ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДУ ПРОЕКТІВ НА УРОКАХ ЛІТЕРАТУРНОГО ЧИТАННЯ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

Опис документу:
На сьогоднішній день гостро стоїть питання удосконалення навчально-виховного процесу. Навчання учнів початкової школи повинно бути спрямоване не тільки на засвоєння знань, а й на практичне їх застосування. При цьому варто не забувати про особистісний розвиток учня, виховання в нього бажання вчитися самостійно, критично мислити та аналізувати отриману інформацію. Саме тому вчителі повинні якомога більше уваги приділять незвичним формам роботи.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Київський університет імені Бориса Грінченка

Педагогічний інститут

Кафедра початкової освіти

ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДУ ПРОЕКТІВ НА УРОКАХ ЛІТЕРАТУРНОГО ЧИТАННЯ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

КУРСОВА РОБОТА

Напрям підготовки 6.010102 «Початкова освіта»

Виконала:

Пісна Аліна Олегівна,

студентка III курсу,

групи ПОб-1-17-2.0д

Науковий керівник:

кандидат педагогічних наук,

ст. викладач кафедри

Сухопара І. Г.

Допущено до захисту: Робота захищена:

Завідувач кафедри ________ «_____»____________2018 р.

«_____»____________2018 р. з оцінкою «_____________»

КИЇВ – 2018

Зміст

ВСТУП

Актуальність дослідження. На сьогоднішній день гостро стоїть питання удосконалення навчально-виховного процесу. Навчання учнів початкової школи повинно бути спрямоване не тільки на засвоєння знань, а й на практичне їх застосування. При цьому варто не забувати про особистісний розвиток учня, виховання в нього бажання вчитися самостійно, критично мислити та аналізувати отриману інформацію. Учні початкових класів в силу вікових особливостей ще не володіють, або ж володіють не в достатній мірі цими навичками та вміннями. Перед педагогічним колективом стоїть завдання так організувати навчально-виховний процес, щоб навчати та виховувати особистість, здатну до критичної самооцінки, саморозвитку та самовдосконаленню.

В пояснювальній записці програми початкових класів зазначено, що курс «Літературне читання» має на меті розвиток дитячої особистості за допомогою засобів читацької діяльності та формування в учнів читацької компетентності, ознайомлення учнів з дитячою літературою як мистецтвом слова. Метою також є здійснення мовленнєвого, інтелектуального та літературного розвитку дитини, формування в неї морально-естетичних та громадянських понять та уявлень. Окрім читацької компетентності в учнів також формуються інші: загальнокультурна, інформаційна та комунікативна.

В програмі дають таке визначення читацькій компетентності: «Читацька компетентність є особистісно-діяльнісним інтегрованим результатом взаємодії знань, умінь, навичок, індивідуального досвіду та ціннісних ставлень учнів, що набуваються у процесі реалізації усіх змістових ліній предмета «Літературне читання». » [14]

Щоб в повній мірі реалізувати мету навчання «Літературного читання» потрібно виконати такі завдання:

  • формування в учнів повноцінних навичок: читання як базової у системі початкового навчання та слухання;

  • ознайомлення учнів з дитячою літературою різної тематики і жанрів; формування у дітей соціальних, морально-етичних, естетичних цінностей через зміст і художні образи літературних творів;

  • формування у школярів умінь сприймати, розуміти, аналізувати й інтерпретувати літературні тексти різних видів з використанням літературознавчих понять, визначених програмою;

  • розвиток мовлення учнів; формування умінь створювати власні висловлювання за змістом прочитаного (прослуханого);

  • розвиток творчої літературної діяльності школярів;

  • формування у школярів прийомів самостійної роботи з різними типами і видами дитячих книжок, довідковим матеріалом, умінь здійснювати пошук, добір інформації для вирішення навчально-пізнавальних завдань;

  • виховання потреби в систематичному читанні як засобові пізнання світу, самопізнання, загальнокультурного розвитку, естетичного задоволення. [14]

Навчальний предмет «Літературне читання» – багатофункціональний. Уміння і навички, індивідуальний досвід читацької діяльності – складники читацької компетентності, які формуються на уроках літературного читання, мають не лише предметний, а й загальнонавчальний характер, є засобом вивчення практично всіх навчальних предметів, забезпечують їх подальше засвоєння у наступних ланках загальноосвітньої школи. Для гармонійного поєднання всіх цих особливостей вчителям варто урізноманітнити уроки новітніми методами. Варто звернути увагу на метод проектів, який завдяки своїй структурі та особливостям проведення в повній мірі забезпечує виховання та розвиток цих якостей за умови дотримання всіх вимог до його проведення.

Над методом проектів працювали: Д. Дьюї, Селістен Френ, С.Т. Шацький та інші. Вчені розробили план роботи над проектом, класифікацію проектів, особливості застосування в початковій школі. На жаль, поза увагою науковців лишилось впровадження методу проектів у сучасній школі, в тому числі на уроках літературного читання. Існує безліч проектів на уроках природознавства, математики та української мови, але вивчення літератури в початковій школі обмежується читанням малих фольклорних жанрів, казок тощо.

Але останнім часом вчені все ж таки звернули увагу на уроки літературного читання в початковій школі. Сучасні українські вчені підсумували та удосконалили метод проектів, визначили особливості цього методу, його зміст, описали роботу вчителя щодо підготовки проектних завдань, визначення проблеми проекту тощо. Розвиток методу проектів не стоїть на місці, методична скарбниця поповнилась роботами на тему використання та розвитку методу проектів. Такі видатні вчені, як Г.О. Руських, Є.С. Полат, О.І. Пометун цікавляться використанням в урочний час. Вивченням методики проектів в позаурочний час займались Є. С. Цикало, А. М. Чайка, М. Ф. Ширшина. Проектною діяльність в початковій школі цікавились О.М. Ворожейкіна, А.Г. Капля. Наукові дослідження вчених Т. Е. Веденеєвої, Ю. В. Момот, М. Б. Павлової, Н. І. Шиян та інших акцентують увагу на цілісності, комплексності та системності впровадження проектних технологій.

Водночас вчені залишили поза увагою особливості впровадження методу проектів на уроках літературного читання. Актуальність і практична значущість порушеної проблеми, наявність суперечності і зумовили вибір теми курсової роботи.

Мета дослідження: теоретично дослідити проблему використання методу проектів у початковій школі на уроках літературного читання та розробити методику використання методу проектів

Завдання:

  • Здійснити аналіз літератури з досліджуваної проблеми.

  • Уточнити сутність і зміст понять «урок літературного читання», «проект», «метод проектів», «проектний метод», « проектування», «проектна діяльність», «структура проекту».

  • Розробити методику використання методу проектів на уроках літературного читання.

  • Розробити методичні рекомендації вчителям початкових класів.

  • Виявити та розкрити особливості роботи з методом проектів у початковій школі.

Об’єкт дослідження: процес розвитку проектної діяльності на уроках літературного читання

Предмет дослідження: методика впровадження методу проектів у початковій школі

Методи дослідження. З метою визначення стану проблеми в наукових дослідженнях, особливостей методу проектів та його впровадження в початковій школі використано метод аналізу й узагальнення наукових даних, представлених у психолого-педагогічних і навчально-методичних джерелах. Для виявлення особливостей застосування методу проектів використано методи спостереження.

