Сьогодні о 18:00
Вебінар:
«
Ефективні техніки зниження рівня тривожності: практикум для педагогів
»
Взяти участь Всі події
Урок:

Епоха Відродження (Ренесансу) в Європі. Гуманізм. Культ античності. Характерні риси ренесансної культури і літератури.

Опис уроку (учням цей опис не показується):

Мета уроку: подати уявлення учням про добу Відродження та її значення для європейської та світової культури, розкрити її особливості, показати вплив на історію світової культури та літератури; розвивати навички виразного читання, дослідницької діяльності, вміння готувати повідомлення на задану тему, узагальнювати й робити висновки; сприяти виявленню зацікавленості до спадщини Ренесансу, виховувати любов до літератури, формувати широкий світогляд учнів.

Вміст уроку:

Урок не містить жодного завдання. Додайте завдання.

Щоб додати завдання, оберіть категорію завдання на панелі запитань.

1:

Теоретичний блок

ДОБА ВІДРОДЖЕННЯ (РЕНЕСАНС)

Епіграф уроку:

Я створив тебе істотою не небесною але й не

лише земною, не смертною, але й не безсмертною,

щоб ти, позбавившись сумнівів, сам зробився

творцем і сам остаточно створив свій образ.

Тобі дана можливість впасти до рівня

тварини, однак водночас ти маєш змогу

піднестися до рівня Бога лише завдяки

своїй внутрішній волі...

Піко делла Мірандола,

«Про людську гідність»

Переглянь відеоурок та зроби нотатки
в робочий зошит!

Передумови епохи Відродження

Епоха Відродження – період в історії культури Західної Європи, який почався в Італії. Відродження поділяється на 4 етапи:

  • друга половина ХІІІ - XIV ст. – проторенесанс (перед-відродження);

  • XV ст. – раннє Відродження;

  • кінець XV ст. – перша третина XVІ ст. – Високий Ренесанс;

  • XVІ ст. – пізній Ренесанс.

  • Послідовність етапів доби Відродження у різних країнах виявлялася по-різному. Класичною країною епохи Відродження вважається Італія, де простежуються всі його етапи. А в деяких країнах не було того чи іншого етапу. До того ж початок ренесансної доби і його кінець теж були нерівномірними, що залежало від тих економічних і культурних умов, що склалися в кожній європейській країні окремо.

Сам термін "Відродження" (фр. Renaissance, від лат. renascor – відроджуюся) введено в ужиток у XVІ ст. живописцем та істориком мистецтва Джордано Вазарі, який хотів підкреслити цією назвою особливий інтерес свого часу до античності, відновлення її традицій.

За своїм характером епоха Відродження (або Ренесанс) є перехідною. З нею пов’язаний важливий перелом в культурному розвитку: кінець панування середньовічної культури і початок формування культури Нового часу.

Саме тому епоха Відродження була спрямована на пошук індивідуальності, прагнула усвідомити та обґрунтувати незалежну гідність індивідуальної думки, способу життя. У ХІІІ ст. з’являються поняття "особа" й "особистість". У добу, що передувала Відродженню, "всі співали в унісон", тобто на один голос, не виявляючи індивідуальності.

0603clq5-b6cc-940x529.jpg

Наукові відкриття Джордано Бруно про безкінечність Всесвіту, існування невідомих на цей час планет в межах Сонячної системи, обертання Сонця і зірок навколо осі, математичні розрахунки Паоло Тосканеллі, який висунув ідею про можливість дістатися Індії західним шляхом (його картами користувався Колумб) - все це відкривало можливості пізнання світу.

В Італії раніше, ніж в інших європейських країнах, почався процес розкладання феодальних і зародження нових, буржуазних відносин. Для Італії характерний ранній і дуже швидкий розвиток міст. Тут зіграло свою роль вигідне географічне положення, що зробило країну головною торговою посередницею між Сходом і Європою (виникає безліч італійських торгових факторій, у тому числі й у Криму: Кафа – Феодосія, Солдайя – Судак, Балаклава). Концентрація капіталу дозволила перейти від торговельних операцій до кредитних. Італія – батьківщина банківської справи ("банк" від італ. Banco: лава, конторка – малася на увазі лава міняйл).

