Порівняльна педагогіка як наука.

1. Що вивчає порівняльна педагогіка?

Яка основна мета порівняльної педагогіки?

Який метод є основним у порівняльній педагогіці?

4. Хто з учених вважається одним із засновників порівняльної педагогіки?

5. Які фактори найчастіше враховує порівняльна педагогіка при аналізі освітніх систем?

Яке міжнародне агентство відіграє ключову роль у вивченні освітніх систем різних країн?

Які основні етапи розвитку порівняльної педагогіки?

Об’єктом дослідження порівняльної педагогіки є                 (педагогічної

теорії та практики) на глобальному (світовому), регіональному (окремих

материків, частин світу) та локальному (окремих держав – національному,

частин держав – етнічному) рівнях в її минулому, сучасному та майбутньому

аспектах.

Предметом порівняльної педагогіки є:

- стан, тенденції та                         світового (зарубіжного й

вітчизняного) педагогічного досвіду, а також сучасних національних

педагогічних культур;

- стан, основні тенденції та закономірності розвитку освіти в різних країнах,

геополітичних регіонах і в глобальному масштабі;

- співвідношення загальних тенденцій і національної або регіональної специфіки,

                      аспекти міжнародного педагогічного досвіду, форми і

способи взаємозбагачення національних освітніх систем;

- компаративізм (порівняння) й узагальнення систем освіти, шкільного

педагогічного досвіду країн з яскраво вираженими відмінностями;

- вивчення факторів, що впливають на                        систем освіти.

Основними завданнями порівняльної педагогіки є:

-        (у порівняльному плані) стану, закономірностей і тенденцій розвитку

освіти і виховання у різних країнах світу;

- розкриття співвідношення загальних тенденцій розвитку освіти та її

             (регіональної) специфіки;

- виявлення позитивних і негативних аспектів міжнародного педагогічного

досвіду, форм і способів взаємозбагачення національних освітніх культур;

-               напрямів розвитку освіти (школи і педагогіки) в майбутньому;

- систематичний аналіз джерельної бази освітніх систем різних країн світу з

метою виявлення глобальних закономірностей і тенденцій розвитку освіти та

врахування їх специфіки у вітчизняній педагогіці;

- виявлення суперечностей і тенденцій сучасного та перспективного

розвитку                     на основі аналізу досягнень і недоліків у

зарубіжному педагогічному досвіді;

- розробка та використання уніфікованих, науково обґрунтованих критеріїв

оцінки якості та ефективності освіти країн з метою здійснення об’єктивного

порівняння (виявлення досягнень і недоліків, специфічних відмінностей та

подібних рис);

-             педагогічних ідей і шкільної практики та формулюванні на цій

основі теоретичних підходів універсального, прогностичного характеру