Практична значущість дослідження полягає в тому, що розроблено методику впровадження методу проектів на уроках літературного читання в початковій школі. Теоретичне значення даної роботи полягає в науковому обґрунтуванні проблеми застосування методу проектів на уроках літературного читання в початковій школі.

Структура курсової роботи зумовлена логікою дослідження. Робота складається з вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, додатків і списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи складає 41 сторінка. Робота містить 1 додаток. Список використаних джерел становить 33 найменування. Організація та проведення дослідження відбувалося на базі навчально-виховного комплексу№ 176.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДУ ПРОЕКТІВ НА УРОКАХ ЛІТЕРАТУРНОГО ЧИТАННЯ.

1.1 Аналіз дослідження застосування методу проектів на уроках літературного читання в психолого-педагогічній літературі.

В сучасному світі учням все частіше доводиться зіткнутися з проблемою пошуку інформації та критичного ставлення до неї. Василь Сухомлинський говорив: «Важливим завданням навчально-виховної роботи сучасної школи є те, щоб знання, які опановують учні, не залишилися мертвим вантажем в їхніх головах, а ставали засобом громадянської активності». Саме для цього зараз розробляються різноманітні методи навчання учнів початкової школи. Одним із сучасних та найбільш популярних є метод проектів. Він допомагає учням розвивати увагу, мислення в тому числі і критичне, уяву, посидючість, відповідальність тощо.

Багато вчених приділяли багато уваги розвитку проектних технологій та досягли в цьому напрямку значних результатів. Джон Дьюї створив прагматичну концепцію, яка стала теоретичною основою методу проектів :« Діяльність учня має бути спрямована на формування його мислення, в основі якого лежить його власний досвід». Вчений стверджував, що "єдиний шлях, яким дитина може усвідомити свою суспільну спадщину – це надання їй можливості виконувати ті основні типи діяльності, які роблять цивілізацію тим, чим вона є." Він підкреслював, що дорослий повинен керувати і спрямовувати діяльність дитини, її розумовий розвиток. Виконувати це можна через ретельний відбір навчального матеріалу. Такий відбір має певну педагогічну умову - зв’язок з досвідом дитини на самому початку навчання і поступове цілеспрямоване розширення цього досвіду через ретельно відібраний зміст навчання.

Інший американський вчений Кілпатрик У. Х., який був учнем Д. Дьюї, дотримувався думки, що основою шкільних програм має стати дослідницька діяльність учнів. Дитина повинна сама хотіти дізнатися щось нове, в протилежному випадку навчання не матиме результату. Учений дає таке визначення терміну «Метод проектів» : « Метод проектів – це цільовий спосіб ставитись до дітей таким чином, щоб пробуджувати в них все найкраще, а потім дозволяти їм повірити у себе якомога сильніше». Педагог запропонував розробляти програму безпосередньо під час навчального процесу, тоді ця програма стане відображенням уже отриманих дітей про навколишню дійсність і тих знань які вони ще прагнуть отримати. Кілпатрик розробив свою класифікацію проектів:

  • Творчий(продуктивний) проект;

  • Споживчий проект;

  • Проект вирішення проблеми;

  • Проект – вправа;

  • Фізико-математичний проект;

  • Технічний проект.

Значних результатів у розвитку методу проектів досяг Е. Паркхерст. Він розробив свій так званий «Дальтон-план» у 1919. Суть цього плану полягала в тому, що кожен учень працював за своїм індивідуальним планом або ж проект. Через певний проміжок часу учень повинен був відзвітувати перед керівником про виконання проекту.

Французький педагог Селістен Френ також зробив значний вклад у запровадження методу проектів. На його думку варто було організовувати процес навчання таким чином, щоб учні набували необхідні знання та навички безпосередньо у процесі виконання практичних завдань проекту.

Радянські вчені початку ХХ століття теж були зацікавлені у розвитку цього методу. Під керівництвом педагога С. Т. Шацького у 1905 році педагоги розробляли та намагалися впроваджувати проектні методи. На жаль на той час метод проектів не мав достатньо міцної теоретичної основи та підготовлених фахівців, які б вміли працювати з проектами. Тому практичне запровадження згодом перетворилось на вирішування виробничих проблем і у 1931 році метод проектів було заборонено, а радянська школа повернулась до класно-урочної системи.

Розвиток суспільства, вимоги педагогів щодо реформ системи освіти сприяли відродженню методу проектів. У 60-ті роки ХХ століття поновилась робота над удосконаленням та впровадженням методу проектів у навчанні.

У 1910-ті роки американський професор Коллінгс першим у світі запропонував класифікацію навчальних проектів:

1. «Проекти ігор» — дитячі заняття (різноманітні ігри, народні танці, драматичні постановки і т. ін.), що мали на меті участь у груповій діяльності.

2. «Екскурсійні проекти» — спрямовані на вивчення дітьми проблем, пов’язаних з природою і суспільним життям.

3. «Оповідні проекти» — участь у яких давала можливість учням отримувати задоволення від розповіді різноманітної форми — усної, письмової, вокальної (пісня), художньої (картина), музичної (гра на піаніно) і т. ін.

4. «Конструктивні проекти» — передбачали виготовлення конкретного, корисного продукту (наприклад, виготовлення клітки для кролів, годівниці для пташок).

Такі сучасні українські дослідники, як І. Єрмаков, О. Коберник, О. Савченко, В. Тименко, А. Цимбалару в своїх працях дійшли до висновку, що проектна діяльність сприяє розвитку в учнів творчості, самостійності тощо. Завдяки методу проектів можна встановити новий тип відносин між учнями та вчителем на основі співпраці.

Кожен науковець, який працював з методом проекту, або ж зіткнувся з ним у своїй професійній діяльності визначив поняття «метод проектів» по своєму. Наприклад Є. Полат розглядає метод проектів, (за умови, якщо він застосовується в межах певного предмета) як «сукупність прийомів, операцій оволодіння деякою галуззю практичного або теоретичного знання, тієї чи іншої діяльності; шлях пізнання, спосіб організації процесу пізнання».

Інший вчений, М. Запрудський визначає його як «систему навчально-пізнавальних прийомів, які дозволяють розв'язати певну проблему в результаті самостійної і колективної діяльності учнів». С.Шишов теж дав своє визначення, він трактує це поняття як «діяльність учня, в процесі якої під керівництвом учителя створюються матеріальні та духовні цінності, які мають певну новизну, причому проект виконується від ідеї до її повної реалізації».

Німецький педагог А. Флітнер визначав проектну діяльність, як навчальний процес, в якому обов’язково беруть участь серце, руки і розум. Іншими словами, самостійне розуміння набутої інформації відбувається через призму особистісного відношення до неї і оцінку результатів в кінцевому продукті.

Є. С Полат, провідний вчений теоретики розкрив суть методу проектів такими словами: « Метод проектів передбачає певну сукупність навчально пізнавальних прийомів, що дозволяють вирішити певну проблему під час самостійних дій з обов’язковою презентацією результатів. Якщо говорити про метод проектів, як педагогічну технологію, то вона передбачає сукупність дослідницьких проблемних методів, творчих за своєю діяльністю» [22, с. 272].

