Робота з текстом. ІІ семестр

Коли з'явилися гроші

Незалежно від своєї могутності чи слабкості, держави і їхні правителі завжди використовували гроші, щоб підняти власний престиж серед своїх васалів або сусідів. Гроші завжди з успіхом використовувалися практично в кожному скільки-небудь розвиненому суспільстві. Вигляд грошей (як правило, це були монети) може багато чого розповісти про держави та їхніх правителів. Крім того, аналіз складу монет і місць, де їх було знайдено, дає вичерпну інформацію про утворення політичних союзів, переселення народів, про економіку, воєнну й політичну історію стародавніх держав, яка без цього могло б і не дійти до нас.

Майже за 2 тисячі років, до появи монет у VІІ ст. до н.е., торгівля здійснювалася за допомогою зливків різних металів. Спочатку це була мідь, яку використовували як гроші протягом тривалого часу (особливого поширення це набуло на Кіпрі), потім — свинець, але через те, що ці зливки були надзвичайно важкими, до того ж легко піддавалися корозії, згодом їх замінили на срібні.

Перша валюта виникла, коли на зливки почали ставити печатку, до певної міри гарантуючи тим самим їхню якість.

Грецький історик Геродот, який жив у кінці V ст. до н.е., повідомляє, що лідійці, котрі мешкали на північному заході сучасної Туреччини, вважалися першими людьми, що почали використовувати золоті та срібні монети й започаткували роздрібну торгівлю. У VІ ст. до н.е. в Лідії жив цар Крез, його ім'я пов'язане з незліченним багатством. Саме він почав карбувати монети з чистого золота.

Незалежно від Лідії срібні монети почали карбувати на грецькому острові Егіні. На ковадлі обов'язково вирізали зображення черепахи, тому що мешканці острова особливо шанували бога Аполлона, а черепаха була його священною твариною.

Спочатку монети перебували тільки в місцевому обігу. Адже для того, щоб отримати визнання, монети повинні були мати на собі печатку особи чи організації, надійність яких не викликали б ані найменшого сумніву. Кожна держава карбувала власні монети з певними знаками або з ідеалізованими портретами своїх володарів. Так, неподалік від лиману, де розливається Дністер-річка, у старовину стояло місто Тіра, а в ньому чеканили свої монетки, на одному боці яких був напис «TYRA», а на іншому — зображення риби, винограду, бика та інше. У Херсонесі чеканили власні монети — срібні та мідні з зображенням Діви, оленя, бика. А на монетці давнього міста Феодосія було написано «ФЕОДО».

Найвідомішою срібною монетою Стародавнього Риму був денарій. Він важив 4,5 грама. Денарій поступово витіснив з обігу монети інших країн, що потрапили під владу римлян. Пізніше назва «денарій» перейшла до французької монети — «деньє».

В арабів це слово перетворилося на «динар». Іноді монети називали просто — «срібник».

З давніх-давен на тій землі, де тепер Україна, жили племена прадавніх слов'ян — анти й венеди. Римські купці, що брали в них мед, віск, хутро, шкіру, давали на заміну срібні денарії. Ці блискучі кружальця з металу подобалися жінкам, які прикрашали ним свій одяг, а також робили з монет намиста.

На Русі довгий час не було своїх монет. І тоді русичі вирішили для великих платежів пустити в діло зливки. Так в XІ ст. з'являється київська гривня, у XІІ ст. — новгородська гривня, а потім чернігівська. У 1288 році волинський князь Володимир Васильович наказав ливарям перелити в гривні срібні посудини зі своєї скарбниці.

Гривні мали різну форму, різну вагу і зовсім не були схожі на монети — то були гривні-зливки. Вони важили 160 до 205 грамів. Ними розраховувалися лише князі, бояри та купці, тобто багаті люди.

