Аудіювання / Читання мовчки. Микола Чудотворець
Є такий святий - Касіян. За дванадцятьма замками він тримає всі, які є на світі, вітри і порядкує ними. Нашле один вітер - недорід буде, пошле інший - тяжка пошесть на людей нападе, пустить третій вітер - упаде мор на худобу, пошле четвертий - землю випалить посухою. Свято преподобного Касіяна буває раз на чотири роки - 29 лютого. У Касіянів день не сварилися, бо до кінця року Касіян у землю забере. Як не нагодуєш цього дня худобу - хробак у тобі до року заведеться й знищить тебе. Як зневажиш старовинні звичаї- Касіян зробить калікою. На Касіянів рік (високосний) не будували нових хат, не справляли весіль, не купували землі.
Пішов якось той Касіян до Господа скаржитися: його чомусь народ не любить, а Святому Миколаєві все дякує та церкви вибудовує.
Послав Пан-Біг ангела по Святого Миколая. Літає ангел туди, літає сюди - шукає. А Святий Миколай, поки Касіян на небі відпочиває, на Чорному морі кораблі рятує.
- Зачекай трохи, - каже Касіянові Господь. - Впорається, то прийде, тоді розберемося.
Ждуть та ждуть, а Миколая нема. Знову Господь ангела посилає, а той:
- Він вогонь на землі гасить, людей із пожежі рятує.
Знову чекають - і знову нема.
- Від турків козаків звільняє, кайдани їм на руках розбиває, - ангел пояснює.
Нарешті Миколай став перед Господом. У болото заляпаний, увесь вимазаний, лише очі ясним сонечком з-під кошлатих брів сяють.
-Де ти пропадаєш, Миколаю? - роздивляється його Бог, - і чого такий брудний?
-Та віз у селянина в болото перекинувся, то помагав витягати.
-Тепер зрозумів, Касіяне, чого Миколі люди церкви зводять? - питає Господь. - Роби і ти так, то й тебе любитимуть...
Народився Святий Миколай 19 грудня в місті Мирі в країні Лікії. Тому святого називають Миколою Мирлікійським. Із самого народження хлопчик творив чудеса. Підчас свого охрещення три години на ніжках простояв, щоб ушанувати Пресвяту Трійцю.
Коли батьки залишили Миколі велику спадщину, він усе те добро роздав бідним. Якось настав у Лікійській країні голод. Один італійський купець мав корабель, вантажений хлібом. Святий Миколай явився йому в сні й каже: "Ось тобі три золоті монети, вези свій хліб туди і туди". Прокидається купець, а в руці три золоті... Брали голодні той хліб тремтячими руками, ноги купцеві цілували. А він: "Святому Миколаєві дякуйте!"
Свято Миколая відзначають двічі на рік. Перше свято -у грудні, удень його народження. Це зимовий Микола.
День Миколая намагалися відзначати не пишнотами, а добрими справами. Хизуватися доброчинністю цього дня не заведено, адже Святий Миколай і сам творив дива не напоказ, а на людську радість і користь. На свято Миколая сиротам збирали й подавали на прожиття, стареньким вибілювали хату, біднякам заготовляли дров. Дітлашня чекала вечора: найслухняніші й найкмітливіші діставали від Миколая подарунки. Співали, бавилися, а під кінець робили своєрідні гірлянди з горішків та яблучок, чіпляли їх до сволока, щоб Святий Миколай через рік до цієї хати завітав і всіх застав живими-здоровими.
І після смерті вершив Святий Миколай доброчинні свої чудеса. Друге Миколине свято - 22 травня. Цього дня мощі святого перевезено до міста Бар і поставлено у церкві Святого Стефана.
На весняного Миколая молодь влаштовувала ігри. Дівчині зав'язували очі, хлопці ставали в гурт. "Шукай Миколая!" - гукали їй подруги, і вона вказувала на того, хто траплявся під руку. Вибраний нею хлопець мав звітувати, що доброго зробив протягом року.
Молебні цього дня правили біля води. Не дай Боже, щоб водоймище було занехаяне! Це значить, що з тим, хто насмілився занехаяти кров землі, зробиться так само
(За Г. Маковій) ( 544 сл.)