Ю.Л.Хотунцев, О.А.Козина з співавторами під проектом розуміють
самостійну творчу роботу, що включає план, який формується і уточняється
протягом періоду виконання проекту. Тематика проектів повинна бути неодноманітною, розвивати творче та критичне мислення, навички дослідження, вміння поєднувати знання та навички здобуті на інших предметах.

Такі дослідники, як О.Рибіна, Н.Ю.Пахомова, О.В.Ільяшев, В.В.Копилова, І.Ю.Соловйова, І.Чечель в своїх працях розглядають метод проектів, як технологічну діяльність. Технологія проектування передбачає перш за все розв’язання учнями певної проблеми. Розв’язкою цієї проблеми слугує певна сума знань, яку в подальшому вони вільно можуть використовувати на уроках.

Деякі вчені відносять метод проектів до продуктивних методів навчання. Зокрема такої думки дотримуються І. Бем та Й. Шнайдер, інші вчені ж відносять його до евристичного методу ( А. В Хуторський, наприклад).

Вчені дотримуються думки, що основним принципом методу проектів є опора на інтереси сьогодення, що повинно бути вихідним принципом навчання. Робота над проектом – це перш за все практика особистісно орієнтованого навчання з урахуванням пізнавальних інтересів для учнів, та пошук балансу між навчальним процесом та інтересами учнів для вчителя.

1.2 Сутність і зміст базових понять дослідження

Урок літературного читання - основна форма літературного розвитку молодших школярів та важливий засіб навчання, що формує в учнів читацьку компетентність.

Проект метод навчання, оснований на постановці соціально значимої мети і її практичному досягненні.

Метод проектів це комплексний навчальний метод, який дозволяє індивідуалізувати навчальний процес, дає можливість виявити самостійність у плануванні, організації та контролі своєї діяльності.

«Метод проектів це педагогічна технологія, орієнтована не на інтеграцію фактичних знань, а на їх використання і здобуття нових (іноді і шляхом самоосвіти)» [24, с. 46 – 49] визначає О. Рибіна.

С. Ц. Гончаренко в свою чергу дає таке визначення методу проектів: «Це організація навчання, коли набуваються знання і навички у процесі планування й
виконання практичних завдань – проектів» [3, с. 376].

Проектний метод  це спосіб , шлях навчання

Проектування  це сам процес створення проекту його учасниками

Проектну діяльність можна визначити як активну творчу діяльність учнів, що має конкретну мету, визначену структуру, спрямована на отримання заздалегідь прогнозованого продукту

Структура проекту послідовність етапів навчального проекту. Обов’язково включає в себе постановку соціально значимої проблеми, планування діяльності, пошук необхідної інформації, виготовлення з опорою на неї продукту, презентацію продукту, аналіз і оцінку проведеного проекту.

Складовими проекту є такі компоненти як:

Питання проекту питання, на які потрібно відповісти учасникам проектної групи, щоб достатньою мірою усвідомити і розкрити тему проекту.

Результат відповідь на питання проекту.

Презентація це форма подання інформації як за допомогою різноманітних технічних засобів, так і без них.

Проекти можна класифікувати за певними ознаками. (Таблиця 1.1 «Класифікація проектів»)

Ознака

Види проекту

За тематичною спрямованістю

  • мовні,

  • екологічні,

  • етнографічні,

  • країнознавчі,

  • з прав людини,

  • соціологічні тощо.

За домінуючим видом діяльності

  • дослідницький проект

  • добре обміркована структура;

  • визначеність мети;

  • актуальність предмета дослідження для всіх учасників;

  • соціальна значущість;

  • продуманість методів дослідження та експериментальної обробки результатів.

  • творчий проект

  • відсутня детально опрацьована структура спільної діяльності учасників;

  • спільна діяльність перебуває в розвитку;

  • завчасна домовленість учнів про результати і форму їх представлення (рукописний журнал, свято тощо);

  • необхідність мати сценарій свята, макет журналу.

  • рольовий або ігровий проект

  • учасники беруть на себе певні ролі;

  • вигадують, імітують соціальні й ділові стосунки своїх персонажів;

  • домінуючий вид діяльності – гра;

  • результат проекту залишається відкритим до самого кінця.

  • інформаційний проект

  • збір інформації про певний об’єкт, явище;

  • - ознайомлення учасників проекту з цією інформацією, її аналіз і узагальнення фактів;

  • потреба добре продуманої структури;

  • систематична корекція у ході роботи над проектом;

  • структура включає: мету, актуальність, методи отримання та обробки інформації, результат (замітка, стаття, реферат, доповідь, відеофільм), презентація.

  • практичний проект

  • у самій назві проекту відображена проблема, над якою буде вестися робота;

  • результат діяльності чітко визначено з самого початку;

  • орієнтація результату на соціальні інтереси учасників (проект шкільного саду);

  • потребує складання сценарію всієї діяльності його учасників;

  • визначення функцій кожного з них;

  • наявність чіткої координаційної роботи у вигляді поетапних обговорень;

  • презентація одержаних результатів і можливих засобів їх упровадження в практику.

За тривалістю проведення

  • міні-проекти (1 урок);

  • короткотривалі (4-6 уроків);

  • середньої тривалості (1-2 тижні);

  • довготривалі (у групах та індивідуально, протягом декількох місяців, року).

За змістовою специфікою

Монопроект — у межах одного предмету

Міжпредметний проект — з кількох різних предметів

За кількістю учасників

  • особистісні;

  • парні;

  • групові;

  • колективні.

1. 3 Стан застосування методу проектів на уроках літературного читання у практиці роботи початкової школи.

На сьогоднішній день метод проектів починає активно впроваджуватись в українські школи. Розробляються та втілюються в життя десятки ідей та методики, навчальних посібників щодо реалізації цього методу в новій українській школі.

Зокрема варто звернути увагу на такий навчальний предмет, як «Літературне читання». Цей предмет є складовою освітньої галузі «Мова і література» і супроводжує учнів протягом всього навчання в початковій школі. На уроках літературного читання вчитель формує уміння і навички, що допомагають учням в опануванні практично всіх навчальних предметів, які вивчаються протягом навчання в школі. Основною метою уроків літературного читання є розвиток дитячої особистості засобами дитячої діяльності та формування читацької компетентності. Для реалізації цієї мети уроки літературного читання містять в собі такі завдання:

  1. Пізнавально-інформаційні (розширення знань про оточуючий світ за допомогою літературних творів);

  2. Навчальні (формування необхідних навичок читання та спілкування, умінь аналізувати, порівнювати літературні тексти);

  3. Розвивальні (розвиток мовлення учнів, творчої літературної діяльності школярів, уваги, мислення, пам’яті, спостережливості, узагальнювати, доводити, встановлювати причиново-наслідкові зв’язки, навичок самостійності і самоконтролю);

  4. Виховні (виховання любові до рідного краю, традицій, мови, формування в учнів морально-етичних цінностей);

Для досягнення мети ці завдання повинні реалізуватися комплексно на кожному уроці. У процесі навчання відбувається становлення та розвиток дитини-читача, яка здатна до самостійної творчої читацької діяльності, здійснюється її всебічний розвиток та формування моральних та етичних принципів, виховується любов до мистецтва слова.