Обіг київських гривень поступово почав припинятися у XІІІ ст., а новгородська гривня дожила до XV ст. У 1349 році польський король Казимир ІІІ захопив Галицьку й частину Волинської землі. На ринку з'явилися польські, чеські й різноманітні західноєвропейські монети. У XІІІ ст. у Новгороді увійшло у вжиток слово «рубель», яке поступово замінило назву гривень новгородських. У XV ст. рубель повністю витіснив з обігу гривню.

Тема прочитаного тексту:

Коли з'явилися гроші

Незалежно від своєї могутності чи слабкості, держави і їхні правителі завжди використовували гроші, щоб підняти власний престиж серед своїх васалів або сусідів. Гроші завжди з успіхом використовувалися практично в кожному скільки-небудь розвиненому суспільстві. Вигляд грошей (як правило, це були монети) може багато чого розповісти про держави та їхніх правителів. Крім того, аналіз складу монет і місць, де їх було знайдено, дає вичерпну інформацію про утворення політичних союзів, переселення народів, про економіку, воєнну й політичну історію стародавніх держав, яка без цього могло б і не дійти до нас.

Майже за 2 тисячі років, до появи монет у VІІ ст. до н.е., торгівля здійснювалася за допомогою зливків різних металів. Спочатку це була мідь, яку використовували як гроші протягом тривалого часу (особливого поширення це набуло на Кіпрі), потім — свинець, але через те, що ці зливки були надзвичайно важкими, до того ж легко піддавалися корозії, згодом їх замінили на срібні.

Перша валюта виникла, коли на зливки почали ставити печатку, до певної міри гарантуючи тим самим їхню якість.

Грецький історик Геродот, який жив у кінці V ст. до н.е., повідомляє, що лідійці, котрі мешкали на північному заході сучасної Туреччини, вважалися першими людьми, що почали використовувати золоті та срібні монети й започаткували роздрібну торгівлю. У VІ ст. до н.е. в Лідії жив цар Крез, його ім'я пов'язане з незліченним багатством. Саме він почав карбувати монети з чистого золота.

Незалежно від Лідії срібні монети почали карбувати на грецькому острові Егіні. На ковадлі обов'язково вирізали зображення черепахи, тому що мешканці острова особливо шанували бога Аполлона, а черепаха була його священною твариною.

Спочатку монети перебували тільки в місцевому обігу. Адже для того, щоб отримати визнання, монети повинні були мати на собі печатку особи чи організації, надійність яких не викликали б ані найменшого сумніву. Кожна держава карбувала власні монети з певними знаками або з ідеалізованими портретами своїх володарів. Так, неподалік від лиману, де розливається Дністер-річка, у старовину стояло місто Тіра, а в ньому чеканили свої монетки, на одному боці яких був напис «TYRA», а на іншому — зображення риби, винограду, бика та інше. У Херсонесі чеканили власні монети — срібні та мідні з зображенням Діви, оленя, бика. А на монетці давнього міста Феодосія було написано «ФЕОДО».

Найвідомішою срібною монетою Стародавнього Риму був денарій. Він важив 4,5 грама. Денарій поступово витіснив з обігу монети інших країн, що потрапили під владу римлян. Пізніше назва «денарій» перейшла до французької монети — «деньє».

В арабів це слово перетворилося на «динар». Іноді монети називали просто — «срібник».

З давніх-давен на тій землі, де тепер Україна, жили племена прадавніх слов'ян — анти й венеди. Римські купці, що брали в них мед, віск, хутро, шкіру, давали на заміну срібні денарії. Ці блискучі кружальця з металу подобалися жінкам, які прикрашали ним свій одяг, а також робили з монет намиста.

На Русі довгий час не було своїх монет. І тоді русичі вирішили для великих платежів пустити в діло зливки. Так в XІ ст. з'являється київська гривня, у XІІ ст. — новгородська гривня, а потім чернігівська. У 1288 році волинський князь Володимир Васильович наказав ливарям перелити в гривні срібні посудини зі своєї скарбниці.

