«Гостра травма та посттравматичні стресові розлади: особливості роботи з дітьми»

Актуальність

Сучасна реальність є невичерпним джерелом травмуючих ситуацій, під якими розуміють такі екстремальні критичні події, ситуації загрози, які потужно і негативно впливають на дитину та вимагають екстраординарних зусиль для подолання наслідків цього впливу. Вони можуть набирати форми незвичайних обставин чи якихось подій, які піддають індивіда екстремальному, інтенсивному, надзвичайному впливу загрози для життя чи здоров’я як дитини, так і близьких, та докорінно порушують відчуття безпеки. Складність вивчення травмуючих ситуацій полягає в тому, що їх число і джерела багатомірні. Тому вони визначаються як ситуації, що загрожують життю дитини або можуть призвести до серйозної фізичної травми або поранення; взаємопов’язані зі сприйняттям фізичного та психологічного насильства щодо інших людей; мають відношення до впливу або інформації про вплив шкідливих факторів середовища.

Ситуація, яку переживає Україна, сформована низкою надзвичайних та екстремальних подій, які є травмуючими для різних верств населення. Проте особливих випробувань зазнають діти, що пережили психотравмуючі події, наслідки яких ще довго будуть відбиватися на їхньому психічному здоров’ї, поведінці, здатності будувати конструктивні соціальні зв’язки. Дорослі повинні допомогти дітям почуватися в безпеці, коли світ здається дуже небезпечним місцем, мають розуміти, як правильно реагувати на емоційні реакції та стани дітей, серйозність яких варіюється залежно від особистих обставин.

Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) виникає як відтермінована і/або затяжна реакція на стресову подію або ситуацію (короткочасну або тривалу) загрозливого або катастрофічного характеру, яка може викликати стрес у будь-якої людини, а тим більше у дитини. Проте симптоми в дитини спостерігаються довше, ніж у дорослого та мають свої особливості прояву.

Дітям, які пережили психологічну травму, досить важко зрозуміти, що з ними сталося. Це пов’язано, насамперед, з їхніми віковими особливостями: їм не вистачає соціальної, фізіологічної та психологічної зрілості. Дитина не в змозі повністю усвідомити зміст того, що відбувається – вона просто запам’ятовує ситуацію, свої переживання в цю мить. Її сприйняття дійсності стає хаотичним, безладним, починає відзначатися плутаниною, втрачається «структура світу» в якому дитина живе.   

Мета

• Навчитися розуміти та розрізняти прояви гострої травми та  ПТСР у дітей.

• Навчитися визначати методологічні підходи психолого–педагогічної допомоги з гострої травми та  ПТСР у дітей та родин.

• Знати основні діагностичні методики для надання підтримки та допомоги дітям з гострою травмою та ПТСР.

• Знати основні технології самодопомоги фахівцям які працюють з травмою.

Завдання:

• розкрити поняття гостра травма та ПТСР та навчитись розуміти та розрізняти прояви ПТСР у дітей;

• опанувати стратегії організації підтримки та допомоги для дітей з гострою травмою та ПТСР та їх родин;

• охарактеризувати основні прояви та напрями роботи з ними у дітей з гострою травмою та ПТСР;

• визначити основні вправи та методики для дітей  з гострою травмою та  ПТСР.

Очікувані результати:

1. підвищення кваліфікації фахівців з даної тематики;

2. отримання нової інформації для саморозвитку;

3. покращення умов та організації психолого–педагогічної допомоги дітям з ПТСР та їх родинам.

Цільова авдиторія

Фахівці, які працюють в дошкільних і шкільних закладах спеціальної освіти та з інклюзивною формою навчання, фахівці інклюзивно-ресурсних центрів.