Існують музичні твори, які й через століття не втрачають популярності. Їх залюбки слухають і впізнають не лише музиканти-професіонали, а й звичайні аматори. Такі твори ми відносимо до музичної класики (від лат. classicus — зразковий). Ця музика витримала випробування часом, можливо, саме тому, що вона є зразком, еталоном для наслідування.

Франциско Катала. Алегорія музики

З надзвичайним поширенням популярної музики, здавалося б, усе менше місця в сучасній культурі залишається музичній класиці. Проте класичні твори у поєднанні з новітніми технологіями часто отримують «нове звучання». Це здійснюється завдяки різноманітним аранжуванням.

Пофантазуйте та уявіть, яка музика може звучати в композиціях художника і скульптора — класична чи сучасна популярна.

Гюстав Клімт. Алегорія музики

Аранжування — це перекладення музичного твору для іншого складу виконавців, пристосування фактури твору-першоджерела до технічних можливостей іншого інструмента або інструментів.

Окрім цього терміна видозміни в музичному тексті називають також обробка, оркестровка, транскрипція, фантазія тощо. Ці слова важко розмежувати, адже на практиці їх нерідко використовують як синоніми. Поняття «обробка» використовують зазвичай щодо змін народних пісень, а «оркестровка» — щодо перекладу для симфонічного оркестру.

Іноді такі перекладення робить сам композитор, але нерідко до цієї творчості долучаються інші музиканти, яких називають аранжувальниками. Приміром, пісню, написану для голосу та фортепіано, перекладають для хору, а скрипкову п’єсу — для інструментального ансамблю. При аранжуванні можна змінити не лише тембр і гармонію, а й навіть жанр і форму музичного твору, наприклад створити фантазію з провідних тем опери або сюїту з основних танців балету.

Модест Мусоргський. Картинки з виставки: «Богатирські ворота», «Старий замок» (для фортепіано і в оркестровці Моріса Равеля).

Як у музиці втілено образи архітектури? Як оркестровка фортепіанних творів вплинула на їх сприйняття?

Поряд із фантазією до вільних варіантів аранжування належить і транскрипція. Видатним майстром таких віртуозних фортепіанних аранжувань був Ференц Ліст. Напевно, вам доводилося чути, як, оголошуючи черговий номер концертної програми, ведучий називає: «Шуберт-Ліст. Серенада». Це не означає, що Шуберт писав свою вокальну серенаду разом із Лістом, як співавтор. У таких випадках ідеться про транскрипцію.

Йозеф Данхауер. Ференц Ліст (у центрі стоїть Н. Паганіні)

Портрет митця

М. Скорик — диригент

Мирослав Скорик (1938-2020) — видатний український композитор, диригент, музикознавець. Навчався у Львівській державній консерваторії ім. М. В. Лисенка під керівництвом Станіслава Людкевича. Тривалий час викладав у Національній музичній академії ім. П. І. Чайковського, був художнім керівником Національного театру опери та балету ім. Т. Г. Шевченка. У спадщині митця — твори різних жанрів: балет, опери, концерти та п’єси для різних інструментів, музика до кінофільмів, джазові та популярні композиції.

Оркестровою транскрипцією вважають 24 каприси Нікколо Паганіні-Мирослава Скорика. Склад симфонічного оркестру, доповнений великою групою ударних інструментів, створює різнобарвний колорит. У деяких каприсах, як, наприклад, у знаменитому № 24, відчуваються сучасні ритми, притаманні естрадному типу оркестровки. Хореографічним аранжуванням автора є балет «Каприси долі».

Нікколо Паганіні — Мирослав Скорик. 24 каприси (на вибір). Фрагменти балету «Каприси долі».

Опишіть свої враження від оркестрової транскрипції М. Скорика. Як відбувається «осучаснення» музики?

Сцени з балету «Каприси долі» у Національному академічному театрі опери та балету України ім. Т. Г. Шевченка.

У наш час по радіо і телебаченню або в Інтернеті ми часто чуємо мелодії, які насправді народилися десятки, а то й сотні років тому. Але завдяки модерному аранжуванню ми сприймаємо їх як сучасну музику. Такою є творчість німецького композитора Иоганна Себастьяна Баха.

Музика Баха отримала чи не найбільшу кількість інтерпретацій упродовж свого 300-річного існування. У XIX ст. його твори виконували найчастіше у вигляді фортепіанних транскрипцій на концертах і під час домашнього музикування. У XX ст. вони зазвучали в інших барвах: у джазових, рокових та попобробках.

Світлана Богатир. Портрет Й.-С. Баха (у сучасному «аранжуванні»)

Йоганн Себастьян Бах. Токата і фуга ре мінор для органа (фрагмент); скерцо із Сюїти № 2 сі мінор («Жарт») в оригіналі й у різних аранжуваннях (на вибір).

Порівняйте твір Й.-С. Баха в різних інтерпретаціях. Чи легко впізнати його в новому звучанні? Зверніть увагу на засоби музичної виразовості кожної з інструментальних версій твору.

ПІСНЯ-ПОБАЖАННЯ

В час торжества, в зоряний час

Друга не зрадь і не забудь.

Успіх в житті здружить хай вас,

тільки з добром іди у путь.

Хай на землі не згасне тепло

Вірних сердець, сонячних мрій.

Людям даруй мир і добро,

кожному дню завжди радій!

Приспів.

Мистецька скарбничка

Аранжування (від фр. arranger — упорядковувати) — творчий процес підготовки музичного твору до виконання, відмінного від оригінальної композиції, але з втіленням його головної художньої ідеї.

Транскрипція — вільне перекладення музичного твору переважно для іншого виконавського складу у віртуозному дусі, що має самостійне художнє значення.