Мистецтво імпровізації ( 6 клас Урок №23)

Мистецтво імпровізації

Рапсодія — пісня або вірш, що їх виконували в античній Греції мандрівні декламатори-співаки — рапсоди.

Рапсодія — жанр інструментального твору вільної форми, здебільшого на основі народних тем.

Для рапсодій характерне чергування різнохарактерних епізодів, побудованих на народнопісенному репертуарі. У XIX ст. жанр рапсодії відродився. Спочатку їх створювали для виконання на фортепіано. Пізніше рапсодії стали схожими до сольних концертів для фортепіано з оркестром.

В українській музиці відомі дві рапсодії для фортепіано М. Лисенка, оркестрові рапсодії — «Стрілецька» («Галицька рапсодія») С. Людкевича, «Українська рапсодія» В. Барвінського, «Лемківська» і «Закарпатська» рапсодії М. Вериківського, «Гуцульська рапсодія» Ю. Майбороди, «Українська Карпатська рапсодія» Л. Колодуба.

Варіації – – музичний твір, у якому основна тема  зазнає різноманітних  змін  (мелодичних, ладових, ритмічних, гармонічних).

Існують декілька різновидів варіацій: вокальні — в них часто видозмінюється не тільки мелодія, а й супровід, інструментальні — в них може змінюватися і мелодія, і супровід для окремих інструментів або оркестру, існують навіть цілі варіаційні цикли.

  Розспівування.

Розучування пісні. «Весняна пісня» (слова Кр. Овербека, переклад М. Познанської, музика В.А. Моцарта).

Знайомство з піснею та її змістом, розучування мелодії першого куплету та приспіву. Виконання першого куплету, приспіву під акомпанемент інструмента.