Тема 13. Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці Х V ІІІ у першій половині ХІХ ст.

Чек лист теми

1816 р створення освітнього товариства галицьких греко католицьких священників

1833 - 1837 рр .діяльність «Руської трійці»

1837 р. видання альманаху «Русалка Дністрова»

1848 р. скасування в Галичині панщини, створення Головної Руської Ради, видання першої україномовної газети «Зоря Галицька»

Будителі назва, що використовувалася щодо діячів національного відродження в слов’янських країнах Східної і Південної Європи ХІХ ст.

«Руська трійця» культурно просвітницьке об’єднання демократичного спрямування зі студентами семінарії та університету, що діяло у Львові

Революція докорінна зміна в розвитку явищ природи, суспільства або пізнання.

Головна Руська Рада орган громадського самоврядування українців, утворений у Львові на хвилі піднесення революційного руху Східній Галичині прав українського населення.

Адміністративно територіальний поділ західноукраїнських земель

Включення західноукраїнських земель до складу Австрійської імперії Галичина в 1772 р відійшла до Австрії внаслідок першого поділу Польщі, туди ж у 1774 р Буковина. Закарпаття ще раніше належало Угорщині, а вона теж входила до складу Австрійської імперії.

Наприкінці XVIII ст 20 українських земель перебували в складі Австрійської імперії. Першим українським придбанням Австрійської імперії стало Закарпаття. З отриманих унаслідок поділу Речі Посполитої земель Австрійська імперія утворила Королівство Галіції та Лодомерії (Галичини й Володимирщини) із центром у Львові.

Східна Галичина

Домінування українців у соціальній структурі суспільства 70 більшість яких були селянами

• Збереження панівного становища поляків

• Наділення вищою владою губернатора і намісника, яких призначав імператор

Північна Буковина

• У соціальній структурі суспільства переважали українці, більшість яких

  були селянами

• Панівне становище румунів

• Перетворення Північної Буковини після революції 1848 - 1849 рр на окрему провінцію коронний край

Закарпаття

Значна частка українців у соціальній структурі суспільства, більшість яких були селянами

• Панівне становище угорців

Посилення окатоличення і мадяризації місцевої еліти

Політика Австрійської імперії щодо українських земель:

1. Використання австрійською владою щодо західних українців назву рутени самоназва русини поширення впродовж ХІХ ст. на русинів національного імені українці

2. Найбільші національні меншини: в Східній Галичині поляки та євреї; на Буковині румуни та євреї; на Закарпатті угорці та євреї.

3. Сповідування християнства населення Буковини православні Галичини та Закарпатті греко католики

4. Перебування українців у складі імперської структури управління перевага інтересу центру, засилля чиновництва, регламентація життя розпорядженнями зі столиці

5. Загроза денаціоналізації українців відчутне понімечення вживання в усіх державних установах німецької мови Перетворення українських земель на джерело поповнення армії та надходжень до державної скарбниці

Становище українців на західноукраїнських землях

1. Політика австрійського уряду стосовно українців вирізнялася колоніальним статусом і була спрямована на утримання в покорі поневолених народів

2. Основні напрями діяльності австрійського уряду щодо використання українських земель

• Сировинний придаток імперії

• Джерело поповнення фінансової могутності імперії

• Джерело людських ресурсів для армії та економіки

1. Східногалицькі землі (більшість українців) і західногалицькі землі (більшість поляків) були об’єднані в Королівство Галичини та Лодомерії. З адміністративним центром у місті Львів. У 1787 році до «Королівства Лодомерії та Галичини» приєднано Північну Буковину з адміністративним центром у Чернівцях Закарпатська Україна підпорядковувалась управлінню Угорського королівства.

Сервітут право власності на ліси і пасовища

1. Основою економіки залишається сільське господарство

2. Посилення експлуатації селян

3. Зосередження придатних для с/г земель у руках поміщиків

4. Збереження за поміщиками право на сервітути

5. Феодальна залежність селян була основним стримувальним фактором модернізації економіки країни

6. Початок промислового перевороту характеризувався незначною кількістю зайнятого населення у промисловості.

Негативний вплив промислового перевороту на місцеве господарство спричинив занепад текстильної, шкіряної, залізорудної, суконної галузей, які не витримали конкуренції

Соціальна боротьба на західноукраїнських землях

Форми опору населення:

1. Скарги на дії поміщиків

2. Відмова платити податки і виконувати повинності

3. Втеча від панів

   Активна протидія

1. Вбивства поміщиків

2. Поодинокі напади на поміщицькі маєтки

Організація масових антифеодальних виступів

«Президент рейхстагу повідомив пана міністра внутрішніх справ, що рейхстаг ухвалив рішення «Вважати депутата Л Кобилицю, з виборчої округи Вижниця на Буковині, виключеним зі складу рейхстагу»

Лук’ян Кобилиця народився у сім’ї кріпака в 1812 р. в с. Путилові (зараз Чернівецька область).

У 1830-і роки він обирається від рідного села уповноваженим для ведення справ з представниками австрійської влади. Переконавшись, що шляхом переговорів відстояти селянські інтереси неможливо, Кобилиця в 1843 році очолив об’єднання з 16 сіл Буковини, і перейшов до рішучих дій. Його загони виганяли зі своєї території представників державної адміністрації, громили поміщицькі господарства, скасували панщину, вимагали переходу кріпаків на становище державних селян.

Це повстання було придушене надісланими військами в 1844 році, 220 його учасників були засуджені до прочуханки, а сам Л. Кобилиця арештований і засуджений.

Лук’ян твердо заявляв: «Землі і ліси належать селянам. І пани не мають ніяких підстав збирати податки і примушувати відробляти пан­щину».

Іменем Л. Кобилиці названі вулиці в багатьох населених пунктах Західної України, в тому числі Чернівцях, Львові та ін.

Влада так боялася ватажка, що за його голову була призначена нагорода – 1000 злотих.

Лук’ян був чудовим оратором. Лук’ян так переконував присутніх у своїй правоті, що навіть пушкарі, яким платила за службу держава, перейшли на сторону Кобилиці, ставши його особистою охороною.

Лук’ян Кобилиця помер за загадкових обставин.

Найбільші селянські повстання

• 1817 - 1829 рр. повстання під проводом Мирона Штолюка. - Івано-Франківської область. Загін діяв на Буковині. Урешті решт був розгромлений. Ватажка стратили. Про нього писав І. Франко. Лідер опришків.

• 1843 - 1844 рр. повстання під проводом Лук’яна Кобилиці. Боротьба за права селянства на території Північної Буковини.

• "Холерні бунти" на Закарпатті спровоковані карантином на пересування певними територіями.

Національне відродження на західноукраїнських землях

Передумови:

Обмеження австрійською владою культурних прав українців Вплив європейського Просвітництва Реформи Марії Терезії та Йосифа ІІ.

Роки правління 13 вересня 1745 — 29 листопада 1780 рр.

Особливість:

Греко католицькі священники очолили боротьбу українців за національні права. Сім’ї священників стають одним із головних джерел постачання кадрів для національного руху.

Особливості першого етапу відродження стала помітна роль Закарпаття. Діячі тогочасного слов’янського відродження були названі «будителями».

Відомі представники

«Будителів» Михайло Лучкай

Написав першу на Закарпатті граматику українською мовою. Створив фундаментальне дослідження «Історія карпатських русинів» у 6 ти томах Довів автохтонний (місцевого походження) характер русинського населення Закарпаття.

Олександр Духнович

Уклав «Молитовник» українською мовою. Сприяв введенню української мови до програм шкільної освіти Закарпаття.

Центром першої хвилі українського національного відродження у Східній Галичині стало місто Перемишль осередок греко католицької єпархії.

1816 р за підтримки єпископа Михайла Левицького створено освітнє товариство галицьких греко католицьких священників, засновником якого став Іван Могильницький.

Іван Могильницький автор першої в Галичині «Граматики» української мови

товариства видання книжок для народу, написаних зрозумілою руською мовою, заснування народних шкіл

діяльності товариства галицьких греко католицьких священників

1817 р відкриття дяко-вчительського інституту, який готував педагогів.

Відкриття шкіл і видання підручників (перших граматик української мови) і молитовників

Використання багатьма представниками штучної мови (1830-ті роки розпочинається другий етап ( національного руху в Східній Галичині, уособленням якого стала створена у Львові «Руська трійця»

громадсько культурне угруповання демократичного спрямування, що сформувалося серед української студентської молоді Львівського університету та вихованців греко католицької духовної семінарії, очолювали М. Шашкевич, І Вагилевич, Я Головацький

Завдання:

1. Перетворення народної мови на літературну

2. Популяризація української історії

3. Відродження української нації та культури

Особливості діяльності:

1836 р. виступ українською мовою Маркіяна Шашкевича перед вищим духівництвом і гостями семінарії де він довів, що народна мова українців є цілком придатною для наукового вжитку

1837 р видання у Будапешті альманаху «Русалка Дністрова»

Це перше видання українською мовою на західноукраїнських землях.

Наслідки діяльності:

1. Конфіскація і знищення владою більшості накладу «Русалки Дністрової»

2. Переслідування учасників гуртка

Значення діяльності:

1. Підвищення освітнього рівня і пробудження національної свідомості українців Західної України

2. Політичний протест української молоді проти денаціоналізації

Значення діяльності:

1. Утвердження ідеї возз’єднання всіх українських земель

2. Зародження нової літератури на західноукраїнських землях

Головною постаттю був М.Шашкевич, який у 1836 р виголосив першу публічну промову українською мовою в музеї духовної семінарії перед духівництвом і запрошеними гостями.