Для того щоб становлення дитини-читача пройшло успішно варто звертати увагу і на вікові особливості учнів. Оскільки для молодшого віку характерні слабкий розвиток самооцінки, критичного мислення, навички пошукової діяльності тощо, вчителю потрібно дуже уважно ставитись до вибору теми проекту, підбору інформації та прийомів роботи. Не варто обирати багато складної інформації, вимагати детального її вивчення та досконалих знань з теми проекту. Такі високі вимоги можуть заплутати учнів і кінцевий результатне відповідатиме меті проекту. Обираючи для учнів завдання варто мати на увазі, що вони переходять від ігрової до навчальної діяльності поступово. Важливо щоб після завершення проекту в учнів залишились позитивні враження.

До організації проекту входять такі важливі етапи:

  1. Підготовчий етап. На цьому етапі визначають мету, вид, тривалість проекту, обирають учасників.

  2. Етап планування. Під час цього етапу визначають методи збору та оброблення інформації, прогнозують подальшу роботу.

  3. Етап виконання проекту. Учні виконують поставлені завдання, досягають результату, готують презентацію своєї роботи.

  4. Етап презентації проекту. Учні презентують свою роботу на уроці, святі у вигляді «усного журналу» тощо.

  5. Етап підведення підсумків. Вчитель разом з учнями відзначає позитивні та негативні моменти, формує конкретний висновок та визначає наступну тему проекту.

Можна визначити такі характерні ознаки проекту:

  • наявність проблеми, яка цікава для учнів;

  • домінування принципу самостійності;

  • зв'язок проекту з реальним життям та навчанням учнів;

  • інтегрування знань учнів з різних предметів;

  • розвиток творчих здібностей учнів, критичного мислення та активізація пізнавальної діяльності;

  • використання різноманітних методів, прийомів, технологій та засобів навчання;

  • виготовлення наочних матеріалів.

Метод проектів це одна з популярних сучасних педагогічних технологій організації роботи учнів в різний час. Важливою рисою цього методу роботи є його спрямованість на розвиток особистості через виконання навчальних завдань. Під час роботи над проектом ми формуємо в учнів такі якості як повага до інших, відповідальність, самостійність, уважність.

Педагог повинен створити такі умови для проведення проекту, щоб цей метод перш за все сприяв розвитку особистості учня, удосконаленню його розумових здібностей. Підбираючи матеріал для проекту, організовуючи роботу над ним потрібно пам’ятати, що успішне виконання проекту перш за все залежить від усвідомлення вчителем початкових класів важливості значення, знання й дотримання ним вимог до впровадження методу проектів.

Спираючись на досвід роботи методистів та педагогів початкової освіти можна зробити такий висновок, що метод проектів є досить ефективним для роботи з учнями початкових класів, хоч і суттєво відрізняється від звичних, традиційних форм навчання. Така форма навчання потребує високої кваліфікаційної підготовки, креативності, творчості від вчителя. Оскільки участь в проекті можуть брати батьки (їх безпосередня допомога учням у виконанні завдань), вчителеві необхідно також налаштувати атмосферу розуміння і співпраці між учнями, батьками та собою. Отже, метод проектів дає змогу сучасній школі урізноманітнити, в певній мірі полегшити навчально-пізнавальний процес, зробити його цікавішим та спрямувати увагу дитини не тільки на виконання завдань, засвоєння необхідного матеріалу, а й на розвиток.

  

ВИСНОВКИ ДО ПЕРШОГО РОЗДІЛУ

Визначено, що досліджувана тема є актуальною. Вчені по різному трактують поняття «метод проектів». На основі аналізу було визначено сутність і зміст базових понять. З’ясовано, що метод проектів розуміють як спосіб, шлях навчання. Проект це метод навчання, оснований на постановці соціально значимої мети і її практичному досягненні. Проектну діяльність визначено, як творчу активність школярів, що має конкретну мету та завдання, визначену структуру і спрямована на отримання певного результату. Поняття «уроки літературного читання» трактується, як основна форма літературного розвитку молодших школярів та важливий засіб навчання, що формує в учнів читацьку компетентність.

Під час дослідження було проаналізовано стан використання методу проектів в початковій школі на уроках літературного читання. Виявлено, що методу проектів майже не використовується на уроках, вчителі не мають достатнього рівня сформованості навичок роботи з цим методом навчання. Також помічено, що рівень зацікавленості учнів на уроках літературного читання в порівнянні з іншими предметами досить невисокий, а їх читацька активність дуже низька.

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДУ ПРОЕКТІВ НА УРОКАХ ЛІТЕРАТУРНОГО ЧИТАННЯ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

2.1 Завдання і зміст методики застосування методу проектів на уроках літературного читання

Методика впровадження методу проектів на уроках літературного читання виконує такі завдання:

  • розвивати уміння критично мислити, орієнтуватися в інформаційному просторі, самостійно конструювати свої знання;

  • формувати та розвивати критичне мислення, навички роботи в групі, взаємодії та співпраці;

  • сприяти підвищенню самооцінки учня;

  • виховувати уважність, самостійність, акуратність, старанність.

Зміст методики полягає у формуванні вмінь і навичок, які знадобляться учням у подальшому навчанні:

  • вміння планувати свою роботу та передбачати результат;

  • вміння використовувати багато джерел інформації, порівнювати її та виділяти головне;

  • вміння самостійно працювати з матеріалом: збирати та систематизувати його;

  • вміння аналізувати думки інших, змістовно та лаконічно висловлювати власну думку, доводити її правильність;

  • вміння аналізувати поставлену проблему та приймати виважені рішення, щодо її вирішення;

  • вміння раціонально розподіляти завдання між учасниками проекту, спільно працювати для досягнення кінцевого результату;

  • вміння втілювати словесний результат у «кінцевий продукт»;

  • вміння презентувати власну роботу перед аудиторією, коротко аналізувати її, виділяючи головну думку;

  • вміння самокритично ставитись до себе та до інших, керуватись раціональними та доцільними критеріями оцінки представлених робіт.

Під час добору теми проекту, учитель з учнями обговорюють послідовність роботи та дають відповіді на такі запитання:

1. Проблема проекту.

  • Чому цей проект важливий?

  • Яку проблему учні ставлять перед собою?

  • Яким чином буде організовуватись робота учнів?

2. Загальна мета проекту, завдання.

      • Мета це те, що учні прагнуть досягти в кінці проекту.

      • Завдання це дії, які треба виконати для реалізації мети.

3. Плановані результати проекту.

      • Для кого цей проект буде цікавим? Кому він потрібен?

      • Що учасники отримують після реалізації проекту?

4. Діяльність в рамках проекту.

        • Які дії потрібно виконати задля досягнення кінцевого результату?

        • Яким чином буде вирішуватись проблема?

        • Які ресурси будуть доступні для виконання поставлених завдань?

5. Висновки при виконанні проекту.

      • Що може вплинути на кінцевий результат?

      • Де можна використати результати проекту?

