Місцева анестезія. Охорона праці в галузі.

Тема. Поняття про анестезіологію та реаніматологію. Місцева анестезія.

Актуальність теми: проведення оперативних втручань в сучасних умовах неможливе без відповідного анестезіологічного забезпечення. Воно включає в себе методи місцевої та загальної анестезії. Загальне знеболення проводиться за допомогою складної наркозної та наркозно-дихальної апаратури. Підготовка до роботи цих апаратів входить в обов’язки середнього медперсоналу, що диктує необхідність знання їх будови, принципів роботи, а також правил техніки безпеки при роботі з ними. Заповнення анестезіологічної документації також входить в обов’язки медсестри-анестезистки, тому необхідно познайомитися з основними принципами її ведення.

Навчальні цілі заняття:

Знати: етапи анестезії, принципи підготовки до різних методів анестезії, будову наркозних апаратів, правила техніки безпеки при роботі з ними, принципи ведення наркозної документації.

Вміти: підготувати до роботи наркозний апарат, підготувати набори для епідуральної та спінальної анестезії, для інтубації трахеї, заповнити наркозну карту.

Виховна ціль: розвивати почуття відповідальності за своєчасність і правильність професійних дій.

Практичні навички та професійні вміння

¾ підготовка набору для інтубації трахеї;

¾ робота з портативними дихальними апаратами;

¾ визначення стану здоров’я за отриманими показниками медсестринського

обстеження;

¾ виконання всіх видів маніпуляцій, передбачених для фаху “сестра медична”;

• стерилізації апаратури;

• передстерилізаційна обробка та стерилізація інструментів;

¾ проведення премедикації;

¾ догляд за трахеостомою;

¾ введення анестетиків місцевої дії;

¾ дотримання правил техніки безпеки, протипожежної безпеки, охорони праці в галузі,

професійної безпеки та протиепідемічного режиму в операційному блоці, при роботі з

електроприладами, апаратами, що працюють під тиском, балонами з газом.

Проведення інтенсивної терапії, реанімації та анестезіологічне забезпечення хірургічних операцій можливе лише за умови створення спеціальних відділень або блоків, палат, центрів зі своїм підготовленним медичним персоналом, діагностичною та лікувальною апаратурою, експрес-лабораторією.

Метод місцевої анестезії (місцеве знеболювання) являє собою знеболювання певних ділянок тіла, при якому не відбувається виключення свідомості. Місцева анестезія поділяється на регіональну та термінальну. До регіональної анестезії відносять спинномозкову, епідуральну, паравертебральну, плексусну, провідникову (стовбурну). Термінальна анестезія поділяється на інфільтративну та поверхневу.

Спинномозкова анестезія. При цьому виді знеболення анестезуюча речовина вводиться у субарахноїдальний простір спинного мозку. Знеболення настає нижче рівня введення анестетика. Застосовують 5% р-н новокаїну у дозі 1-2 мл, 2% р-н тримекаїну у дозі 1-2 мл, 2% р-н лідокаїну у дозі 1-2 мл.Після настання анестезії зникають всі види чутливості (больова, тактильна, температурна). Виникає значне зниження артеріального тиску. Привисокій анестезії можлива зупинка дихання. Під прикриттям спинномозкової анестезії можна проводити оперативні втручання на черевній порожнині, органах малого тазу і кінцівках.

Епідуральна анестезія. Анестезуюча речовина вводиться в епідуральний простір над твердою мозковою оболонкою,

не проколюючи її. Перевага даного виду анестезії у порівнянні із спинномозковою анестезією полягає у меншій її небезпечності, обезболюючий ефект триває 4-5 год, відсутності післяопераційних парезів кишківника. Використовують 1% р-н тримекаїну або 1% р-н лідокаїну 20-30 мл.

Провідникова анестезія ґрунтується на введенні анестетика у нерв або оточуючі його тканини (ендонврально, периневрально. Використовують 1-2% р-н новокаїну 10-20 мл. Прикладом може слугувати провідникова анестезія на кисті, пальцях по Лукашевичу-Оберсту.

