Лекція № 19 Тема: " Кардіотонічні та протиарітмічні засоби"

Серцева недостатність – неспроможність серця ефективно накачувати кров у кількості, достатній для забезпечення потреб легень та інших органів. При серцевій недостатності порушуються скоротлива активність серця, біоенергетичні процеси у серцевому м’язі внаслідок запальних чи генеративних змін. Основні прояви серцевої недостатності - тахікардія, задишка. Кашель, набряки, ціаноз, вираженість яких залежить від ступеня ураження лівого чи правого відділу серця.

Лікування серцевої недостатності спрямоване на посилення та уповільнення частоти серцевих скорочень, покращення біохімічних процесів у серцевому м’язі, зменшення набряків.

Кардіотонічні лікарські засоби

Кардіотонічні препарати – лікарські препарати, які стимулюють скоротливу активність серця та усувають явища серцевої недостатності.

Це складні сполуки рослинного походження, які виявляють кардіотонічну активність, тобто надають вибірковий стимулюючий вплив на серцевий м’яз ( посилюють скоротливу акимвнісиь міокарду та усувають явища серцевої недостатності.

Серцеві глікозиди

Серцеві глікозиди – складні сполуки рослинного походження, що мають кардіотонічну активність.

Механізм дії серцевих глікозидів - підвищують вміст в клітинах серця йонізованого кальцію, який забезпечує швидке і сильне скорочення, зменшую кількість іонів калію.

Фармакологічні ефекти:

1. Посилюють та уріджують скорочення серці

2. Порушують проведення імпульсу

3. Підвищують автоматизм

4. Посилюють диурез

5. Зниження венозний тиск

6. Зменшення набряків

7. Підвищення кровообігу у органах і тканинах

8. Звуження периферичних артерій та вен

9. Покращує енергетичний баланс міокарду

10. Седативна дія ( препарати конвалії та горицвіту)

Класифікація

І. За походженням: природничі, полусинтетичні, синтетичні

ІІ.За лікарськими травами:

- Препарати наперстянки – дигітоксин ( кардіотоксин, кардігин), дигоксин ( ланікор,ланоксин) целанід ( ізоланід, ланатозид С), кордигіт, лантозид.

• Препарати горицвіту – адонізид, адоніс-бром, настій трави горицвіту

• Препарати конвалії - корглікон, настойка конвалії

• Препарати жовтушника. - кардіовален

• Препарати строфанти - строфантин К, строфантин G, строфантидину ацетат

• Препарати морського лука – кліфт, мепросциларин

ІІІ. За тривалістю дії:

Покази до застосування:

1. Гостра та хронічна серцева недостатність

2. Тахіарітмії

3. Вегетосудинний невроз

4. Нябряк легень

5. Порушення серцевого ритму

6. Призначают профілактично для попередження серцевої недостатності за патологічних станів, які можуть її викликати – пневмоніях, гестози, важкий перебіг гіпертонічної хвороби, ревматичні ураження серця.

Побічна дії:

1. Кумуляція

2. Брадикардія,

3. Арітмія

4. Порушення скоротливої активности.

5. Неврит зорового нерва

6. Ішемія міокарду

Протипоказання:

Абсолютні – брадікардія, блокада серця, кардіоміопатії, фібріляції шлуночків серця.

Відносні - нестабільна стнокардія, ранній період гострого інфаркту.

Серцеві глікозиди, особливо препарати наперстянки, мають властивість кумулювати ( накопичуватися) в організмі.

Симптоми передозування:

- Порушення функції травного тракту ( відсутність апетиту, нудота, диспепсія);

- Серцеві розлади ( брадикардія, часткова або повна блокада серця, екстрасистолія);

- Неврологічні симптоми ( головний біль, неспокій, розлади кольорового зору з переважанням жовтого або зеленого кольору, міастенія);

- Зменшення діурезу.

