Практична робота № 5. Тема: Визначення форми і розмірів заготовки при витяжці.

Практична робота № 5.

Тема: Визначення форми і розмірів заготовки при витяжці.

Мета: Навчитися визначати розміри заготовки для витягнутої деталі.

Література: 1.Романовський В.П «Справочник по холодной штамповке»,1979р.

Порядок виконання роботи.

1.Повторити основні теоретичні відомості – Лекція №1, №2, №3, або 1, стор.92-93, табл.31; стор.99,табл.35.

2.Виконати індивідуальний варіант розрахунку за наведеним алгоритмом.

3.Виконати креслення деталі на форматі А4.

4.Оформити та здати роботу особисто.

Основні теоретичні відомості.

Рисунок 1.Схеми процесу витяжки : а- витяжка деталі з широким фланцем ,2- деталь, 3- притиск ,4- пуансон , 5- матриця ;б-витяжка ступінчастої деталі без фланцю ;в-витяжка деталі з конічним утоншенням ;

Для визначення форми і розміру заготовки для витягнутої деталі, існують три методи:

• Аналітичний;

• Графічний;

• Графо-аналітичний;

Найбільш універсальним та доступним є аналітичний метод, так як він володіє більш високою точністю. Основне правило такого методу – рівність об’ємів заготовки і готової деталі, тому що в процесі деформування об’єм металу в деталі залишається постійним.

Вихідною заготовкою для витяжки деталі у вигляді порожнього циліндру є коло. Витяжка здійснюється без стоншення стінок. Значить, визначення розмірів заготовки здійснюється за рівністю  площин поверхні заготовки і готової деталі ( з припуском на обрізку).

_заг  = ;

Де _заг – діаметр заготовки без урахування стоншення стінок матеріалу ; мм

     - площа поверхні готової деталі ; мм

     - сума площ окремих елементів поверхні деталі , з урахуванням припуску на обрізку ;мм²

     В довіднику Романовського в табл.31 ,стор.92-93 приведені формули для визначення поверхонь простої геометричної форми.

Замість розрахунку діаметра заготовки шляхом розбивки поверхні деталі на окремі елементи діаметри заготовок для найбільш вживаних форм витягнутих деталей визначається за формулами  в табл.32 ,стор.94-98.

Приклад виконання розрахунку.

Приклад 1.  Деталь «Стакан без фланцю».

1.За таблицею індивідуальних варіантів обираємо розміри деталі:

d =50 мм;  h=25 мм;  s =2 мм;   r₁= 1мм; Сталь 08.

2.За (1, стор.94-95, табл.32) для визначення діаметра заготовки обираємо формулу №9, яка цілком відповідає заданим розмірам деталі:

Розраховуємо діаметр заготовки: D_з = (d₂ ²+ 4d ₂H -1,72rd₂ – 0,56r²)^0,5 =

= (50² +4·50·25 – 1,72·1·50 – 0,56·1²)^0,5 =86,1 мм

3.Перераховуємо

_заг  =  = 1,13·86,1= 97,397 мм

Приклад 2.Деталь «Стакан з фланцем»

1.За таблицею індивідуальних варіантів обираємо розміри деталі:

D_ф =60 мм;  d =46 мм;  h=28 мм;  s =2 мм;   r₁= r₂ = 1мм; Сталь 08.

2.За (1, стор.99, табл..35) знаходимо величину припуску на обрізку в залежності від D_ф / d=60/46 =1,3; П=2,5 мм на сторону, тому :

D_ф = 60 +2П =60+2·2,5 =65 мм;

3.Для визначення площі поверхні деталі розіб’ємо деталь на окремі елементарні поверхні за (1, стор.92-93, табл.31):

Кільце – формула №2         f₁=π/4·(d₂ ²–d₁²) =0,785·(65² - 46²) =1655,57 мм²

Вогнута частина сферичного кільця –формула № 10     

f₂ = π/4·(2π ·d₁ ·r -8· r²)=0,785·(2·3,14·46·1 - 8·1²) =220,49 мм²

Циліндр – формула № 3       f₃= π ·d· h=3,14·46·28=4044,32 мм²

Випукла частина сферичного кільця – формула № 9

f₄ = π/4·(2π ·d₁ ·r  + 8· r²)=0,785·(2·3,14·46·1 + 8·1²) =233,05 мм²

Дно (коло) – формула № 1

f₅ = d² =0,785·40² =1256 мм²

4. Розраховуємо діаметр заготовки:

= f₁+ f₂ + f₃ + f₄ + f₅ = 1655,57+220,49+4044,32+233,05+1256=7409,43 мм²

_заг  =  = 1,13·86.07 = 97,397 мм

Таблиця індивідуальних варіантів.

Додаток.