Багата верхівка включала різноманітні елементи суспільства. Характерна особливість ранньої буржуазії – складна економічна база (торговельні, банківські операції, мануфактура, земельна власність).

Розкіш нових багатіїв обумовлювала попит на архітекторів, художників, поетів. Правителі потребували секретарів, майстерних дипломатів, юристів. Діловим людям був необхідний штат службовців. У містах зростала потреба у лікарях, вчителях, нотаріусах. Таким чином з’являється інтелігенція, яка відіграла провідну роль у формуванні культури Відродження. Вона, з одного боку, обслуговувала пануючий клас, виражала його інтереси, а з іншого – поповнювалася вихідцями з різних станів суспільства, була пов’язана з традиціями народної культури.

Водночас створенню нового мистецтва сприяло захоплення італійців античністю. Архітектура Ренесансу відродила античні колони і пілястри, деякі декоративні форми, які створили стиль Ренесансу. У скульптурі майстри, схиляючись перед античним мистецтвом, беруть сюжети з античної історії та міфології. Найпоширеніший матеріал скульптура – мармур. Використовуються також дерево, бронза, глина. Майстри прославляли людину. Епоха титанів, як називають добу Відродження, подарувала загально-визначних геніїв: Леонардо да Вінчі, Мікеланджело і Рафаеля.

Гуманізм як ідеологія Відродження

Гуманізм (від лат. humanus – людський, людяний) спочатку виникає як світське вільнодумство епохи Відродження. Започаткований у середині XVI ст. передовими мислителями Італії, він швидко поширився по всій католицькій Європі й став головною течією в тогочасному духовному житті, впливаючи на філософську, етичну, естетичну думку, на мистецтво Відродження впродовж XIV- XV ст.

Важливу роль у формуванні ренесансного гуманізму відіграла антична традиція, схиляння перед досягненнями древніх греків і римлян. Гуманісти не просто дуже багато робили для збереження, вивчення древніх рукописів, пам’ятників мистецтва, вони вважали себе прямими спадкоємцями античної культури з її абсолютно іншим, ніж християнське, ставленням до життя.

Основною ознакою культури Відродження, на противагу церковно-феодальній культурі, є її світський характер. Люди Відродження піддавали критиці систему феодального світогляду, їм були чужі його ідеали і догми (ідея "гріховності" людини, її тіла, пристрастей і прагнень). Систему нових поглядів визначають як антропоцентризм (від грец. anthropos – людина і центр). Людина, а не божество, стоїть в центрі світогляду гуманістів. Ідеал гуманістичної культури – всебічно розвинена людська особистість, здатна насолоджуватися природою, любов’ю, мистецтвом, досягненнями людської думки, спілкуванням з друзями.

Ще однією особливістю був індивідуалізм. Не походження людини, а її розум і талант, заповзятливість повинні забезпечити їй успіх, багатство, могутність. Індивідуалізм, який лежав у основі нового світосприйняття, був у прямій протилежності до феодального корпоративного світогляду, згідно з яким людина утверджувала своє існування тим, що була членом якої-небудь корпорації – общини в селі, цеху в місті та ін. Ідеалізованим вираженням раннього індивідуалізму було утвердження гуманістами цінності окремої людської особи і всього того, що з нею пов’язано. Це мало безперечно прогресивне значення.

Гуманісти пішли далеко вперед від філософських і моральних переконань феодально-церковної культури. Новий світогляд об’єктивно містив заперечення релігії: в центр світобудови ставилася людина, а не Бог, знання, а не віра. Однак не можна спрощувати взаємовідносини гуманістів і церкви. Вони не були атеїстами. Їх критика не торкалася основ релігії, відкидалися лише крайнощі (вимога аскетизму ін.).