Плексусна анестезія ( або анестезія нервових сплетінь). Анестетик (новокаїн, лідокаїн) вводять у ділянку нервових сплетінь, які інервують кінцівку, наприклад, під час проведення операцій на верхніх кінцівках – у ділянку плечового сплетіння.

Інфільтраційна анестезія полягає у пошаровому просяканні анестезуючим розчином всіх ткани н у ділянці операції. Зазвичай використовують 0,25%-0,5% р-н новокаїну. Техніка анестезії методом повзучого інфільтрату полягає у наступному. Тонкою голкою знеболюють шкіру по лінії розрізу у вигляді «лимонної скірочки», потім більш товстою і довшою голкою інфільтрують тканини у глибину. Після розтину шкіри та підшкірної клітковини продовжують пошарове введення анестетика, по мірі роз’єднання тканин. При операції на черевній порожнині чи грудній клітці обов’язково виконують анестезію очеревини, плеври.

Поверхневу анестезію змащуванням або зрошенням слизових оболонок застосовують в очній практиці, урології, оториноларингології, бронхології, ендоскопічній практиці. Ділянку тканин, яку необхідно знеболити, зрошують чи змащують тампоном, змоченим у 10-20% р-ні новокаїну, 1-3% р-ні дикаїну, 10% р-ні димедролу.Анестезія настає яерез 4-10 хв. Змащування великих ділянок слизової оболонки може бути небезпечним через можливість отруєння внаслідок всмоктування анестетика.

Анестезія охолодженням застосовується для зняття болю при травмах, поверхневих порізах. Використовують хлоретил, струменем якого з відстані 30 см зрошують шкіру. При випаровуванні хлоретилу настає різке охолодження зі знеболенням.

Алгоритм «Виконання внутрішньошкірної проби на чутливість до місцевих анестетиків»

Матеріальне забезпечення

ватні стерильні кульки, 70% етиловий спирт, анестетик, стерильні голки і шприци різного об'єму, гумові рукавички.

Алгоритм дії:

• Зробіть гігієнічну деконтомінацію рук (див алгоритм №85).

• Наберіть в шприц 0,1 мл анесиетика

• Доберіть в шприц (з ціною поділки 0,1 мл) 0,9 мл розчинника.

• Покладіть в лоток на стерильну серветку, шприц, дві ватні кульки, змочені спиртом. Накрийте стерильною серветкою.

• Одягніть рукавички.

• Протріть почергово двома ватними кульками, змоченими в спирті, середню третину долонної поверхні передпліччя.

• Введіть 0,1 мл розчину анестетика внутрішньошкірно і зазначте час.

• Продезінфікуйте використане оснащення.

Читання проби

• Читайте пробу через 20 хв, 1 год, 2 год і через кожні наступні 2 год до 24 год від початку проведення проби. Якщо на місці ін'єкції буде почервоніння, припухлість, реакція позитивна, анестетик вводити не можна.

• Якщо негативна, то даний анестетик можна вводити пацієнту.

• Занесіть в історію хвороби отримані результати.

Методика виконання новокаїнових блокад

• Проводять новокаїнову блокаду в стаціонарних умовах з дотриманням правил асептики. Перед виконанням блокади необхідно ретельно підготувати операційне поле (зголити волосся, шкіру двічі обробити в місці пункції 1 % розчином йодонату, обкласти стерильними серветками.

• Хворого вкладають у зручне положення.

• Лікар одягає стерильні рукавички і обробляє антисептиком шкіру, обкладає стерильними серветками "операційне поле".

• Тонкою голкою внутрішньошкірно вводить розчин новокаїну до створення "лимонної шкірочки".

• Через неї на необхідну глибину проводять довгу голку, при цьому слід періодично відтягувати поршень шприца на себе дляконтролю, чи не потрапила голка в просвіт судини або паренхіматозний орган.

• На заданому рівні вводять необхідну кількість розчину новокаїну.

