенні, загально лікарняних сестринських конференціях, лекціях; не рідше ніж через 5 років проходити цикли спеціалізації та удосконалення на курсах підвищення кваліфікації, брати участь в підготовці медсестер відділення для роботи в процедурному кабінеті.

    права

    Медична сестра процедурного кабінету має право:

    Отримувати необхідну для своєї роботи інформацію.

    Вносити пропозиції щодо вдосконалення роботи процедурного кабінету.

    Робити зауваження медичному персоналу відділення, не соблюдающему (що порушує) правила роботи процедурного кабінету як в денний, так і в нічний час; доводити ці зауваження до старшої медсестри.

    Проходити атестацію (переатестацію) для отримання кваліфікаційної категорії.

    Вносити пропозиції щодо заохочення та накладення стягнень на санітарку процедурного кабінету.

    Знайомиться з актами перевірки процедурного кабінету і в разі незгоди вносити в них свої зауваження і пропозиції.

    Брати участь в виробничих нарадах процедурних медичних медсестер.

    відповідальність

    Медична сестра процедурного кабінету несе відповідальність:

    За правильну організацію роботи процедурного кабінету.

    Відповідальність за своєчасне виконання призначень лікаря з проведення процедур.

    За виконання санітарно-епідеміологічного режиму на своєму робочому місці, дотримання правил асептики і антисептики.

    За забезпечення кабінету необхідним інструментарієм, лікарськими препаратами, розчинами, стерильним матеріалом для виконання процедур.

    За дотримання умов і правил зберігання лікарських препаратів, інвентарю, інструментів, обладнання кабінету.

    За якісне ведення документації кабінету і проведенні відміток про виконані процедури.

    За правильну організацію роботи санітарки кабінету.

1. Загальні положення

1.1. Посада сестри медичної процедурного кабінету належить до посад середнього медичного персоналу центральної районної лікарні* (далі — лікарня).

* Наведено примірну посадову інструкцію. За потреби адаптуйте її до умов вашого
закладу.

1.2. Сестру медичну процедурного кабінету приймають на посаду та звільнять з неї наказом директора КНП «Центральна районна лікарня» за поданням завідувача лікувально-діагностичного відділення.

1.3. Сестра медична процедурного кабінету безпосередньо підпорядковується завідувачу лікувально-діагностичного відділення, функціонально — старшій медичній сестрі відділення.

1.4. Мета роботи сестри медичної процедурного кабінету — виконання призначень лікарів, спрямованих на досягнення результату щодо надання допомоги пацієнтам лікувально-діагностичного відділення, які мають проблеми зі здоров’ям.

1.5. У своїй діяльності сестра медична процедурного кабінету керується правилами внутрішнього трудового розпорядку лікарні, Положенням про лікувально-діагностичне відділення, розпорядженнями керівництва, цією посадовою інструкцією та іншими локальними нормативними актами лікарні.

1.6. У разі відсутності сестри медичної процедурного кабінету (хвороба, відпустка, відрядження тощо) її посадові обов’язки виконує інший медичний працівник лікарні у порядку, передбаченому законодавством.

1.7. Сестра медична процедурного кабінету під час оформлення медичних документів засвідчує тільки те, у чому особисто переконана, або те, що підтверджують інші медичні документи встановленої форми.

1.8. Сестра медична процедурного кабінету не має права вводити лікарський засіб без призначення лікаря, замінювати один засіб іншим, поєднувати неприпустимі для поєднання або застосування лікарські препарати,оскільки це може призвести до тяжких наслідків.

1.9. Сестрі медичній процедурного кабінету заборонено працювати з битими шприцами або шприцами, які мають тріщини, зі зношеними прокладками та іншими несправним інструментарієм медичного призначення.

1.10. Під час роботи сестра медична процедурного кабінету має бути одягнена у спеціальний медичний одяг, мати охайний

вигляд.

1.11. Сестра медична процедурного кабінету проходить періодичні профілактичні медичні огляди в установлені строки.

2. Завдання та обов’язки

2.1. Бере участь у лікувально-діагностичному процесі, виконує лікарські призначення, проводить маніпуляції та процедури згідно з профілем роботи.

2.2. Контролює якість стеріалізації інструментарію та виробів медичного призначення, стежить за своєчасним прибиранням, кварцуванням, провітрюванням приміщення, дезінфекцією робочих поверхонь.

