Читання та виконання креслень з розрізами

Актуалізація опорних знань:

• Якою лінією обводять контур винесеного перерізу?

• У якому випадку зображення винесеного перерізу супроводжується написом?

• Чим відрізняється виконання винесених симетричних і несиметричних перерізів?

Утворення розрізу і позначення його на кресленнику

Зображення розрізу, суміщене з площиною креслення, містить не тільки фігуру, одержану в січній площині, а й ті контури предмета, що знаходяться поза нею (рис. 1, б). Таким чином, слід вважати, що розріз — це зображення предмета, уявно розрізаного січною площиною. На розрізі зображують те, що утворюється в січній площині і поза нею.

Рис. 1

Якщо січна площина проходить уздовж тонкої стінки (ребро жорсткості), то на кресленні її показують розрізаною, але не заштриховують (рис. 2).

Рис. 2

Відмінність між перерізом і розрізом

Переріз являє собою тільки ту фігуру, яка безпосередньо знаходиться в січній площині. На розрізі крім фігури перерізу показують ще й те, що знаходиться за січною площиною. Ось чому слід пам’ятати, що розріз вміщує переріз.

Позначення розрізів

Якщо під час виконання на кресленні розрізу січна площина збігається з площиною симетрії предмета, розріз розміщують на місці одного з виглядів. Фронтальний розріз звичайно розміщують на місці головного вигляду, профільний — на місці вигляду зліва, горизонтальний — на місці вигляду зверху. При цьому положення січної площини на кресленні не вказують і сам розріз не позначають. Так само ніяких позначень не мають і місцеві розрізи.

Якщо під час виконання розрізу січна площина не збігається з площиною симетрії предмета, її положення позначають, як і на перерізах, розімкнутою лінією із стрілками, що вказують напрям погляду. Із зовнішнього боку стрілок пишуть однакові великі літери українського алфавіту. Сам розріз позначають тими ж літерами через тире.

Під час виконання складних розрізів положення січних площин вказують розімкнутою лінією, яка має не тільки початковий та кінцевий штрихи, а й позначення місць переходів (місць згинів) між окремими січними площинами. До початкового і кінцевого штрихів ставлять стрілки, які показують напрям погляду. Решта позначень виконується так само, як і для простих розрізів.

Рис. Прості розрізи: а — фронтальний; б — профільний; в — горизонтальний; г — похилий

Рис. Поздовжній (а) і поперечний (б) розрізи

Рис. Місцевий розріз Рис. Ступінчастий розріз

Рис. Ламаний розріз

Етапи побудови простого розрізу.

1) Провести аналіз геометричної форми деталі, знайти елементи, для яких необхідний розріз.

2) Визначити напрямок січної площини.

3) Уявно розрізати деталь січною площиною, видаляючи передню частину.

4) Лінії невидного контуру замінити видимими.

5) Фігуру перетину, яка входить до розрізу, виділити штрихуванням.

6) Видалити лінії видимого контуру.

7) У разі необхідності позначити розріз.

Домашнє завдання

1) Переглянути відеоролик

https://www.youtube.com/watch?v=yD2K_K7NoNY

2) Відповісти на запитання:

• В яких випадках використовують розрізи?

• В якому переваги розрізу перед перерізом при зображенні форми деталі?

• Як виділяється фігура перерізу, що входить до розрізу?

2) Практична робота.

За виглядами та розрізами знайдіть наочні зображення деталей та їх профільні розрізи. Відповіді запишіть у таблицю в зошиті.