• Після виконання блокади місце проколу обробляють розчином йодонату, а потім медичним клеєм (МК-6, МК-7), або закривають марлевою кулькою, яку приклеюють клеолом.

Новокаїнова блокада місця перелому

Покази: знеболювання перед транспортною іммобілізацією при закритих переломах довгих трубчастих кісток.

Протипоказання: не рекомендують проводити пункцію в тому місці, де уламки визначаються безпосередньо під шкірою.

Алгоритм дії:

• На рівні перелому вводять голку до кістки і вливають 40-50 мл 1-2 % розчину новокаїну. При множинних переломах доводиться блокувати кожен перелом довгої трубчастої кістки окремо. Загальна кількість 1% розчину новокаїну, що вводять у місце перелому, не повинна перевищувати 100 мл.

• При пункції слід враховувати розташування великих суднн і нервів та уникати пошкодження їх голкою.

Циркулярна новокаїнова блокада

Покази: відкриті, в тому числі вогнепальні, переломиах довгих трубчастих кісток, а також перед підніманням джгута, який довго знаходився на кінцівці, з метою профілактики "турнікетного" шоку і синдрому тривалого стиснення.

Алгоритм дії:

• Проксимальніше місця перелому (джгута) циркулярно з кількох точок вводять у м'які тканини на всю глибину до кістки 0,25% розчин новокаїну кількості 250-300 мл залежно від товщини сегмента кінцівки.

• Кожного разу голку проводять перпендикулярно до шкіри в радіальному напрямку до кістки.

Футлярна новокаїнова блокада за О.В. Вишневським

Покази: відкриті, в тому числі вогнепальні, переломи довгих трубчастих кісток.

Розчин новокаїну вводять у м'язовий футляр (в яких проходять судинно-нервові пучки) з двох або навіть одного проколу голкою в кількості від 50 до 100 мл 0,25% розчину, залежно від об'єму м'язів що знаходяться у фасціальному футлярі.

Внутрішньотазова блокада за Школьніковим-Селівановим

Покази: закриті і відкриті (вогнепальні) переломи кісток таза з пошкодженням і без пошкодження внутрішніх органів.

Алгоритм дії:

• Хворого укладають на спину.

• На відстані 1 см до середини від передньої верхньої ості здухвинної кістки проводять голку в напрямку вниз і допереду на глибину 12-14 см, кінець голки при цьому впирається в середину (ямку) здухвинної кістки,

• Вводять 200-300 мл 0,25 % розчину новокаїну.

• При двобічній внутрішньотазовій блокаді з кожного боку вводять по 200 мл 0,25 % розчину новокаїну.

Міжреберна новокаїнова блокада

Покази: переломи ребер, міжреберні невралгії. Хворого вкладають у зручне положення. Алгоритм дії:

• В місці перелому тонкою голкою проколюють м'які тканини до ребра.

• Відчувши його направляють голку під нижній край ребра на глибину 0.3-0,5 см

• Вводять 10-15 мл 1% розчину новокаїну.

Шийна вагосимпатична новокаїнова блокада

Покази: травми грудної клітки.

Алгоритм дії:

• Положення хворого на спині, під лопатки підкладають поперечний валик, голову хворого повертають у протилежний бік, надпліччя опускають донизу.

• Вказівним пальцем 5 лівої руки натискають на задній край середини груднино-ключично-соскоподібното м'яза, зміщуючи його і великі судини шиї.

• Поряд з пальцем в м'які тканини шиї вводять довгу голку в напрямку до передньої поверхні тіл шийних хребців на глибину 4-5 см і вводять 30- 40 мл 0,5% розчину новокаїну.

Ознакою ефективності блокади поява синдрому Клод-Бернара-Горнера (птоз — опущення повіки, міоз — звуження зіниці, енофтальм — западання очного яблука).

Паранефральна новокаїнова блокада

Покази: спастичні і атонічні стани органів черевної порожнини, гострий холецистит, панкреатит, ниркова коліка, облітеруючі захворюваннях артерій і трофічні виразки нижніх кінцівок.