2.3. Інформує пацієнта про правила поведінки в процедурному кабінеті, попереджає про можливу негативну побічну дію лікарських засобів, оперативно оцінює клінічні прояви лікарської інтоксикації та вживає необхідних заходів.

2.4. Проводить маніпуляції та процедури згідно з профілем роботи, асистує під час проведення маніпуляцій, які належать до компетентності лікаря.

2.5. Доводить до відома лікаря та реєструє у відповідному журналі всі випадки виникнення ускладнень, пов’язаних із проведенням медичних маніпуляцій.

2.6. У разі необхідності особисто транспортує пацієнта в реанімацію за наявності інфузійної терапії, щоб поставити різні види катетерів тощо.

2.7. Забезпечує своєчасне відправлення біологічних матеріалів з лікувально-діагностичного відділення до клінічної лабораторії, збір і відправлення на утилізацію медичних і біологічних відходів, що утворюються під час роботи процедурного кабінету, відповідно до встановленого порядку.

2.8. Забезпечує процедурний кабінет, залежно від профілю лікувально-діагностичного відділення, набором інструментів, перев’язувального матеріалу, сироваток для визначення групи крові, шприців для ін’єкцій і вливань та інших лікарських речовин.

2.9. Забезпечує облік і зберігання у спеціальних шафах/сейфах ліків, які належать до категорії наркотиків, отрут, сильнодіючих засобів, відповідно до чинного законодавста.

2.10. Своєчасно оформляє і подає за призначенням заявки на медикаменти, інструментарій, устаткування та перев’язувальний матеріал, отримує необхідне в установленому порядку.

2.11. Контролює належний стан медичного устаткування, апаратури та інструментарію, що знаходяться в кабінеті, якщо виявляє негаразди — своєчасно інформує керівництво.

2.12. Дотримується санітарно-епідемічного режиму в лікувально-діагностичному відділенні, контролює санітарно-гігієнічне утримання процедурного кабінету, здійснює заходи щодо попередження передачі парентеральних інфекцій.

2.13. Контролює роботу санітарки-прибиральниці, проведення в кабінеті необхідних протиепідемічних заходів тощо.

2.14. Веде обліково-звітну документацію процедурного кабінету, своєчасно подає відомості про виконануроботу.

2.15. Приймає і здає процедурній кабінет черговій медичній сестрі палатній лікувально-діагностичноговідділення.

3. Права

Сестра медична процедурного кабінету має право:

3.1. Вносити пропозиції керівництву лікарні щодо вдосконалення роботи адміністративно-господарських служб, питань організації та умов праці.

3.2. Запитувати, одержувати й користуватися інформаційними матеріалами та нормативно-правовими документами, необхідними для виконання своїх посадових обов’язків.

3.3. Брати участь у науково-практичних конференціях і нарадах, на яких розглядають питання, пов’язані ізсучасними дослідженнями за профілем роботи лікувально-діагностичного відділення, роботою лікарні.

3.4. Підвищувати свою кваліфікацію в установлені строки, проходити в установленому порядку атестацію з правом підвищення кваліфікаційної категорії.

3.5. Давати розпорядження молодшому персоналу лікувально-діагностичного відділення у межах своєї компетенції, виконання службових завдань та обов’язків.

3.6. Брати участь разом з іншими працівниками в наданні платних медичних послуг, які пропонує лікарня.

3.7. Бути забезпеченим робочим місцем із необхідним устаткуванням, засобами медичного призначення для виконання службових обов’язків.

4. Відповідальність

Сестра медична процедурного кабінету несе відповідальність за:

4.1. Неякісне та несвоєчасне виконання покладених на неї посадових обов’язків.

4.2. Неналежну організацію своєї роботи, несвоєчасне і некваліфіковане виконання наказів, розпоряджень і доручень керівництва, порушення вимог нормативно-правових актів у галузі медицини.

4.3. Несвоєчасне інформування керівництва про порушення правил охорони праці, протипожежних і санітарних правил, що створюють загрозу діяльності лікарні та відділення, його працівникам, пацієнтам і відвідувачам.

4.4. Порушення правил внутрішнього розпорядку лікарні, протипожежної безпеки і охорони праці.

4.5. Збереження отриманої білизни для хворих за відсутності сестри-господині.

4.6. Розголошення відомостей, що належать до лікарської таємниці.

4.7. Роботу сестри медичної процедурного кабінету оцінює медичний директор за поданням завідувача лікувально-діагностичного відділення за показниками роботи, якістю виконання службових обов’язків та виявленими недоліками у роботі.

