Професійне вигорання у педагогів: причини та способи відновлення

Учитель, який «вигорів», стає байдужим та роздратованим, а свої обов'язки виконує механічно.

Багатьом з нас добре знайомий стан, коли «опускаються» руки, буденні справи викликають роздратування, а виконання звичайних завдань займає вічність. Ми відчуваємо невдоволення собою та своїм життям, водночас почуваємося знесиленими та демотивованими, щоб щось змінювати.

Такий стан може бути спровокований постійним стресом та хронічною втомою. І якщо він напряму пов'язаний з роботою, то це безпосередні ознаки професійного вигорання. До цього стану схильні спеціалісти всіх професій, однак вчителі знаходяться у підвищеній зоні ризику.

Учитель, який «вигорів», стає байдужим та роздратованим, а свої обов'язки виконує механічно. Хоча ще певний період тому саме цей педагог «горів» новими ідеями та натхненно розповідав про успіхи своїх учнів.

Що робити, якщо ви відчуваєте професійне вигорання? Чи варто поспішати змінити професію або ж можна відновитись? Розглянемо найпопулярніші сценарії, які призводять до вигорання, та способи, що допомагають загалом поліпшити ситуацію.

Перевантаження

Практично усі педагоги стикаються із ситуаціями, коли фізично неможливо встигнути виконати певну роботу в зазначені терміни, або коли кількість завдань надмірна. Деякі вчителі знаходяться допізна на роботі, жертвують сном та засиджуються до ночі, наприклад, за перевіркою зошитів, заповненням документації чи за складанням планів уроків.

Якщо така ситуація повторюється систематично, то це призводить до емоційного виснаження та врешті-решт до професійного вигорання.

Що робити: Якщо ви відчуваєте, що докладаєте максимум зусиль, однак все одно не встигаєте виконати всі необхідні завдання, перше, що потрібно зробити, – відсортувати завдання за пріоритетністю. Допоможе у цьому матриця Ейзенхауера.

У пріоритеті виконайте важливі термінові справи, нетермінові можна перенести на наступний день. Не варто переживати та засмучуватись дарма, необхідно усвідомити, що не можна «стрибнути вище голови».

Якщо ви маєте додаткові довгострокові завдання від адміністрації, в такому випадку необхідно домовитись та делегувати частину обов'язків комусь іншому.

Якщо ви виконуєте виключно посадові обов'язки, однак все одно не встигаєте, оптимізуйте роботу із залученням технологій. Наприклад, використання безкоштовних тестів від «Всеосвіти» дозволить зекономити час на перевірку письмових домашніх завдань школярів.

Переоцінка власних сил на старті

Професійне вигорання може торкнутися навіть молодих спеціалістів, які нещодавно прийшли у професію. Чому так буває? Молоді педагоги, які прийшли у школу за покликанням, одразу активно підключаються до усіх етапів шкільного життя – готують цікаві уроки, організовують непересічні шкільні заходи, водять учнів на екскурсії чи у походи, підтримують неформальне спілкування в позаурочний час та інше.

Усе це призводить до того, що молодий вчитель настільки захоплений шкільними справами, що йому навіть не вистачає часу на відновлення – здоровий сон не менше 7 годин та особисте життя поза школою.

Що робити: Якщо ви відчуваєте, що починаєте втрачати захоплення від професії, почніть уважніше ставитися до свого фізичного та психологічного здоров'я – висипайтесь, не жертвуйте сном; повноцінно харчуйтесь, не пропускайте сніданків та обідів; не хапайтеся за все й одразу на роботі, а залишайте час власним захопленням поза школою.

Якщо ви зіштовхнулися із цькуванням колег чи адміністрації, можливо, вам необхідно переглянути підхід до роботи. А може варто просто змінити школу!

Добре самопочуття допоможе вам легше справлятися зі стресовими ситуаціями на роботі, а втримання балансу між роботою та часом на власні захоплення дозволить відчувати, що ваше життя насичене та різноманітне, а не обмежується школою.

Втрата сенсу професії

Нерідко від професійного вигорання потерпають педагоги, які з успіхом пропрацювали у школі понад 15-20 років. Ознаки вигорання нерідко списують на загальне стомлення від роботи, однак психологи вказують на зовсім іншу причину – за рутинними щоденними обов’язками та знеціненням роботи з боку адміністрації, батьків чи учнів вчителі втрачають сенс професії.

Що робити: Згадайте, що саме вам подобалося у вчителюванні раніше. Чому свого часу ви обрали саме роботу з дітьми? Що було для вас важливим в момент вибору професії? Проаналізуйте, що змінилося з того часу: школа перестала приносити радість чи стало складніше радіти через надлишок негативу. Подумайте, як саме ви можете мінімізувати ці моменти?

Якщо ви зіштовхнулися із проблемою, що ваші учні не цікавляться навчанням, спробуйте мотивувати їх, залучаючи на уроках сучасні онлайн-інстументи, а також творчі завдання, в яких вони можуть проявити себе.

Якщо ви відчуваєте емоційне пригнічення через невисоку зарплату, спробуйте знайти додатковий заробіток, використовуючи фахові знання.

Неуважність до власних емоцій

Нерідко вважають, що найшвидше вигорають ті, хто витрачають свій ресурс на співпереживання іншим. Однак психологи зазначають вагомішу причину, а саме – нерозуміння власних емоцій та невміння ними керувати.

Що робити: Намагайтеся розібратися, що ви відчуваєте, що саме передує виникненню певних емоцій та як подолати негатив. Якщо вчитель розуміє причинно-наслідковий зв'язок виникнення певних емоційних станів та знає, як подолати негатив, то вигорання малоймовірне.

Однак інколи буває доволі важко самотужки розібратися у власних переживаннях та побачити шляхи конструктивного вирішення проблемних ситуацій. У таких випадках варто звернутися на консультацію до спеціаліста. Так, наприклад, та платформі «Всеосвіта» ви можете долучитися до нашого проєкту «Кабінет психолога» та отримати безкоштовну психологічну допомогу.

Бережіть себе! Піклуйтеся про власне здоров'я – як фізичне, так і психологічне.

Долучайтеся до перегляду актуального вебінара від «Всеосвіти» Засоби самовідновлення при емоційному вигоранні у педагогів. Практикум. Спікерка Олена Черниш познайомить учасників з практичними підходами до зняття психоемоційної напруги, організації самопідтримки в умовах емоційного вигорання.

Коли: 21 грудня, о 18:00