Обираючи тему проекту вчитель може скористатись такими джерелами інформації:

  • Програма

  • Календарно-тематичне планування

  • Події у житті дітей та школи

Під час роботи над проектом вчитель може використати такі форми організації роботи (методи, прийоми, технології):

  • Словесні методи (групове обговорення, диспут, пояснення, бесіда)

  • Наочні методи (демонстрування)

  • Аналіз, порівняння

  • Проблемно-пошуковий метод роботи

  • Інтерактивні технології: «Асоціативний кущ», «Мікрофон», «Мозкова атака», «Навчаючи вчуся», «Ток шоу», «Круглий стіл» та «Акваріум»

  • Консультація з вчителем

Структура діяльності учителя і учнів під час роботи над наведена у таблиці 1.2 («Структура діяльності»)

Етапи діяльності

Учні

Учитель

Способи організації взаємодії

1

Підготовка. Визначення теми та мети проекту

Обговорення пошук інформації

Розповідає про задум, мотивує, допомагає у визначенні завдань

Навчальний діалог

2

Планування

Формулюють завдання, обговорюють їх

Коригує, пропонує ідеї, висуває пропозиції

Навчальний діалог

3

Прийняття рішень

Обирають оптимальний варіант

Спостерігає, непрямо керує діяльністю

Ситуація вільного вибору, дискусія

4

Збір інформації

Збирають інформацію

Спостерігає, непрямо керує діяльністю

Ситуація вільного вибору

5

Аналіз інформації, формулювання висновків

Аналізують інформацію, готують вироби

Спостерігає, коригує, радить

Ситуація вільного вибору, навчальний діалог

6

Захист проектів, колективний аналіз

Презентують проекти, обговорюють разом з учителем, оцінюють зусилля, використані можливості, творчий підхід

Обговорює разом з дітьми

Навчальний діалог

Оскільки кожен проект має на меті досягнення кінцевого результату, варто обрати у якому вигляді буде представлений цей результат. Це може бути: абетка, буклет, вірш, газета, журнал, в тому числі й електронний, загадка, казка, календар, книжка-розкладка, колаж, листівка, малюнок, мультимедійна презентація, наочний матеріал, оповідання, пам’ятка, плакат, родинне свято, серія ілюстрацій, словник, стінгазета, сценарій свята, театр, фантастична історія.

План проведення проекту

  1. Підготовчий етап. На цьому етапі визначають мету, вид, тривалість проекту, обирають учасників.

  2. Етап планування. Під час цього етапу визначають методи збору та оброблення інформації, прогнозують подальшу роботу.

  3. Етап виконання проекту. Учні виконують поставлені завдання, досягають результату, готують презентацію своєї роботи.

  4. Етап презентації проекту. Учні презентують свою роботу на уроці, святі у вигляді «усного журналу» тощо.

  5. Етап підведення підсумків. Вчитель разом з учнями відзначає позитивні та негативні моменти, формує конкретний висновок та визначає наступну тему проекту.

Паспорт проектної роботи:

  1. Назва проекту.

  2. Керівник проекту.

  3. Навчальні дисципліни, близькі до теми проекту.

  4. Склад проектної групи (прізвища учнів, клас).

  5. Тип проекту.

  6. Мета проекту (практична та педагогічна мета).

  7. Завдання проекту.

  8. Необхідне обладнання.

  9. Передбачувані продукти проекту.

  10. Етапи роботи над проектом.

2.2 Методи і прийоми застосування методу проектів на уроках літературного читання

На кожному етапі виконання проекту вчителю варто застосовувати різноманітні методи і прийоми, щоб організувати роботу, спрямувати учнів у правильному напрямку та допомогти краще засвоїти матеріал. При цьому варто враховувати психофізіологічні особливості учнів, рівень розвитку, для того щоб доцільно використати обраний метод.

Підготовчий етап грає важливу роль в подальшій роботі над проектом. Вчителю необхідно створити робочу атмосферу, організувати учнів до роботи та зацікавити їх у подальшій спільній праці над проектом. В процесі роботи над проектом в учнів формуються такі навички:

    • Уміння слухати і розуміти інших, критично мислити, висувати ідеї, планувати свою діяльність;

    • Розумітися під час роботи в групі

    • Робити самоаналіз та сприймати критику

    • Підбирати необхідне обладнання

    • Вибирати способи і форми презентації продукту проекту, тощо.

Перед початком роботи над проектом вчитель має переконатись, що в учнів не виникне проблем з матеріальною та технічною базою, матеріально-технічним та організаційним забезпеченням тощо. Відсутність необхідних умов може вплинути на якість виконаної роботи.

Окрім умов підготовки та виконання проекту вчитель також повинен мотивувати учням. Тема та проблема проекту повинна бути побудована таким чином, щоб зацікавити учня, викликати в бажання творчо та самостійно працювати. На цьому етапі проекту доцільно застосувати такі методи та прийоми роботи:

«круглий стіл», «мозковий штурм», диспут, бесіда, демонстрація зразка.

Найбільш доцільно їх застосувати при вивченні таких тем:

  1. «Ми кожну річку і горбок від лиха зберегти повинні. В. Сухомлинський «Соромно перед соловейком» » бесіда про збереження природи.

  2. «Сонце джерело світла, а книга м знань. Д. Павличко «Соняшник». Прислів’я» «круглий стіл» на тему «Прислів’я про книгу», бесіда про автора твору.

  3. «Казка це диво сповнене краси. Українські народні казки» «мозковий штурм» на тему «Народна казка»

  4. « Яка совість, така й честь. Вадим Скомаровський «Чому в морі вода солона» «круглий стіл» на тему «Що таке совість та честь?», бесіда.

На етапі створення плану проекту проводиться організаційна робота: визначається мета проекту, підбираються завдання та визначаються результати відповідно до завдань та мети. Окрім цього учні складають поетапний план роботи, розподіляють завдання між групами та їх учасниками. Учитель повинен фіксувати реалізацію проекту. Для цього необхідно дотримуватись такого алгоритму:

  1. Учитель разом з учнями розробляє структуру проекту.

  2. Створюється чітка схема проекту ( її можна подати у вигляді «дерева» чи «піраміди».

  3. Учитель скеровує дії дітей відповідно до кінцевого результату, допомагає спланувати фіксацію та представлення результатів проекту.

  4. Учні складають список необхідних даних та речей, які знадобляться під час роботи над проектом.

  5. Необхідно сформувати групи та поділити завдання між ними, визначити, хто що робить. Для цього в групі проходить активне обговорення, під час якого вирішуються важливі питання.

  6. Учні визначаються із способом представлення результату своєї роботи та презентують кінцевий результат.

  7. Після презентації та обговорення плану проекту до його схеми вносяться необхідні зміни

Після планування роботи можна розпочинати роботу над проектом. Під час роботи над проектом учитель вже не керує проектом, а лише дає учням певні поради та спостерігає за роботою. Він слідкує за самостійним виконанням завдання і якщо виникає ситуація, коли в учнів не вистачає певних знань, умінь та навичок, педагог може втрутитись, надати необхідні нові матеріали чи дати підказку.

Виконуючи відповідні завдання учні повинні дотримуватись уже розробленої на попередньому етапі схеми. Оскільки учні найчастіше працюють в групах, то завдання, яке вони отримали можна назвати міні-проектом. Кожна частина проекту потребує детального підбирання, опрацювання матеріалу, який потрібно в подальшому систематизувати, проаналізувати та критично оцінити, учні починають практично розв’язувати поставлені завдання. Саме тому на цьому етапі варто застосовувати технології, методи та прийоми, які допомагають активувати критичне мислення, наприклад «мозковий штурм», проблемно-пошуковий метод, асоціативний кущ, «Займи позицію», «Ажурна пилка» та « Коло ідей», які доцільно застосовувати при вивченні таких тем:

  1. «Осінні дари природи. О. Підсуха «Хвалилися гриби»» асоціативний кущ «Дари осені», «Ажурна пилка».