5. Повинен знати

5.1. Чинне законодавство про охорону здоров’я та нормативні документи, що регламентують діяльність закладів охорони здоров’я.

5.2. Права, обов’язки та відповідальність сестри медичної процедурного кабінету.

5.3. Організацію роботи амбулаторно-поліклінічних закладів.

5.4. Основи загальномедичних і клінічних дисциплін.

5.5. Правила обліку та зберігання лікарських препаратів.

5.6. Правила догляду за хворими.

5.7. Фармакологічну дію найбільш поширених лікарських речовин, їх сумісність, дозування, методи введення.

5.8. Невідкладні стани, принципи надання невідкладної допомоги в умовах стаціонару;

5.9. Методики дезінфекції та стерилізації інструментарію та перев’язувальних засобів.

5.10. Організацію санітарно-протиепідемічного та лікувально-охоронного режимів.

5.11. Правила асептики та антисептики.

5.12. Правила охорони праці під час роботи з медичним інструментарієм та устаткуванням.

5.13. Правила роботи на персональному комп’ютері та відповідне програмне забезпечення.

5.14. Правила оформлення медичної документації, сучасну літературу за фахом.

6. Кваліфікаційні вимоги

На посаду сестри медичної процедурного кабінету призначають особу, яка має початковий або перший рівень вищої освіти за ступенем молодшого бакалавра або бакалавра за галуззю знань «Охорона здоров’я», спеціальністю «Медсестринство» або «Технології медичної діагностики та лікування». Спеціалізація за профілем. Без вимог до стажу роботи.

7. Взаємовідносини (зв’язки) за професією, посадою

7.1. У межах лікарні має службові зв’язки з:

• регістратурою;

• клінічною лабораторією;

• адміністрацією;

• господарською частиною.

7.2. Поза межами лікарні має службові зв’язки з:

• санітарно-епідеміологічною службою;

• медичною бібліотекою;

• організаціями підвищення кваліфікації;

• атестаційною комісією.

Візи

Юрисконсульт

«__» ___________ 20___ р.

Начальник відділу кадрів

«__» ___________ 20___ р.

З інструкцією ознайомлений(-а)

«__» ___________ 20___ р.

ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ДЛЯ МЕДИЧНОЇ СЕСТРИ МАНІПУЛЯЦІЙНОГО КАБІНЕТУ

І. Загальні положення

1.1. Дана інструкція є чинною для медсестри процедурного кабінету. Працівник допускається до роботи після проходження вступного Інструктажу, що проводиться інженером з охорони праці при прийомі на роботу, первинного інструктажу на робочому місці, що проводиться зав. відділенням та повторних (1 раз на 6 місяцю) інструктажів.

1.2. Недотримання вимог цієї інструкції може призвести до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної та кримінальної відповідальності.

1.3. Працівник може бути відсторонений від роботи зав. відділенням при виявленні будь-яких порушень положення інструкції з охорони праці, неправильній експлуатації приладу (може бути допущений після проведення повторного інструктажу) та при виявленні несправності в роботі апаратури (забороняється подальша її експлуатація).

1.4. Медсестра процедурного кабінету забезпечується санітарним одягом (халат, галочка, гумові рукавички, при необхідності - спецодягом і спецвзуттям, індивідуальними засобами захисту).

1.5. Медсестра процедурного кабінету зобов'язана:

1.5.1. Дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку.

1.5.2.Без дозволу не покидати своє робоче місце.

1.5.3.Не залишати без нагляду включені електричні, газові та інші апарати.

1.5.4. Виконувати інструкції з охорони праці, протипожежної безпеки, електробезпеки. вказівки зав. відділенням, лікарів, чергового лікаря.

1.5.5.Не допускати на робоче місце осіб, які не мають відношення до роботи,

1.5.6.Виконувати тільки доручену роботу.

1.5.7.Медичні апаратуру використовувати тільки за призначенням.

При виконанні роботи медсестра процедурного кабінету повинна користуватися спеціальним одягом (халати, тапочки, головні убори, маски, гумові рукавички). З метою уникнення інфікування працівників від хворих слід суворо дотримуватися правил особистої гігієни та санітарно-протиепідемічних правил і календаря профілактичних щеплень.

1.6. Медсестра процедурного кабінету зобов'язана вміти користуватися засобами пожежегасіння, брати участь у ліквідації пожежі.

