Актуальність

Однією з важливих умов підвищення якості навчання у молоді є високий професійний та особистісний рівень їх педагогічних працівників, наставників, адже вони передають учням знання, виховують їх, формують практичні вміння та навички. Тому для цього особливо важливим є не лише педагогічні здібності, педагогічна майстерність, але і відсутність проявів емоційного та професійного вигорання. 
Вивчаючи проблему впливу професійної діяльності на особистість педагогічних працівників слід зазначити, що стан напруженості, необхідність внутрішнього контролю, налаштування та відповідальності впливає на його емоційний стан, викликаючи стрес.

Мета

Ознайомити педагогічних працівників з методами, психотехнологіями самодопомоги при емоційному вигоранні; сприяти вдосконаленню емоційно-етичної компетентності освітян.

Завдання:

• аналіз понять «професійне вигорання», «гостра реакція на стрес»;

• висвітлення ознак професійного вигорання;

• розгляд ефективних стратегій, технік та методів для боротьби із синдромом емоційного вигорання.

Очікувані результати:

1. ознайомлення з поняттями «професійне вигорання», «гостра реакція на стрес»;

2. розуміння сутності проявів синдрому професійного вигорання;

3. здатність застосовувати техніки та методи самодопомоги при емоційному вигоранні на практиці.

Цільова авдиторія

Вчителі закладів загальної середньої освіти, класні керівники, практичні психологи, соціальні педагоги, тьютори, керівники гуртків, представники адміністрації школи, батьки.