Гривні мали різну форму, різну вагу і зовсім не були схожі на монети — то були гривні-зливки. Вони важили 160 до 205 грамів. Ними розраховувалися лише князі, бояри та купці, тобто багаті люди.

Обіг київських гривень поступово почав припинятися у XІІІ ст., а новгородська гривня дожила до XV ст. У 1349 році польський король Казимир ІІІ захопив Галицьку й частину Волинської землі. На ринку з'явилися польські, чеські й різноманітні західноєвропейські монети. У XІІІ ст. у Новгороді увійшло у вжиток слово «рубель», яке поступово замінило назву гривень новгородських. У XV ст. рубель повністю витіснив з обігу гривню.

Мета прочитаного тексту:

Коли з'явилися гроші

Незалежно від своєї могутності чи слабкості, держави і їхні правителі завжди використовували гроші, щоб підняти власний престиж серед своїх васалів або сусідів. Гроші завжди з успіхом використовувалися практично в кожному скільки-небудь розвиненому суспільстві. Вигляд грошей (як правило, це були монети) може багато чого розповісти про держави та їхніх правителів. Крім того, аналіз складу монет і місць, де їх було знайдено, дає вичерпну інформацію про утворення політичних союзів, переселення народів, про економіку, воєнну й політичну історію стародавніх держав, яка без цього могло б і не дійти до нас.

Майже за 2 тисячі років, до появи монет у VІІ ст. до н.е., торгівля здійснювалася за допомогою зливків різних металів. Спочатку це була мідь, яку використовували як гроші протягом тривалого часу (особливого поширення це набуло на Кіпрі), потім — свинець, але через те, що ці зливки були надзвичайно важкими, до того ж легко піддавалися корозії, згодом їх замінили на срібні.

Перша валюта виникла, коли на зливки почали ставити печатку, до певної міри гарантуючи тим самим їхню якість.

Грецький історик Геродот, який жив у кінці V ст. до н.е., повідомляє, що лідійці, котрі мешкали на північному заході сучасної Туреччини, вважалися першими людьми, що почали використовувати золоті та срібні монети й започаткували роздрібну торгівлю. У VІ ст. до н.е. в Лідії жив цар Крез, його ім'я пов'язане з незліченним багатством. Саме він почав карбувати монети з чистого золота.

Незалежно від Лідії срібні монети почали карбувати на грецькому острові Егіні. На ковадлі обов'язково вирізали зображення черепахи, тому що мешканці острова особливо шанували бога Аполлона, а черепаха була його священною твариною.

Спочатку монети перебували тільки в місцевому обігу. Адже для того, щоб отримати визнання, монети повинні були мати на собі печатку особи чи організації, надійність яких не викликали б ані найменшого сумніву. Кожна держава карбувала власні монети з певними знаками або з ідеалізованими портретами своїх володарів. Так, неподалік від лиману, де розливається Дністер-річка, у старовину стояло місто Тіра, а в ньому чеканили свої монетки, на одному боці яких був напис «TYRA», а на іншому — зображення риби, винограду, бика та інше. У Херсонесі чеканили власні монети — срібні та мідні з зображенням Діви, оленя, бика. А на монетці давнього міста Феодосія було написано «ФЕОДО».

Найвідомішою срібною монетою Стародавнього Риму був денарій. Він важив 4,5 грама. Денарій поступово витіснив з обігу монети інших країн, що потрапили під владу римлян. Пізніше назва «денарій» перейшла до французької монети — «деньє».

В арабів це слово перетворилося на «динар». Іноді монети називали просто — «срібник».

З давніх-давен на тій землі, де тепер Україна, жили племена прадавніх слов'ян — анти й венеди. Римські купці, що брали в них мед, віск, хутро, шкіру, давали на заміну срібні денарії. Ці блискучі кружальця з металу подобалися жінкам, які прикрашали ним свій одяг, а також робили з монет намиста.

