Життя легендарної французької модельєрки Коко Шанель можна описати коротко: «Із попелюшок – у королеви». Дівчинка з сиротинця стала головною зіркою паризького світу моди. Її біографія – це вже готовий сценарій до фільму. Тому дивно, що кінематограф до останнього часу лише раз звертався до такої «золотої жили» – у 1981 році на екрани вийшла американо-франко-британська кінопродукція «Самотність Шанель». Стрічка не мала особливого успіху, що, ймовірно, відбило бажання в інших звертатися до цієї теми. Невідомо, у якому порядку розташувалися планети на небі, але нині, після майже 40 років кінозабуття, у роботі перебувають відразу три художні біографічні фільми про життя Коко. Перший – під простою назвою «Коко Шанель» – виготовлено для американського телебачення. Робоча версія другого – «Коко Шанель та Ігор Стравінський», виробництва Франції, – демонструвалася на церемонії закриття Каннського кінофестивалю. А вже зараз на екранах Європи – найцікавіша кіноверсія біографії – «Коко до Шанель».
Габріель Бонер Шанель, як звучать її повне ім'я та прізвище, народилася 19 серпня 1883 року в містечку Сомюр. Хоча за життя вона стверджувала, що з'явилася на світ... 1893 року в Оверньє. Жінкам властиво видавати себе молодшими, а у випадку Габріель накладався ще один чинник – молоді роки жінки припали на період після Першої світової війни, яка відчутно викосила чоловічу половину Франції. Нові документи замість утрачених можна було виправити.
У шестирічному віці Габріель утратила матір, а батько невдовзі покинув майбутню зірку та її чотирьох братів і сестер. Діти були змушені перебиватися в родичів та по дитячих притулках. Габріель шість років провела в сиротинці.
18-річною дівчина влаштувалася працювати продавцем у магазині одягу, а у вільний час співала в кабаре. Оскільки її улюбленими піснями були композиції під назвами Kо Ko Rі Kо та Qui qu'a Coco, то до дівчини й пристало прізвисько Коко.
Шанель так і не досягла успіху як співачка, але мала незаперечний успіх у чоловіків. З одним із них, офіцером Етьєном Бальзаном, вона втекла до Парижа. Там невдовзі змінила його на заможнішого шанувальника – Артура Кейпела, капітана британської армії, промисловця та відомого гравця в поло. Кейпел на прізвисько Хлопчисько профінансував відкриття першого модного магазину Шанель, тобто зв’язок із ним був визначальним у біографії Коко. Елегантний британець віддавав перевагу блейзерам і тим самим надихав модельєрку на впровадження більш чоловічих, «квадратних» елементів у жіночий костюм. Кейпел загинув в автомобільній аварії 1919 року.
Коко Шанель знаменита тим, що здійснила революцію в царині жіночої моди – саме вона позбавила жінок корсетів та інших обов’язкових «знарядь тортур». Прогресивна француженка пропагувала жіночі костюми простих і водночас елегантних фасонів. Відтак у 1926 році Шанель винайшла славетну «маленьку чорну сукню».
Після Другої світової війни, коли Європа та світ почали відроджуватися і знову з’явився інтерес до моди, Коко в буквальному сенсі перевдягнула жінок із шинелей у «шанелі». Модельєрка запровадила в моду короткі спіднички-дзвони, форма яких утримувалася дротиками, подарувала жінкам легкі плащі та костюми з приталеного жакета й спідниці, яка облягала до колін, що стали вершиною елегантності. Її стиль – це також короткі спіднички без зайвих оздоб, гольфи та жіночі брюки, довгі низки перлів, пластикова біжутерія – усього й не перелічити.
Винаходом Шанель є й коротка жіноча зачіска «під пажа». Ну і хіба можна забути легендарні, створені ще 1922 року, популярні в усі часи парфуми «Шанель № 5»...