  2. «Шевченкове слово. Тарас Шевченко «Село! І серце одпочине...» ,«І досі сниться: під горою»» асоціативний кущ, «Мозковий штурм» на тему «Великий кобзар».

  3. Марія Познанська «Співай, соловейку!» «Коло ідей», «Займи позицію».

  4. Перший весняний місяць. Щебетала пташечка(укр. народна пісня) Іван Франко «Надійшла весна прекрасна..» Г.Чубач «Роса». «Мозковий штурм», асоціативний кущ.

Наприкінці етапу можна помітити значну реалізацію плану, завдання майже виконані. Вчителю варто звернути на це увагу учнів, додатково мотивувати їх до завершального етапу. Дуже важливе емоційне налаштування, адже учням ще потрібно захистити свої напрацювання.

Після закінчення роботи над проектом, кожна група готує доповідь, спираючись на отриманий результат. Протягом роботи учасники групи можуть доповідати про свою роботу іншим групам, обмінюючись досвідом та інформацією. Спираючись на тему проекту, поставлені завдання та результати роботи учні готують остаточну презентацію. Допомогти в підготовці цього може як вчитель, так і батьки.

Етап презентації проекту є важливою складовою самого проекту. Він необхідний для підведення підсумків та логічного завершення роботи. На етапі презентації учні демонструють результати своєї роботи, мають змогу проаналізувати свої помилки та навчитись чомусь новому. Вчитель на цьому етапі уважно слідкує за підготовкою результату до демонстрації, допомагає учням стисло та логічно висловити свою думку. Після презентації учитель оцінює проект, аналізує його, дає цінні поради щодо виправлення помилок та підкреслює позитивні сторони. Разом з учнями педагог робить висновок до результату кожної групи. Для кращої підготовки до презентації вчитель разом з кожною групою може скласти план презентації, відповівши на питання:

  1. Мета презентації це?

  2. Кому учні будуть презентувати проект?

  3. Яким способом краще організувати презентацію?

  4. Місце проведення презентації.

  5. Хто буде презентувати проект?

  6. Чим користувались учасники групи виконуючи завдання?

  7. Що необхідно для демонстрації кінцевого результату?

  8. Хто за що відповідав?

Учні самі обирають форму представлення проекту. Це може бути розміщення на дошці/стіні, слайди доповіді, виступ групи, вистава тощо. Вибір залежить від вигляду кінцевого результату. Учні можуть виготовити роздатковий матеріал, підібрати одяг тощо.

Можна зробити висновок, що кінцева мета кожного проекту – це підготовка презентації та представлення кінцевого результату цільовій аудиторії. На цьому етапі доцільно обрати такі методи та прийоми: метод «помилок», «мікрофон», «мозковий штурм», диспут та демонстрацію.

  1. Мова барвиста, мова багата. Д. Білоус «Кожну літеру ціни» І. Січовик «Мова» мікрофон та мозковий штурм.

  2. Вступ до розділу «Байки». Що таке байка, і хто такий байкар? Життєвий і творчий шлях Л.Глібова. Леонід Глібов «Лебідь, Щука і Рак»(напам’ять) Л.Глібов «Коник-стрибунець» демонстрація, мозковий штурм.

  3. Чудеса поруч. Астрід Ліндгрен «Про Карлсона, що живе на даху» мікрофон та мозковий штурм.

  4. Умій у звичайному побачити незвичайне. Тамара Коломієць «Чоловічки». Леся Мовчун «Загадки-добавлянки». Наталія Хаткіна «Веселі римки». диспут та мікрофон.

Етап підбиття підсумків є останнім етапом виконання проекту. На цьому етапі відбувається виставлення остаточної оцінки, підбиття підсумків, висвітлення позитивних моментів та планування роботи над помилками. Учитель разом з учнями вирішує чи була досягнута мета проекту, чи результат відповідає очікуванням, які методи роботи були ефективними, а які навпаки, гальмували виконання проекту. Виконавці проекту висловлюють свою точку зору щодо подібного виду роботу та пов’язують проект з наступною діяльністю. Для ефективного проведення етапу підсумку проекту можна скористатись таким планом роботи:

  1. Підбиття підсумків проекту кожної групи

  2. Підбиття загального підсумку до всього проекту

  3. Аналіз проекту

  4. Оцінка проекту та роботи кожної окремої групи

  5. Обговорення перспективи наступного проекту

На цьому етапі варто застосувати такі методи та прийоми роботи: заохочення, диспут, порівняння, синтез та аналіз, технології «Навчаючи вчуся, «Ток-шоу». Після завершення варто похвалити учнів.

Учні всього класу чекають оцінювання проекту. Можна організувати окрім оцінки проекту в журналі, грамоти та номінації. Кожен проект може перемогти в певній номінації. Можна підготувати медалі. Для заохочення всього класу учитель може організувати екскурсію до музею чи на виставку.

Проект з літературного читання у 3 класі на тему « На чужий труд ласий не будь» за твором «Місто дружніх майстрів» Юрія Ярмиша.

Паспорт проектної роботи:

  1. «На чужий труд ласий не будь».

  2. Вчитель класу.

  3. Трудове навчання, математика, малювання..

  4. Учні 3 класу.

  5. Конструктивний проект.

  6. Отримання та закріплення знань пов’язаних з твором, розвиток уваги, уяви, пам’яті, критичного та творчого мислення, виховання поваги до праці інших, любові до читання.

  7. Створення стінгазети до якої входитиме: бібліографічна довідка, кросворд, порівняльна таблиця позитивних та негативних рис персонажів, ілюстрації до твору.

  8. Ватман, олівці та фломастери, лінійка клей, підручник з літературного читання за 3 клас.

  9. Стінгазета.

  10. Етапи роботи над проектом:

  1. Вчитель ознайомлює учнів з твором та автором, подає короткі бібліографічні відомості. Після цього вчителю необхідно зацікавити учнів у підготовці проекту до цього твору. Після мотивації учнів можна переходити до наступного етапу.

  2. Після ознайомлення з твором та автором вчитель разом з учнями формулює запитання дослідження (проблему), визначає мету та завдання, етапи виконання проекту. Складається перелік необхідного обладнання, учні діляться на групи. Для кожної групи визначається завдання.

  3. На цьому етапі учні на основі прочитаного твору виконують в групах відповідне завдання. Визначається порядок роботи, розподіляються ролі між учасниками групи. Вчитель надає консультації щодо виконання завдань.

  4. Учасники групи презентують готові завдання. Після окремої презентації кожного результату, вони поєднуються в один кінцевий продукт.

  5. Вчитель підводить підсумок проекту, хвалить та мотивує учнів до подальшої творчої роботи

2.3 Методичні рекомендації щодо застосування методу проектів на уроках літературного читання

1. Добираючи тему проекту, формулюючи завдання учитель повинен враховувати психолого-педагогічні особливості учнів, звертати увагу на вікові особливості, інтелектуальний розвиток кожного учня. Мета та завдання проекту мають позитивно впливати на подальший розвиток учнів.

