Аудіювання проводиться за планом:
Учні вголос читають інформацію про українське літературне бароко (с. 73 автор підручника О.Авраменко)
Учитель читає текст про популярність пісні С Климовського "Їхав козак за Дунай"
Проведення тестування
ДОДАТОК (текст, який читає вчитель)
Пісня «Їхав козак за Дунай» на початку XIX століття звучала по всій Європі від Дніпра до берегів Сени. Її бренькали на різних музичних інстументах пані та панночки в салонах Німеччини, Італії, Франції. Її співали різними мовами, вважали власною народною піснею німці, поляки, чехи, болгари, угорці, а також австрійці, англійці, французи, американці й навіть… австралійці. Назви у пісні теж були різними, у німців, наприклад, «Козак і дівчина», «Чарівна Мінка». Можливо, популярність цієї простенької пісеньки пояснюється її сюжетом, близьким багатьом. В Україні ця пісня поширилась у XVIII столітті, а з’явилася, вірогідно, після поразки під Полтавою та знищення Гетьманщини в 1709 році. Частина прихильників Мазепи як з-посеред козацької верхівки, так і з рядових козаків, змушена була покинути Україну через московську окупацію й обмеження прав Козацько-Гетьманської держави. Можливо, саме ці події й спонукали її автора, Семена Климовського, козака Харківського полку скласти пісню «Їхав козак за Дунай». Пісня дуже швидко, ще за життя автора, стала популярним народним романсом і перший її текст був надрукований у Санкт-Петербурзі Іваном Прачем. Найповніший текст пісні подав Михайло Максимович у збірці «Малороссійскія пѣсни» (1827 і 1834 рр.) із приміткою: «Пісня ця та ще деякі, складені козаком Семеном Климовським, що жив близько 1724 року».
Протягом XIX століття пісню «Їхав козак за Дунай» друкували у багатьох пісенниках і як народну, і як авторську. 1860 року український історик, етнограф, мовознавець і письменник Микола Закревський вмістив пісню у збірці «Старосвітський бандуриста», зауваживши, що вона «відома всій освіченій Європі».
Яким же чином українська пісня опинилася в Європі? Є декілька версій. Згідно з однією, вона потрапила до Німеччини наприкінці XVIII століття під час війн коаліції монархічних урядів низки європейських країн проти республіканської Франції. Згідно з іншою версією, пісню завезла німецька мандрівниця Ельза Рьоке після відвідин Росії та України у 1796 році. Є й третя версія, яку дослідники вважають найбільш вірогідною. Видатний композитор Людвіг ван Бетховен познайомився у Відні з сином останнього українського гетьмана Кирила Розумовського – Андрієм, послом росії в Австрії. Андрій Розумовський був людиною освіченою, до того ж любив і поважав культуру своїх предків. Посольська садиба у Відні при ньому славилася музичними вечорами, була таким собі «українським острівцем» – незмінним успіхом тут користувалася саме українська музика у виконанні українських співаків і бандуристів. Можливо, саме там почув композитор пісню «Їхав козак за Дунай» і запозичив її мелодію для своїх майбутніх творів. Йоганн Вольфґанґ Ґете переклав пісню німецькою мовою, зробивши її відомою за кордоном. З Європи на початку ХХ століття пісня «Їхав козак за Дунай» потрапила до Америки, у США з’явилися нові переклади пісні.