ІІ. Вимоги техніки безпеки перед початком роботи

2.1. Приступаючи до роботи медсестра процедурного кабінету повинна:

2.2.1.Одягнути халат, шапочку, при необхідності – засоби індивідуального захисту.

2.2.2.Привести в порядок робоче місце, інструменти, ліки, дезинфікуючі розчини, розмістити їх у встановленому місці для зручного і безпечного користування.

2.2.3.Перевірити наявність необхідного освітлення у всіх приміщеннях.

2.2.4. Звернути увагу на можливість пошкодження з'єднувальних елементів електромережі (розетки, вилки, шнури, вимикачі) у кабінетах та допоміжних кімнатах.

2.2.5.Перевірити, чи справні електроприлади, визначити тривалість та доцільність їх роботи.

2.2.6.Проконтролювати стан первинних засобів пожежегасіння, перевірити наявність пломб на вогнегасниках.

2.2.7.Переконатися у наявності вільного доступу до запасних виходів на випадок надзвичайних ситуацій.

2.2.8. Звернути увагу на цілісність системи захисного заземлення.

2.2.9.У випадку виявлення будь-яких відхилень, несправностей, пошкоджень негайно повідомити старшу медсестру або зав. відділенням.

ІІl. Вимоги техніки безпеки під час роботи

3.1. Впродовж робочого часу медсестра процедурного кабінету зобов'язана дотримуватись правил внутрішнього трудового розпорядку, інструкції з охорони праці, слідкувати за її дотриманням.

3.2. При виявленні порушень вимог техніки безпеки (несправність електрообладнання, порушена електроізоляція, обірваний дріт, від'єднане заземлення, пошкоджений електророзподільний щит), а також про нещасний випадок слід негайно поставити до відома зав. відділенням, інженера з охорони праці, а у вечірній і нічний час-чергового лікаря.

3.3. Під час роботи з апаратурою, електроприладами дотримуватися інструкцій по їх експлуатації, не працювати з несправними приладами, а також дотримуватися наступних вимог

3.3.1. Не залишати ввімкненим будь-який електричний чи газовий прилад без нагляду.

3.3.2. Не користуватися первинними засобами пожежегасіння не за призначенням.

3.3.3.Не перекривати та не захаращувати запасні виходи з відділення, лікарні.

3.3.4.Не користуватися несправними розеткою, вилкою, пошкодженим електрошнуром.

3.3.5.Не вмикати електроприлади при виявленні ушкодження системи заземлення.

3.3.6.Не користуватися електроприладами при відсутності захисних засобів (гумових килимків, надійної ізоляції, заземлення тощо).

3.3.7.Не працювати на висоті (драбині, підвіконнях) без додаткових засобів безпеки.

3.3.8. Не працювати без гумових рукавиць та спеціальних фартухів з кров'ю хворих, їх виділеннями, не виконувати гнійні перев'язки.

3.3.9.Не користуватися несправними засобами для транспортування хворих;

3.3.10.Не створювати протягу у приміщенні.

3.3.11.Не курити у приміщенні відділення, лікарні.

3.3.12.Не використовувати в якості захисного заземлення трубопроводи.

3.3.13. Робочі дезинфікуючі розчини готувати з концентрованих перед їх застосуванням, зберігати дезинфікуючі розчини у вказаних місцях, маркованих та підписаних посудинах і користуватися ними згідно з інструкцією.

3.3.14.Не носити скляні шприци в кишенях халату.

3.3.15.Не вколювати ін'єкційні голки в одяг.

3.3.16.Під час процедур не залишати хворого без нагляду.

3.3.17.Не налагоджувати самовільно медичне обладнання, електромережу і не доручати це стороннім особам.

3.3.18.Не користуватися відкритим вогнем в приміщенні.

3.3.19.При використанні кисню дотримуватися відповідних інструкцій.

3.3.20. При відвідуванні хворих вдома дотримуватися правил дорожнього руху, стерегтися собак.

3.3.21. Здійснювати контроль за правилами зберігання ліків списку "А", "Б", не зберігати їх на робочому місці.

3.3.22. Здійснювати постійний нагляд за справністю та роботою електрообладнання, що працює у відділенні.