2. Під час планування проекту варто звернути увагу на коло інтересів учнів, поєднати проект з іншими предметами, з життям. Також потрібно прослідкувати щоб тематика проекту була тісно пов’язана з предметним змістом, адже учні в роботі спираються не на власний досвід, а на знання з конкретного предмету, в даному випадку з літературного читання.

3. Проекти бувають різними за своєю тривалістю, але в початковій школі варто обмежити тривалість проекту 1 - 2 тижнями в позаурочний час. Або присвятити виконанню проекту 2 - 3 уроки.

4. Проблема проекту повинна бути підібрана згідно з психолого-педагогічними особливостями учнів початкової школи, тобто повинна мотивувати учнів. Завдання проекту мають знаходитись у сфері найближчого розвитку.

5. Оскільки під час роботи над проектом роль вчителя-керівника відходить на задній план, вчитель стає спостерігачем. На цьому етапі слід бути дуже уважним, потрібно спрямувати самостійну діяльність учнів у правильне русло. Можна зробити це за допомогою таких запитань:

    • Що буде результатом проекту?

    • Яка інформація необхідна для виконання завдань?

    • Чого не вистачає для вирішення проблеми?

6. Важливою частиною проекту є презентація результату. Вчитель ненав’язливо повинен допомогти з організацією презентації, якщо в учнів виникає в цьому потреба. Перш за все варто вирішити у якій формі буде проходити презентація, врахувати кінцевий результат.

7.Навіть якщо учні не вперше працюють з проектами потрібно перед початком роботи продемонструвати зразок дитячого проекту з літературного читання. Перед кожним проектом учнів необхідно заохочувати, мотивувати до роботи.

8. В кінці проекту учнів можна нагородити за плідну працю, але варто пам’ятати, що кожна група, пара чи учень заслужили нагороду за свою роботу. Якщо це групова робота, можна підготувати грамоти чи медалі, якщо кожен учень працював самостійно, можна організувати похід до музею наприклад.

ВИСНОВКИ ДО ДРУГОГО РОЗДІЛУ

На основі аналізу наукових джерел визначено послідовність та особливості застосування методів проекту на уроках літературного читання в початковій школі. Розроблено методику впровадження методу проектів на уроках літературного читання в 3 класі, підібрано доцільні методи, прийоми та засоби організації різних етапів проектів. Розроблено проект на тему «Місто дружніх майстрів» для 3 класу. Під час практичного впровадження методу проектів було доведено, що застосування даної методики використання цього методу сприяє вияву в учнів самостійності, критичного мислення, висловленню власної думки, свідомому прийняттю критики по відношенню до себе та до результатів власної діяльності. Учні вчились аналізувати, обирати кращі методи та способи виконання поставлених завдань.

Результати експериментального дослідження засвідчили ефективність розробленої нами методики і дали змогу констатувати, що програма та розвиток учнів дають змогу використовувати методи проектів на уроках літературного читання в початковій школі. Після виконання проекту рівень зацікавленості та активності на уроках підвищився в порівнянні з попередніми уроками. Учні почали працювати більш самостійно, намагались висловлювати власну думку та брати активну участь в обговоренні.

ВИСНОВОК

Узагальнені результати дослідження дають підстави для таких висновків:

1. Аналіз наукової педагогічної та психологічної літератури підтвердив актуальність та своєчасність дослідження проблеми застосування методу проектів на уроках літературного читання в початковій школі, виявив недостатню розробленість у практиці. Узагальнення наукових думок та визначень переконало в необхідності розроблення методики впровадження методу проектів на уроках літературного читання в початковій школі.

2. У дослідженні розкрито сутність і зміст базових понять, а саме: «урок літературного читання», «проект», «метод проектів», «проектний метод», «проектування», «проектна діяльність», з’ясовано поняття «структура проекту» та його складові. Встановлено, що «метод проектів» це комплексний навчальний метод, який дозволяє індивідуалізувати навчальний процес, дає можливість виявити самостійність у плануванні, організації та контролі своєї діяльності. Під поняттям «урок літературного читання» розуміємо основну форму літературного розвитку молодших школярів та важливий засіб навчання, що формує в учнів читацьку компетентність. Визначено що поняття «проект» це метод навчання, оснований на постановці соціально значимої мети і її практичному досягненні, а «проектний метод» в свою чергу - це спосіб , шлях навчання. Поняття «структура проекту» визначаємо, як послідовність етапів навчального проекту. Обов’язково включає в себе постановку соціально значимої проблеми, планування діяльності, пошук необхідної інформації, виготовлення з опорою на неї продукту, презентацію продукту, аналіз і оцінку проведеного проекту.

3. Розроблено методику впровадження методу проектів на уроках літературного читання в початковій школі, завданнями якої є

  • розвивати уміння критично мислити, орієнтуватися в інформаційному просторі, самостійно конструювати свої знання;

  • формувати та розвивати критичне мислення, навички роботи в групі, взаємодії та співпраці;

  • сприяти підвищенню самооцінки учня;

  • виховувати уважність, самостійність, акуратність, старанність.

Зміст методики визначено як формування вмінь, які знадобляться учням у подальшому навчанні:

  • вміння планувати свою роботу та передбачати результат;

  • вміння використовувати багато джерел інформації, порівнювати її та виділяти головне;

  • вміння самостійно працювати з матеріалом: збирати та систематизувати його;

  • вміння аналізувати думки інших, змістовно та лаконічно висловлювати власну думку, доводити її правильність;

  • вміння аналізувати поставлену проблему та приймати виважені рішення, щодо її вирішення;

  • вміння раціонально розподіляти завдання між учасниками проекту, спільно працювати для досягнення кінцевого результату;

  • вміння втілювати словесний результат у «кінцевий продукт»;

  • вміння презентувати власну роботу перед аудиторією, коротко аналізувати її, виділяючи головну думку;

  • вміння самокритично ставитись до себе та до інших, керуватись раціональними та доцільними критеріями оцінки представлених робіт.

Визначено форми організації роботи, які доцільно застосовувати:

  • Словесні методи (групове обговорення, диспут, пояснення, бесіда)

  • Наочні методи (демонстрування)

  • Аналіз, порівняння

  • Проблемно-пошуковий метод роботи

  • Інтерактивні технології: «Асоціативний кущ», «Мікрофон», «Мозкова атака», «Навчаючи вчуся», «Ток шоу», «Круглий стіл» та «Акваріум»

  • Консультація з вчителем

Описано послідовність роботи та розроблено проект відповідно до цієї послідовності.

4. Розроблено методичні рекомендації для вчителів початкової школи щодо впровадження методу проектів на уроках літературного читання, в яких звертається увага на особливості роботи дітей молодшого шкільного віку, врахування особистих інтересів та методи заохочення.

5.Виявлено та розкрито такі особливості впровадження методу проектів на уроках літературного читання:

  • Врахування вікових особливостей учнів.

  • Використання різноманітних форм роботи.

  • Організація дослідницької роботи.

  • Розвиток творчих умінь учнів.

  • Самостійна діяльність учнів.

Використана література

  1. Андрійчук Б.І. Проектна діяльність учнів початкової школи / Б.І. Андрійчук, Н.Г. Данильченко – 2013. – №2 (42)

  2. Голубенко М.К. Проектна діяльність у школі / упорядник М.К. Голубенко. – К. : Шкільний світ, 2007. – 128 с.