На Русі довгий час не було своїх монет. І тоді русичі вирішили для великих платежів пустити в діло зливки. Так в XІ ст. з'являється київська гривня, у XІІ ст. — новгородська гривня, а потім чернігівська. У 1288 році волинський князь Володимир Васильович наказав ливарям перелити в гривні срібні посудини зі своєї скарбниці.

Гривні мали різну форму, різну вагу і зовсім не були схожі на монети — то були гривні-зливки. Вони важили 160 до 205 грамів. Ними розраховувалися лише князі, бояри та купці, тобто багаті люди.

Обіг київських гривень поступово почав припинятися у XІІІ ст., а новгородська гривня дожила до XV ст. У 1349 році польський король Казимир ІІІ захопив Галицьку й частину Волинської землі. На ринку з'явилися польські, чеські й різноманітні західноєвропейські монети. У XІІІ ст. у Новгороді увійшло у вжиток слово «рубель», яке поступово замінило назву гривень новгородських. У XV ст. рубель повністю витіснив з обігу гривню.

До якого стилю мовлення належить прочитаний текст?

Коли з'явилися гроші

Незалежно від своєї могутності чи слабкості, держави і їхні правителі завжди використовували гроші, щоб підняти власний престиж серед своїх васалів або сусідів. Гроші завжди з успіхом використовувалися практично в кожному скільки-небудь розвиненому суспільстві. Вигляд грошей (як правило, це були монети) може багато чого розповісти про держави та їхніх правителів. Крім того, аналіз складу монет і місць, де їх було знайдено, дає вичерпну інформацію про утворення політичних союзів, переселення народів, про економіку, воєнну й політичну історію стародавніх держав, яка без цього могло б і не дійти до нас.

Майже за 2 тисячі років, до появи монет у VІІ ст. до н.е., торгівля здійснювалася за допомогою зливків різних металів. Спочатку це була мідь, яку використовували як гроші протягом тривалого часу (особливого поширення це набуло на Кіпрі), потім — свинець, але через те, що ці зливки були надзвичайно важкими, до того ж легко піддавалися корозії, згодом їх замінили на срібні.

Перша валюта виникла, коли на зливки почали ставити печатку, до певної міри гарантуючи тим самим їхню якість.

Грецький історик Геродот, який жив у кінці V ст. до н.е., повідомляє, що лідійці, котрі мешкали на північному заході сучасної Туреччини, вважалися першими людьми, що почали використовувати золоті та срібні монети й започаткували роздрібну торгівлю. У VІ ст. до н.е. в Лідії жив цар Крез, його ім'я пов'язане з незліченним багатством. Саме він почав карбувати монети з чистого золота.

Незалежно від Лідії срібні монети почали карбувати на грецькому острові Егіні. На ковадлі обов'язково вирізали зображення черепахи, тому що мешканці острова особливо шанували бога Аполлона, а черепаха була його священною твариною.

Спочатку монети перебували тільки в місцевому обігу. Адже для того, щоб отримати визнання, монети повинні були мати на собі печатку особи чи організації, надійність яких не викликали б ані найменшого сумніву. Кожна держава карбувала власні монети з певними знаками або з ідеалізованими портретами своїх володарів. Так, неподалік від лиману, де розливається Дністер-річка, у старовину стояло місто Тіра, а в ньому чеканили свої монетки, на одному боці яких був напис «TYRA», а на іншому — зображення риби, винограду, бика та інше. У Херсонесі чеканили власні монети — срібні та мідні з зображенням Діви, оленя, бика. А на монетці давнього міста Феодосія було написано «ФЕОДО».

Найвідомішою срібною монетою Стародавнього Риму був денарій. Він важив 4,5 грама. Денарій поступово витіснив з обігу монети інших країн, що потрапили під владу римлян. Пізніше назва «денарій» перейшла до французької монети — «деньє».

В арабів це слово перетворилося на «динар». Іноді монети називали просто — «срібник».