ІV. Вимоги техніки безпеки після закінчення роботи

4.1. Після закінчення роботи медсестра процедурного кабінету повинна перевірити, чи вимкнені всі газові і електроприлади, освітлення, в роботі яких немає необхідності, закрити крани, вікна. Сповістити старшу медсестру про всі несправності, виявленні під час роботи і зафіксувати їх в журналі передачі змін. Привести в порядок своє робоче місце, передати його черговому персоналу по зміні. Дотримуватися особистої гігієни.

4.2. Залишати зміну без здачі чергування категорично забороняється.

V. Вимоги техніки безпеки в аварійних ситуаціях

5.1. При виникненні аварійної ситуації (вибуху, пожежі, тощо) медсестра процедурного кабінету зобов'язана

5.5.1.Припинити роботу.

5.5.2.Попередити працюючих про небезпеку.

5.5.3.Поставити до відома старшу медсестру, зав. відділенням.

5.5.4.При виникненні пожежі діяти згідно з інструкцією (дії персоналу на випадок пожежі).

5.5.5.При необхідності провести евакуацію хворих і майна з відділення згідно з планом евакуації.

5.5.6.При нещасних випадках надавати потерпілим невідкладну допомогу згідно з інструкцією і негайно доповісти черговому лікарю або зав. відділенням, зберегти ситуацію такою, при якій стався нещасний випадок.

Можливі ускладнення при ін’єкціях, надання допомоги

Інфільтрат — це найбільш часте ускладнення після підшкірних і внутрішньом’язових ін’єкцій. Характеризується утворенням ущільнення в місці ін’єкції, яке легко визначається при пальпації.

Причини виникнення: постійне введення ліків у одну і ту саму ділянку, введення непідігрітих олійних розчинів, грубе порушення правил асептики на етапі підготовки та під час виконання ін’єкцій.

Ознаки: місцева гіперемія, гіпертермія, набряк, відчуття болю. При своєчасному лікуванні інфільтрат може розсмоктатись, у гіршому випадку — ускладнитися розвитком абсцесу.

Лікування. На ранній стадії розвитку інфільтрату накладають двошаровий зігрівальний компрес із розчином фурациліну 1:5000 і маззю Вишневського. Можна застосовувати водно-спиртовий, олійно-спиртовий компреси. Використовують також фізіотерапевтичні процедури (УВЧ, УФ-опромінення). Якщо інфільтрат виник після введення антибіотика, то на шкіру наносять йодну сітку.

Профілактика. Треба постійно змінювати ділянку тіла для ін’єкцій, не вприскувати одноразово великий об’єм ліків, підігрівати олійні розчини, суворо дотримуватись виконання правил асептики.

Запам’ятайте! Усяке торкання голкою нестерильних предметів і рук порушує стерильність її, що може послужити джерелом інфекції і сприяти виникненню абсцеса.

Медикаментозна емболія можлива у випадках, коли здійснюють ін’єкцію олійного розчину в інфільтрат, який виник на місці попередньої ін’єкції. Проявляється вона раптовим болем у ділянці серця, ядухою, кашлем, ціанозом верхньої половини грудної клітки. Це грізне ускладнення, яке може призвести до загибелі хворого. Тому олійні розчини необхідно вводити лише тоді, коли переконалися, що не попали в отвір кровоносної судини.

Уламок голки може залишитися в м’яких тканинах унаслідок дефекту виготовлення голки або її зношення. У зв’язку з тим що відломлення голки від муфти не можна передбачити, слід вводити голку в тканини не глибше ніж на 2/3 її довжини з тим, щоб можна було уламок голки швидко видалити з тканини пальцями руки. Якщо сталося так, що рукою уламок не вдається витягнути, то треба з двох боків затиснути рукою місце знаходження голки, щоб вона не просувалася глибше, і негайно викликати лікаря.

Алергічна реакція — це підвищена чутливість організму до введення того чи іншого препарату. Проявляється висипанням, набряками, свербінням, підвищенням температури. Може виникнути нежить, кон’юнктивіт, першіння в горлі. Найбільш грізним проявом алергічної реакції є анафілактичний шок, який найчастіше розвивається в перші 20 хв. після ін’єкції, а іноді й негайно — ще «на голці». При цьому хворий раптово відчуває різку слабкість, він може знепритомніти, порушується серцева діяльність, можуть виникнути на шкірі різні висипання, набряки, а також диспепсичні розлади (блювання, пронос).