  3. Гончаренко С.Ц. Український педагогічний словник./ Гончаренко С.Ц. – К.: Либідь, 1997. – 376с

  4. Господнікова М.К Проектна діяльність учнів / М.К. Господнікова, Н.Б. Полянина, Е.І. Самохвалова. Москва : Учитель, 2014 – 131 с.

  5. Державний стандарт початкової загальної освіти. – http://osvita.ua/legislation/Ser_osv/17911.

  6. Землянська Е.Н. Навчальні проекти молодших школярів. Початкова школа / Е.Н. Землянська. – 2005 – №9.

  7. Іванова Н.В. Можливості та специфіка застосування проектного методу в початковій школі. / Н.В. Іванова – 2004 – №2.

  8. КондратоваЛ.Г. Організація проектної діяльності учнів в позаурочний час / Л.Г. Кондратова. – Х. : Основа, 2009. – С. 124.

  9. Кондратьєва Є.П. Проект: проблеми, пошук, досвід. Навчально-методичний посібник для слухачів курсів підвищення кваліфікації вчителів початкових класів. Є.П. Кондратьєва. – Чебоксари, 2007.

  10. Конишева Н.М. Проектна діяльність школярів. Початкова школа / Н.М. Конишева - 2006 - №1.

  11. Літературне читання. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів 2-4 класи. О.Я. Савченко, В.О. Мартиненко, В.О. Науменко, Н.М. Колеснікова, Л.І. Лаптєва. с. 71-97.

  12. Мантула Т.І. Проектні технології: теорія і практика / Т.І. Мантула. – Кіровоград: ТОВ «ПОЛІМЕД-Сервіс», 2008. – 150 с.

  13. Матяш Н.В. Проектна діяльність молодших школярів: Книга для вчителя початкових класів / Н.В. Матяш, В.Д. Симоненко, - М .: Вентана-Граф, 2007.

  14. Навчальні програми для загальноосвітніх навч. закл. із навчанням українською мовою. 1-4 класи. К. : Видавничий дім "Освіта", 2012. - 392 с.

  15. Науменко В.О. Літературне читання. 2 клас. / В.О. Науменко. – К.: Освіта, 2012. – 176 с.

  16. Науменко В.О. Літературне читання. 3 клас. / В.О. Науменко. – К.: Освіта, 2014. – 176 с.

  17. Науменко В.О. Літературне читання. 4 клас. / В.О. Науменко. – К.: Освіта, 2015. – 171 с.

  18. Онопрієнко О. В. Управління проектною діяльністю молодших школярів // Навчання і виховання учнів 4 класу : методичний посібник для вчителів / упор. О. Я. Савченко. – К. : Початкова школа, 2005. – С. 53-54.

  19. Онопрієнко О. Проекти в початковій школі : тематика та розробка занять / упоряд. О. Онопрієнко, О. Кондратюк. – К. : Шкільний світ, 2007. – 128 с.

  20. Орлова Л.А. Участь молодших школярів в проектно-дослідницькій роботі//Початкова школа. / Л.А. Орлова – 2007, №3.

  21. Пєхота О. М. Освітні технології : навчально-методичний посібник. / за ред. О. М. Пєхоти. – К. : АСК, 2002. – 255 с.

  22. Полат Е.С. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования. / Е.С. Полат– М., 2000. – 272с

  23. Роменець В.А. Психологія творчості: Навчальний посібник / В.А. Роменець. – К.: «ЛИБІДЬ», 2004. – 286 с. 

  24. Рыбина О. Проектная деятельность (Лучшие страницы педагогической
    прессы.) / О. Рыбина – 2004. – №1. – С.46-49

  25. Савченко О.Я. Уміння вчитися - ключова компетентність молодшого школяра / О.Я. Савченко – Київ: Педагогічна думка, 2014. – 176 с. – с 98 - 99.

  26. Савченко О. Я., Вчителю початкових класів Методика читання у початкових класах. / О.Я. Савченко– Київ: Освіта, 2007

  27. Савченко О.Я. Літературне читання. 2 клас. / О.Я. Савченко. – К.: Освіта, 2012. – 161 с.

  28. Савченко О. Я. Літературне читання. 3 клас. / О. Я. Савченко. – К.: Освіта, 2013. – 197 с.

  29. Савченко О. Я. Літературне читання. 4 клас. / О. Я. Савченко. – К.: Освіта, 2015. – 192 с.

  30. Сисоєва С.О. Підготовка вчителя до формування творчої особистості учня / С.О. Сисоєва. – К.:  Политграфкнига, 1996. – 406 с

  31. Франчук О.В. Інноваційні технології на уроках читання: Методична система ЧПКМ / Упоряд. О.В. Франчук– Х.: Вид. група «Основа», 2009. – 192с.

  32. Структура та зміст проектної діяльності: Проектна діяльність на уроках технології в 5-9-х класах / [С.Є. Шишов, В.А. Кальней, Е.А. Міщенко, Т.М. Матвєєва].– 2005. – №2.– С. 17-23

  33. Юрчик О.В. Впровадження проектної технології в навчальний процес. [ Навчальний посібник ] / О.В. Юрчик. – Хмельницький: НВО №5 ім. С.Єфремова, 2015. – 88

Додаток А

Проект з літературного читання у 3 класі на тему « На чужий труд ласий не будь» за твором «Місто дружніх майстрів» Юрія Ярмиша.

Паспорт проектної роботи:

  1. «Позитивні та негативні персонажі».

  2. Вчитель класу.

  3. Трудове навчання, математика, малювання..

  4. Учні 3 класу.

  5. Конструктивний проект.

  6. Отримання та закріплення знань повязаних з твором, розвиток уваги, уяви, памяті, критичного та творчого мислення, виховання поваги до праці інших, любові до читання.

  7. Створення стінгазети до якої входитиме: бібліографічна довідка, кросворд, порівняльна таблиця позитивних та негативних рис персонажів, ілюстрації до твору.

  8. Ватман, олівці та фломастери, лінійка клей, підручник з літературного читання за 3 клас.

  9. Стінгазета.

  10. Етапи роботи над проектом:

  1. Вчитель ознайомлює учнів з твором та автором, подає короткі бібліографічні відомості. Після цього вчителю необхідно зацікавити учнів у підготовці проекту до цього твору. Після мотивації учнів можна переходити до наступного етапу.

  2. Після ознайомлення з твором та автором вчитель разом з учнями формулює запитання дослідження (проблему), визначає мету та завдання, етапи виконання проекту. Складається перелік необхідного обладнання, учні діляться на групи. Для кожної групи визначається завдання.

  3. На цьому етапі учні на основі прочитаного твору виконують в групах відповідне завдання. Визначається порядок роботи, розподіляються ролі між учасниками групи. Вчитель надає консультації щодо виконання завдань.

  4. Учасники групи презентують готові завдання. Після окремої презентації кожного результату, вони поєднуються в один кінцевий продукт.

  5. Вчитель підводить підсумок проекту, хвалить та мотивує учнів до подальшої творчої роботи

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Емоційна ефективність учителя: теорія і практика»
Швень Ярослава Леонідівна
36 годин
590 грн
395 грн