Терапія при передозуванні серцевих глікозидів

-відмінити препарат;

-призначити всередину вугілля активоване або інший ентеросорбент;

-призначення препаратів калію ( калію хлорид, панангін, аспаркам) - лікування гіпокаліємії;

-призначення антидотів серцевих глікозидів – унітіол;

-введення м-холіноблокаторів ( атропіну сульфат, настойка красавки, краплі Зеленіна)

-протиарітмічні засоби.

Неглікозидні кардіотоніки

Неглікозидні кардіотоніки - це синтетичні препарати, які застосовують для нетривалої терапії хворих із гострою серцевою недостатністю після операцій на серці.

Класифікація

П о б і ч н і р е а к ц і ї:

1. Тахікардія

2. Арітмія

3. Головна біль

4. Порушення функції нирок

5. Порушення серцевого ритму

6. Підвищення артеріального тиску.

Особливості работи с кардітоніками:

1. Серцеві глікозиди накопичуються в організмі, тому їх призначають за схемою:

А. Початкова дигіталізація ( насичення)

Б. Призначення підтримуючої терапії

2. Серцеві глікозиди уводять тілько в/в, розчинив їх у 10-20 мл 0,9% розчину натрію

хлориду.

1. Строфантин, корглікон потрібно уводити в/в в продовж 5-7 хвилин.

2. Серцеві глікозиди несумісні з препаратами кальцію, блокаторами кальцієвих каналів,

адренергічними засобами, препаратами калію.

1. При поєднанні гликозидів з діуретиками посилюється їх токсична дія, внаслідок

гіпокаліємії, тому одночасно потрібно призначати препарати калію.

ФАРМАКОБЕЗПЕКА СЕРЦЕВИХ ГЛІКОЗИДІВ

1. Серцеві глікозиди несумісні з а- і р-адреноблокаторами, місцевими анестетиками, пре­паратами кальцію, заліза, симпатолітиками, а- і р-адреноміметиками, антиаритмічними, фуросемідом, спіронолактоном, антагоністами Са²"¹", іншими серцевими глікозидами. Інток­сикація серцевими глікозидами призводить до дефіциту калію.

2. Серцеві глікозиди слід застосовувати під контролем лікаря, щоб запобігти інтоксика­ції.

3. Токсичність серцевих глікозидів посилюється при поєднанні з ГКС, діуретиками-салу-ретиками. Для запобігання гіпокаліємії одночасно призначають препарати калію.

4. Внутрішньом'язове введення дигоксину, целаніду, строфантину — болюче, небезпечне через розвиток некрозів.

5. Строфантин уводять повільно (протягом 5—6 хв), оскільки швидке введення може ви­кликати шок. Уводять 1 раз, рідко — 2 рази на добу.

6. Ацетилдигоксин Р вживають після їди.

У нормі серце скорочується з частотою 60-90 за 1 хв., але частота скорочень може зростати під час фізичного навантаження чи стресу.

Порушення ритму або зміна частоти серцевих скорочень з порушенням гемодинаміки називається аритмією.

Серцеві скорочення виникають, якщо клітини-водії синусного вузлу, що розташовані у верхній частині серця, генерують електричні імпульси.

Ці імпульси поширюються по передсердях, а потім через провідні нервові волокна надходять у шлуночки, ритмічно стимулюючи скорочення.

(Сіноатріальний вузол ------атріовентрикулярний вузол -------пучки Гісса ------- волокна Пуркіньє.

Розрізняють:

- Тахіаритмії ( порушення серцевого ритму з прискоренням серцевих скорочень);

- Брадіаритмії ( порушення серцевого ритму з уповільненням пульсу)

При тахиаритміях підвищується автоматизм, збудливість і провідність серця.

До тахіаритмій належать:

• Екстрасистолія – позачергові серцеві скорочення;

• Пароксизмальна тахікардія – напади серцевих скорочень великої частоти ( понад 100 – 120 за 1 хв);

• Миготлива аритмія – некоординовані скорочення окремих міокардіоцитів.