У тяжких випидках виникають судоми, параліч дихального та серцево-судинного центрів. Це загрозливий для життя стан, який потребує невідкладної допомоги! У такому випадку потрібно негайно:

1. При можливості вище від місця ін’єкції накласти джгут так, щоб перекрити і вени, і артерії.

2. Внутрішньом’язово ввести 1—2 мл 1% розчину димедролу, 0,5 мл 0,1% розчину адреналіну.

3. Обколоти місце ін’єкції 0,5 мл 0,1% розчину адреналіну, розчинивши його у 10—20 мл 0,9% розчину натрію хлориду, після чого слід зняти джгут.

4. Внутрішньом’язово для продовження дії адреналіну ввести 1 мл преднізолону або 1 мл гідрокортизону.

5. При падінні артеріального тиску внутрішньовенно ввести 1% розчин мезатону (розвести 1 мл мезатону в 250 мл 0,9% розчину натрію хлориду або 5% розчину глюкози) під контролем AT, а також ввести протишоковий плазмозамінник поліглюкін (400—800 мл).

У разі виникнення та наростання ядухи внутрішньом’язово ввести 1 мл 24% розчину еуфіліну або внутрішньовенно струминно повільно протягом 5 хв 5—10 мл 2,4% розчину еуфіліну в 10—20 мл 0,9% розчину натрію хлориду або внутрішньовенно крапельно, розчинивши еуфілін в 100 мл 0,9% розчину натрію хлориду.

Запам’ятайте! Необхідно, щоб у кожному процедурному кабінеті був набір медикаментів для надання невідкладної допомоги в разі виникнення анафілактичного шоку.

Найчастіше анафілактичний шок викликають: пеніциліни, стрептоміцини, сульфаніламіди, вітаміни групи В, вакцини, сироватки, йодовмісні препарати, препарати ацетилсаліцилової кислоти.

Перед першою ін’єкцією препарату треба зібрати алергологічний анамнез, виконати пробу на індивідуальну чутливість організму до препарату, зробити в кінцівку першу ін’єкцію об’ємом в 1/3 призначеної дози і спостерігати за хворим протягом 20 хв.

Некроз тканини може виникнути в результаті помилкового підшкірного або внутрішньом’язового введення гіпертонічних розчинів (10% розчину кальцію хлориду або 10% розчину натрію хлориду).

Змертвіння тканин може настати при паравенозному потраплянні в тканини цих розчинів при виході голки з вени, а також концентрованих йодовмісних рентгеноконтрастних препаратів (білігност, урографін). При цьому виникає пекучий біль у ділянці ін’єкції.

У таких випадках треба обколоти місце ін’єкції 20 мл 0,25% або 0,5% розчину новокаїну або 0,9% розчину натрію хлориду і накласти зігрівальний компрес.

При внутрішньом’язовому введенні ліків може бути пошкодження нервових стовбурів з наступним розвитком парезів і паралічів. Потраплянню голки в нервовий стовбур можна легко запобігти, якщо правильно вибрати місце ін’єкції.

При введенні ліків в окістя відзначається стійкий біль у місці ін’єкції. У такому випадку необхідно голку відтягнути назад.

Пірогенна реакція може виникнути при внутрішньовенному використанні препаратів із закінченим терміном придатності. Проявляється головним болем, остудою, підвищенням температури. У таких випадках необхідно відключити введення препарату, хворого обкласти грілками.

Повітряна емболія виникає при потраплянні в судини несвоєчасно видалених з шприца або системи пухирців повітря. Клінічно вона проявляється раптовою втратою свідомості, судомами, падінням артеріального тиску.

При появі цих ознак треба опустити головний кінець ліжка і негайно викликати лікаря.

Тромбофлебіти — запалення вен з утворенням у них тромбів унаслідок хімічного подразнення стінки вени лікарською речовиною. За ходом вени виникає гіперемія, гіпертермія, набряк, відчувається біль.

Необхідно припинити венепункцію даної ділянки, накласти зігрівальний компрес із маззю Вишневського.

Запам’ятайте! Використання одного шприца та голки для введення медикаментів різним хворим може призвести до зараження інфекційною жовтяницею, СНІДом, сифілісом, малярією та іншими захворюваннями.

Переваги використання венозного доступу за допомогою катетера

• Механізм кліпси надійно захищає персонал від випадкового уколу голкою та ризику інфікування.

• Техніка пункції повністю збігається зі стандартною методикою.

• Широкий діапазон кута пункції (15°-45°).

• Полегшення пункції і зниження больових відчуттів.