Протипоказання: пухлини позаочеревинного простору.

Матеріальне забезпечення: розчин йодонату, спирт етиловий, стерильні марлеві кульки, шприц 5 мл з тонкою голкою, шприц 20 мл з довгою голкою (10-12 см), 0,25 % новокаїн, корнцанг (пінцет, затискач), гумові рукавички.

Алгоритм дії:

• Медична сестра і лікар миють руки під проточною водою, просушують, нігтьові фаланги обробляють серветкою, змоченою 96 % спиртом, йодом, одягають стерильні гумові рукавички.

• Хворого роздягають до пояса, кладуть на бік, протилежний пункції, під поперек підкладають валик.

• Медсестра корнцангом бере кульку, змочує її йодонатом, подає лікареві, який широко обробляє операційне поле в ділянці попереку. Аналогічно проводять обробку спиртом.

• Медсестра набирає в шприц місткістю 5 мл розчин новокаїну, під'єднує до нього тонку коротку голку і подає лікареві (лікар в чотирикутнику Лесгафта-Грінфельда інфільтрує шкіру у вигляді "лимонної шкірочки" і підшкірну основу).

• Медична сестра набирає у шприц місткістю 20 мл розчин новокаїну, під'єднує довгу голку і подає лікареві (лікар через отриману "лимонну шкірочку" проводить голку через м'язи 4 спини на глибину до 10-12 см; по шляху просування голки тканини інфільтруються новокаїном).

• Після потрапляння голки в заочеревинний простір (розчин новокаїну надходить без зусиль, при від'єднанні шприца не капає з голки) лікар вводить 60-100 мл розчину. Медична сестра набирає розчин у шприц без голки і подає лікареві (краще мати два шприци по 20 мл для швидшої роботи).

• Голку виймають, місце проколу обробляють йодонатом, накладають асептичну наклейку.

Можливі ускладнення: потрапляння новокаїну в товщу поперекових м'язів, про що буде свідчити зворотне витікання новокаїну з голки. Прокол нирки - в голці буде з'являтись кров, прокол кишок - в шприці з'являється газ або рідкий кал. Якщо голка знаходиться в м'язі, її необхідно просунути далі і продовжити введення новокаїну. При появі крові в шприці голку необхідно потягнути на себе і також продовжувати блокаду. При підозрі на потрапляння голки в просвіт кишки блокаду припиняють, за хворим встановлюють динамічний нагляд.

Основні правила безпеки в операційній

1. Балони з киснем і закисом азоту, що знаходяться в операційному блоці, повинні бути надійно фіксовані до апаратів ІН* або до стіни. Щоб уникнути самозаймання при з’єднанні редуктора і шлангів не можна використовувати прокладки з гуми, шкіри, промасленого картону. На різьблення з'єднувальних елементів можна наносити тільки спеціальні інертні до кисню мастила.
2. При проведенні анестезії займистими анестетиками в операційній не можна застосовувати відкритий вогонь, діатермію, іскристе електрообладнання, ендоскопи.
3. В операційних розетки і штепсельні рознімання повинні бути розташовані на рівні не менше 1,6 м від підлоги і забезпечені блокуючими пристроями, що не дозволяють випадково вийняти вилку.

4. Операційні повинні добре вентилюватися. Вологість повітря в них повинна бути не нижче 60%.
5. Операційні столи, апарати ІН, ШВЛ, інші електричні апарати та прилади мають бути надійно заземлені через спеціальні шини.
6. Персонал операційних зобов'язаний носити одяг з бавовняної тканини, взуття на підошві з шкіриабо антистатичною гуми.

7. Для зняття статичної електрики персоналу операційної рекомендується торкнутися будь-якого заземленого предмету із металу (водопровідний кран тощо).
8. Відразу після закінчення анестезії анестетики слід зливати з випарників.
9. Всі частини апаратів ІН, що вимагають мастила, слід змащувати лише спеціальним мастилом (РТУ № БО 6562), а ендотрахеальні трубки - чистим гліцерином; категорично забороняється змащувати крани та інші деталі апаратів, лице хворого вазеліном, маслом, жиром.