Серед гуманістів було багато духовних осіб (Микола Кузанський був єпископом, священиком став Франческо Петрарка), часто церковні сановники, в тому числі Папи римські, ставали меценатами. Багато творів мистецтва надихалося біблійними сюжетами. Нерідко художники, архітектори працювали на замовлення римського двору, збільшуючи вплив католицької церкви (Сикстинська капела, собор Св. Петра). Внутрішнє розкріпачення, вільнодумство цілком поєднувалося у гуманістів з вірою в Бога, конфлікту з католицькою церквою дуже довго не виникало.

Гуманізм як ідеологія Відродження відіграв головну роль в оновленні загальної культури епохи. Перш за все, він сформував нове ставлення до людської особистості, визнав індивідуальність однією з найцінніших людських якостей. Водночас гуманістичній культурі притаманне нове розуміння природи. Гуманістична культура змінила ставлення до наукової традиції, до способу отримання й трактування знань про світ, сам характер наукової інформації. Чималою мірою вплинув християнський гуманізм на європейську культуру XVII ст.

Порівняння світоглядних позицій Середньовіччя та Ренесансу».

Середньовічна католицька

доктрина

Погляди гуманістів епохи Відродження

У центрі Всесвіту – Бог, який вершить долі людей.

У центрі Всесвіту – людина, яка спілкується з Богом як з абсолютом совісті.

Призначення людини визначене наперед Всевишнім.

Людина сама вибудовує свою долю.

Любов – високе релігійне почуття, звернене до Бога.

Любов поширюється на земних людей.

Особистість цінується за її становищем у суспільстві та багатством.

Основний критерій оцінки людини – її особисті якості.

Засудження життєвих радощів, розваг, насолоди, вони оголошені диявольськими спокусами.

Епікурейські радощі є неодмінним складником людського життя.

Основні риси культури Відродження.

Отже, епоха Відродження – це оновлення у всіх сферах суспільного буття й передусім великий переворот у культурі, що виявився у таких рисах:

  • підвищення інтересу до особистості, визнання її цінності;

  • утвердження фізичного та морального самовдосконалення особистості;

  • проголошення принципу рівності всіх людей, незважаючи на їх походження, становий та майновий статус;

  • утвердження високого призначення людини в процесі перетворення світу;

  • поетизація активної людини, яка поєднує особисті та суспільні інтереси;

  • орієнтація на античну спадщин;

  • світовий характер культури, звільнення від середньовічної схоластики (богословські знання, відірвані від життя);

  • історизм (осмислення людини та її життя зв’язку з історичними обставинами);

  • формування ренесансного реалізму

2:

Вільне введення тексту

12 з 24 балів

Дай відповіді на запитання!!!

  1. Що таке Відродження?

  2. Хто вперше використав термін «Відродження», в якій роботі?

  3. Назвати етапи розвитку гуманістичної культури.

  4. Що лежить в основі культури епохи Відродження?

  5. Пригадайте, яка країна була батьківщиною Відродження?

  6. Назви представників Відродження.

  7. Які ідеї доби Відродження утверджує італійський гуманість Піко делла Мірандола (див. епіграф)?

3:

Завантаження файлу

12 з 24 балів

Переглянь відеоряд та виконай завдання! Напиши твір-роздум: "Титани доби Відродження" , обравши 3-4 представника (Наука, відкриття, мистецтво та література). Написане, прикріпи файлом та здай на перевірку!

Рефлексія від 9 учнів

Сподобався:

9 0

Зрозумілий:

9 0

Потрібні роз'яснення:

9 0
Рекомендуємо

Особливості розвитку китайської лірики епохи Тан. Лі Бо та вплив даосизму на світогляд поета. Ду Фу - «Пісня про хліб і шовк», «Подорожуючи, вночі описую почуття». Зв'язок поезії Ду Фу з історичною реальністю. Вплив конфуціанства на його світогляд.

