1. КОНТРОЛЬ АУДІЮВАННЯ. І семестр

Прочитайте текст.

ПОКРУЧІ

Поріг бабусиної кімнати хлопець стрімко переступив. Затишно буркотіло радіо на підвіконні. Бабусі й не видно було за ковдрами, подушками. Коли вона й не спить, однаково лежить із заплющеними очима, піднімається дуже рідко. Лице акуратне, дрібненьке, схоже на квіточку.

Роман підступив до столу з гарною святковою скатеркою. На столі пишалась дешева ваза темно-синього скла, лежав псалтир, якісь ліки. Стояла прикрита рушником ікона. Роман узяв її, задерев’яніло засунув під куртку і, не глянувши на стару з її подушками, рвучко направився геть.

Увечері Роман відніс ікону старому Павлуші Ханенку. Отому, що в Канаду до родичів виїхав, а тепер погостювати приїхав. Каже, що в тамтешніх українців така туга за батьківщиною, що мати який сувенір з рідної України – їм за велике щастя. Хоч рушник вишиваний. Хоч ікону. І гроші вони за це ладні заплатити…

Роздивившись принесену Романом ікону, «канадець» Ханенко поклав її на стіл.

- Чи ти мене хочеш одурити, чи хто тебе "кинув"? – верескнув він. – Дивись.

Ханенко поклав бабусину святиню на стіл, піддів ікону зі зворотного боку ножичком, і на темному дереві забілів папірець із рівними рядками друкованих літер. «…під впливом інженери… згідно з якими архітектурний стиль…»

- Хтось узяв рівненьку дощечку, - пояснював Ханенко, - наклеїв репродукцію з журналу, а потім лаком покрив. Вийшло непогано, - хмикнув, - але на продаж не йде. Тобто, - поправився, - на сувенір не згодиться.

Коли увечері повернувся брат Антін, Роман підійшов до нього:

- Ікону давно продав?

Антін поглянув у темні очі Романа:

- Давно. З рік тому, у місті.

- Нікому не скажу. Половину грошей мені оддаси, - мовив похолоділим голосом Роман і пішов до хати.

- Розказуй хоч всьому кутку, хоч на все село кричи, - насмішкувато крикнув йому в спину Антін. – Грошей тих давно немає. Гроші ті на випускний вечір пішли.

Брати встали один проти одного напружені, як покручі. Якось дивно покликала до хати мати. Бабуся напівсиділа в ліжку. Крилом голубки виглядало з-під хустинки срібне пасмо. Поруч згорбився на стільці батько. Хлопці виструнчились, між ними стала смутна мати з вологим блиском в очах.

- Діти… мої… мабуть… до ранку не доживу… - з натугою вилітали з побілілих уст слова. – Довго я… ходила… по цій землі… Живіть і ви… довго… Ікону бережіть… І вона… вас… оберігатиме…

Увійшовши до кімнати, Роман не побачив бабусі

Зі столу Роман крадькома взяв

Він узяв цю річ, щоб

Романові здавалося, що якщо взяти її, то це

Антін узяв ікону, щоб

Ікона виявилася

У крадіжці справжньої ікони Роман запідозрив

Гроші, виручені за продаж украденої ікони, злодій витратив

Викритий у крадіжці ікони, Антін відчув

Бабуся ставилася до ікони

Через свою готовність продати родинну реліквію обидва брати виявили

Сучасне значення слова духовність таке