Актуальність

В період воєнного стану досить велика частина людей – дітей, підлітків та дорослих – мають тривожні розлади, психоемоційні порушення, наслідки переживання травматичних подій, складний процес соціальної адаптації до нових умов проживання і навчання та інше.

Ми маємо бути готові до організації психологічної, соціально-педагогічної підтримки дітей, учнів та батьків. Одним з кращих інструментів, які пройшли апробацію з 2014 року, виявилася педагогіка партнерства. Вона передбачає об’єднання зусиль всієї спільноти: педагогів, психологів, батьків, громади, соціальних служб, органів самоуправління, представників міжнародних організацій.

Важливо розуміти, що діти, підлітки та батьки можуть мати специфічні потреби. Ми маємо навчитися виявляти ці потреби, адже люди часто не розуміють, що потребують допомоги.

Педагогам потрібно знати про сім’ї, які потребують соціально-педагогічної підтримки та вміти своєчасно і екологічно її надавати. А в разі необхідності знати, до яких спеціалістів, служб перенаправити людей.

Мета

Формування у педагогічних працівників закладів дошкільної і середньої освіти розуміння основ соціально-педагогічної підтримки дітей та батьків в умовах воєнного стану.

Завдання:

• вміння визначати потребу вихованців та учнів всіх вікових категорій в організації соціально-педагогічного супроводу;

• здатність організовувати співпрацю з батьками щодо забезпечення комфортного середовища для дошкільників, молодших школярів, підлітків в родинному оточенні;

• формування знань та практичних умінь учасників щодо застосування основ педагогіки партнерства;

• розвиток уміння надавати соціально-педагогічну підтримку дітям, підліткам, батькам для покращення ефективності взаємодії з учасниками освітнього середовища.

Очікувані результати:

1. здатність визначати дітей, які мають тривожні прояви, страхи, демонструють невропатичні тенденції;

2. готовність долучати батьків до співпраці з педагогічним колективом закладу освіти з метою вироблення спільної стратегії формування у дітей почуття безпеки та зниження рівня тривожності;

3. вміння оцінювати потреби дітей та учнів, яким потрібна підтримка, їхні можливості та добирати прості екологічні інструменти для реалізації завдання зниження тривожності і формування психоемоційного балансу особистості;

4. розуміння основ педагогіки партнерства та бажання її застосовувати на практиці;

5. активізація бажання знаходити нові дієві інструменти для здійснення ефективної професійної діяльності.

Цільова авдиторія

Вихователі, вчителі, адміністративні працівники закладів дошкільної і середньої освіти, практичні психологи та інші педагогічні працівники закладів освіти.