Особливості розвитку китайської лірики епохи Тан.  Лі Бо та вплив даосизму на світогляд поета. Ду Фу  - «Пісня про хліб і шовк», «Подорожуючи, вночі описую почуття». Зв'язок поезії Ду Фу з історичною реальністю. Вплив конфуціанства на його світогляд.

325

Аватар профіля Цецура Віктор Сергійович
Зарубіжна література
8 клас

25 грн

Мігель де Сервантес Сааведра (1547–1616). «Дон Кіхот» І частина. Історія створення роману, його зв’язок із лицарськими романами, пародійний характер. Особливості сюжету і композиції твору.

Мігель де Сервантес Сааведра (1547–1616). «Дон Кіхот» І частина. Історія створення роману, його зв’язок із лицарськими романами, пародійний характер. Особливості сюжету і композиції твору.

3465

Аватар профіля Цецура Віктор Сергійович
Зарубіжна література
8 клас

33 грн

Золота доба Персько-таджицької лірики, її характерні особливості, видатні представники. Омар Хайям. Рубаї. Лаконізм і місткість жанру рубаї. Основні теми й мотиви творчості омара Хайяма.

Золота доба Персько-таджицької лірики, її характерні особливості, видатні представники. Омар Хайям. Рубаї. Лаконізм і  місткість жанру рубаї. Основні теми й мотиви творчості омара Хайяма.

1285

Аватар профіля Цецура Віктор Сергійович
Зарубіжна література
8 клас

25 грн

Характерні ознаки літературної балади. Йоганн Крістоф Фрідріх Шиллер (1759-1805). «Рукавичка». Випробування головного героя балади. Образ справжнього лицаря, його мужність, відвага, людська гідність. (ТЛ) Балада (літературна).

Характерні ознаки літературної балади.   Йоганн Крістоф Фрідріх Шиллер (1759-1805). «Рукавичка». Випробування головного героя балади. Образ справжнього лицаря, його мужність, відвага, людська гідність.  (ТЛ) Балада (літературна).

1434

Аватар профіля Цецура Віктор Сергійович
Зарубіжна література
7 клас

25 грн

Історичні, естетичні, філософські чинники розвитку романтизму. Основні ознаки романтизму як напряму в літературі й мистецтві. Романтизм у різних країнах.

Історичні, естетичні, філософські чинники розвитку романтизму. Основні ознаки романтизму як напряму в літературі й мистецтві. Романтизм у різних країнах.

521

Аватар профіля Цецура Віктор Сергійович
Зарубіжна література
7 клас та 9 клас

33 грн

Схожі уроки

Абсолютизація творчості та творчої особистості у романі "Портрет Доріана Грея"

Абсолютизація творчості та творчої особистості у романі "Портрет Доріана Грея"

626

Аватар профіля Білецька Оксана Вікторівна
Зарубіжна література
1 клас та 10 клас

М. Гоголь. "Ревізор" Історія п"єси. Образи чиновників.

М. Гоголь. "Ревізор" Історія п"єси. Образи чиновників.

468

Аватар профіля Білецька Оксана Вікторівна
Зарубіжна література
9 клас

Віктор Гюго «Собор Паризької Богоматері».

Віктор Гюго «Собор Паризької Богоматері».

6893

Аватар профіля Свинаренко Наталія Леонідівна
Зарубіжна література
10 клас

М.Гоголь "Шинель". Образ Башмачкіна

М.Гоголь "Шинель". Образ Башмачкіна

970

Аватар профіля Бабенко Ольга Миколаївна
Зарубіжна література
9 клас

"Ревізор".Творча історія пєси.Образи чиновників.

"Ревізор".Творча історія пєси.Образи чиновників.

990

Аватар профіля Пальок Марія Іванівна
Зарубіжна література
9 клас