При брадіаритміях порушується проведення нервового імпульсу між шлуночками та передсердями, що призводить до часткової або повної блокади серця, пуль уповільнюється до 30-40 за хв.

Аритмії також класифікують залежно від місця генерації імпульсів та локалізації уражень серця.

Переважно арітмії виникають унаслідок ішемічної хвороби серця, стресу, ендокринних хвороб, вживання деяких ліків, кофеїну та ін.

Протиаритмічні засоби

Протиаритмічні засоби – препарати, які здатні усувати порушення серцевого ритму.

Засоби, що застосовують для лікування тахіаритмій

Класифікація

1. Мембраностабілізуючі засоби – новокаїнамід, лідокаїн, хінідіну сульфат, дифенин, етмозин, ритмілен, аймалін, тримекаїн, бувакаїн, морацизин.

Механізм дії – порушують проникність іонів натрію, калію, кальцію, хлору, крізь мембрани кардіоміоцитів, знижують збудливість і провідність серця.

2.ß-адреноблокатори – анаприлін, обзидан, атенолол, метопролол, піндолол, талінолол

Механізм дії - блокують бета₁-адреносерцептори серця, знижують автоматизм, збудливість міокарду,

-гальмують проведення імпульсу по провідній системі серця.

2.Блокатори кальцієвих каналів ( антагоністи кальцію) – верапаміл, ізоптин, ніфелипін, коринфар, кордафен, кардил, амлодипін, нормодипін

Механізм дії - блокують кальцієві канали плазматичних мемтран кардіоміоцитів.

3.Препарати калію – калію хлорид, аспаркам, панангін

Механізм дії – блокують повільні кальцієві канали, покращують метаболізм.

4.Засоби, що подовжують реполярізацію - аміодарон, кордарон, орнід

Механізм дії - блокують кальцієві канали мембран, виявляють властивості блокаторів кальцієвих та натрієвих каналів, уповільнюють синусовий ритм, швидкість проведення импульсів по провідних ділянках серця.

Засоби, що застосовують для лікування брадіаритмій

Класифікація

Адреноміметики – ізадрин, ізопреналін, адреналін гідрохлорид,, ефедрину гідрохлорид

М-холіноблокатори – атропіну сульфат, настойка красавки, краплі Зеленіна

Препарати цих груп покращують серцеву провідність ( збільшують швидкість проведення нервових імпульсів по провідній системі серця). Застосовують для лікування хворих з брадіаритмією та передсердно- шлуночковою блокадою серця.

ФАРМАКОБЕЗПЕКА АНТИАРИТМІЧНИХ ЗАСОБІВ

1. Протиаритмічні засоби несумісні з (3-адреноміметиками, пероральними антидіабетич-ними засобами, психостимуляторами, седативними, серцевими глікозидами, холіномімети-ками, ізоніазидом та його похідними, левоміцетином, ацетилсаліциловою кислотою, нейро­лептиками, транквілізаторами.

2.Новокаїнамід не слід застосовувати одночасно з сульфаніламідами (конкурентний анта­гонізм); з хінідином, ксикаїном, серцевими глікозидами (пригнічення функцій серця). У разі внутрішньовенного введення новокаїнаміду можливий колапс.

3.Лідокаїну гідрохлорид призначають внутрішньовенно краплинно, повільно.

4.Перед їдою вживають хінідин, аміодарон (кордарон), а після їди — фенітоїн, верапа-

1.Які препарати застосовують при серцевій недостатності і чому?

2.Який шлях та особливості введення кардіотоніків в ампулах?

3.Які ускладнення можливі при швидкому введення строфантину?

4.Які особливості перорального застосування серцевиз глікозидів?

5.Чим проявляється передозування препаратів серцевих глікозидів і яка тактика надання допомоги при таких станах?

6.Принципи дії на серцеву провідність, автоматизм та збудливість препаратів для лікування тахі та брадіаритмій

7.Які групи препаратів пригнічують провідність, автоматизм та збудливість серця

8.Які засоби покращують проведення імпульсів провідною системою серця?