З давніх-давен на тій землі, де тепер Україна, жили племена прадавніх слов'ян — анти й венеди. Римські купці, що брали в них мед, віск, хутро, шкіру, давали на заміну срібні денарії. Ці блискучі кружальця з металу подобалися жінкам, які прикрашали ним свій одяг, а також робили з монет намиста.

На Русі довгий час не було своїх монет. І тоді русичі вирішили для великих платежів пустити в діло зливки. Так в XІ ст. з'являється київська гривня, у XІІ ст. — новгородська гривня, а потім чернігівська. У 1288 році волинський князь Володимир Васильович наказав ливарям перелити в гривні срібні посудини зі своєї скарбниці.

Гривні мали різну форму, різну вагу і зовсім не були схожі на монети — то були гривні-зливки. Вони важили 160 до 205 грамів. Ними розраховувалися лише князі, бояри та купці, тобто багаті люди.

Обіг київських гривень поступово почав припинятися у XІІІ ст., а новгородська гривня дожила до XV ст. У 1349 році польський король Казимир ІІІ захопив Галицьку й частину Волинської землі. На ринку з'явилися польські, чеські й різноманітні західноєвропейські монети. У XІІІ ст. у Новгороді увійшло у вжиток слово «рубель», яке поступово замінило назву гривень новгородських. У XV ст. рубель повністю витіснив з обігу гривню.

Який із типів мовлення НЕ використаний у прочитаному тексті?

Спочатку монети перебували тільки в місцевому обігу. Адже для того, щоб отримати визнання, монети повинні були мати на собі печатку особи чи організації, надійність яких не викликали б ані найменшого сумніву. Кожна держава карбувала власні монети з певними знаками або з ідеалізованими портретами своїх володарів. Так, неподалік від лиману, де розливається Дністер-річка, у старовину стояло місто Тіра, а в ньому чеканили свої монетки, на одному боці яких був напис «TYRA», а на іншому — зображення риби, винограду, бика та інше. У Херсонесі чеканили власні монети — срібні та мідні з зображенням Діви, оленя, бика. А на монетці давнього міста Феодосія було написано «ФЕОДО».

У реченні "Кожна держава карбувала власні монети з певними знаками або з ідеалізованими портретами своїх володарів" синонімом до слова "ідеалізований" є слово:

Грецький історик Геродот, який жив у кінці V ст. до н.е., повідомляє, що лідійці, котрі мешкали на північному заході сучасної Туреччини, вважалися першими людьми, що почали використовувати золоті та срібні монети й започаткували роздрібну торгівлю. У VІ ст. до н.е. в Лідії жив цар Крез, його ім'я пов'язане з незліченним багатством. Саме він почав карбувати монети з чистого золота.

Антонімом до слова "роздрібну" в реченні "Почали використовувати золоті та срібні монети й започаткували роздрібну торгівлю" є слово:

Найвідомішою срібною монетою Стародавнього Риму був денарій. Він важив 4,5 грама. Денарій поступово витіснив з обігу монети інших країн, що потрапили під владу римлян. Пізніше назва «денарій» перейшла до французької монети — «деньє».

Обіг київських гривень поступово почав припинятися у XІІІ ст., а новгородська гривня дожила до XV ст. У 1349 році польський король Казимир ІІІ захопив Галицьку й частину Волинської землі. На ринку з'явилися польські, чеські й різноманітні західноєвропейські монети. У XІІІ ст. у Новгороді увійшло у вжиток слово «рубель», яке поступово замінило назву гривень новгородських. У XV ст. рубель повністю витіснив з обігу гривню.

Слово витіснив у реченнях "Денарій поступово витіснив з обігу монети інших країн, що потрапили під владу римлян" та "У XV ст. рубель повністю витіснив з обігу гривню" має таке значення:

Про що може розповісти вигляд грошей?

Найвідомішою монетою Стародавнього Риму вважається:

Хто зі стародавніх царів почав карбувати монети з чистого золота?

Відповідно до тексту, гривня виступає в усіх наведених значеннях, ОКРІМ:

У тексті немає відповіді на запитання: