Практична робота №4 Лексичні засоби мови

Практична робота №4

Тема  Лексичні засоби мови

Мета: уміти визначати стилістичну функцію маркованих слів, використовувати забарвлені слова у власних текстах

Обладнання: вправи для виконання

Хід роботи

1. Яка існує лексика за сферою вживання? Назвіть приклади до кожної групи

2. У чому полягає явище каламбуру?

3. Що таке епітет? Яка сфера його використання?

Завдання 1. Ремаркувати за стилістичними функціями і колоритом на­ведені слова.

Вирій — ірій, бажати — зичити. Благородний — шляхетний. Вихова­ний — чемний. Ратай — хлібороб. Дати — вручити — піднести. Дужий — сильний. Знадобитися — пригодитися. Звести — возвести. Звеличувати- возвеличувати. Односельчани — односельці. Осипатись — обсипа­тись. Опускатися — спускатися. Щоки — ланіти. Лице — обличчя. Жона - жінка — дружина. Людина — чоловік.

Завдання 2. 1. Розподілити подані слова на дві групи: а) загальновжива­на лексика; б) лексика вузького стилістичного призначення. У межах другої групи визначити лексику розмовну, просторічну, діалектну, жаргонну, специфічно-побутову, суспільно-політичну, науково-політичну, науково-термінологічну і лек­сику художнього зображення; окреслити діапазон їх стилістичного використан­ня. 2. Виділені слова ввести у контекст.

Батько, біганина, путня, інкасація, клас, партія, бідолаха, оглядини, сестра, учитель, аудиторія, боєздатність, робітник, механізувати, сцена, запаска, дороги, хата, Ніна, анічичирк, відповідальність, набусурманитися, нализатися, цівка, гладун, ушкварити, поширювати, новатор, сіяти, скиглити, Петро, плюс, зрізатись, щебетати, суфікс, інтеграл, жевжик, стимулятори, хромосома, вечорниці, день, говорити, буча, ватра, пленум, середня школа, куратор, рідний, назад, старенький, грубезний, двигун, торба, засипатись (на іспиті), антихрист, мій, писати, чванько, айстра, витрішкуватий, новатор, герой, інтенсифікація, телестудія, танцювальна студія, туман, вітер, синхрофазотрон, заручини, халамидник, хлор, тру­дяга, сонечко, гігієна, обіцянки-цяцянки, втіха, тайм-аут, буріння, демок­ратія, весело, рачкувати, старости, клуб, краса, ласка, наголос, мати хвіст, хвостист, ссавці, збацати, зоря, писанка, гачі, результати, сумно, холод­ний, колядувати, рада, білок, аспект, орфоепія, дівчинка, дідуганисько, сюди, насобачитись, ворожити, брехун, горе, пестити, епідемія, солідний, шатун, депутат, співіснування, чувиха, нудьга, прегарний, баняк, шинка­рювати, вколювати, тренажер, штрек, баста, швартуватися.

Завдання 3. 1. Дати стилістичний коментар активності функціонування у сучасному мовленні кожного із слів (рідкісне, застаріле, уснорозмовне, діа­лектне, активного вжитку і т.д.). 2. Використовуючи виділені слова, створити коротке оповідання емоційно-піднесеного колориту.

Кепкувати — кпити; звати — кликати; торгувати — крамувати; кош­латити — кострубачити; козиритися — карлючитися — метляти; наглядати — назирати; нагомоніти — накричати — нагукати; обмовляти — обговорювати; обіч — біля — поряд; окошитися — відбитися; обставати — оточити; ясити — сповіщати — повідомляти; пазити — вистежувати — стежити — пантру­вати; панькатися (з кимсь) — носитися — возитися; вибачатись — пере­прошувати — просити пробачення; рахуватися — вважатися; раяти — радити — давати пораду; розлити — розілляти; розпалюватися — розпа­лятися; розраювати (від чогось) — розраджувати — відраджувати; рва­тися — стреміти — прагнути; спіткати — надибати — зустріти — натрафити; скараскатися — позбутися — збутися; скуштувати — спробувати; сповірити — довірити; сторонити — сторонитися; розтринькувати — тра­тити — транжирити; ручкатися — рукатися — вітатися; слабувати (чим, на що) — хворіти;

Завдання 4. Знайти речення з каламбурами, виписати їх. Визначити прийоми, за допомогою яких створені каламбури, стилістичну мету каламбурно го слововживання та емоційно-експресивну функцію таких конструкцій.

1.  Кінець життя — життя й початок (П.Тичина). 2. На небі засвітали
зорі! зорі! Кого там ще убили, зарізали. То не березовий — бузовий
солодкий сік. По всій землі, по всій землі пройшов головосік (П.Тичина).
3. Що воно за сіно, коли одна суха трава! (Нар. те.). 4. Як на зло всі ті,
кого він хотів бачити поруч, йшли йому назустріч (Нар. те.). 5. Що ж ти
зупинився, гарячий коню. Чи господар твій загубив повід? А чому ж це
з білого став червоним на губах його вишневий квіт? (Б.Олійник).

Завдання 5. 1. Визначити стилістичну роль, характер експресивності епітетів у наведеному тексті. 2. Використовуючи епітети іншої експресивності, створити власний текст, який виражав би радість, втіху, задоволення і т. ін.

Маленьке, сіре, заплакане віконце. Крізь його видно обом — і Андрі­єві, і Маланці, як брудною, розгрузлою дорогою йдуть заробітчани. Йдуть та йдуть, чорні, похилені, мокрі, нещасні, немов каліки-журавлі, що від­бились від свого ключа, немов осінній дощ. Йдуть і зникають у сірій безвісті...

Тьмяно в хатинці. Цідять морок маленькі вікна, хмуряться вогкі кутки, гнітить низька стеля, і плаче зажурене серце. З цим безконечним рухом, із цим безупинним спаданням дрібних крапель пливуть і згадки. Як краплі сі, — упали й загинули в болоті дні життя, молоді сили, молоді надії. Все пішло на других, на сильніших, на щасливіших, немов так і треба... (М.Коцюбинський). 

ТУТ залишаємо фото виконаної ПР