«Освітні труднощі та рівні підтримки дітей з ООП: законодавство та типологія»

Актуальність

Десятилітній досвід активного впровадження інклюзивного навчання дітей з ООП в Україні сьогодні потребує підведення певних підсумків, оцінки здобутків і невдач. Останніх навряд чи можна було уникнути в умовах досить стрімкої і радикальної перебудови системи освіти дітей з ООП на основі перенесення у вітчизняні умови чужого досвіду. Проте зіткнення з вітчизняною реальністю є неминучою і чимдалі більше заглиблення у проблеми інклюзивного навчання ставить такі питання, розв’язання яких змушує переглядати пройдений шлях та вносити корективи, необхідні для дальшого поступу.

Сьогодні йде пошук способів зробити навчання в інклюзивному класі диференційованим, таким, що задовольняє індивідуальні потреби кожного окремого учня. Проте узагальнення світового досвіду застосування диференційованого навчання в інклюзивному класі, здійснене вітчизняними авторами, свідчить, що наукові пошуки ще досить далекі від практичного їх втілення. Вони потребують докорінної перебудови педагогічного процесу, дуже високої його матеріально-технічної оснащеності і спеціальної ґрунтовної підготовки педагогів.

Освіта і розвиток дітей з ООП у наших сьогоднішніх умовах переміщується з малоефективного уроку на індивідуальні заняття відповідно до індивідуальної програми розвитку та індивідуального навчального плану. Проєктом Постанови «визначення категорій (типології) освітніх труднощів у осіб з особливими освітніми потребами та рівнів підтримки в освітньому процесі осіб з особливими освітніми потребами в інклюзивних та класах закладів дошкільної, загальної середньої освіти та їх застосування» покладається на інклюзивно-ресурсні центри (ІРЦ). Розроблення для них методичних рекомендацій ще попереду. Сьогодні ж можна сказати, що у взаємодії ІРЦ і команди супроводу дитини з ООП у закладі освіти з питань комплексної оцінки її розвитку, визначення її особливих освітніх потреб, розроблення індивідуальної програми розвитку, індивідуального навчального плану багато суперечливого та неузгодженого. 

Мета

Навчити: розуміти та відрізняти, рівні труднощів та рівні підтримки які потрібні дітям з ООП; визначати конкретні навчальні стратегії і підходи до навчання дитини з особливими освітніми потребами. Висвітлити основні принципи та вимоги до рівнів підтримки на різних рівнях труднощі; висвітлити в залежності від рівня труднощів які є категорії дітей з особливими освітніми потребами.

Завдання:

• розкрити поняття рівнів труднощів та рівнів підтримки дітей з ООП;

• опанувати стратегії організації рівнів підтримки для дітей з особливими освітніми потребами;

• охарактеризувати основні принципи рівнів труднощів та рівнів підтримки дітей з ООП;

• визначити основні напрями роботи фахівців з різними категоріями дітей.

Очікувані результати:

1. підвищення кваліфікації фахівців з даної тематики;

2. отримання нової інформації для саморозвитку;

3. покращення умов та організації навчання і виховання дітей з ООП.

Цільова аудиторія

Фахівці, які працюють в дошкільних і шкільних закладах спеціальної освіти та з інклюзивною формою навчання, фахівці інклюзивно-ресурсних центрів.