Інші дії

1. Збирання українського народного фольклору

2. Підтримка використання української мови у побуті інтелігенції

3. Підготовка М Шашкевичем першої української "Читанки" 1836 р сам термін належить Шашкевичу)

4. Підготовка до друку збірки поезій народною мовою, у якій виразно звучав заклик до єднання народу, до національного пробудження В 1837 р цю збірку ( альманах)“Русалка Дністрова” вдалося видати у Буді ( Будапешті.) Фактично альманах став політичним маніфестом українського національного руху

Основні ідеї альманаху:

1. Визнання єдності українського народу

2. Пропаганда ідеї власної державності

3. Уславлення народних борців за національне визволення

За словами І Франка «збірка була свого часу явищем наскрізь революційним» Все що робили трійчата було нове і незвичне. У своїх збірках вони не використовували книжної церковної мови, а навпаки хотіли впровадити живу народну мову.

Західноукраїнські землі в європейській революції 1848-1849 рр.

У 1848 1849 рр Європою прокотилася хвиля революцій. Цей етап дістав назву «Весна народів» Східна Галичина перетворилася на центр українського національного руху. Розпочалася « Весна народів» у Західній Україні зі звернення представників греко католицького духівництва до австрійського імператора про статус української мови. З метою послаблення впливу українців у Галичині польська шляхта засновує Центральну раду Народову у Львові, яка мала стати майбутнім польським урядом (квітень 1848 р.) У відповідь на дію поляків у Львові було засновано першу українську політичну організацію на Галичині Головну Руську Раду (травень 1848 рік)

Діяльність Головної Руської ради (1848-1851 рр.)

Керівник: Григорій Яхимович

Формування вимог українців:

Виконання ролі представника інтересів українського населення Галичини перед центральним урядом

Особливості діяльності:

1. Поділ Галичини на Західну (польську) і Східну (українську) частини; запровадження навчання українською мовою

2. Видання у Львові «Зорі Галицької» першої газети українською мовою (1848 р.); Заснування Народного дому у Львові

3. Формування загонів самооборони

4. Національна гвардія; участь у Слов’янському з’їзді у Празі

5. Проведення Собору руських вчених першого просвітницького з1’їзду в Галичині

6. Створення «Галицько Руської матиці» культурно освітньої організації, яка мала завдання видання популярних книш для народу

Документи:

« Засноване політичне товариство «Головна Рада» мало обстоювати перед центральним правительством національні потреби українців його органом стала газета «Зоря Галицька» »

«2. Розвивати нашу національність у всіх напрямках вдосконалення нашої мови, упровадженням її у школах вищих і нижчих, виданням часописів поширенням добрих і корисних книжок українською мовою та прагненням завести нашу мову в усіх публічних установах

3. Будемо берегти наші конституційні права, пізнавати проблеми нашого народу й шукати способів покращення його життя конституційним шляхом»

Червень 1848 р робота Слов’янського з’їзду в Празі - Ініціатор проведення діячі чеського національного руху, які висунули ідею створення федерації слов’янських народів, які входили до складу імперії Габсбургів

Рішення:

Закріплення результатів роботи з’їзду в польсько українській угоді «Вимоги українців Галичини» , яка проголошувала -

Рівні права на використання польської та української мов у всіх школах та установах Галичини, утворення окремих гімназій для українців і поляків, викладання обома мовами у вищих навчальних закладів

Зрівняння в правах представників різних національностей і віросповідань утворення спільної національної гвардії, спільного керівного органу влади й спільного сейму в краї

Гарантія національної й політичної рівноправності загальноімперською Конституцією передача питання поділу Галичини на польську та українську частини, що викликало найгостріші суперечки, на розв’язання загальноімперського рейхстагу

Основні досягнення революції 1848 - 1849 рр.

1848 р аграрна реформа в Австрійській імперії Остаточне скасування панщини та здобуття селянами особистої волі спочатку на Закарпатті, потім у Галичині і наостанок на Буковині.

1. Селяни здобули громадянські права

2. Збереження більшості земельних володінь у поміщиків

3. Селяни мали право стати власниками землі

4. Надання селянам земельних угідь лише через викуп

5. Збереження за поміщиками права на сервітути, користування якими було платним і з «добровільної згоди» поміщика

1848 р. скликання парламенту у Відні, п рийняття Конституції Австрійської імперії.

1. Початок парламентської діяльності українців

2. Проголошення першої в історії парламентської промови депутата українця селянина Івана Капущака

3. Проведення виборів у Галичині і Буковині

4. Вимога проведення адміністративного поділу Галичини за національним принципом

5. Впровадження української мови в народних школах і її викладання як обов’язкового предмету у гімназіях.

1849 р. відкриття кафедри української мови та літератури у Львівському університеті, яку очолив Яків Головацький

1. Перша спроба політизації національного руху

2. Закладено підґрунтя майбутніх державницьких прагнень західноукраїнських політичних сил

3. Активізація суспільно політичного життя перетворення селян на значну політичну силу

4. Формування соборницької державної ідеї (автором став сільський священник Василь Подолинський, який відстоював необхідність побудови соборної суверенної української держави)