*ІН ^_ інгаляційний наркоз.

Охорона праці та безпека життєдіяльності під час роботи з наркозним апаратом

• Перевіряють дозиметр. По черзі відкривають і закривають вентилі дозиметра і слідкують за рухом поплавків ротаметрів в процесі регулювання витрати газу. При цьому поплавки ротаметрів повинні піднятися до верхньої відмітки шкали, а потім опуститися до нульової відмітки.

• Перевіряють екстрену подачу кисню. Для цього запобіжний клапан встановлюють на відмітку 30 см вод. ст. і закривають вихід адаптера. Натискають кнопку екстреної подачі кисню. Встановлений на апараті дихальний мішок об’ємом 3 л повинен заповнюватися приблизно за 3 секунд.

• Перевіряють роботу приладу, який блокує подачу кисню. Для цього при відкритих вентилях О₂ і N₂О дозиметра притискують шланг, по якому в апарат поступає кисень. При цьому поплавки в ротаметричних трубках дозиметра повинні одночасно опуститися.

• Перевіряють герметичність апарату. Встановлюють запобіжний клапан на відмітку 60 мм вод. ст. і, закривши вихідний штуцер адаптера, наповнюють дихальний мішок газом із дозиметра. Після зупинки подачі газу мішок повинен залишатися роздутим 1-2 хв.

• Перевіряють клапани вдиху і видиху. Встановлюють клапан розгерметизації на відмітку 10 см вод. ст., подають в апарат кисень і декілька разів стискають дихальний мішок (у випарнику не повинно бути анестетика). При цьому слюдяні клапани повинні рівномірно підніматися і опускатися. При вдиху і видиху практично не повинно чути опір диханню. Притискають шланг вдиху і перевіряють, щоб видих не здійснився через клапан вдиху.

• Перевіряють клапан розгерметизації. Наповнюють мішок киснем, закривши перед цим вихідний штуцер адаптера. Потім, затискаючи мішок, відкривають клапан, при цьому сила, яка необхідна для розгерметизації, повинна бути рівна встановленому тиску на клапані.

• Перевіряють справність випарника. При встановленні шкали на нуль і подачі кисню через випарник не повинно чути запах анестетика.

• Перевіряють міх і клапан забору. Апарат готують для наркозу за напіввідкритим контуром. На апарат встановлюють міх з вугільником, приєднують до апарату через нереверсійний клапан і конектор контрольний дихальний мішок ємкістю 0,5 л.

• Заземляють наркозний апарат.

• Заповняють адсорбер свіжим хімічним поглиначем вуглекислого газу. Заливають у випарник рідкі наркотичні речовини перед наркозом.

• Визначають кількість газу в балонах. Для визначення кількості кисню необхідно помножити величину тиску, який реєструється манометром редуктора, на ємкість балону.

• Підбирають маску, перехідники, повітроводи, роторозширювач, ендотрахеальну трубку.

• Підготовляють інструменти і апарати для догляду за хворим.

• Перевіряють справність ларингоскопа і наявність клинків до нього, справність відсмоктувача і наявність стерильних катетерів для санації бронхіального дерева.

Охорона праці та безпека життєдіяльності під час роботи з газовими балонами

1. Балони зі стисненими газами потребують обережного застосування.

2. Їх не можна кидати і ударяти.

3. Відкривати балон слід тільки спеціальним ключем.

4. Стукати по вентилях балонів забороняється.

5. Балони з газом, які встановлюються в приміщеннях, повинні знаходитись на відстані не менше 1 м від радіаторів опалення та інших опалювальних приладів, і не менше, ніж на 5 м від джерел тепла з відкритим вогнем.

6. Не можна ставити балони поряд з нагрівальними приладами (наприклад, з радіаторами центрального отоплення).

7. Переливання газів із одного балона в інший категорично забороняється.

Не можна проводити ремонт апаратів, балонів, редукторів в процесі роботи.